5. Періодизація науки і техніки

Питання періодизації має важливе методологічне значення в історіографії в цілому та, зокрема, історії науки і техніки. Однак універсальних критеріїв для періодизації ІНТ нема.

При всій різноманітності підходів до періодизації історії науки і техніки можна виокремити найголовніші. Науковці виходять з того, що, оскільки предметом розгляду дисципліни є світовий розвиток науки і техніки, то цілком виправданим можна вважати використання принципів загальної історичної періодизації. Це аргументується також тим, що техніка виникла разом з Homo habilis - «людиною вмілою» (бл. 2 млн. р.) і процес її становлення, як і наукових знань був імманентним процесу розвитку людства. Загальноприйнятим вважається поділ всесвітньої (загальної) історії на періоди: 1 – стародавній світ (первісно-общинний, давні цивілізіції, античність); 2 - середньовіччя; 3 - нова історія; 4 -новітній період; 5 - сучасність. По хронології:

1. Стародавній світ (2,5 млн. Р. До 1 тис. До н.Е.

Античність (ІХ ст. до н.е. – V ст. н.е.) / від лат.-«давність» і означає «греко-римська давність»/і поділяється: рання Античність –ІХ - ІІ ст. до н.е. (зародження Римської держави; класична Античність- І ст. до н.е. -ІІ ст.н.е- (золотий вік, час єдності греко-рим.цивілізації); пізня Античність-(ІІІ-У ст. н.е. – розпад і занепад Західної Рим.імперії),

2. Середньовіччя (V – ХVІ ст.): раннє – V-ХІ ст.; зріле - Х-ХІІІ ст.; пізнє - ХІV – ХVІ ст. Сюди входить як самостійна епоха – Відродження (ХІІІ-ХVІ ст.),

3. Нова історія (хvіі- хіх ст.),

4. новітній період (ХХ ст.–к.ХХ) ,

5. Сучасність (к.Хх-ххі ст.)

6. Докладніша періодизація:

ДОЦИВІЛІЗАЦІЙНИЙ РОЗВИТОК   40-4т.р.до н.е. Палеоліт                40-12т.р.до н.е. Мезоліт                              12 -7т.р. до н.е. Неоліт                                   7- 4 т.р. до н.е. ДАВНІ ЦИВІЛІЗАЦІЇ   4 т.р. до н.е. - V ст. н.е. Энеоліт                               3-2 т.р. до н.. Бронзовий вік                   2-1 т.р. до н.е. Залізний вік                      Сер.1т. р. до н.е. Давня Месопотамія    4 т.р.до н.е. - рубіж н.е. Давній Єгипет       4-3 т.р.до н.е. -рубіж н.е. Давня Індія         3 т.р. до н.е.- рубіж н.е. Давній Китай          2 т.р.до н.е.-   рубіж н.е. Епоха критської культури       2 - 1200 р. до н.е. Епоха мінойської культури   XVI-XV ст. до н.е. Епоха мікенської культури   XVII-XI ст. до н.е. Етруська епоха       I т.р. до н.е.-V ст. до н.е.

ЭПОХА АНТИЧНОСТИ Давня Греція                  Гомерівський період             IX-VIII ст. до н.е. Архаїчнкий період            V-IV ст. до н.е. Класичний період           V-IV ст. до н.е. Епоха еллінізму               IV-I ст. до н.е. Давній Рим     Царський період                      VIII-VII ст. до н.е. Ранньореспуб. період VI-III ст. до н.е. Пізньореспуб. Період  III-I ст. до н.е. Період імперії            з 31 р. до н.е. -  V ст. н.е.  СЕДНЬОВІЧЧЯ                                 V - XVII ст. Раннє середньовіччя                          VI - IX ст. Середній період                                  X – XI ст.  Класичне середньовіччя          XII - XV ст.  ВІДРОДЖЕННЯ                                   XIV - XVI ст. Пізднє    40-е рр. XVI ст.- перші роки XVII ст. СЛАВ’ЯНСЬКА  ДАВНІСТЬ            V - IX ст. КИЇВСЬКА РУСЬ                           IX - XII ст. НАУКОВА РЕВОЛЮЦІЯ                        XVII ст. ВІК ПРОСВІТИ                                XVIII ст. ВІК ПРОМИСЛОВОЇ РЕВ.І  XIX ст. СТАНОВЛЕННЯ НЕКЛАСИЧНОЇ  НАУКИ         ІІ пол.  XIX ст. -10-20 -і рр.. XX ст. НЕКЛАСИЧНА НАУКА    І пол.XX ст. ПОСТНЕКЛАССИЧНА НАУКА  50-60-е гг. XX ст.- поч.XXIст.

Серед дослідників історії техніки принято поділяти її на окремі етапи.

Техніка - це вся сукупність засобів праці, створених людиною на основі використання пізнаних нею законів природи для задоволення матеріальних і культурних потреб суспільства.

Основні історичні етапи розвитку техніки

Етапи розвитку техніки	Інструменталізація 800 тис. до н.е. – 0р.	Механізація 0- 1800р.	Машинізація 1800-1960рр.	Автоматизація 1960-2005рр.	Кібернетизація 2005-н.в.
Домінуючий вид техніки	Ручні інструменти	Механізми, млини	Машини та системи машин	Засоби автоматизації	Кібернетична техніка
Характер виробництва	Ручне ремісниче	Ремісниче і мануфактурне	Машинне фабрично-заводське	Індустріальне, автоматизоване	Постіндустріальне,
Енергія	Біоенергетика людини і тварин	Біоенергетика вітрова та водна енергія	Теплова, водна, ядерна енергетика	Теплова, водна, ядерна енергія	Термоядерна, сонячна, електрохімічна
Сухопутний транспорт	Волокуши	Колісний гужовий	Залізничний, автомобільний	Залізничний, автомобільний	На магнітній і повітряній подушці
Повітряний транспорт	Порітряні змії	Аеростати, дирижаблі	Літаки, гвинтокрили	Реактивна авіація, ракети	Рекетоплани, екранольоти і Автольоти безпілотники
Наука	Донаучний етап	Природознавство, математика, механіка	Фізика, електротехніка, електроніка	Мікроелектроніка та кібернетика	Генна інженерія, наноелектроніка
Освіта	Зародження писемності	Книгодрукування, школи, університети	Політехнізація, інженерна освіта	Інформатизація, комп’ютеризація	Глобальна інформатизація
Соціальний устрій	Первісна громада, рабовласництво	Рабовласництво феодалізм	Капіталізм	Монополістичний капіталізм	Демонополізація і демонократизація суспільства

за енциклопедичним визначенням «Наука - сфера людської діяльності, функцією якої є вироблення і теоретична систематизація об’єктивних знань про дійсність; одна з форм суспільної свідомості». В процесі історичного розвитку наука перетворюється у виробничу силу суспільства.

Періодизація історії науки

Зазвичай виділяють такі періоди: [Вікіпедія та ін.]

1. Переднаука - зародження науки, створення підґрунтя науки в давніх цивілізаціях на Давньому Сході, Азії ( астрології, доевклідової геометрії, грамоти, нумерології тощо).

2. Антична наука – формування перших наукових теорій (атомізм) і створення І–х наукових трактатів в епоху античності: астрономія Птоломея, ботаніка Теофраста, геометрія Евкліда, фізика Арістотеля, а також поява протонаукових товариств.

3. Середньовічна (магічна) наука – формування експериментальної науки на прикладі ряду відкриттів (зокрема, експеримент з фармакологічною хімією алхіміка Джабира ібн Хайяна (721-815).

4. Класична наука, наукова революція – ХУІ-ХУІІІ ст. – формування науки в сучасному розумінні в працях Ф.Бекона, Галілея, Кеплера, Ньютона, Лейбніца, Ліннея та ін. Френсіс Бекон у «Новому органоні» теоретично обґрунтував нову наукову методику – перехід від традиційного дедуктивного підходу (від загального судження до часткового, тб. факту) до підходу індуктивного (від часткового- емпіричного факту - до загального, тб. до закономірності).

5. Некласична наука – з кінця ХІХ-ХХ ст. – наука епохи кризи класичної раціональності, що пов’язана з ланцюговою реакцією революційних змін в різних галузях знань: у фізиці (відкриття ділення атому, квантової механіки (Макс Планк і Нільс Бор), становлення релятивістської квантової теорії), в хімії (квантова хімія), в біології (становлення генетики), виникнення кібернетики... Некласична наука відкидає об’єктивізм класичної науки, утверджує ідеї історичної змінності наукового знання. Це, наприклад,: теорія еволюції Дарвіна, теорія відносності Ейнштейна.

6. Постнекласична наука – з к.ХХ ст. – пов’язана з революцією у засобах збереження і отримання знань. Вона досліджує не тільки складно організовані системи, але й надскладні системи, які відкриті і здібні до самоорганізації. Об’єктом науки стають «людино вимірні» комплекси, невідємним компонентом яких є людина (глобально-екологічні, біотехнологічні, медико-біологічні і т.п.). На зміну таким постулатам класичної науки, як простота, стійкість, детермінованість, висуваються постулати складності, вірогідності, нестійкості (гіпотеза Великого Вибуху (пояснююча походження і спостерігаємий нині розвиток Всесвіту), теорія катастроф Рене Тома (фр.) тощо.

Існують інші концепції періодизації - по періодах: