2. Складання попереднього плану з подальшим коректуванням

Курсова робота складається зі вступу, основної частини, висновків, списку використаних джерел, додатків.

Основна частина курсової роботи з інтерпретації музичного твору, як правило, складається з двох обов’язкових розділів: перший пов’язаний з аналізом нотного тексту твору (або тексту, що є інваріантом для обраних інтерпретацій), другий – з аналізом і порівнянням інтерпретаційних версій. Залежно від специфіки матеріалу, що досліджується, обраного аспекту проблеми, поставленої мети та завдань роботи, кількість розділів основної частини та їхнє змістовне наповнення може варіюватись. Вибір певної структури повинен бути обґрунтованим.

За нормативами магістрант має запропонувати складний план роботи – це такий вид плану, в якому кожен з розділів має по два-три підрозділи. Назви розділів та підрозділів повинні в повний, чіткий та логічний спосіб розкривати зміст цієї частини роботи. Назва жодного з розділів не може точно дублювати тему.

У формулюваннях пунктів плану можливо використовувати як загальноприйнятий понятійний апарат аналізу музичного твору (композиція, драматургія, концепція, жанрово-стильові характеристики тематизму, засоби виразності тощо), так і термінологію з теорії музичної інтерпретації В. Г. Москаленка (композиторський задум, музична ідея, музична подія та ін.). В будь-якому випадку автор курсової роботи повинен добре усвідомлювати значення всіх вживаних термінів.

У додатку 2 наведені зразки оформлення двох варіантів змісту для курсової роботи на тему «Прелюдія ор. 3, № 2 С. Рахманінова у виконавських версіях Е. Гілельса та В. Ашкеназі»: у додатку 2а – з двочастинною структурою основної частини, у додатку 2б – з тричастинною структурою.

3. Формування списку використаних джерел

Процес підготовки до написання тексту курсової роботи рекомендується розпочати з вивчення літератури по темі. Ознайомлення з нею, конспектування окремих положень, підбір та занотовування цитат – все це сприяє розумінню музичного твору, накопиченню інформації для різних розділів роботи.

Формування списку використаних джерел здійснюється у двох напрямках:

а) вивчення друкованих джерел, знайдених у каталозі бібліотеки (енциклопедичних та довідкових видань, наукової літератури – книги, статті);

б) пошук інформації в інтернеті (електронні ресурси).

Слід звернути увагу на сучасні видання, що надруковані в останні роки, а також на написані раніше в нашій академії (або в іншому навчальному закладі) курсові, бакалаврські, магістерські роботи на споріднену тему.

Список використаних джерел, як правило, включає літературу наступних тематичних груп:

- праці з теорії музичної інтерпретації, проблем аналізу музики;

• дослідження про творчість обраного композитора, про твір, який вивчається;

• монографії, статті, періодичні видання про виконавців;

• роботи з теорії, історії, методики виконавства.

На джерела цих тематичних груп здійснюється посилання у вступі в момент описання теоретичної та методологічної бази дослідження.