7. Роль фольклору в розвитку мовлення дітей

Фольклор - це колективна художня творчість народу. Поетичне народне творчість століттями вбирало в себе життєвий досвід, колективну мудрість трудящих мас і передавало їх молодшим поколінням, активно пропагуючи високі моральні норми та естетичні ідеали. Фольклорні твори, починаючи з колискових пісень, потішок і кінчаючи прислів'ями, казками, дають дітям уроки на все життя: уроки моральності, працьовитості, доброти, дружби, взаємодопомоги. Душевною теплотою і любов'ю пронизані всі колискові пісні, пестушки, потішки. Твори народної творчості, особливо малі форми, впливають на розвиток мовлення дітей:

• збагачуючи словник,

• розвиваючи артикуляційний апарат,

• фонематичний слух,

• даючи зразки для складання описових розповідей та ін.

Художнє слово народного поетичного творчості супроводжує дитині значно раніше того, як він вчиться утримувати в руках предмети. Приспівки, потішки, маленькі народні пісеньки діти чують з самого раннього віку. Дорослі використовують їх, щоб заспокоїти дитину, розвеселити, просто поговорити. Такі процеси як одягання, прийом їжі і рд., вимагають супроводу словом. І тут російське народну творчість незамінне.. Вже в перші місяці життя дорослий промовляє співучі («Ой, лю - лі»), колискові, які кожен з нас знає: з незапам'ятних часів у будинку, де народжувалася дитина, під стелю підвішували зыбку - колиска для немовляти. Мати, мірно розгойдуючи її, часом виконуючи яку-небудь роботу, співала колискову своїй дитині:

Незважаючи на невеликий обсяг, колискова пісня таїть в собі невичерпне джерело виховних та освітніх можливостей. Пісенність, особливий ритм вчать дітей плавного вимови фраз, речень. Значно збагачується і словниковий запас. У творах усної народної творчості достаток слів-ознак предметів, образних порівнянь, використовується безліч синонімів, антонімів і т.п. Спочатку дитина копіює те, як дорослий виконує ті чи інші рухи і інтонації, з якими співається пісня. Пізніше з'являються слова, тексти пісень. Дивно швидко багато слова пісень переходять в активний словник дітей і звучать вже під час ігор, розмов з ровесниками. Важливу роль у розвитку мовлення дитини відіграє розвиток фонематичного сприйняття, чому сприяють колискові пісні. На думку народу, вони «супутник дитинства». Колиски, поряд з іншими жанрами народної творчості, містять в собі могутню силу, що дозволяє розвивати мовлення дітей дошкільного віку. Колискові пісні збагачують словник дітей за рахунок того, що містять широке коло відомостей про навколишній світ.

Усна народна творчість таїть у собі невичерпні можливості для розвитку мовленнєвих навичок, дозволяє з самого раннього дитинства заохочувати до пізнавальної діяльності та мовленнєвої активності. Вслухаючись у співучість, образність народної мови, діти не лише оволодівають мовою, але й долучається до краси й самобутності слів. Простота і мелодійність звучання дозволяє дітям запам'ятовувати їх. Діти починають вводити народні потішки в свої ігри - під час годування ляльки, або укладати її спати. Так само великий інтерес викликають народні твори, в яких є звуконаслідування голосів тварин і дуже конкретно описуються їхні звички, наприклад:

Знайомлячи дітей з різними фольклорними жанрами, ми збагачуємо мовлення дітей жвавістю, образністю, стислістю і влучністю виразів, сприяючи вихованню дітей на народній мудрості. Заклички і лічилки прикрашають і збагачують мову дитини, розширюють словниковий запас, розвивають уяву.

Однією з фольклорних форм є приказки і прислів'я, що представляють собою особливий вид поезії, який століттями вбирав у себе досвід і мудрість багатьох поколінь. Використовуючи у своїй промові приказки і прислів'я, діти можуть навчитися лаконічно, яскраво і ясно висловлювати свої почуття і думки, навчитися фарбувати свою мову, розвинути вміння творчо вживати слово, образно описувати предмети, даючи їм яскраві і соковиті опису. Спочатку йде безпосереднє знайомство з прислів'ями та приказками, потім разом з дітьми намагаємося зрозуміти їх зміст і призначення в мові, і тільки після цього переходимо до виконання різних творчих завдань, таких, як складання невеликих оповідань за прислів'ям і малювання прислів'їв. Для закріплення матеріалу можна використовувати такі форми роботи, як:

Гра-змагання «Хто більше назве прислів'їв».

Дидактична гра: «Продовж прислів'я»: вихователь каже початок, а діти продовжують, потім початок прислів'я вимовляє одна дитина, а інший її закінчує.

Намалюй прислів'я (домашнє завдання).

Кожна дитина ілюструє свою прислів'я. Показує малюнок і називає прислів'я. Всі запам'ятовують. Потім я показую малюнки, а діти намагаються згадати прислів'я. Таким чином, поступово утворюється скарбничка мальованих дітьми прислів'їв. Запропонувала дітям зробити альбом з малюнків і записати туди вже відомі прислів'я та приказки. В даний час ми спільно працюємо над створенням цього альбомом.

Дуже важливо, щоб діти не тільки запам'ятовували прислів'я і приказки, а й розуміли їх пряме і переносне значення і вміли їх застосовувати у відповідній мовленнєвої ситуації.

Приклади деяких прислів'їв у розповідях дітей підготовчої до школи групи:

• У одного хлопчика не було друзів. Йому було сумно і самотньо. Правильно кажуть: «Людина без друзів, що дерево без коріння»

• Маша побачила в магазині лото. Вона попросила тата його купити. Тато купив лото і приніс додому. Маша пограла з ним, а прибирати не захотіла. Тоді тато сказав: «Любиш кататися, люби і саночки возити».

• Мій тато працює машиністом у метро. Коли я виросту, я теж буду водити поїзди як тато, адже яблуко від яблуні недалеко падає.

Ще одним цікавим жанром фольклору є загадки. Придумування і відгадування загадок надає дуже сильний позитивний вплив на розвиток мови дитини. Загадки збагачують дитячу мова за рахунок багатозначності деяких понять, допомагаючи помічати вторинні значення слів, а також формують уявлення про те, що таке переносне значення слова.

Актуальним завданням мовленнєвого розвитку в старшому дошкільному віці є і вироблення дикції. Відомо, що в дітей ще не досить координовано і чітко працюють органи мовленнєвого апарату. Спеціальні вправи допомагають дітям долати такі труднощі, вдосконалюють їх дикцію. Одним з таких вправ є використання скоромовок для вироблення правильної, фонетичної чистої мови. З казки дитина дізнається багато нових слів, образних виразів, його мова збагачується емоційним та поетичною лексикою. Казка допомагає дітям висловлювати своє ставлення до прослуханого, використовуючи порівняння, метафори, епітети та інші засоби образної виразності

 

1 Там само. – С. 8.