• Розвитокмонастирськоїсистемидопомогитапідтримкинужденних

• Формуваннядержавноїсистемизахисту

• Соціальнийзахистзачасівкозаччини

• Виникненняприватноїблагодійності

• СоціальнароботавтогочаснійУкраїні

1. Розвитокмонастирськоїсистемидопомогитапідтримкинужденних

УназванийперіодУкраїнащеневходиладоскладуМосковськоїдержави.Алезгодом(1654рік,колисталосяформальнеприєднанняУкраїнидоРосії)будеприєднанадонеївжевнаступнійісторичнійфазіінанеїбудепоширенатакожсистемасоціальногозахистуцієїдержави,щоспричинилонизкутрансформаційусоціокультурномулоніукраїнськогозагалу.

КонцептуальнасхемадопомогитавзаємодопомогивМосковіїузазначенийперіодістотнозмінюється.Длянеїхарактернимистаютьтриосновніформисоціальноїдопомоги:а)монастирська,б)державна(захисту)ів)першісвітськіпроявидоброчинності(благодійності).ДотогожпочинаючиздругоїполовиниXIVстоліття,відбуваєтьсяоб’єднанняземельнавколомонастирів.Пов’язаноцезізміноюхарактерумонастирськогоуправління,котрепереорієнтовуєїхжиттєдіяльністьунапрямкурозв’язаннянагальнихгосподарськихзавдань.Ацеперетворюємонастиріусамостійніфеодальнівотчини,щоприйшлиназмінукти-торським,якісвогочасустворювалисякнязямитаєпископами.Останнірозвивалисяпонад200роківізаклали“пансіонну”системупідтримкидлячоловіківіжінок:новийчернець,зробившипевниймайновийвнесок,отримувавумонастирідовічнеутримання–пансіон.

Інститутудівуцейчасотримуєправовевизнання,щодозволялоційкатегоріїжінокдоживативікувмонастиряхзгарантованимзабезпеченням.Багатозаможніхжінок(княгині,боярині),абоїхнічоловіки,спеціальнобудуютьмонастирідляпроведеннярештижиттяуїхстінах.Постригиучерницісталипоширенимявищемсереджіноцтва.Отожішляхдомонастирябуввідкритийдляжінокусіхсуспільнихверств.

Ктиторськімонастиріуцейісторичнийперіодщеіснують,однакзнаходятьсязазвичайумістах,тодіякмонастирі-вотчиниінтенсивнорозвиваютьсязаїхмежамиіпершочерговочерезїхбільшувідкритістьунаданнідопомогивсімбажаючим.Вонимасовоскупо-вувализемлііставаливеликимиземлевласниками,частопривлас-нювалисяціліселаінавітьміста.Тимсамиммонастиріяксуб’єктидопомогитапідтримкинабувалифункціїсильних,могутніх,тобтопосідалитемісце,якеранішемалилишекнязі.НевипадковонагерцьізтатарамипередКуликовськоюбитвою(1380рік)відросіянвийшлидваченці–ПересвіттаОслябя.

Примітнозауважити,щоселяниіззадоволеннямприєднувалисядомонастирськихмаєтків,аджесаметутвониотримувализначноліпшіумовижиттєдіяльності–звільнялисявідподатків,юрисдикціїмісцевоївлади,заїжджихкняжихчиновників,якимтребабулодавативози,коней,корми,провідників.Крімцього,устаростіїмзабезпечу-валипритулокумонастирізістатусомченця,або“більця”,тобтонепосвяченогоученці,алетого,якийпроживавумежахмонастиряіперебувавпідйогозахистом.Ценасправдібувсвоєріднийстраховийполіс,хочадляйогоотриманнятребабулозробитипевнийвнесокузагальнумонастирськускарбницю.

Водноразмасовийнапливробочоїсилиробивмонастирібагатимиісильними.Додамо,щоїхбагатствозбільшувалиіприватнівкладиувиглядікультовихпредметів,майна,земельнихугідь.Пожертвуванняздійснювалисянарізнихумовах–поминаннявкладниківпіслясмерті,годуваннявідїхньогоіменіжебраківтощо.Існувалийособливіземельнівнески,щоуможливлювалиотриманнястатусу“більця”.Такпоступовомонастирі-вотчинивводилиобов’язковийвнесокпривступідоньогоувиглядінатуральнихпродуктів,власності,грошовихвнесків.Зплиномчасурозмірцихвнесківщоразузростав,щонадавалоїмнелишемогутності,айелітності.

2. Формуваннядержавноїсистемизахисту

КнязьДмитроДонський,повернувшисьу1382р.доМосквизКостромиізаставшиїїспаленою,заплатив300карбованцівзапри-биранняіпохованняпонад20тисячтілмосквичів.Цимфактом,вочевидь,зафіксованаодназпершихформгромадськихробіт.Причомумасовілихапримушуютьшукатиновіорганізаційніформипідтримки,новіспособисамодопомоги.Скажімо,ІванIVуборотьбізепідеміямипочинаєзастосовувати“поліцейсько-санітарніметоди”.Дляпризупиненняїхнадмірномупоширеннювінорганізовуєспеці-

альнізастави.Більшетого,виникаютьвідомства,якіберутьнасебефункціїсоціальногозахисту,тобтоокреслюєтьсятенденціядоутво-реннядержавнихреципрокнихінститутів.Так,рішенняСтоглавогозібранняпровикупполоненихпочинаєреалізуватисяголовноюміроюлишетоді,колиз’являєтьсяПолоняничнийприказ(аналогміністерству)1668року.Загаломприказистаютьпровідноюзаконодавчоюнормоюдопомогиізахисту,атакожконтролюзацерковнимжиттям.

ПоказовоютутєдіяльністьПриказуВеликогоПалацу,завданняякогополягаєувидачігрошеймонастиряміцерквамзцарськоїскарбниці.Відтакприказиічиновники(спочаткуувиглядідияконів)приходятьназмінукнязівськомуособистісномузахистубідних.Водночасвідбуваєтьсязміцненнязаконодавствастосовнодержавноїопікизнедолених,якесталоміриломучинків,нормівимогдоопіки.Вонозамінилособоюкняжіморальніімперативинакатегоріїдержав-нихзобов’язань,нормативів.ЗаІванаIV(Грозного)закладаютьсятрадиції,коливерховнавладапочинаєзаконодавчовтручатисяусправицеркви,спочаткуобмежуючиїївладу,апізнішейконтролюючиїї.Так,уСудебниках1550рокувпершеставитьсяпитанняпроправомірністьопікицерквоюосіб,котрінеє“клієнтамицеркви”–торговців,міщан.Цимособам,такзванимбільцям,забороняєтьсяжитивмонастиряхіпідлягатиїхнійюрисдикції(захищеності).

Оскількимонастирі-вотчини(якітеперпереважали)нерозв’язу-валипроблемижебрацтва,тодержавнавладаофіційнолегалізувалаінститутжебрацтва,перетворившийогоупевнийспосібжиттєактивності).Іцевтойчас,колиуЗахіднійЄвропіз’явиласянизказаконів,щозаборонялицеявище.Підзахистзаконупотрап-ляютькаліки,міськіжебраки,аособи,якіздійснювалистосовнонихнасильство,малиплатитиштраф–калікамчотириалтини,москов-ськимміськимжебракамвісімалтинівдвіденьги.

Державнийконтрольіпідтримказдійснюютьсяврізнихнапрямках,утомучисліішляхомрегулюванняціннахлібуперіодмасовогоголоду.ДотакихзаходіввдаєтьсяцарБорисГодунов(1601рік):коливУсольськомуповітірізкозростаютьцінинахліб–вводятьсядержавнітвердіціни;дотогожвживалисякаральнізаходистосовноосіб,щоприховувалихлібчипідвищувалиціни,нехтуючивстановленими.В1603роцівиходитьуказ,щодозволяв“відпускатинаволю”підчасголодукріпаківнапрокормбезоформленнявідпуску.Соборнийзвідзаконів1649закріплюєйогоівноситьдоповнення–дозволялосяоформлятигрошовийборгурахунокмайбутньоговідпрацювання,дозволенавідстрочказбіднілимвідодногодотрьохроків.ПричомунавідмінувідРуськоїПравдиколоосібтутсоціальнонеобмежується.

Інакшекажучи,з’являєтьсякредитнасистема,якадозволялауперіодмасовогоголодуфізичнотаекономічновиживатипрацюючомулюду.Номенклатура“санітарно-поліцейських”заходівпротипоширеннямору(епідемій)такожпідкріпляєтьсяуказамитазаконами.Чіткоорганізуєтьсяроботаінститутуконтролю,щовідтеперохоплюєштатнихслужбовців.Їхпризначення–сповіщатинаселенняпропадіжхудобивусіхадміністративниходиницях,наглядатизатим,щобм’ясоздохлихтвариннепотраплялонаринокіщобзакопували їхуспеці-

альновідведенихмісцях,віддаленихвідпоселень.

Отже,узазначенийісторичнийперіоддержаваяксуб’єктдопомогипершочерговоздійснюєпідтримкутихосіб,якістоятьназахистіінтересівчинноївлади.Тутдієтойсамиймеханізмреципрокнихзв’язків,узаконенняпатерналістських(відпатернус–батьківський)відносин:“Ти–мені,Я–тобі”.Напочаткувладавиявляєпоблаж-ливість,анездійснюєзаконнеправоособинапідтримку,коливонапотерпаєвідвладноготиску.Отожнеможнащеговоритипроякусьціліснусистемудержавногопатронатунадслужбовцями,аджепідтримканадаваласядалеконевсім,авибірково,окремимперсоналіям.

3. Соціальнийзахистзачасівкозаччини

ПевнуісторичнукартинусоціальногозахистувУкраїнідаєроботаС.Верхратського“Історіямедицини”.Їїавторнасампередпропонуєрозглянутибратство–релігійно-національнуорганізаціюукраїнськогозаможногоміщанства,щовХV–ХVIIIстоліттяхвідіграваловажливурольужиттінашогонароду,вйогоборотьбіпротинаціональногогнобленняпольськимипанами,протинаступнихспробокатоличення.Їхобов’язкомбулоздійсненнярелігійноблагодійнихзаходів.Крімтого,вонипокликанібулизабезпечуватицерквулюдьми,котрімоглиправитислужбу,тобтовміличитатиіписати,допомагатизбіднілиміхворимчленамсвоєїпарафії.Освітаубратськихшколахпередбачалалишенавчаннячитаннюіписьму,аледлятихчасівцебуласправавеликайважлива.

ВУкраїнівXVI,йособливоуXVII,століттяхбулодосягнутопевнихуспіхів.ВописіПавлаАлеппського,котрийзантіохійськимпатріархомМакаріємподорожувавУкраїноюдоМосквив1654році,читаємо:“Починаючизцьогоміста(РашківнаДністрі)повсійземлікозацькій,укожномумісті,вкожномуселідляубогих,немічнихісирітзбудованонакраючивсерединінаселеногомісцябудинки,вякихвонимаютьпритулок”.Ціпримітивнібратськіпритулки,де,зрозуміло,медичногодоглядунебуло,уXVIстоліттіназивалишпи-

талями.Скажімо,у1522приОнуфріївськомумонастирібратствовлаш-тувалошпиталь,дляякогоотримувалозначнуматеріальнудопомогувідмосковськогоцаряФедораІвановича.УпередмістяхЛьвоваприукраїнськихцерквахбуловідкритощечотириневеликихшпиталі.

Братськішпиталіутримувалисякоштамипарафіян.Умістахве-ликіремісничіцехималивласнішпиталі,меншіоб’єднувалисьйпід-тримувалиспільнийшпиталь.Удеякихмістахтакізакладиіснувалинагроші,отримуванізакористуванняміськимивагами,переїздчерезмости,переправупоромом.Крімшпиталів,щоутримувалисянагромадськікошти,вУкраїнібулиті,існуванняякихзабезпечувалосязавдякизаповітамзаможнихосіб,котрі відписувалидляцьогосела,млинийнавітьшинки.

ПрокількістьшпиталіввУкраїніуХVІІ–ХVIIIстоліттяхможнадізнатисязвідомостейревізькихкнигЛівобережноїУкраїниархівуМалоросійськоїколегії.Так,у1732роціуЧернігівськомуполкуналічувалось118шпиталів,Лубенському–107,Миргородському–29,Ніжинському–138,Полтавському–42,Переяславському–52.Цішпиталімалиопікувальнумету.Так,Київськебратство,якебулозасно-ванов1615році,малошколуйшпиталь“длялюдейубогих,старих,зкаліченихтадуховних,яксвецьких,такілицарських.

КолиЗапорізькаСічсталамісцемскупченнякількохтисячлюдей,колипісляпоходівзапорізькихкозаківбулобагатопоранених,частиназякихназавждизалишаласяінвалідами,СічзмушенабулазбудувативласнийшпитальприТрахтемирівськомумонастирінадДніпром.Завдякивеликимкоштам,якінадавалаСіч,цеймонастирставоднимзнайвідомішихвУкраїні.Йогозкозацькимшпиталемнеразграбувалийруйнували,алеСічйогошвидковідбудовувала.Протеу1678роціполякийоговщентзруйнували.

Середзапорізькихкозаківпопулярноюбуланароднамедицина.Чималоїхзналосянатраволікуванні.Підчаспоходів,боївз-поміжкозаківвизначалисьособи,якимдоручалосялікуватихворихіпораненихзавинагородузвійськовогоскарбу.ЗасвідченнямифранцузькогоінженераідослідникаБоплана,котрийбувавнаСічі,козакизастосовувалидужесвоєріднітаефективнізасобимедичноїсамодопомогиівзаємодопомоги.Багатокозаків,такзваниххарактер-ників,володілитаємницямилікувальногонавіювання.Такіцілителі,частосамоуки,підтримувалистосункиздипломованимилікарями,якізавласноюініціативоюлікувалимісцевихжителівтапередавалиїмзнанняізмедицини,санітарії,особистоїгігієни.

ЗапостановоювійськовоїрадиЗапорізькоїСічібуловирішеностворитишпитальприМежигірськомумонастиріпоблизуКиєва.У

1680роцікошовийІванСіркопередавупідлеглістьцьомумонастиревіСамаро-МиколаївськийСічовиймонастир,розташованийнаостровіміжрічкамиСамароюіСамарчиком.Приостанньомутакожбуввійськовийшпиталь,якіприЛебединськомупоблизуЧигиринаіЛевківськомупоблизуОвруча.Всіцімонастиріохочеперебиралинасебепіклуванняпрозапорізькихкозаків,оскількималивідцьогоматеріальнийприбутокувиглядікоштовногооздобленняцерковівеликихвнесків.Зокрема,підчасвизвольноївійниСічрозподіляласвоїхпораненихтаінвалідіввіншішпиталіпримонастиряхіцерквах,виділяланалікуванняідоглядпевнікоштиіззагальновійськовогоскарбу.Лікувалитадоглядалихворихушпиталяхченці.

ІззагибеллюСічішпитальзапорожцівприМежигірськомумона-стиріпередбачалосяперетворитинаінваліднийгромадськийбуди-нок.ПротеостаннійбуловлаштовановКирилівськомумонастирівКиєві,авМежигір’ївідкритовійськовийгоспіталь.У1787роцівденьнаміченоговідвіданняМежигір’яцарицеюКатериноюIIшпи-тальзапорізькихкозаківзневідомихпричинзгорів.Архівмонастирязгорівщераніше–в1764.Цим,власне,йпояснюється,чомуфактичнонічогоневідомопроорганізаціюіроботуцього шпиталю.

4. Виникненняприватноїблагодійності

Історіясоціальногозахистусягаєособистоїдоброчинності,якабулапритаманналюдськомузагалущездоісторичнихчасів.Воназавждибулавластивалюдямяквиявприродногоспівчуттяінамаганняпідтриматиутакийспосібвласнийавторитет.Протевиявидоброчинностібулиадекватноювідповіддюнасуспільніпотреби.Зпершихкроківцивілізації,колисім’я,домогосподарствонабулиознакосновноговиробничогоосередкуусуспільнення,закономірнопокла-далитурботупронепрацездатнихнаіншихчленівсім’їчиродини.Ті,хтозалишивсябезпомічнимпозасім’єю,абоцілародинаопиняласяускрутномустановищі,моглирозраховуватинадопомогугромади.Захистнужденнихздійснювавсяуформіособистоїтагромадськоїдоброчинностітоді,колийшлосяпровиживаннялюдиничисім’ї.

Християнствосправиловеличезнийвпливнаформуваннясус-пільноїморалі,ставленнядоубогих,аджелюбовдоближньогоєосно-вноюзасадоютакоїморальноїповедінкивіруючого.СюжетпрохристиянськічеснотиповновідображенийутрьохЄвангеліяхНовогоЗаповіту.Наведемойого:“ЧоловікпідійшовдоІсусаізапитавйого:“Щомаюробити,щобзаслужитивічнежиття?”–“Знаєшзаповіді:неперелюбствуй,невбий,невкради,несправедливонесвідчи,поважай

батькасвогоіматисвою?”.Тойвідповів:“Усецеяроблюзмолодихроків”.Почувшице,Ісуссказав:“Іщеодноготобіневистачає.Продайвсе,щомаєш,іроздайбідним,тодіматимешскарбнанебі.Легшеверблюдовіпройтикрізьвушкоголки,ніжбагатомуувійтидоЦар-стваБожого”.

ГромадськаблагодійністьбулапоширенащезачасівКиївськоїРусі.Церквасталащейблагодійницькоюорганізацією,запосередницт-вомякоїнадаваласьдопомоганужденнимзбокуглавидержави–князя.Першіурокитапершірегламентаціїбулитіснопов’язаніізхристиянськимсвітобаченнямпотребіпроблемокремоїлюдини.Сирітство,жебрацтво,інвалідність–оськолопроблем,щовідобра-женіупершихзаконодавчихнормах.УставомкнязяВолодимирайогопідданізобов’язанібуливіддаватидесятучастинусвогодоходунаутриманнямонастирів,церков,богоділень,лікареньімандрівнихнужденних.УЗаповітіВолодимираМономаха(1053–1125),зокрема,йдеться:“Усьогожбільшеубогихнезабувайте,оскількивампосилісвоїйможливогодуйте”.

Виходячивдоброчинностізетично-релігійнихміркувань,князібулисхильніставитиїїпідопікуцерквиідоручатицюсправупредставникамцерковнихкіл.ОсобливоющедрістювирізнялисяченціКиєво-Печерськогомонастиря.ФеодосійПечерськийпобудувавпоблизумонастиряспеціальнийбудинок,деутримувалисьубогітакаліки.УЦерковномууставі996рокузгадуєтьсяпрообов’язокду-ховенстватурбуватисяпробідних,причомунаутриманняцерков,монастирів,богоділеньімандрівнихнужденнихбуловизначеноде-сятину.Вцюісторичнудобуувагисуспільствадосправблагодійностітапожертвслушнопоставитивтисячолітньомучасовомувимірінапершемісце.Відмітноюрисоюблагодійностіцьогоперіодубуло“сліпе”роздаваннямилостині.Причомужебраківніпрощонерозпи-тували,аджецезаборонялосявченнямсвятихотців.СвятийІоаннЗлатоустказав:“Тинеповинендізнавативбідних,щовонизалюди,томущоприймаєшїхвім’яХриста”.

Природно,щодопомогаподаваласяздебільшогоувиглядіжиттє-воважливихпродуктів,томущогрошовийобігбувмайженерозви-нений.Проте,незважаючинавідсутність“розслідування”реальноїнуждипрохача,милостинядосягаласвоєїмети.Голоднийнебравбудівельнихматеріалів,апогорілець,якщонебувголодний,непросивхліба.Убудь-якомуразідопомогабуларізноманітноюівідповідаласправжнійнужді–нагальнійжиттєвійпотребі.

ПовчаннямитрополитаКиївськогоіГалицькогоПетраМогили

(1597–1647):“ПовідаланамбратіясвятоїлавриПечерськоїКиївської,

щодоархімандритаЄлисеяПлетенецькогоякосьприйшовкеларісказавйому,щобагато-багатохлібіввидаєтьсянакожнийдень.Тойжеподивувавсятакомуспоживаннюіпішовдокеларніподивитися,хтоцетакбагатохлібівпоїдає.Іпобачивбагатожебраківтам,іщебільшевразився(нетому,щобагатоїхбуло,ащоздоровійсильнізнедужимибралихліб).Іпочавсамздоровихголоднихпроганяти(повелівїмнедармовогохлібаїсти,апрацювати).Недужим–сліпим,кривимтаїмподібним–повелівдатиїстивності.

Колижповернувсяусвоюкелію,тоді,очудо!Градтакийвеликийвипав,щовсіжитамонастирськіпобивтаізземлеюзмішав.Нікомужіншомуградтойжитанепотовк.Побачивцестарець-архімандритіповелівусім,хтопросить,датихліба.Іколисупротитогоговоривкелар:немацьогочитоговкеларні,немаюзвідкидати,сказавйомустарець:“Давайусім,хтопросить:тобінеубуде,обительжесвятаніколинезбідніє”.Отже,уXIV–першійполовиніXVIIстолітьпочинаютьрозгортатисясвітськіпідходидопідтримкитадопомогинужденним.Пізнішевлітературіцеотрималоназвуприватнаблагодійність,щовиявляласявдопомозіголодуючим,атакожулікуваннібідних.Такоюдіяльністюзаймалисяіколишнідержавнідіячі,ідуховніособи(наприклад,колишнійпатріархНикон).Якщодлядержавнихслужбовцівмедичнадопомогабуланагородоюзавірність,мужністьтощо,товновійтрадиції,щозароджувалася,вонапоставалаякдоброчиннаакція–якідеяхристиянськогослужінняближньому.Скажімо,поміщицяУлянаОсор’ї-науголоднірокирозділиладолюсвоїхселян,атакождоглядалазахворимитанемічними.ТакублагодійністьпрофесорС.Зеньковськийназиває“християнськоюсоціальноюроботою”.Імовірно,основнийпрофільтакоїблагодійностіданогоперіодупов’язанийзпідтримкоюжебраківілікуваннямхворих.Протенеменшважливимнапрямкомїїбувівикупполонених.Ітутєпідставиговоритинепропоодинокіакції

“окремихдоброчинців,апромасовеявище.

5. СоціальнароботавтогочаснійУкраїні

Хронікаукраїнськихбратств–православнихгромадськихоб’єднань–фіксуєчисленніфактиствореннялікареньтаіншихблагодійнихзакладів.Так,упередмістяхЛьвовавXIVстоліттінимибуливідкритічотирилікарні.Київськебратствомалосвоюшколуі“шпитальдлялюдейубогих,уразливих,старих,причомуякдуховнихіцивільних,такілицарських”.УКам’янці-Подільськомуфункціону-ваввірменськийшпиталь,створенийнакоштимісцевоїгромади,делікувалихворихрізнихнаціональностей.

Восновісоціальногоустрою,щоутвердивсянаНаддніпрянщиніпісляреволюції1648pоку,буларівність.КожниймігувійтидоЗапо-різькоговійська,користуватисякозацькимиправамийсвободами.НадумкуД.Яворницького,“запорізькагромададоходиладоповногоідеалурівності,невідомоїнівдавньомусвіті,ніусередніх,анівновихвіках;пануючетутначалорівностібулоприсутнєскрізь–підчасзагальнихзборів,привиборахвійськовихстаршин,приуправліннісічовому,прикерівництвіпаланковому,вусіхзапорозькихшколах,призагальнійтрапезі,приподілімайнаівприватномужиттіпокуренях”.Запереписом1654рокуполовинанаселеннятериторіїЗапорозькоговійськаналежаладокозацькогостану,іншаполовина–доміщанського.Алеміжрізнимисоціальнимиверстваминебулогострозазначенихмеж,атимбільшепротистояння.

Визначальнийтягарсоціальноїдопомогинаceлінеслагромада.ЦьомусприялиособливостіобщинноїорганізаціїсільськогожиттявУкраїні,дедовгозберігалисятрадиціїнародноговіче.Традиційноколективновирішувалосяширокеколопитаньгосподарськогоігромадськогожиття,щосприялорозвиткуіселянськихгромад,однієюзпримітнихрисякихсталосамоврядування.УXVI—XVIIIстоліттяхгромада,зберігаючипевнуспадкоємністьздавньоруськоюспілкою,відіграваларольстановоїорганізаціїселянства,щорегулювалавсіаспектийогоповсякденноїжиттєдіяльності.Прицьомувонабула,зодногобоку,певнимпережиткомсередньовіковогоустрою,азіншого

• демократичноюорганізацією,котразгуртуваласелянуборотьбізасвоїправа,заналежнийсоціальнийзахист.

Уційформігромадськогосамоуправлінняважливурольвідігравалигромадськіради,сходи,суди,діялозвичаєвеправо,простіпроцесуальнінорми,включаючиобранняіпризначенняпосадовихосіб.Доїхфункційналежавірозглядсоціальнихпитань.Загаломжегромаданеславідповідальністьзавсіхїїчленів,особливозаубогих,жебраків,волоцюг.Згіднозістатутом,вонабулазобов’язанаутриму-ватиубогих,апанськийдвірмавдбатипрозабезпеченняїхпевнимзаробітком,видачуготівкидляпридбаннянайнеобхіднішого.

Відтаксамекерівникигромадималиорганізуватипритулокубогим(успеціальномубудинкучивільниххатах).Старцям,атакожзбіднілимсім’ямодносельців,допомагалихарчаминапередоднісвят,щонай-першеВеликодняіРіздва.Заборонялосяїмжебракувативіншихселах,оскількиценегативновпливалонарепутаціюгромади.Водночассти-мулювалосяблагодійництво.Нашіпредкивірили,щозаобдаровуваннябідних,скривдженихвіддаєтьсянанебесах,авземномужиттібудекращегосподарювати.Подекудиіснувавзвичай,заякимзаможнілюди

дарувалибідним,особливовдовам,ягнячителя,цінніречі,продукти.Найчастішецеробилосявмежахсусідськихіродиннихзв’язків.

Примітно,щоневідмовноюбулагромадськадопомогапогорільцям.Зїїкоштівгромадаабозвласнихзапасівзаможніселянидопомагалипотерпілимодягом,харчами,насінням,будівельнимиматеріалами,оперативновлаштовувалитолокудлязведенняжитла.

Турбуваласягромадайпросирітівдів.Такеставленнявипливалозхристиянськоїморалі:скривдженихдолеюніхтонесмівнівчомуневолитичипринижувати.АждоXXстоліттякожневеликеселомалосирітськурадуісирітськогосуддю,якічерезопікунадбалипродолюсвоїхпідопічних.Увиборіопікунадлясирітвирішальнарольналежалародині,аленеменшважливоюбулайгромадськадумка.Запотребигромадашукалакоштиізвнутрішніхрезервів(продажвлас-ногомайна,лісу,штрафитощо),залучаладлядопомогицеркву.

НавідмінувідРосії,децеркваспираласянасвітськувладу,вУкраїнівонанезалежалавіддержавців,азалишалася“справоюгромади”.УXVIIIстоліттівонанабуваєхарактерудемократичноїустанови.Ма-теріальноцеркваживепереважнозарахуноккоштівпарафіян,якіберутьучастьувирішенніпитань,пов’язанихзвикористаннямпожертвувань,призначеннямсвящеників,служителів,їхоплатою.ТомуУкраїнськаЦерквапоступовоперетвориласянадуховнийцентр,котрийпоєднувавусобіхрам,школуішпиталь.Ухрамовідні(празники)біляцерковвлаштовувалисягромадськіобіди,обдаро-вуваннястарців,калік,сиріт.Заохочуваласямилостиня,сприялося“розговіння”убогихівіншідні.

Основніпоняттяікатегоріїдлясамостійногоопрацюваннястудентамиувиглядісловникатермінів

• монастирськасистемадопомоги,

• державнасистемазахисту,

• доброчинність,

• законодавчанормадопомоги,

• інститутжебрацтва,

• патерналістськийзахист,

• козак-характерник,

• соціальнароботаякфаховадіяльність,

• громадськаблагодійність,

• УкраїнськаЦеркваякдуховнийцентр.

Запитаннятазавданнядлясамоконтролю

1. Охарактеризуйтесоціальнудіяльністьмонастирів,ктиторськумонастирськусистемузачасівКозацькоїдержави.

2. ОпишітьстановленнямонастирськоїсистемидопомогитапідтримкинужденнихуМосковськійдержавіХIV–XVIIIстоліть.

3. УчомуполягаладержавнаполітикастосовножебрацтвавМосковії?

4. ВисвітлітьставленнядожебраківуМосковськійдержавіХIV–XVIIIстолітьякпроблемутогочасногосуспільства.

5. Обґрунтуйте,щоспричинилоформуваннядержавноїсистемизахистунаселенняуМосковії(ХIV–XVIст.).

6. ОхарактеризуйтеприватнублагодійністьуМосковськійдержавіХIV–XVIIIстоліть.

7. Учомуполягаласамодопомогаурамкахкозацькоїдемократії?

8. Щотакебратськіпритулкиабошпиталі?Коли,деіяквонипра-цювали?

9. Опишітьприватну,громадянськуіхристиянськуформиблагодійностітадайтеїххарактеристику.

10. Якутворилисяірозвивалисяукраїнськірелігійнібратства?Якимибулиосновнінапрямкиїхньоїдіяльності?

Рекомендованалітературадляопрацювання

1. БадяЛ.В.БлаготворительностьимеценатствовРоссии:краткийисторическийочерк.–М.,1993.

2. ГрушевськийМ.С.ІсторіяУкраїни-Руси:в11томах,12книгах./редколегія:П.С.Сохань(голова)таін.—К.:Науковадумка,1991-1998.

3. МатериалыпоисториисоциальнойработывРоссии/Подред.П.Я.Циткилова.

• Новочеркасск,1996.

4. МиговичІ.І.Соціальнаробота(вступдоспеціальності).–Ужгород,1997.–180с.

5. ПоповичГ.СоціальнароботавУкраїніізарубежем.–Ужгород,2000.

6. Соціальнаробота:[підручник]/В.А.Поліщук,О.П.Бартош-Пічкар,Н.М.Горішня,Г.В.Лещук,О.Ю.Пришляк/Заред.Н.Г.Ничкало.–Тернопіль:Збруч2010.–330с.

7. ФирсовМ.В.ИсториясоциальнойработывРоссии.–М.,1999.

8. ФурманА.В.,ПідгурськаМ.Історіясоціальноїроботи//Психологіяісуспільство.–2010.–№4.–С.169–174.

9. ЯворницькийД.І.Історіязапорізькихкозаків:у3-хт./Д.І.Яворницький.–Т.1.

• К.:Науковадумка,1990.

Тема4

ДЕРЖАВНАОПІКАУДРУГІЙПОЛОВИНІXVII–ПЕРШІЙПОЛОВИНІXIXСТОЛІТЬ