- •План лекції:
- •Мета лекції:
- •План та організаційна структура заняття
- •Поняття про вищу нервову діяльність (внд). Роль і.М. Сєченова та і.П. Павлова у розвитку вчення про внд.
- •Висновок до першого питання:
- •2. Фізіологічні основи поведінки. Інстинкти.
- •Висновок до другого питання:
- •3. Потреби, мотивації та емоції, механізми їх формування, біологічна роль.
- •4. Види умовних рефлексів, механізм утворення та зберігання. Гальмування.
- •Висновок до третього питання:
- •Висновок до четвертого питання:
- •5. Поняття про першу та другу сигнальні системи. Фізіологічні основи формування мови. Мовні центри.
- •Висновок до п’ятого питання:
- •6. Типи нервової системи людини за і.П. Павловим, їх фізіологічна характеристика.
- •Висновок до шостого питання:
- •7. Мислення, увага, пам’ять. Свідомість і підсвідомість, їх значення.
- •Висновок до сьомого питання:
План та організаційна структура заняття
№ п/п |
Основні етапи, їхні функції і зміст |
Форми і методи навчання |
Матеріали метод. забезпе-чення заняття |
Час |
1 |
2 |
3 |
5 |
6 |
1 |
Підготовчий етап:
1. Організаційний момент Перевірка зовнішнього вигляду студентів, наявність студентів, та готовності аудиторії до заняття
2. Постановка навчальних цiлей, обґрунтування теми заняття (мотивація) 2.1. Мотивація
Отримання та аналіз інформації про процеси, що відбуваються у навколишньому середовищі, зміни у внутрішніх органах здійснюються завдяки сенсорним системам, які включають периферійні та центральні відділи нервової системи. Інформація, яка надходить до центральної нервової системи, аналізується, внаслідок чого виникає суб’єктивне відображення зовнішнього та внутрішнього середовища, що є основою для формування відповідної реакції.
|
Оглядовий
Інформація викладача
|
|
1-2 хв.
2-3 хв.
|
2 |
Основний етап:
1. Вивчення нового матеріалу План: 1. Поняття про вищу нервову діяльність (ВНД). Роль І.М. Сєченова та І.П. Павлова у розвитку вчення про ВНД. 2. Фізіологічні основи поведінки. Інстинкти. 3. Потреби, мотивації та емоції, механізми їх формування, біологічна роль. 4. Види умовних рефлексів, механізм утворення та зберігання. Гальмування. 5. Поняття про першу та другу сигнальні системи. Фізіологічні основи формування мови. Мовні центри. 6. Типи нервової системи людини за І.П. Павловим, їх фізіологічна характеристика. 7. Мислення, увага, пам’ять. Свідомість і підсвідомість, їх значення.
|
Інформаційно-повідомляючий
Частково-пошуковий з елементами бесіди
|
Таблиці. Сторінки атласу .
|
60-70 хв. |
3 |
Заключний етап
1.Моніторінг рівня засвоєння нового матеріалу Підведення підсумків заняття: 1.1. Питання. 1.2. Відповіді на запитання студентів. 2. Визначення ступеня пізнавальної активності студентів в процесі співпраці.
Домашнє завдання: 1. Вивчити тему: «Фізіологія вищої нервової діяльності.»
|
Опитування
Інформація викладача
Інформація викладача |
|
5-7 хв. |
ВСТУП
Частина функцій нервової системи пов’язана із регуляцією життєдіяльності органів і систем та об’єднанням їх у єдиний організм, а також відповідає за реалізацію вроджених форм поведінки й створення оптимальних умов для функціонування як окремих органів та систем, та і організму в цілому.
Кора кінцевого мозку і підкіркові утвори є вищими відділами ЦНС людини. Вони забезпечують рефлекторні реакції, за рахунок яких здійснюються складні взаємодії людини з навколишнім середовищем. Вперше уявлення про рефлекторний характер діяльності головного мозку висловив І.М. Сєченов в 1863 р. у своїй праці «Рефлекси головного мозку». І.П. Павлов розвинув рефлекторну теорію, створив метод об’єктивного дослідження функцій кори великого мозку – метод умовних рефлексів, розробив вчення про вищу нервову діяльність, яке обґрунтовує психічну діяльність людини.
Вища нервова діяльність – сукупність різноманітних форм спільної діяльності кори півкуль великого мозку і підкіркових структур, яка забезпечує взаємодію цілісного організму із навколишнім середовищем (поведінку людини).