Основні правила фонетичного запису слова такі:

1) не вживаються зовсім букви я, ю, ї, є, щ, ь і великі букви;

2) додатково використовуються значки [е^и], [и^е], [о^у] для передачі:

[е^и] — нечітку вимову ненаголошеного [е];

[и^е ] — нечітку вимову ненаголошеного [и];

[о^у] — нечітку вимову ненаголошеного [о] перед складом з наголошеним [у|

село [се^ило], широкий [ши^ерокиǐ], голубка [го^улупка];

3) для позначення звука [в], що вимовляється після голосного перед приголосним і в кінці слова використовується значок [у]:

завтра [заўтра], сказав [сказаў];

4) ['] — м’якість приголосного звука позначається скісною рисочкою, що ста-

виться справа зверху біля букви, яка означає цей приголосний звук:

рясно [р'асно], сядь [с'ад'];

5) дзвінкі звуки, які вимовляються спочатку шляхом розриву струменем видиху-­ ваного повітря змички, утворюваної передньою частиною спинки язика і перед-­ ньою частиною верхнього піднебіння, а потім проходженням щілинкою, утво-­ реною органами вимовляння в ротовій порожнині, позначаються двома буква-­ ми, накритими зверху «дашком» — [дж], [дз], [дз']:

джміль [джм’іл'], дзеркало [дзеркало];

6) [:] - довгі звуки, які утворилися через уподібнення в процесі вимовляння, поз­- начаються двокрапкою справа після букви, якою передається цей звук:

знання [знан:'а], зшити [ш:ити];

7) наголос позначається скісною рисочкою зверху над наголошеним складом:

весна [ве^исна], правдоподібний [праўдопод’ібниǐ];

8) [‘] - (апостроф) після приголосного – напівпом’якшену вимову приголосного;

9) букви я, ю, є передають відповідно два звуки (дві фонеми) [ја], [ју], [је]. У по-

зиціях на початку слова, після голосної, м’якого знака та апострофа букви я, ю,

є завжди передають два звуки. Після приголосного букви я, ю, є позначають го-

лосні [а], [у], [e] і м’якість попереднього приголосного;

10) буква ї завжди позначає звуки (дві фонеми) [јі];

11) буква щ завжди позначає два звуки [шч].

12) буква г в основному передає фарингальний звук (фонему) [г]:

[голова], [говорити^е ].

ПРАКТИЧНИЙ БЛОК

3. Записати слова у дві колонки:

а) з ненаголошеним е;

б) з ненаголошеним и.

1. Ет..кетка, д..сятий, еф..ктивний, нож..ці, кат..горія, ап..льсин, т..жневий, доб..реться.

Ключ. Підкресливши першу букву в кожному слові, прочитаєте назву одного з віршів

І. Франка.

2. Ож..ледиця, др..жати, ож..вати, л..генький, ел..гантний, в..шневий, ж..рненький, кл..котіти, ст..пи, евр..ка, н..зенько, адр..сат, кр..ниця, ож..вати, нап..кти, дал..чінь, р..ве.

Ключ. Підкресліть у кожному слові першу букву — прочитаєте ім’я та прізвище автора повісті «Зачарована Десна».

3. 3..рно, вер..с, л..ман, м..далі, ваз..лін, ш..рокі, вер..сень, п..ніцилін, кр..латої, м..сколиз, чер..да, трен..р, пш..ниця, велос..пед, бр..ніти, н..пот­ріб, в..сло, ц..ферблат, гл..бочінь, з..рном, б..режу, п..ньок, м..тро.

Ключ. У кожному слові підкресліть останню букву — прочитаєте народну мудрість.

4. Мат..матика, м..лкий, ос..литися, ж..брак, оп..тати, ж..раф, нав..сати, акт..вний, нам..рзати, ан..кдот, н..ктар, тр..вожний, р..зикувати, ет..кет, бр..ніти, арт..стичність, ен..рг..тичний.

Ключ. У кожному слові підкресліть першу букву. З цих букв прочитаєте закінчення вислову В. О. Сухомлинського «Треба тонко відчувати три речі: ...»

5. В..ликий, муніц..пальний, ож..ледь, вер..ск, акт..віст, розд..рати, кр..ниця, чер..во, очищ..ння, опр..томніти, кош..ня.

Ключ. Прочитайте перші букви у словах, спочатку в першому стовпчику, а потім у другому — дізнаєтеся псевдонім відомої української поетеси Марії Олександрівни Вілінської.

6. Перепишіть слова, вставляючи пропущені букви е або и.

Ст... хати, вип...нати, л...ман, розд...влятися, спом...ни, кр…мезний, м…тушливий, чу-­ ж...нецький, л...дарювати, скр..сати, зап...ча­литися, т...ндітний, х...литися, ож...вати, віз...рунок, кр...шталевий, зв...ватися, бл…скавичний, бад...лина, спост…рігати, зн...магати, зап..речувати, присм...рніти, розхв…льований, зл...генька, пр…ві­тний, прав...дний, д...в...на, хр...щатий, дж...р...ло, хр...бет.

14. Перепишіть слова, замість крапок поставте, де треба, м’який знак. По­ясніть правила вживання м’якого знака.

Дяд..ко, пис..мо, емал.., памороз.., мороз.., постат.., близ..кий, бояз..кий, тон..кий, вуз..ко, тон..ко, пол..с..кий, в’юн..кий, держал..це, кружал..це, ціпил..но, Ковал..чук, Медвед..чук, палац.., палец.., бац.., Хар..ків, Мозир.., шир..ма, сімдесят.., сім..сот, с..огодні, утр..ох, купец..кий, одес..кий, кав­каз..кий, бас..ко, різ..ко, брин..чати, різ..бяр, дон..ці, стан..те, сип..те, ріж..те, сон..кові, млин..кові, вір..те, удар..мо, комір..чику, тр..ома, шіст..ма, шіст..ома, с..ома, віс..ма, снит..ся, сниш..ся, доч..ці, сваш..ці, лял..ці, лл..ю, віз..му, гір..ку, гал..ці, Гал..ці, пол..ку (танок), пол..ку (військова одиниця), тіл..ки, (з) тол..ку, міл..ка (риба), міл..кий.

20. Випишіть слова у дві колонки: у ліву — з м’яким знаком, у праву — без нього, щоб дізнатися, що зашифровано в завданні.

1. Чіл..не, област.., р..ясно, різ..бяр, ад..ютант, нян..ка, духм..яний, асфал..т, арф..яр.

Ключ. Підкресливши першу літеру в словах, отримаєте назву твору П. Куліша.

2. Різ..ба, парас..чин, дикан..ський, стан..мо, заховайс.., у куз..ні, прал..ня, гарнен..кий, тіт..ці, рибон..ки, брен..кати. Ключ. Підкресліть у кожному слові третю букву — прочитаєте назву одного з творів І. Франка.

3.Улюбленец.., козац..кий, різ..бяр, адмірал..с.кий, їд..те, Н..ютон, аквалан..гіст.

Ключ. Підкресливши перші букви, прочитаєте назву країни.

4. Ковал..чук, щонаймен..ший, учител..ство, камін..чик, різ..бяр, сон..ця, медал..йон, чотир..ма, лял..ці, сміх, бат..ківський.

Ключ. Підкресліть у першому стовпчику останню букву — прочитаєте ім’я героя твору Уласа Самчука «Марія».

5. Промін..чик, міл..йон, ос..овий, пун..ктуація, ател..є, дос..є, ус..мішка, Юрянс..к, кін..чик, різ..бяр, нян..чити, св..ято.

Ключ. Прочитайте другі букви у словах, спочатку в першому стовпчику, а потім у другому — дізнаєтеся назву літературно-публіцистичної пам’ятки кінця XVII — початку XIX століття, в якій розповідається про події, що від­бувалися в Україні від давнини до 1769 року.

21. На місці крапок поставте, де треба, м’який знак. Дослідіть, в яких випадках м’якість приголосного в українській мові не позначається. Кіл..кіст.., сіл..с..кий, чукот..с..кий, міц..ніст.., діял..ніст.., від..ділен.., Кос..тя, сміливіст.., щас..тя, св..ятковий, пал..ці, радіст.., віс..тю, Нас..тя, з..ріліст.., Кол..с..кий, Іл..ля, всесвіт..ня, вугіл..ля, піз..ня, май­бут..нє, куріл..с..кі, галуз..зю, гордіс..т.., маз..зю, весіл..ля, в намисті, вітал..ня, читал..ня, воз..ня, плат..ня, Трет..яковс..ка, Трет..як, Ул..яна, урал..с..кий, майбут..нє, олен..чин, кан..йон, виход..те, Гор..кий, Хар..ків, ател..є, жен..шен.., барел..єф.

22. Запишіть слова. Вставте, де потрібно, пропу­щені букви.

Сіл..с..кий, л..дяник, селян..с..кий, смієт..ся, порад..ся, на гіл..ці, черешен..ці, кол..ровий, нян..чин, куз..ня, сер..йозно, брун..ці, пра­з..кий, бурул..ці, париз..кий, Гал..ці, порт..єра, Натал..ці, комп..ютер, дев’ят..надцятий, умиватис.., шин..он, сен..йорита, різ..бяр, ремін..чик, сопіл..ці, мен..шість, дитин..ці, ал..батрос, міл..йонер, гет..ман..с..кий, кур..йозний, Цар..ов, Монтеск..є, громад..с..кіст.., перепіл..чин, котит..ся, болгар..с..кий, бан..щик, нен..чин, вол..вий, В..єтнам, шпил..ці, дівчинон..ці, лают..ся, конферанс..є, ред..ці, вісім..надцятий, ган..ба, потихен..ку, один-однісін..кий, стелят..ся, соняч..ний, вес..няний, чабан..с..кий, візерун..чатий, мал..внича, хилитис.., піч.., поглян..те, вдяч..ніс..т.., починаєт..ся, вісім..сотий.

• Прокоментувати свій вибір. Розказати, в яких випадках ставиться м’який знак.

23. Запишіть у дві колонки слова:

1) зі вставленим м’яким зна­ком;

2) без вставленого м’якого знака.

Зненац..ка, куз..ня, різ..бяр, сниш..ся, українс..кий, безбат..ченко, спіз..нілий, дон..чин, промін..чик, близ..кий, лар..ки, ц..віркун, винос..ся, здійс..нювати, повір..те, снит..ся, чес..кий, опіс..ля, спал..ня, коростен..ський, понян..чити, цвірін..кати, здат..ність, діял..ність, підніс..ся, обійс..тя, брин..чати, с..ніг, кин..сь, утр..ох, велетен..ський, т..мяний.

К л ю ч. З других букв виписаних слів має скластися закін­чення вислову: «Людина може повірити в неможливе, але ...»

24. Запишіть українською мовою. Поставте, де потрібно, м’який знак чи апо­строф.

Предъявить, пятидесятилетие, имя, верфью, объединение, посвященный, вьет, племя, интервью, здоровье, Заполярье, разъезжать, пьют, кровью, Нарьян-Мар, Пятигорск, пядь, пьеса, Вьетнам, обязанность, безыдейный, трехъярусный, матерью, двухаршинный, дезинформация, честью, мягкий, льет, пятерка, карьера, бильярд, миллиард, павильон, месьє, шампиньон, лосьон, виньетка, Кювье, Барбье, Вюртемберг, Вьентьян, фельетон, Кордильеры.

25. Запишіть українською мовою, зіставте орфограми, поясніть спільні та відмінні риси.

Варіант 1

Меньший, девятьсот, семьюдесятью, четырёх, четырьмя, гордостью, поставтьте, альянс, Рейкьявик, пюпитр, пьедестал, пятак, зелье, Полесье, мышьяк, Поволжье, Запорожье, желчью, солью, рельеф, роскошь, ночь, близкий, любовь, смеёшься, рвутся, поверьте, поставьте, сядьте, батальон, Сибирь, серьёзный, лён, льются.

Варіант 2

Батальон, миллион, йот, летчик, майор, вечернему, Йоханнесбург, пави- льон, ерш, сегодня, Йошкар-Ола, ледниковый, ему, лен, бульон, йод, Аксенов, льновод, четырех, подъем, льда, медальон, деготь, к нему, седьмой, Воробьев, район, ледник, биллион, серьезный, трех, компаньон, завтрашнему, Муравьев, курьез, Панферов, шампиньон.

27. Поставте, де потрібно, м’який знак чи апостроф у словах іншомовного походження. Слова випишіть у три колонки: у першу — з м’яким зна­ком, у другу — з апострофом, у третю — без м’якого знака й апострофа. Поясніть правопис та значення поданих слів.

Суб..єкт, Пхен..ян, Х..юстон, авен..ю, автопавіл..йон, прем..єра, батал..йон, л..юз, бл..юмінг, бутон..єрка, б..юро, вал..юта, ін..єкція, вар..єте, В..єтнам, вол..єра, дез..інформація, дос..є, дубл..яж, комп..ютер, П..ємонт, Ф..єзоле, бар..єр, кон..юнктура, п..юпітр, ад..ютант, б..єф, ар..єргард, ател..є, г..яур, б..язь, транс..європейський, ф..юзеляж, верф..ю, порт..є, шев..йот, ад..ю, Руж..є, монпанс..є, д..юшес, ж..урі, з..економити, камарил..я, конферанс..є, Мін..юст, ал..янс, кс..ондз, кур..йоз, к..юрі, Лавуаз..є, л..юкс, л..ютня, мад..яр, барел..єф, мезал..янс, кон..як, модел..єр, Мол..єр, м..юзик-хол, н..юанс, Н..юфаундленд, п..єдестал, порт..єра, прес-пап..є, рант..є, Рив..єра, інтерв..ю, б..юджет, грав..юра, деб..ют, інтер..єр, к..ювет, ком..юніке, кон..юктивіт, кур..єр, к..юре, Лур..є, Монтеск..є, б..юлетень, лл..є, об..єкт, Д..Артаньян, О..Хара.

28. Поставте, де треба, апостроф, поясніть його вживання. Згрупуйте слова згідно із правилами його вживання (1 група — після букв б, п, в, м, ф, які передають на письмі тверді губні приголосні звуки, якщо перед ними немає кореневого приголосного (крім р); 2 група — після р в кінці складу; 3 група — після префіксів, що закінчуються на приголосний: з’єднати, під’їхати, роз’яснити; 4 група — у складних словах, перша частина ких закінчується на приголосний; 5 група — після к у слові Лук’ян та похідних від нього). Слова, в яких апостроф не вживається, випишіть у 6 групу.

Варіант 1

Полум..яніти, Амудар..я, різдв..яний, між..ярусний, присв..ята, безвітр..яний, Лук..яненко, бур..ячиння, Солов..йов, Валер..ян, сер..йозний, повітр..я, міжгір..я, пор..ядок, довір..я, забур..янений, вітр..як, валер..янка, б..язевий, сім..янин, зат..ямити, запам..ятати, Дерев..янко, медв..яний, В..язьма, дріб..язковий, взаємозв..язаний, рутв..яний, різьб..ярство, зав..язка, підрум..янений, зм..якшити, львів..яни, поголів..я, перед..осінній, роз..ораий, слов..яни, звір..ячий, роз..ятрений, трьох..етапний, трьох..ярусний, об..їжджати, об..ємний, без..ядерний, необ..їжджений, пів..язика, арф..яр, возз..єднання, в..йокнути, дит..ясла, пів..Європи, кам..яний, безвітр..яний, бур..ячиння, Валер..ян, звір..ячий, Лук..янович, повір..я, сер..йозний, повітр..я, міжгір..я, пор..ядок, довір..я, Лук..янчук, кар..єра, всер..йоз, тр..юм, Гур..єв, підгір..я, матір..ю, Р..єпін, з матер..ями, бур..я, р..ясно, кур..йозний, забур..янений, вітр..як, Гур..ївка, р..яд, від..ємний, без..ідейний, з..організувати, дез..орієнтація, сан..інструктор, Із..яслав.

Варіант 2

Зав..язь, круп..яний, крем..яний, знічев..я, зобов..язання, грав..юра, дерев..яний, мавп..ячий, кав..ярня, кров..яний, коров..ячий, львів..янин, надв..язати, напівкам..яний, поголів..я, пом..янути, слов..янський, п..ятитонка, солов..їний, безправ..я, брукв..яний, в..єтнамка, Св..ятослав, б..язевий, сем..янин, Б..єлград, обов..язок, б..юро, в..язень, запам..ятати, торф..яний, медв..яний, сап..янці, моркв..яний, арф..яр, черв..як, присв..ячений, в..юнкий, верф..яний, В..язьма, В..ячеслав, дріб..язковий, В..ятка, Губ..єв, достопам..ятний, духм..яний, взаємозв..язаний, потьм..яніти, різьб..ярство, зав..язка, підрум..янений, зм..якшити, бур..ян, між-брів..я, зор..яний, п..явка, надвечір..я, пір.їна, Лук..ян, Лук..янівка, під..їсти, без..ядерний, возз..єднати, зм..якшити, двох..ярусний, пів..яблука, Заполяр..я, об..якоритися, від..ємний, дев..ятнадцять, Мар..яна, жираф..ячий, знічев..я, об..їзд, реп..ях, зв..язок, св..ято, пам..ятка, верф..ю, від..їжджати, суб..єктивний, під..йомник, фотоз..йомка, об..єктивний, об.їждчик.

30. Випишіть слова у дві колонки: у ліву — з апострофом, у праву — без нього, щоб дізнатися, що зашифровано в завданні.

1. В..єтнам, хутор..янин, об..єм, б..юст, б..є, лл..ється, Ілл..я, об..єкт, р..яно, об..єднання, напам..ять, астрахан..ський, ув..язнений.

Ключ. Підкресліть у кожному слові першу літеру — отримаєте назву твору Б. Олійника.

2. Дит..ясла, духм..яні снопи, ін..єкція, в..яжеться, Р..єпін, св..ятопис, п..ятсот, кров..ю, мільйони, В..єтнам, бур..як.

Ключ. Підкресліть у кожному слові або словосполученні передостанню букву — прочитаєте назву одного з творів Лесі Українки.

3. Опам..ятатися, бур..як, дев..ять, р..явкати, нев..язкий, електрозвар..ювання, ад..ютант, атель..є, голуб..ятко, духм..яний, об..їзд, вар..яг, Лук..янівка, інформб..юро, об..єкт, кань..йон, верб..я, р..явкнути, арф..яр, авант..юра, дов..янути, щупл..явий, оп..яніти, евол..юція.

Ключ. Підкресливши перші букви, прочитаєте прислів’я.

4. Інтерв..ю, ф..юзеляж, різьб..яр, верб..я, ад..юльтер, ад..ютант, н..юанс, к..ювет, нав..язливий, Омел..ян.

Ключ. Прочитавши перші букви у словах, спочатку в першому стовпчику, а потім у другому, отримаєте ім’я та прізвище «каменяра» України, автора збірки «З вершин і низин», п’єси «Украдене щастя».

33. Запишіть у дві колонки слова:

1) з апострофом;

2) без апост­рофа.

Зм..яклий, зав..язь, брукв..яний, моркв..яний, ой в..юнкий, об..їзд, скл..яр, різдв..яний, сурм..яний, цв..ях, знар..яддя, стрем..янка, мавп..ячий, знічев..я, в..ється, спор..ядження, ін..єкція, медв..яний, грав..юра, забур..янений, острів..янин, сер..йозний, струп..я, торф..яний, здр..япати.

Ключ. З других букв виписаних слів має скластися закін­чення вислову: «Щоб зажити слави ясновидця, провіщай ...».

34. У подані слова іншомовного походження вставте пропущені апостроф або м’який знак. Випишіть лише ті слова, в які треба вставити м’який знак.

Х..юстон, Д..єпп, Юн..яньхе, Рив..єра, К..єзе, Т..єр, Ш..єр, Н..юбле, Т..юам, Р..юкан, Юр..євець, порт..єра, Н..їкавунг, комп..ютер, миш..як, С.єрра-Невада, дос..є, Монтеск..є.

Ключ. З останніх букв виписаних слів має скластися слово, пропущене у вислові: «Іноді більшість ... кращих».

ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

1. Перекладіть подані слова українською мовою. Уведіть ці слова в речення та запишіть їх.

Мягкий, объединение, мяч, объявление, матерью, пять, память, соловьи, субъект, оловянный, Буряк, премьера, отъезд, кровью, семья, съесть, связать,

подъехать, связать, адью.

2. Прочитайте поданий текст, знайдіть слова з м’яким знаком, що написані неправильно. Запишіть текст.

Хато моя, рідна батьківска хато! Ти випливаєшь із туманної да­лечі минулих літ і стоїшь переді мною білим видивом, немов хмари­на серед буйного цвітіння вишень.

Яким теплом і лагідним родинним затишком, якою добротою та материньс-кою ласкою віє від тебе, рідна хато!

Перші спогади про хату – немов рожевий досвіток дитинства. Біля стелі у тебе над головою, під дубовим тесаним сволоком засохлі польові квіти. До сво-лока на гаку прикріплена мотузочьками вербо­ва колиска.

З батьківскої хати розпочиналося пізнання світу. Білі стіни, біла стеля – не-наче виткані з маминого полотна. Сонячне сніпья лилося через край вікна, і від того на стінах вигравали розгаптовані кві­тами рушники. Золотисті китичьки хме-лю звисали з рушників до самого столу і пахли хлібом. А може, то йшов дух від паляниц, які спекла мама на капустяному листі і поклала на столі, накривши бі­лою скатерьтю. (І. Цюпа)