Тема. Менеджмент безпеки, правове забезпечення та організаційно-функціональна структура захисту населення та адміністративні територіальні одиниці у надзвичайних ситуаціях.

План

1. Загальні положення

2. Правові основи захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій та ліквідації їх наслідків

3. Державна система у сфері захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій та ліквідації їх наслідків

1. Складові єдиної системи цивільного захисту

2. Органи управління єдиною державною системою

3. Сили і засоби єдиної системи цивільного захисту

4. Режим функціонування єдиної системи цивільного захисту

5. Планування роботи єдиної системи цивільного захисту

4. Пункти управління

1. Загальні положення

На сучасному етапі основною метою державної політики у сфері захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій є забезпечення гарантованого рівня безпеки особистості, суспільства і держави в межах науково обґрунтованих критеріїв прийнятного ризику.

Реалізація цієї політики здійснюється з дотриманням таких основних принципів:

• захисту від надзвичайних ситуацій підлягає все населення України;

• підготовка і реалізація заходів щодо захисту від надзвичайних ситуацій здійснюється з урахуванням розподілу повноважень між центральними і місцевими органами влади;

• у разі виникнення надзвичайних ситуацій забезпечується пріоритетність завдань щодо рятування життя і збереження здоров’я людей;

• основні заходи, спрямовані на запобігання надзвичайних ситуацій, на максимально можливе зменшення втрат та збитків, здійснюються завчасно;

• планування і здійснення заходів щодо захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій здійснюється з урахуванням економічних та природних умов, особливостей територій і ступеня реальної небезпеки виникнення надзвичайних ситуацій;

• ліквідація надзвичайних ситуацій здійснюється силами і засобами місцевих органів влади, на території яких вони виникли. У разі необхідності до ліквідації додатково можуть залучатися сили і засоби центрального підпорядкування МНС та інших центральних органів виконавчої влади.

Державна політика у сфері захисту населення і територій регламентується відповідними законами і нормативно-правовими актами, шляхом розробки та реалізації державних і регіональних цільових програм, науково-технічних програм, планів розвитку та удосконалення єдиної системи цивільного захисту. Фінансування заходів щодо захисту населення і територій здійснюється відповідно до законодавства.

З метою покращення роботи щодо захисту населення і територій, надання цій роботі загальнонаціональної значущості, виведення її на рівень державної політики ще у 1992 році цивільну оборону було виведено із сфери військової організації і передано у підпорядкування Кабінету Міністрів України, а в червні 1996 року на базі Штабу Цивільної оборони України і Мінчорнобиля було створено Міністерство з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи.

МНС є центральним органом виконавчої влади, який здійснює державну політику та здійснює управління у сфері цивільного захисту, координує діяльність інших органів виконавчої влади у зазначеній сфері.

Основні напрямки діяльності Міністерства з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи у сфері цивільного захисту:

1. забезпечує реалізацію державної політики та здійснює державний нагляд за дотриманням законів та інших нормативно-правових актів у сфері цивільного захист;

2. забезпечує діяльність єдиної державної системи цивільного захисту;

3. контролює організацію виконання заходів, спрямованих на захист населення і територій від надзвичайних ситуацій, центральними і місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами та організаціями незалежно від форм власності;

4. перевірка стану готовності органів управління, сил і засобів цивільного захисту до дій у надзвичайних ситуаціях;

5. контроль за накопиченням, збереженням і цільовим використанням матеріальних ресурсів, призначених для ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій центральними і місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами та організаціями незалежно від форм власності;

6. перевіряє стан планування та готовності до проведення заходів з евакуації населення у разі виникнення надзвичайних ситуацій;

7. перевіряє наявність і готовність до використання за призначенням засобів колективного та індивідуального захисту населення, майна цивільного захисту, їх утримання та облік;

8. проводить перевірку підготовки до дій підприємств, установ та організацій в умовах надзвичайних ситуацій;

9. разом з органами, які здійснюють державний нагляд у відповідній сфері, бере участь у перевірках щодо забезпечення умов зберігання, транспортування, знешкодження, утилізації та захоронення небезпечних речовин і виробів, що містять такі речовини;

10. здійснює інші заходи, передбачені законодавством.