Довгострокові цілі

Конкурентний аналіз

Портфельний аналіз

Структура стратегій

Корпоративна (портфельна) стратегія

Технологічна стратегія

Соціальна стратегія

Аміні-стративна стратегія

Стратегічний бюджет

Стратегія фінансування

Рис. 1. Схема формування стратегічного плану підприємства

Для проведення поточної роботи з формування і реалізації стратегічного плану на крупних підприємствах доцільно створювати відділи стратегічного розвитку на чолі із заступником першого керівника. На середніх і малих підприємствах дані функції має здійснювати планово-економічна служба господарства, а куратором проблеми стратегічного розвитку знову ж таки має заступник керівника підприємства або й сам керівник.

До розробки стратегічного плану залучаються всі функціональні служби, спеціалісти і керівники всіх рівнів (звідси і необхідність в кураторстві заступника директора чи й

самого директора), а також експерти і науковці з інших інститутів. Для формування стратегічного плану (або окремих проектів) можуть створюватись спеціальні тимчасові робочі групи із залученням кадрів з усіх відділів господарства.

Функції (завдання) вищого керівництва, кураторів стратегічного розвитку в організації розробки стратегії підприємства наступні:

1. Окреслити мету, завдання і основні цілі стратегічного планування на підприємстві;

2. Сформувати команду, здатну стратегічно мислити;

3. Залучити до розробки стратегії максимально можливу кількість працівників підприємства;

4. Сформувати таку організаційну структуру підприємства, яка найбільше відповідала б потребам стратегічного планування і реалізації стратегії;

5. Передбачити відповідний рівень і створити систему інформаційно-аналітичного забезпечення процесу розробки та реалізації стратегії;

6. Забезпечити доступність і розуміння необхідної інформації зі стратегічного планування всіма працівниками, організувати відповідну роз’яснювальну роботу;

7. Розвивати у керівників і спеціалістів стратегічне мислення, формувати у них підприємливість.

2.2. Загальні поняття про середовище підприємства.

Кожне підприємство функціонує у певному середовищі. В ринковій економіці середовище переважно і забезпечує ефективність діяльності підприємства, навіть, значною мірою, детермінує його існування. Саме тому розробка стратегії і починається з діагностування та прогнозування розвитку середовища підприємства, а результати цього стануть базою для формування його місії, цілей, вибору стратегій.

Розглядаючи структуру середовища, виявляємо його елементи, тобто складові. Ці ж елементи, з точки зору впливу на підприємство, є факторами. Середовище підприємства поділяють на такі групи елементів-факторів:

1. Зовнішнє середовище:

2. Макросередовище;

3. Мікросередовище;

4. Внутрішнє середовище.

При розробці стратегії варто враховувати вплив наступних факторів макросередовища:

а) стану економіки країни;

б) політико-правових відносин;

в) ефективності державного регулювання економіки;

г) рівня НТП;

д) рівня соціального розвитку;

ж) стану культури, ціннісних орієнтацій в суспільстві;

з) дієвості профспілок, партій і громадських організацій;

е) демографії;

к) природних умов, екології;

л) міжнародного станоища;

м) надзвичайних обставин, яким не могли запобігти керівники (форс-мажорних).

Фактори мікросередовища:

а) конкуренти і конкурентне середовище в цілому;

б) покупці;

в) постачальники;

г) партнери;

д) місцеві органи профспілок, партій, громадських організацій;

ж) місцеві органи влади тощо.

Фактори внутрішнього середовища підприємства:

а) його виробничий потенціал;

б) кадрово-управлінський потенціал;

в) конкурентоспроможність продукції і конкурентний потенціал;

г) організація маркетингу і збуту;

д) фінансовий стан;

е) ефективність виробництва;

є) стратегія, місія і цілі;

ж) організаційна структура і культура;

з) організація виробництва і праці;

к) мотиваційні механізми;

л) екологічність виробництва;

м) соціальна ефективність;

н) імідж підприємства тощо.

Логіка вивчення середовища підприємства наступна:

а) спочатку визначають (роблять перелік) факторів макро-, мікро- і внутрішнього середовища, що впливають на підприємство і будуть справляти вплив на нього в стратегічному періоді;

б) потім отримують про ці фактори максимальну інформацію;

в) далі оцінюють отриману інформацію про кожний фактор впливу середовища на підприємстві і прогнозують величину можливого впливу;

г) результатом оцінювання величини впливу кожного фактора на підприємство в стратегічному періоді є визначення можливостей і загроз зовнішнього середовища та сильних і слабких сторін – внутрішнього;

д) як підсумок отримуємо базу для стратегічного аналізу і визначення альтернативних стратегій.

Мікросередовище – це середовище безпосереднього впливу на підприємство, тобто це учасники ринку, які безпосередньо контактують з підприємством.

Внутрішнє середовище – це елементи та фактори, що визначають внутрішній стан, сильні і слабкі сторони і, значною мірою, ефективність діяльності підприємства.