Висновок до четвертого питання:

Таким чином, лейкоцити є групою морфологічно та функціонально різноманітних формених елементів, що циркулюють у крові і приймають участь в захисних реакціях організму. Кількість лейкоцитів у периферичній крові дорослої людини коливається в межах 4,0 – 9,0 х10⁹/л, або 4000 – 9000 в 1 мкл. Збільшення кількості лейкоцитів у крові називається лейкоцитозом, зменшення – лейкопенією.

Життєвий цикл різноманітних лейкоцитів відрізняється. Деякі живуть години, дні, тижні, інші протягом усього життя людини. Лейкоцити руйнується у слизовій оболонці травного тракту, а також у ретикулярній тканині.

5. Тромбоцити, їх кількість, функції. Зсідальна та протизсідальна системи крові.

Тромбоцити, або кров'яні пластинки – плоскі клітини неправильної округлої форми діаметром 2 – 5 мкм. Тромбоцити людини не мають ядер – це фрагменти клітин, які менші половини еритроцита. Кількість тромбоцитів у крові людини становить 180 – 320х10⁹/л, або 180 000 – 320 000 в 1 мкл. Мають місце добові коливання: днем ​​тромбоцитів більше, ніж вночі. Збільшення вмісту тромбоцитів у периферичній крові називається тромбоцитозом, зменшення – тромбоцитопенією. Головною функцією тромбоцитів є участь у гемостазі. Тромбоцити допомагають «ремонтувати» кровоносні судини, прикріплюючись до ушкоджених стінок, а також беруть участь у згортанні крові, яке запобігає кровотеча і вихід крові з кровоносного судини. Здатність тромбоцитів прилипати до чужорідної поверхні (адгезія), а також склеюватися між собою (агрегація) відбувається під впливом різноманітних причин. Тромбоцити продукують і виділяють ряд біологічно активних речовин: серотонін (речовина, що викликає звуження кровоносних судин зменшення кровотоку), адреналін, норадреналін, а також речовини, що отримали назву пластинчастих чинників згортання крові. Так у тромбоцитів є різні білки, що сприяють коагуляції крові. Коли лопається кровоносну судину, тромбоцити прикріплюються до стінок судини і частково закривають пролом, виділяючи так званий тромбоцитарний фактор III, який починає процес згортання крові шляхом перетворення фібриногену у фібрин. Тромбоцити здатні виділяти з клітинних мембран арахідонову кислоту і перетворювати її в тромбоксани, які, в свою чергу, підвищують агрегаційну активність тромбоцитів. Ці реакції відбуваються під дією ферменту циклооксигенази. Тромбоцити здатні до пересування за рахунок утворення псевдоподій і фагоцитозу чужорідних тіл, вірусів, імунних комплексів, тим самим, виконуючи захисну функцію. Тромбоцити містять велику кількість серотоніну і гістаміну, які впливають на величину просвіту і проникність капілярів, визначаючи тим самим стан гістогематичних бар'єрів, тобто ангіотрофічна функція.

Збереження крові в рідкому стані більшою мірою визначається наявністю в кровотоці природних речовин, що володіють антикоагулянтною активністю. Речовини, що володіють антикоагулянтною активністю, постійно синтезуються в організмі і з певною швидкістю виділяються в кровоток. До них відносяться: антитромбін III, гепарин, протеїни С і S, нещодавно відкритий інгібітор тканинного шляху згортання – TFPI, α₂ – макроглобулін, антитріпсин та ін. У процесі згортання крові, фібринолізу з факторів згортання і інших білків також утворюються речовини, що володіють антикоагулянтною активністю. Антикоагулянти надають виражену дію на всі фази згортання крові, тому дослідження їх активності при порушеннях згортання крові дуже важливо.

Відомі дві групи природних інгібіторів згортання крові:

1. Первинні, що попереджають згортання крові.

2. Вторинні, що утворюються в процесі згортання крові, група протеолізу.

Фібринолітична (плазмінова) система.     

Фібриноліз – це процес розщеплення фібринового згустку, в результаті якого відбувається відновлення просвіту судини. Він відображає складну реакцію між компонентами плазмінової системи організму і фібрином. Плазмінова система складається з чотирьох основних компонентів: плазміногену, плазміну (фібринолізин), активаторів проферментів фібринолізу та його інгібіторів. Порушення співвідношень компонентів плазмінової системи веде до патологічної активації фібринолізу.

Фібринолітична система забезпечує лізис фібрину в кров'яному руслі, запускається тими ж факторами, що і згортання крові.