Міністерство освіти і науки України

Харківський національний педагогічний університет

імені Г.С. Сковороди

До друку та в світ директор інституту інформатизації освіти

дозволяю професор А.І. Прокопенко

Дорожко І.І., Жванія Т.В.

Методичні рекомендації

до виробничої практики у психологічних службах

для студентів факультету психології і соціології,

що навчаються за освітнім ступенем “магістр”

зі спеціальності 053 – психологія

Затверджено редакційно-видавничою

радою Харківського національного

педагогічного університету

імені Г.С. Сковороди

протокол № 6 від 30.08.2017

Харків

2017

Укладачі: Дорожко І.І., Жванія Т.В.

Рецензенти:

Хомуленко Тамара Борисівна, доктор психологічних наук, професор, завідувач кафедри практичної психології Харківського національного педагогічного університету імені Г.С.Сковороди.

Кузнєцов Марат Амірович, доктор психологічних наук, професор кафедри практичної психології Харківського національного педагогічного університету імені Г.С.Сковороди.

Методичні рекомендації до виробничої практики у психологічних службах для студентів факультету психології і соціології, що навчаються за освітнім ступенем “магістр” зі спеціальності 053 – психологія. – Х.: ХНПУ імені Г.С.Сковороди, 2010. – 36 с.

Затверджено редакційно-видавничою радою Харківського національного педагогічного університету імені Г.С. Сковороди

Протокол № 6 від 30.08.2017

Видано за рахунок упорядників

© Харківський національний педагогічний

університет імені Г.С. Сковороди

© Дорожко І.І., Жванія Т.В.

Зміст

Загальні положення	4
Організація практики	8
Обов’язки студентів-практикантів	10
Перелік звітної документації	11
Форми та методи контролю	12
Критерії оцінки результатів практики	14
Додатки	15

Загальні положення

Виробнича практика є важливою складовою частиною навчального процесу та ефективною формою оволодіння магістрантами вміннями та навичками, необхідними для майбутньої професійної діяльності за обраною спеціальністю “психолог, викладач психології у вищому навчальному закладі”. Виконуючи певні функції, вона доповнює та поглиблює теоретичну підготовку, допомагає магістрантам закріпити і поширити знання, уміння та навички зі спеціальних дисциплін. Практика створює необхідні магістрантам умови для надбання досвіду діяльності в якості психолога, викладача психології, наукового дослідника вмінь спостерігати, аналізувати, планувати та проводити дослідження, узагальнювати їх результати, для оволодіння практичними навичками роботи зі студентами, узагальнення та критичного ставлення до власного досвіду. Це дає змогу, крім оцінки з боку керівників практики, самостійно оцінювати ступінь своєї підготовки до практичної діяльності.

Виробнича практика магістрів є органічним продовженням практичної підготовки попередніх ступенів (бакалавра, спеціаліста). Практика проводиться у відповідності до навчального плану та є обов’язковим видом учбових занять магістрів.

Виробнича практика здійснюється студентами самостійно під керівництвом досвідченого викладача і має показати вміння студентів самостійно організовувати й планувати роботу, виявити рівень оволодіння ними основами теоретичних і практичних знань із фундаментальних дисциплін психології, практичної психології, педагогіки та методики викладання в вищій школі, а також рівень оволодіння студентами технологіями роботи сучасного психолога.

Виконуючи завдання виробничої практики у психологічній службі студенти вчаться дотримувати правил етичного кодексу психолога, професійного такту, закріплюють навички проведення наукового дослідження, систематизації та оформлення отриманих результатів.

Графік проведення практики визначено навчальним планом. Виробнича практика у психологічній службі проходить у І семестрі та триває 4 тижні.

Зміст практики визначається програмами, що затверджуються випускаючою кафедрою практичної психології відповідно до “Положення про проведення практики студентів у вищих навчальних закладах України” Міністерства освіти і науки України.

Навчально-методичне керівництво й виконання програм практик забезпечується кафедрою практичної психології. До керівництва виробничою практикою залучаються досвідчені викладачі кафедри, що мають вчені звання та досвід роботи у вищому навчальному закладі.

Практика складається з трьох основних етапів:

Настановчий етап:

• участь в установчій конференції;

• знайомство з програмою практики;

• отримання направлення;

• знайомство з правами та обов’язками практиканта;

• призначення керівника-методиста;

• визначення місця і терміну практики;

• узгодження графіка консультацій;

• складання індивідуальних завдань;

• знайомство з необхідною документацією.

На цьому етапі викладачі кафедри практичної психології розробляють програму магістерської практики. Студенти ознайомлюються з програмою, на її основі розробляють індивідуальні плани роботи з урахуванням специфіки установи, де відбуватиметься практика. Керівник практики перевіряє і коригує плани згідно з функціональними обов'язками психолога та викладача психології і темою магістерської роботи.

На початку практики кафедра практичної психології організовує настановчу конференцію, де визначаються мета і завдання практики, які повинен виконати практикант. У цей період студенти розподіляються за викладачами (методистами), які керуватимуть практикою та за методистами з фаху.

Виконавчий етап – власне практична діяльність виконання завдань практики, згідно з індивідуальним планом.

Робочий день практиканта визначається правилами трудового розпорядку та режимом роботи установи або організації, де він проходить практику.

Кожен практикант працює за індивідуальним планом. План магістерської практики необхідно скласти так, щоб у ньому було максимально розкрито всі напрями практичної діяльності психолога, викладача психології.

З огляду на зазначені вимоги індивідуальний план студента-практиканта повинен бути спрямований на формування певних умінь і навичок у таких сферах діяльності психолога:

1. організаційна робота;

2. навчально-методична робота — підвищення психологічної культури учасників навчально-виховного процесу, розкриття змісту роботи і розв'язання завдань психологічної служби;

3. діагностична робота – здійснення психологічного дослідження, формулювання психологічного висновку, визначення проблем, що утруднюють розвиток особистості;

4. профілактична, просвітницька, консультативно-прогностична робота:

профілактична діяльність — запобігання відхиленням у поведінці особистості, виникненню конфліктів і проблем у міжособистісних стосунках; запобігання створенню конфліктних ситуацій у навчальній або трудовій діяльності клієнта;

прогностична діяльність — розробка, апробація і застосування моделей поведінки групи та особистості в різних умовах життєдіяльності; проектування змісту і напрямів індивідуального розвитку особистості клієнта та складання на цій основі життєвих планів; визначення тенденцій розвитку груп, міжгрупових відносин;

консультативна діяльність – здійснення психологічних заходів для усунення відхилень в індивідуальному розвитку та поведінці, у міжособистісних і міжгрупових стосунках; подолання окремих форм девіантної поведінки.

Під час практики магістранти ведуть щоденник, в якому відображають зміст і терміни виконання завдань індивідуального плану.

Підсумковий етап:

• здійснення рефлексивного аналізу власної діяльності;

• підготовка і оформлення звітів;

• участь у підсумковій конференції, захист звітів.

Після завершення практики проводиться засідання кафедри, на якому студенти захищають звіти про виконання програми психолого-педагогічної та науково-дослідної практики, підтверджують його необхідними документами.