Висновок до другого питання:

Таким чином, інстинкт є складним комплексом взаємозалежних рефлексів, які включають рухові та поведінкові реакції, властивості істоти даного виду, що виникають у відповідь на зміну зовнішнього чи внутрішнього середовища і перебігають на тлі високої збудливості нервових центрів, які відповідають за здійснення цих реакцій. Інстинкт є доцільною пристосувальною діяльністю, зумовленою вродженими механізмами.

3. Потреби, мотивації та емоції, механізми їх формування, біологічна роль.

Мотивації

Найважливіше значення для прояву інстинктивної поведінки відіграє відповідна потреба організму, так звана – мотивація. Термін мотивація поведінки позначає такий стан організму, коли виникає внутрішня потреба, що спонукає до дії, активної поведінки при відсутності видимих зовнішніх подразників. Інстинктивну поведінку, спрямовану на задоволення потреби, забезпечує ліквідацію даного мотиваційного збудження. Основні центри, що контролюють виникнення спонукань, розташовані в гіпоталамусі і лімбічної системі. Виділяють три групи мотивацій: біологічні, властиві людині і тварині; соціальні, властиві людині і частково тваринам; духовні – властиві лише людині.

Емоції

За допомогою емоцій визначається особистісне ставлення людини до навколишнього світу і самого себе. Емоційні стани реалізуються в певних поведінкових реакціях. Емоції виникають на етапі оцінки ймовірності задоволення або незадоволення виникли потреб, а також при задоволенні цих потреб. Біологічне значення емоцій полягає у виконанні ними сигнальної і регуляторної функцій. Сигнальна функція полягає в тому, що емоції сигналізують про корисність чи шкідливість даного впливу, успішність чи неуспішність виконуваної дії. Регуляторна функція емоцій виявляється у формуванні активності, спрямованої на посилення або припинення дії подразників. Незадоволені потреби супроводжуються негативними емоціями. Задоволені потреби, як правило, супроводжується приємним емоційним переживанням і веде до припинення подальшої пошукової діяльності. Емоції ділять на нижчі і вищі. Нижчі пов'язані з органічними потребами і поділяються на два види: гомеостатичні, спрямовані на підтримку гомеостазу, і інстинктивні, пов'язані із статевим інстинктом. Вищі виникають тільки у людини у зв'язку із задоволенням соціальних і ідеальних потреб (моральних, естетичних та ін.) Сьогодні прийнято вважати, що нервовим субстратом емоцій є лімбіко-гіпоталамічний комплекс. Нова кора на основі взаємодії з іншими структурами, особливо гіпоталамусом, лімбічною і ретикулярною системами, відіграє важливу роль у суб'єктивній оцінці емоційних станів. Сутність біологічної теорії емоцій (П.К. Анохін) полягає в тому, що позитивні емоції при задоволенні будь-якої потреби виникають тільки в тому випадку, якщо параметри реально отриманого результату збігаються з параметрами передбачуваного результату, запрограмованого в акцептор результатів дії. У такому випадку виникає почуття задоволення, позитивні емоції. Якщо параметри отриманого результату не збігаються з запрограмованими, це супроводжується негативними емоціями, що призводить до формування нової комбінації порушень, необхідних для організації нового поведінкового акту, який забезпечить отримання результату, параметри якого співпадуть з запрограмованими у акцепторі результатами дії.