2 Порядок написання випускної кваліфікаційної роботи

Виконання випускної кваліфікаційної роботи починається з вибору здобувачем теми дослідження. Конкретне формулювання теми у значній мірі залежить від обраного об'єкту та предмету майбутнього дослідження, відображеного у відповідному аспекті, що і буде складати зміст випускної кваліфікаційної роботи.

Тематика випускних кваліфікаційних робіт складається й затверджується на засіданні кафедр державних фінансів та фінансів і кредиту. Опрацювання тематики випускних кваліфікаційних робіт відбувається, виходячи із завдань, що відповідають програмам підготовки магістрів фахового спрямування, актуальності й можливості проведення дослідної роботи з тих чи інших питань протягом часу, передбаченого навчальним планом. Тематика випускних кваліфікаційних робіт оновлюється щорічно з врахуванням актуальності тем, стану наукових досліджень, у зв’язку з виникненням нових проблем наукового та практичного характеру, пов’язується з напрямами науково-дослідної роботи кафедр та інституту, рекомендаціями, побажаннями та на замовлення органів державної влади і місцевого самоврядування.

Здобувачам надається право запропонувати свою тему випускної кваліфікаційної роботи з обґрунтуванням її актуальності та доцільності визначеної проблематики і можливості інформаційного забезпечення дослідження. У таких випадках перевага надається темам, які продовжують розробку виконаної здобувачем наукової або курсової роботи та безпосередньо пов’язані з місцем майбутньої професійної діяльності випускника або при наявності відповідного клопотання від керівництва підприємства (установи) на матеріалах якого буде проводитись дослідження. Обрана тема уточнюється та погоджується з науковим керівником випускної кваліфікаційної роботи (далі керівником), після чого вона повинна бути розглянута та затверджена на засіданні відповідної кафедри за поданням заяви здобувача на ім’я завідувача відповідної кафедри (додаток А).

Після затвердження теми здобувачі розробляють і погоджують з керівником план і календарний графік роботи, який має відповідати календарному графіку, затвердженому деканом; визначають інформаційну основу, на підставі якої буде проведено дослідження.

Разом з вибором теми визначають об’єкт, на матеріалах якого буде виконуватися робота.

При виборі теми необхідно враховувати, що не допускається виконання випускної кваліфікаційної роботи за однією і тією ж темою двома та більше здобувачами протягом періоду навчання.

Ознайомлення з інформаційною базою включає опрацювання відповідних літературних джерел: роботу з бібліографічними довідниками, бібліотечними каталогами, статистичними збірниками тощо. При цьому слід звертати увагу і на роботи, написанні у суміжних галузях, це дозволить провести у подальшому порівняльний аналіз відповідних положень, а також використати додаткові методи дослідження. Результатом проведеної роботи має стати складання систематизованого списку бібліографії з теми випускної кваліфікаційної роботи, який у подальшому повинен постійно уточнюватись та доповнюватись.

Робота з підготовки і написання випускної кваліфікаційної роботи проводиться здобувачем самостійно відповідно до затвердженого календарного графіка.

Загальний обсяг випускної кваліфікаційної роботи повинен складати 100-120 сторінок (без врахування додатків).

Керівник випускної кваліфікаційної роботи систематично проводить консультації по написанню окремих розділів роботи, оцінює хід і результати виконання індивідуального плану. Відхилення від плану, керівник випускної кваліфікаційної роботи, доводить до відома завідувача відповідної кафедри й декана.

Після того, як здобувач представить керівнику повністю завершену роботу й графічний матеріал, керівник перевіряє роботу й пише на неї відгук. Паралельно здобувачу необхідно одержати підписану й завірену печаткою зовнішню рецензію, а також довідку про проходження практики. Крім того, необхідно надати опубліковану наукову статтю та тези, яка відповідає змісту випускної кваліфікаційної роботи.

Після отримання відгуку від керівника здобувач повинен віддати роботу завідувачу відповідної кафедри для перевірки разом з усіма необхідними документами (довідка з бази практики, зовнішня рецензія, відгук керівника від інституту, копія надрукованої наукової статті та тез). На титульному аркуші роботи повинні бути поставлені підписи виконавця, наукового керівника та рецензента. Завідувачу відповідної кафедри випускна кваліфікаційна робота подається не в переплетеному вигляді.

Робота після її можливої доробки, що були вказані завідувачем відповідної кафедри, направляється на переплетення. Використання папок для випускної кваліфікаційної роботи без обкладинки або м'яка обкладинка не допускаються. Усі супутні документи повинні бути складені в конверт, а конверт приклеєний до внутрішньої передньої сторони твердої обкладинки. В переплетеному вигляді, зі всіма документами та ілюстративним матеріалом випускна кваліфікаційна робота надається завідувачу відповідної кафедри для її остаточного підписання.

Після підпису завідувачем відповідної кафедри випускна кваліфікаційна роботи залишається на кафедрі до її захисту.

Випускна кваліфікаційна роботи передбачає наявність наступних елементів дослідження: теоретичної та практичної значимості результатів дослідження у сфері фінансів; комплексного системного підходу до вирішення завдань дослідження; використання передової сучасної методології й наукових розробок; наявності елементів творчості.

Випускна кваліфікаційна робота являє собою закінчене науково-практичне дослідження. Практична значимість випускної кваліфікаційної роботи полягає в обґрунтуванні її результатів для потреб фінансової сфери. Випускна кваліфікаційна робота повинна бути виконана відповідно до існуючих проблем об'єкта дослідження, на основі реальних даних за ряд років (не менше 3-х). Результати випускної кваліфікаційної роботи можуть бути повністю або частково впроваджені в практику діяльності об'єкта дослідження або аналогічних об'єктів, що вказується в довідці з місця практики.

Комплексний, системний підхід до розкриття теми роботи полягає в тому, що предмет дослідження розглядається під різними кутами зору – з позицій теоретичної бази й практичних наукових здобутків, аналізу, обґрунтування шляхів удосконалення, вивчення ступеня ефективності тощо – у тісному взаємозв'язку і єдиній логіці викладу.

Застосування сучасної методології полягає в тому, що при дослідженні теоретичних джерел, аналізу виробничо-господарської діяльності й обґрунтуванні шляхів удосконалення окремих аспектів предмету й об'єкту дослідження, здобувач повинен використовувати відомості про новітні досягнення у фінансовій сфері, застосовувати методи економіко-математичного моделювання, у тому числі з використанням можливостей обчислювальної техніки або запропонувати конкретні проектні рішення щодо об'єкту дослідження.

При написанні окремих випускних кваліфікаційних робіт доцільним може стати проведення соціологічних досліджень, опитувань та використання інших методів збору інформації.

У процесі виконання випускної кваліфікаційної роботи, поряд з теоретичними знаннями й практичними навичками за фахом, здобувач повинен продемонструвати здатність творчо мислити, навчитися вирішувати науково-прикладні актуальні завдання. Оригінальність постановки й рішення визначених завдань дослідження – один з основних критеріїв оцінки якості випускної кваліфікаційної роботи.

Відповідно до Закону України «Про засади державної мовної політики», а також ст. 10 Конституції України, робота виконується державною мовою України.

Випускну кваліфікаційну роботу необхідно оформити відповідно до Положення про оформлення випускних кваліфікаційних та інших індивідуальних робіт студентів ХІФ КНТЕУ, затвердженого Вченою радою ХІФ КНТЕУ протокол від 29.08.2016 р. № 20.

При написанні випускної кваліфікаційної роботи слід уникати наступних типових помилок:

1. зміст роботи не відповідає плану випускної кваліфікаційної роботи або не розкриває тему повністю чи в її основній частині;

2. сформульовані розділи (підрозділи) не відбивають реальну проблемну ситуацію, стан об'єкта дослідження;

3. безсистемний виклад матеріалу, повторення одних і тих самих положень;

4. логічні помилки, невміння виокремити головне;

5. мета дослідження не пов'язана з проблемою, сформульована абстрактно і не відбиває специфіки об'єкта та предмета дослідження;

6. не зроблено глибокого і всебічного аналізу чинних нормативних документів, нової спеціальної літератури (останні 5 років) з теми дослідження;

7. кількість використаних джерел є недостатньою для всебічного вивчення теми або переважно використовувались підручники, а не спеціальна наукова література;

8. поверхово висвітлено стан практики, невдало поєднано теорію з практикою;

9. кінцевий результат не відповідає меті дослідження, висновки не відповідають поставленим завданням або тексту роботи;

10. у роботі немає посилань на першоджерела або вказані не ті, з яких запозичено матеріал;

3 СТРУКТУРА І ЗМІСТ ВИПУСКНОЇ КВАЛІФІКАЦІЙНОЇ РОБОТИ

Випускна кваліфікаційна робота виконується на підставі вивчення вітчизняної та іноземної літератури (підручників, навчальних посібників, монографій, періодичних наукових видань, законодавчих і нормативних актів, спеціальної літератури тощо), фінансової і статистичної звітності, мережі Internet та включає структурні елементи (у порядку їхнього подання в роботі) зображені в табл. 1.

Таблиця 1

Структура випускної кваліфікаційної роботи

№ з/п	Структурні елементи	Кількість сторінок	Обсяг
1	Титульний аркуш	1 стор.	Основна частина. Обсяг 100-120 сторінок
2	Типовий бланк завдання на випускну кваліфікаційну роботу	1 стор.
4	Зміст	1-2 стор.
5	Вступ	3-4 стор.

Продовження табл. 1

6	Основна частина: 3 розділи, які складаються з 3 підрозділів кожний ( у 2 розділі можуть бути 3-4 підрозділи)	100 - 110 стор.
7	Висновки	3-5 стор.
8	Список використаних джерел (посилання, цитування)	Не менше 75 джерел
9	Додатки	Не регламентується	Обсяг не обмежений

Зазначені структурні елементи є обов'язковими для випускної кваліфікаційної роботи.

3.1 Титульний аркуш містить наступну інформацію: назву вищого навчального закладу, інформацію про вид роботи, назву теми, дані про виконавця й наукового керівника, допуск завідувача відповідної кафедри до захисту, місто, рік. Порядок розташування інформації на титульному аркуші випускної кваліфікаційної роботи наведений у Методичних вказівках щодо складання форм документів з організації освітнього процесу, затверджених Вченою радою ХІФ КНТЕУ, протокол від 29.08.2016 р. № 20 (Додаток Б).

3.2 Завдання на випускну кваліфікаційну роботу

Типовий бланк завдання на випускну кваліфікаційну роботу та календарний план міститься безпосередньо після титульного аркуша і оформляється на двох сторінках одного аркуша. Зразок оформлення завдання до випускної кваліфікаційної роботи та календарного плану наведено у Методичних вказівках щодо складання форм документів з організації освітнього процесу, затверджених Вченою радою ХІФ КНТЕУ, протокол від 29.08.2016 р. № 20 (Додаток В).

3.3 Зміст роботи оформляється на одній або декількох сторінках і не має виходити за межі теми. Разом з тим, сукупність питань, які будуть досліджуватись, повинна в повній мірі розкрити тему.

Зміст містить найменування та номери початкових сторінок усіх структурних елементів випускної кваліфікаційної роботи: вступу, послідовно перерахованих розділів і підрозділів основної частини випускної кваліфікаційної роботи, висновків, списку використаних літературних джерел, додатків. Зразок оформлення змісту міститься у Положенні про оформлення випускних кваліфікаційних та інших індивідуальних робіт студентів ХІФ КНТЕУ, затвердженого Вченою радою ХІФ КНТЕУ, протокол від 29.08.2016 р. № 20.

3.4 Вступ призначений для обґрунтування актуальності теми роботи, розкриття наукового та прикладного значення її розробки, формулювання мети й завдань, об'єкту і предмету, методів та інформаційної бази дослідження. Рекомендований обсяг вступу – 3-4 сторінки друкованого тексту:

У вступі подають загальну характеристику випускної кваліфікаційної роботи у такій послідовності:

а) актуальність теми, у якій коротко викладається сучасний стан розглянутої проблеми, необхідність подальших досліджень та її роль в економіці;

б) вказуються прізвища вчених, що внесли найбільш вагомий внесок у розробку досліджуваної проблеми, (з посиланнями у квадратних дужках на номери джерел у переліку літератури);

в) мета роботи – аналіз, оцінка стану на основі його аналізу та оцінки особливостей функціонування;

г) завдання дослідження, які ставляться в роботі, повинні відповідати меті дослідження. Як правило, виходячи із завдань дослідження, будується структура роботи. Тому, завдання дослідження формулюються на підставі найменувань розділів і підрозділів;

д) об'єкт випускної кваліфікаційної роботи – це процес або явище фінансової теорії і практики, що породжує проблемну ситуацію й обране для дослідження.

е) предмет – форми, методи, підходи, принципи, показники оцінки процесу формування, використання та розподілу фінансових ресурсів в різних сферах економіки. Предметом дослідження випускної кваліфікаційної роботи є одна з актуальних проблем, яка потребує вирішення професійних завдань, передбачених освітньою програмою ступеня вищої освіти магістр зі спеціальності 072 «Фінанси, банківська справа та страхування» і міститься в межах об’єкта;

ж) перераховуються використані наукові методи та змістовно визначають, що саме досліджувалось кожним методом. Вибір методів дослідження повинен забезпечити достовірність отриманих результатів і висновків;

з) надаються відомості про використання та практичне застосування результатів роботи, коротко характеризується коло об'єктів, вид результатів роботи (методичні рекомендації з окремих напрямків діяльності об'єкта дослідження або аспектів предмета дослідження, моделі та ін.) та їх вплив на досліджувану проблему у випадку впровадження;

и) виділяють нові наукові положення або практичні рекомендації, які запропоновані у дослідженні здобувачем особисто, а також їх апробацію. Якщо за результатами дослідження магістрант виступав на наукових конференціях, має публікації у наукових виданнях, про це слід зазначити у вступі.

3.5 Основна частина випускної кваліфікаційної роботи містить три розділи: теоретичний розділ, аналітичний розділ, оптимізаційний розділ. Між структурними елементами повинен існувати логічний зв'язок, тому наступний розділ або підрозділ роботи повинен випливати з попереднього, на що необхідно вказати одним-двома реченнями в кінці кожного структурного елементу.

3.5.1 Теоретичний розділ

У першому (теоретичному) розділі викладаються основні теоретичні і методичні положення теми, виявляються дискусійні та нерозв'язані аспекти теми, виходячи з рівня її розробленості у сучасній національній та зарубіжній теорії. Тут наводиться огляд літератури за темою і вибір напрямів дослідження. В аналітичному огляді літературних джерел щодо напряму наукового дослідження магістрант відзначає основні етапи розвитку наукової думки за своєю проблемою. Слід звернути увагу на те, що цитуючи будь-яке джерело інформації, необхідно обов'язково робити посилання на нього, оскільки це є предметом інтелектуальної власності. Стисло, критично висвітлюючи публікації, необхідно вказати ті проблеми, які потребують дослідження. Рекомендується навести порівняльні оцінки різних методів дослідження, методик розрахунків певних показників та інші, залежно від теми випускної кваліфікаційної роботи та об'єкта дослідження.

Зміст цього розділу повинен бути теоретичною основою для другого та третього розділу роботи.

У першому розділі вирішуються наступні завдання випускної кваліфікаційної роботи або розглядаються питання, оформлені у вигляді підрозділів:

1) огляд і аналіз поставлених у теоретичній частині випускної кваліфікаційної роботи завдань щодо проблем, які існують по темі дослідження, визначення окремих понять, класифікацій тощо;

2) огляд методичного забезпечення з аналізу предмета дослідження;

3) місце досліджуваної проблеми в системі фінансово-економічних відносин, взаємозв'язок елементів системи, вплив предмету дослідження на стан економіки;

4) концепція предмету дослідження;

Огляд джерел по темі роботи включає наступні їх види: теоретичні, науково-прикладні й науково-публіцистичні літературні джерела вітчизняних та зарубіжних вчених, у тому числі, періодичні видання; законодавчо-нормативні акти, що регулюють функціонування предмету й об'єкту дослідження; організаційні документи, що діють на об'єкт дослідження (устав, положення та ін.), навчально-методичні збірники.

Огляд – вища форма узагальнення інформації. Він систематизує зміст багатьох документів з основних напрямів їх використання. При цьому повинна даватися аргументована оцінка використаних відомостей.

Загальна методика складання огляду: з'ясування стану питання, ознайомлення з темою і з'ясування її меж, складання попереднього плану огляду; відбір найціннішого з наявного матеріалу; аналіз зібраних джерел, їх оцінка й зіставлення; групування відомостей, їх узагальнення; висновки та рекомендації на основі даного огляду.

Огляд повинен систематизовано відображати стан предмету дослідження. Відомості, які містяться в ньому, повинні дозволяти об'єктивно оцінювати науково-прикладну значимість досліджуваної проблеми, правильно вибирати шляхи і засоби досягнення мети, поставленої в роботі.

Роботу над оглядом варто починати з інформаційного пошуку: список рекомендованих джерел здобувач може скласти самостійно або за допомогою керівника випускної кваліфікаційної роботи. Вивчаючи відібрані джерела, студент повинен фіксувати їх основні положення, цитати, що зацікавили його з посиланням на джерело. Далі зібрані дані згруповуються по кожному з напрямів роботи. По кожному з питань викладають думки різних авторів, дають їх порівняльний аналіз, з'ясовують можливі протиріччя, формулюють узагальнюючі висновки з огляду.

3.5.2 Аналітичний розділ

Другий розділ (аналітико-дослідницька частина) випускної кваліфікаційної роботи повинен містити три підрозділи. Окрім того, в першому підрозділі необхідно дати коротку організаційно-економічну характеристику об'єкта, що підлягає аналізу, а потім детально проаналізувати статистичні та аналітичні матеріали, які визначають рівень розв'язання окремих аспектів та досліджуваної проблеми в цілому на підприємстві, установі, організації.

У процесі проходження практики для другого розділу необхідно зібрати планові і звітні дані за основними показниками діяльності об'єкта дослідження за попередні три роки. Зібрані дані необхідно оформити у вигляді таблиць і помістити у Додатках. Ці дані потім використовуються для характеристики об'єкта дослідження в динаміці з обґрунтуванням причин виникнення змін, а також для експериментальних досліджень і прогнозування.

При складанні організаційно-економічної характеристики об'єкта дослідження необхідно подати наступні відомості: повну назву підприємства, установи, організації тощо; форму власності; вид діяльності; організаційну структуру, склад основних підрозділів і виконавців та їх функції, дати основні техніко-економічні характеристики об’єкта дослідження за три роки, що аналізується у випускній кваліфікаційній роботі.

В другому розділі вивчається стан справ об'єкта дослідження з позицій аналізу окремих аспектів предмета дослідження.

Завданнями другого розділу та його підрозділів можуть бути наступні:

1) аналіз предмета дослідження або його окремих елементів;

2) комплексний аналіз сучасного стану об'єкта дослідження;

3) визначення резервів підвищення ефективності діяльності за напрямами по обраній темі випускної кваліфікаційної роботи.

Метою аналітичної частини роботи є обґрунтування резервів зростання кількісних і поліпшення якісних показників функціонування предмета дослідження. Зміст і структура цієї частини роботи залежать від теми і основних завдань дослідження. Найменування аналізу повинне відповідати предмету дослідження стосовно умов функціонування об'єкта дослідження. Аналізу піддаються фінансові аспекти діяльності об'єкта дослідження, підставою для аналізу є звітні й планові дані об'єкта дослідження.

Динаміку основних показників відслідковують згідно даних за попередні три роки; для оцінки впливу різних факторів, виявлення резервів – по плановим і фактичним даним за звітний рік, або фактичним даним за попередній рік.

Методичною основою аналізу є різні методики, які здобувач може знайти в літературі, скористатися методиками з лекційних і практичних занять або звернутися по допомогу до наукового керівника випускної кваліфікаційної роботи.

Підставою для виконання досліджень по темі випускної кваліфікаційної роботи є, як правило, дані, які зібрані методом спеціальних вибірок з документів об'єкта дослідження. У дослідженнях, що виконуються у ході здійснення випускної кваліфікаційної роботи, найбільш широко застосовуються статистичні методи: кореляційного й регресійного аналізу, рангової кореляції, головних компонентів, факторного аналізу, динаміки часових рядів та інших.

3.5.3 Оптимізаційний розділ

Третій розділ (проектно-рекомендаційна частина) випускної кваліфікаційної роботи присвячений питанням удосконалення предмету дослідження стосовно умов функціонування об'єкта дослідження.

Виконання оптимізаційного розділу передбачає застосування економіко-математичних методів і моделей для аналізу та прогнозування об'єкту дослідження, а також використання методичних підходів щодо обґрунтування проектних рішень обраної теми випускної кваліфікаційної роботи, тобто виконання певних розрахунків, що підтверджують запропоновані напрями удосконалення, які були зроблені в роботі.

В цілому завдання, що розв'язуються в цьому розділі, як правило, наступні: огляд напрямів удосконалення предмету дослідження стосовно об'єкта дослідження і оптимізація одного або декількох найбільш значимих елементів предмету дослідження з використанням економіко-математичних методів, моделей.

В частині основних напрямів оптимізації предмета та об'єкта дослідження розглядаються резерви підвищення ефективності об'єкта й предмета дослідження. Логіка викладу матеріалу в цій частині роботи повинна безпосередньо кореспондуватися із теоретичною та аналітичною частинами.

Заходи або напрями, що пропонуються здобувачем з метою вдосконалення предмету дослідження, повинні чітко розділятися на дві частини: які потребують і які не потребують техніко-економічного обґрунтування.

Потрібно обґрунтувати особисто отримані здобувачем результати та дати конкретні пропозиції щодо прийняття стратегічних управлінських рішень щодо розвитку нових і підвищенню ефективності діючих форм і методів діяльності досліджуваного об'єкта в контексті сучасних глобальних трансформацій та концепцій і необхідності адаптації до них економіки України. Доцільно також показати шляхи оптимізації системи ресурсного та інформаційно-аналітичного забезпечення виконання запропонованих рішень.

У третьому підрозділі, при використання економіко-математичних методів і моделей для аналізу та прогнозування об'єкту дослідження за узгодженням з науковим керівником роботи, описуються основні напрями і зміст самостійних досліджень здобувача: вид математичних залежностей, їх характеристика, використані моделі і засоби досліджень; формулюються результати й висновки.

Також необхідно описати й розробити логічну схему або алгоритм обчислень, удосконалення якихось положень. Схему можна розмістити як у тексті основної частини роботи, так і у додатку до роботи.

При здійсненні розрахунків рекомендується використовувати можливості обчислювальної техніки, зокрема, спеціалізовані пакети прикладних програм.

Опис знаковими математичними засобами соціально-економічних систем відноситься до економіко-математичного моделювання. Економіко-математична модель – це система формалізованих співвідношень, що описують основні взаємозв’язки елементів, які утворюють економічну систему.

Практичними задачами економіко-математичного моделювання є: аналіз економічних об'єктів і процесів, економічне прогнозування та передбачення розвитку економічних процесів, вироблення управлінських рішень на всіх рівнях господарської ієрархії.

Математичні моделі, що використовуються в економіці, можна розділити на класи за рядом ознак, що відносяться до особливостей об'єкту моделювання, мети моделювання та інструментарію, який використовується.

Класифікація економіко-математичних моделей:

1) за ступенем агрегування об'єктів моделювання: макроекономічні; мікроекономічні;

2) за призначенням: балансові моделі, які відображають вимогу про наявність ресурсів та їх використання; трендові моделі, в яких розвиток економічної системи, що моделюється, відображається через тренд (довгострокову тенденцію) її основних показників; оптимізаційні моделі, які призначені для вибору найкращого варіанту із визначеного чи безкінечного числа варіантів виробництва, розподілу або споживання; імітаційні моделі, які призначені для використання в процесі машинної імітації систем або процесів, які вивчаються;

3) за типом інформації, яка використовується в моделі: аналітичні, які побудовані на апріорній інформації та моделі, що ідентифікуються, тобто побудовані на апостеріорній інформації;

4) з урахуванням фактору часу: статичні та динамічні;

5) з урахуванням фактору невизначеності: детерміновані, стохастичні (ймовірнісні);

6) по типу математичного апарату, що використовується в моделі: матричні моделі, моделі лінійного і нелінійного програмування, кореляційно-регресійні моделі, моделі теорії масового обслуговування, моделі сітьового планування, моделі теорії ігор і т.д.

Послідовність і основний зміст етапів економіко-математичного моделювання:

а) постановка економічної проблеми та її якісний аналіз – необхідно сформулювати сутність проблеми та передумови і припущення, що приймаються; виділити важливі риси і якості об'єкта моделювання, вивчити його структуру і взаємозв'язок його елементів, попередньо сформулювати гіпотези, які пояснюють поведінку і розвиток об'єкта;

б) побудова економіко-математичної моделі – це етап формалізації економічної проблеми, тобто її вираз у вигляді конкретних математичних залежностей (функцій, рівнянь, нерівностей та ін.). Побудова моделі ділиться, в свою чергу, на декілька стадій: визначається тип економіко-математичної моделі, вивчаються можливості її застосування до даної задачі, уточнюється конкретний перелік змінних параметрів і форма зв'язків. Для деяких складних об'єктів доцільно будувати декілька різноаспектних моделей, при цьому кожна модель виділяє лише деякі сторони об'єкта, а інші сторони враховуються агреговано і наближено;

в) математичний аналіз моделі – математичними прийомами дослідження виявляються загальні властивості моделі та її рішень. Зокрема, важливим моментом є доказ існування рішення сформованої задачі. При аналітичному дослідженні визначається: єдине рішення моделі чи ні; які змінні можуть входити в рішення; в яких границях вони змінюються; які тенденції їх змін тощо;

г) підготовка вихідної інформації – в економічних задачах це найбільш трудомісткий етап моделювання, адже це не пасивний збір даних. В процесі підготовки інформації використовуються методи теорії ймовірності, теоретичної і математичної статистики для організації вибіркових досліджень, оцінка достовірності тощо;

д) чисельне рішення – включає розробку алгоритму чисельного рішення задачі, підготовку програм на ПК та безпосереднє проведення розрахунків;

е) аналіз чисельних результатів та їх використання – передусім вирішується важливе питання про правильність і повноту результатів моделювання, застосування їх як в практичній діяльності, так і з метою удосконалення моделі. Тому, в першу чергу, повинна бути проведена перевірка адекватності моделі за тими властивостями, які вибрані в якості суттєвих.

Головним завданням третього розділу є розробка конкретних рекомендацій та пропозицій щодо удосконалення управління об’єктом дослідження. Приклади застосування економіко-математичних методів і моделей представлено в Додатку К.

3.6 Висновки – обов’язкова частина випускної кваліфікаційної роботи, яка готується по кожному розділу та в кінці роботи і починаються словами «таким чином» або «із вищевикладеного можна зробити висновки». Для формулювання чітких висновків та ґрунтовних пропозицій рекомендується апробація основних положень дослідження на наукових конференціях, семінарах, публікаціях у наукових виданнях.

Висновки в кінці випускної кваліфікаційної роботи повинні містити підсумки і пропозиції, обґрунтовані здобувачем у процесі виконання роботи. Висновки повинні базуватися на матеріалах основної частини роботи. У висновках не можуть з’явитися пропозиції, які не були розглянуті та обґрунтовані у розділах випускної кваліфікаційної роботи. Як правило, висновки і пропозиції містять: класифікацію або перелік основних напрямків розвитку об'єкту та предмету дослідження; результати діяльності об'єкту дослідження в передпроектному періоді і характер очікуваних змін його різних фінансово-економічних параметрів після впровадження пропозицій.

Також у висновку повинні знайти відображення: теоретичні припущення про тенденції розвитку об'єкту дослідження; результати експериментальних досліджень і моделювання та їхня відповідність попередній гіпотезі; вплив різних факторів на зміну об'єкта та предмета дослідження. Обсяг матеріалу рекомендується подати на 2-3 сторінках друкованого тексту.

3.7 Список використаних джерел

У списку використаних джерел розміщують літературні джерела та джерела з Internet за абеткою без поділу їх на види (книги, статті, нормативні акти тощо). Дані про джерела приводяться мовою оригіналу.

Рекомендована загальна кількість позицій у переліку використаної літератури має бути не менш 75 – найменувань.

Опис джерел складають відповідно до Положення про оформлення випускних кваліфікаційних та інших індивідуальних робіт студентів ХІФ КНТЕУ, затвердженого Вченою радою ХІФ КНТЕУ, протокол від 29.08.2016 р. № 20.

При виконанні випускної кваліфікаційної роботи мають бути опрацьовані як нормативні, так і доктринальні літературні джерела. Обов’язковим є використання Конституції України, міжнародних договорів, законів України та інших нормативно-правових актів. Тому, збираючи матеріал, необхідно опрацювати всю нормативно-правову базу з теми випускної кваліфікаційної роботи. Вивчаючи відповідний нормативно-правовий акт, слід обов’язково звернути увагу на джерело його офіційного опублікування.

При опрацьовані нормативного матеріал використовуйте лише чинні нормативно-правові акти, з останніми змінами та доповненнями до них. Посилання на застарілий нормативний матеріал є підставою для незарахування випускної кваліфікаційної роботи!

Нормативно-правові акти, що втратили чинність, можуть використовуватись в роботі лише з метою проведення порівняльного аналізу. При цьому обов’язково необхідно вказати на те, що аналізований акт втратив чинність.

3.8 Додатки є обов'язковим розділом випускної кваліфікаційної роботи. Доцільність додатків визначається автором роботи за узгодженням з науковим керівником, виходячи з теми роботи та її обсягу. Додатки повинні відповідати обраній темі дослідження і містити в собі необхідні матеріали, які б були базою для проведення наукових досліджень і практичних розробок.

У додатках вміщують матеріал, який: по-перше, є необхідним для повноти випускної кваліфікаційної роботи, але включення його до основної частини може змінити впорядковане й логічне уявлення про роботу; по-друге, не може бути послідовно розміщений в основній частині через великий обсяг або способи відтворення.

У додатки доцільно включати матеріал, який повинен поглибити сприйняття випускної кваліфікаційної роботи, а саме:

1) реальні документи об’єкта дослідження (підприємства, фірми, галузі управління тощо);

2) додаткові ілюстрації або таблиці;

3) матеріали, які через великий обсяг, специфіку викладення або форму подання не можуть бути внесені до основної частини (оригінали фотографій; проміжні математичні докази, формули, розрахунки; інструкції, методики, опис комп'ютерних програм, розроблених у процесі виконання роботи тощо);

4) додатковий перелік джерел, на які не було посилань у роботі, але які можуть викликати інтерес.

Додатки оформлюють відповідно до Положення про оформлення випускних кваліфікаційних та інших індивідуальних робіт студентів ХІФ КНТЕУ, затвердженого Вченою радою ХІФ КНТЕУ, протокол від 29.08.2016 р. № 20.

3.9 Реферат

Завершальним етапом виконання випускної кваліфікаційної роботи є написання реферату, який повинен достатньо ґрунтовно розкривати її зміст. Реферат складається із загальної характеристики випускної кваліфікаційної роботи, тобто інформації щодо структури роботи (обсяг у сторінках, кількості: ілюстрацій, таблиць, додатків, використаних джерел), основного змісту (за розділами), висновків та анотації.

Обсяг реферату – до 3 сторінок. Оформлення реферату аналогічно оформленню основного тексту випускної кваліфікаційної роботи, за виключенням розміру інтервалу. Текст реферату друкують через одиничний інтервал. Нумерація сторінок здійснюється окремо від нумерації сторінок випускної кваліфікаційної роботи. Першою сторінкою реферату є його титульний аркуш, який не нумерується. Реферат випускної кваліфікаційної роботи не потрібно підшивати разом з випускною кваліфікаційною роботою у тверду палітурку.

В анотації, обсяг якої нараховує приблизно 800 знаків, зазначається прізвище та ініціали слухача, назва випускної кваліфікаційної роботи, основний зміст та результати дослідження, ключові слова (слова специфічної термінології за темою, які найчастіше зустрічаються у випускній кваліфікаційній роботі) наводяться у називному відмінку. Кількість ключових слів – 5-7.

Анотація має бути написана українською, російською та англійською мовами.

Реферат до випускної кваліфікаційної роботи складається здобувачем після закінчення роботи повністю. У рефераті повинні бути висвітлені основні положення випускної кваліфікаційної роботи, структуровані відповідно до наведеного зразка (Додаток Г).

4 ПІДГОТОВКА ВИПУСКНОЇ КВАЛІФІКАЦІЙНОЇ РОБОТИ ДО ЗАХИСТУ ТА ЙОГО ОРГАНІЗАЦІЯ

4.1 Керівництво випускною кваліфікаційною роботою здійснюється з метою надання здобувачу необхідної допомоги в процесі її написання, а також здійснення контролю за дотриманням тих вимог, які ставляться до випускної кваліфікаційної роботи.

Для керівництва випускною кваліфікаційною роботою здобувача призначається науковий керівник із числа науково-педагогічних працівників кафедри, які мають науковий ступінь та/або вчене звання.

Основними формами керівництва випускною кваліфікаційною роботою є:

1. попередні консультації;

2. погодження плану випускної кваліфікаційної роботи і визначення індивідуального завдання;

3. поточні консультації;

4. перевірка випускної кваліфікаційної роботи;

5. написання відгуку на випускну кваліфікаційну роботу (Додаток Д);

6. консультація щодо захисту випускної кваліфікаційної роботи.

4.2 Рецензування випускної кваліфікаційної роботи

Випускна кваліфікаційна робота подається на зовнішню рецензію. Зовнішніми рецензентами можуть бути провідні фахівці, які працюють на підприємствах, в наукових установах, викладачі інших вищих навчальних закладів, інших кафедр відповідного профілю щодо спеціальності.

Рецензент має визначити позитивні аспекти роботи, зокрема: глибину та самостійність дослідження, опанування спеціальної літератури, використання матеріалів практики, наявність висновків та пропозицій теоретичного та практичного характеру, наявність апробацій результатів дослідження тощо.

Недоліки, виявлені рецензентом при вивченні випускної кваліфікаційної роботи, за своїм характером та змістом можуть розглядатись як:

1. недоліки теоретичного характеру – неповнота чи поверховість розгляду окремих питань, компілятивний характер випускної кваліфікаційної роботи, суперечливість позицій автора, невірна оцінка існуючих теоретичних положень, відсутність власних висновків та пропозицій тощо;

2. недоліки спеціально-економічного характеру – розгляд здобувачем нормативних актів чи окремих їх положень, що втратили чинність, як чинних; незнання нового законодавства; недостатнє орієнтування у тенденціях сучасної економіки тощо;

3. недоліки техніко-економічного характеру – неповне чи неточне наведення у випускній кваліфікаційній роботі назв та окремих положень нормативних актів, неточний їх переклад, невірне посилання на джерела їх опублікування тощо;

4. недоліки редакційного характеру – невірні чи неточні посилання на літературні джерела, орфографічні та пунктуаційні помилки.

Крім зазначених, можуть мати місце й інші недоліки – порушення загальних вимог щодо випускної кваліфікаційної роботи (перевищення обсягу, відсутність обов'язкових складових змісту, недоліки в зовнішньому оформленні випускної кваліфікаційної роботи тощо), невиправдані запозичення з літератури.

Результатом проведеного рецензентом аналізу випускної кваліфікаційної роботи має стати написання письмової рецензії:

Рецензія на випускну кваліфікаційну роботу – це письмовий виклад рецензентом своїх зауважень, висновків та пропозицій, які, на його думку, повинні враховуватись при захисті випускної кваліфікаційної роботи. Форма написання рецензії довільна, однак ряд моментів є обов'язковими. До них відносяться:

1. позиція рецензента щодо актуальності обраної здобувачем теми;

2. оцінка рецензентом визначених здобувачем предмета, меж, мети та завдань дослідження, запропонованого ним плану (змісту) випускної кваліфікаційної роботи;

3. оцінка конкретної особистої участь автора в одержанні нових наукових результатів, викладених у випускній кваліфікаційній роботі; ступеня обґрунтованості наукових положень, висновків і рекомендацій, сформульованих у роботі; наукової й практичної значимості отриманих результатів дослідження і рекомендацій з подальшого їх використання;

4. оцінка структури роботи, мови, стилю, грамотності викладу наукового матеріалу;

5. висновок рецензента щодо наявності у випускній кваліфікаційній роботі позитивних моментів; узагальнений виклад таких переваг;

6. висновок рецензента щодо наявності в випускній кваліфікаційній роботі недоліків, виклад недоліків у систематизованому вигляді з відповідними конкретними прикладами;

7. визначення впливу позитивних аспектів та недоліків на оцінку випускної кваліфікаційної роботи;

8. пропозиція щодо можливої конкретної оцінки випускної кваліфікаційної роботи з урахуванням її захисту – відмінно, добре, задовільно, незадовільно.

Рецензія може бути написана рецензентом власноручно чи надрукована з обов'язковим зазначенням дати її написання та особистим підписом рецензента. Рекомендована форма для написання рецензії наведена у Додатку Е.

4.3 Нормоконтроль випускної кваліфікаційної роботи

З метою забезпечення якісного оформлення випускних кваліфікаційних робіт відповідно до Положення про оформлення випускних кваліфікаційних та інших індивідуальних робіт студентів ХІФ КНТЕУ, затвердженого Вченою радою ХІФ КНТЕУ від 29.08.2016 р., протокол № 20, введено нормоконтроль, який проводиться викладачами відповідних кафедр в період подання випускної кваліфікаційної роботи до захисту. Робота вважається такою, що пройшла нормоконтроль, якщо вона перевірена і має відповідний підпис перевіряючої особи.

Випускна кваліфікаційна робота, яка несвоєчасно потрапила на відповідну кафедру для проходження нормоконтролю або не пройшла нормоконтроль, до захисту не допускається.

4.4 Захист випускної кваліфікаційної роботи

Після отримання відгуку наукового керівника на випускну кваліфікаційну роботу, рецензії, здійснення нормоконтролю – приймається рішення про допуск випускної кваліфікаційної роботи до захисту.

До публічного захисту випускної кваліфікаційної роботи допускаються здобувачі, які повністю виконали всі вимоги навчального плану та отримали позитивний відгук наукового керівника.

Допуском до захисту є позитивна віза завідувача відповідної кафедри на титульній сторінці випускної кваліфікаційної роботи.

Захист випускної кваліфікаційної роботи відбувається на відкритому засіданні екзаменаційної комісії відповідно до Положення про екзаменаційну комісію, затвердженого вченою радою вищого навчального закладу. Захист може проводитись як у вищому навчальному закладі, так і на підприємстві, в організаціях та закладах, для яких тематика випускних кваліфікаційних робіт, що захищаються, має науково-теоретичний чи практичний інтерес.

До захисту випускної кваліфікаційної роботи здобувач повинен подати:

1. завершену випускну кваліфікаційну роботу з усіма підписами;

2. письмовий відгук наукового керівника випускної кваліфікаційної роботи;

3. зовнішню рецензію на випускну кваліфікаційну роботу;

4. інші матеріали, які характеризують наукову та практичну цінність виконаної випускної кваліфікаційної роботи (довідки про впровадження пропозицій здобувача у практичну діяльність (Додаток Ж), опубліковані статті здобувача за темою роботи тощо);

5. ілюстративний матеріал до випускної кваліфікаційної роботи (електронний та друкований варіанти). Зразок оформлення титульного аркушу друкованого варіанту ілюстративного матеріалу розташований у Додатку И. Основна мета презентації – підвищення сприйняття результатів захисту членами екзаменаційної комісії та присутніми. Презентація до випускної кваліфікаційної роботи виконується за допомогою програмного забезпечення MS POWERPOINT 2000.

Процедура захисту випускної кваліфікаційної роботи передбачає наступну послідовність:

1. оголошення інформації секретарем екзаменаційної комісії про здобувача та перелік поданих документів до захисту;

2. стисла доповідь здобувача з використанням електронного та друкованого демонстраційного матеріалу;

3. відповіді здобувача на запитання щодо суті захисту випускної кваліфікаційної роботи (запитання можуть ставитись усіма присутніми на захисті);

4. виступ рецензента або оголошення його рецензії;

5. відповіді здобувача на зауваження рецензента;

6. виступ наукового керівника випускної кваліфікаційної роботи або оголошення його відгуку;

7. обговорення випускної кваліфікаційної роботи та захисту її здобувачем;

8. заключне слово здобувача;

9. прийняття рішення про захист випускної кваліфікаційної роботи.

Оцінку захисту випускної кваліфікаційної роботи визначають на закритому засіданні екзаменаційної комісії. Результати повідомляють по закінченні роботи екзаменаційної комісії в день захисту.

4.5 Виступ здобувача

Здобувач готує тези свого виступу чи повний його текст, як правило, заздалегідь. Термін виступу на засіданні екзаменаційної комісії встановлюється в межах 10-15 хвилин. Текст виступу включає:

1. обґрунтування здобувачем актуальності обраної ним теми випускної кваліфікаційної роботи;

2. визначення мети та завдань дослідження;

3. висвітлення найбільш важливих теоретичних і практичних проблем з теми випускної кваліфікаційної роботи, визначення власної позиції щодо спірних питань;

4. конкретні висновки, пропозиції та рекомендації щодо вдосконалення законодавства, подальших наукових досліджень з теми випускної кваліфікаційної роботи тощо.

Наочні матеріали мають послідовно ілюструвати доповідь здобувача і забезпечувати повноту висвітлення всіх положень, які підлягають захисту.

Як правило, свій виступ здобувач закінчує висловленням подяки науковому керівнику випускної кваліфікаційної роботи, її рецензенту та іншим особам, які сприяли її написанню та захисту.

5 КРИТЕРІЇ ОЦІНЮВАННЯ

Текст випускної кваліфікаційної роботи та виступ здобувача є підставою для попередніх висновків членів екзаменаційної комісії щодо оцінки випускної кваліфікаційної роботи, сумлінності та самостійності здобувача при дослідженні обраної теми.

При оцінюванні якості виконання здобувачем випускної кваліфікаційної роботи застосовуються такі критерії:

1. актуальність роботи. Відповідність теми проблемам та напряму підготовки і спеціальності, відповідність плану і змісту роботи її темі.

2. визначення мети, завдань, чіткість формулювання об’єкту, предмету, випускної кваліфікаційної роботи. Оцінюється здатність вірно сформулювати мету дослідження, назвати основні завдання, обґрунтувати предмет та об'єкт дослідження; міра опрацювання вітчизняних та зарубіжних літературних джерел.

3. новизна отриманих результатів;

4. рівень викладу основного матеріалу. Логічно-структурна побудова роботи, рівень самостійності теоретичного дослідження; глибина практичного аналізу проблеми; відповідність сучасному рівню розвитку економічної науки, законодавства та практики; об’єктивність, точність та конкретність викладу матеріалу; переконливість аргументації щодо висловлених думок;

5. використання економіко-математичних і статистичних методів та інформаційних технологій. Ступінь використання сучасних методів дослідження, рівень обробки статистичних даних, інформаційне забезпечення та алгоритми вирішення задач;

6. рівень обґрунтованості та реальності розробок та пропозицій. Якість обґрунтування висновків та рекомендацій, розрахунок економічного ефекту від впровадження;

7. оформлення випускної кваліфікаційної роботи. Відповідність вимогам стандарту в оформленні тексту, посилань, списку літератури, таблиць, рисунків тощо.

Комплексна оцінка з випускної кваліфікаційної роботи виставляється після захисту роботи на підставі наданого відгуку наукового керівника, зовнішньої рецензії, довідки з місця проходження практики, копій статей і тез, ілюстративного матеріалу, доповіді здобувача на захисті випускної кваліфікаційної роботи, відповіді на додаткові запитання.

Якість виконання випускної кваліфікаційної роботи на захисті оцінюється спочатку за 4-х бальною шкалою, представленою в табл. 2, а потім переводиться в оцінку за 100-бальною шкалою, визначеною Положенням про оцінювання результатів навчання студентів ХІФ КНТЕУ, затвердженим Вченою радою ХІФ КНТЕУ, протокол від 29.08.2016 року № 20 (див. табл. 3-4) «відмінно» – 50 балів; «добре» –35 балів; «задовільно» – 25 балів; «незадовільно» – 0 балів.

Таблиця 2

Критерії оцінювання випускної кваліфікаційної роботи за 4-х бальною шкалою

Оцінка	Критерії
Відмінно	Випускна кваліфікаційна робота виконана вчасно, самостійно, забезпечує повне розкриття теми. Вірно визначено предмет, об'єкт дослідження. Мета та завдання чітко окреслені та реалізовані у дослідженні. Автор використовує сучасні аналітичні та методологічні інструментарії. Робота характеризується високою якістю і глибиною теоретико-методологічного аналізу, критичного огляду літературних джерел, наявністю наукової проблематики. Узагальнення і висновки базуються на якісно опрацьованій статистичній інформаційній базі, що дозволяє чітко визначити авторську позицію. Представлені рекомендації автора мають практичну цінність, містять розрахунки показників економічної ефективності. У роботі розроблені суттєві аспекти впровадження рекомендацій. Доповідь аргументована, проілюстрована бездоганно оформленими наочними матеріалами, свідчить про формулювання власної думки здобувача щодо предмету дослідження та є логічною, повною. Відповіді на питання правильні та стислі.
Добре	Випускна кваліфікаційна робота виконана вчасно, теоретичні узагальнення та висновки аналітичної частини, в основному, правильні. Проте, існують несуттєві недоліки у виявлені логічності зв'язку заходів, що пропонуються для вирішення проблем за допомогою проведеного аналізу статистичних та фактичних матеріалів, обґрунтування та розрахунків ефективності запропонованих рішень, що впливає на глибину особистого аналізу здобувачем фактичної інформації. Застосування сучасного аналітичного інструментарію обмежено. Подані у роботі авторські пропозиції в повній мірі не містять аналітичного обґрунтування економічної доцільності їх реалізації. Доповідь насичена фактичною інформацією, що відображає відповідні результати проведеного дослідження. Відповіді на питання правильні, але не завжди повні чи конкретні.
Задовільно	Тема роботи в основному розкрита, але мають місце недоліки змістовного характеру. Теоретична, аналітична частини та пропозиції обґрунтовано непереконливо, відсутні розрахунки, що дозволяють аргументувати зроблені авторські узагальнення та висновки. Є зауваження щодо логічності та послідовності викладеного матеріалу, який носить переважно описовий характер. Робота недбало оформлена. Доповідь прочитана за текстом, здобувач не володіє окремими питаннями теми, не всі відповіді на запитання правильні або повні. Наочні матеріали не в повній мірі відображають зміст виконаної роботи.
Незадовільно	Відсутня логіка у побудові структури дослідження. В роботі відсутнє розуміння мети, завдань, предмету дослідження. Назви окремих розділів не відповідають їх змісту. Теоретичний аналіз та визначення стану процесів, що є предметом розгляду мають компіляційний характер, відсутні посилання на використані літературні джерела. Відсутні самостійність суджень у запропонованих рекомендаціях і пропозиціях Представлений статистичний матеріал є застарілим. Оформлення роботи має суттєві недоліки. Доповідь не відображає зміст виконаної роботи, більшість відповідей на питання неправильні, здобувач не володіє предметом дослідження. Наочні матеріали до захисту роботи відсутні.

Таблиця 3

Шкала оцінювання випускних кваліфікаційних робіт здобувачів ХІФ КНТЕУ спеціальності 072 «Фінанси, банківська справа та страхування»

Захист випускної кваліфікацій-ної роботи (мах – 50 балів)	Відгук наукового керівника (мах – 40 балів)	Зовнішня рецензія (мах – 10 балів)	Підсумкова рейтингова оцінка (мах – 100 балів)	Підсумкова оцінка за шкалою ЄКТС	Орієнтовні критерії	Підсумкова оцінка за 4-х бальною шкалою
50	40	10	90 – 100	A	Робота відповідає всім вимогам, має інноваційний характер, наукову новизну та практичне значення. Захист показав високу обізнаність студента в предметі дослідження.	5 (відмінно)
"	"	"	82 – 89	B	Робота відповідає всім вимогам, має практичне значення. Результати дослідження можуть бути впроваджено. Захист показав обізнаність студента в предметі дослідження.	4 (добре)
35	32	8	75 – 81	C	Робота відповідає всім вимогам, але не має суттєвої новизни та практичного значення. Захист загалом засвідчив обізнаність студента в предметі дослідження	4 (добре)
"	"	"	69 – 74	D	Робота загалом відповідає вимогам, але немає новизни й практичного значення. Робота має деякі зауваження. Захист засвідчив не повну обізнаність студента в предметі дослідження.	3 (задовільно)
25	30	5	60 – 68	E	Робота загалом відповідає вимогам, але немає новизни й практичного значення. Робота має суттєві зауваження. Захист засвідчив суттєві недоліки та не повну обізнаність студента в предметі дослідження.	3 (задовільно)
0	0	0	35 – 59	FX	Робота не відповідає вимогам, має багато суттєвих зауважень. Захист засвідчив відсутність необхідної підготовки студента, необізнаність студента в предметі дослідження. Необхідно доопрацювати роботу, але повторний захист можливий.	2 (незадовільно) (з можливістю повторного складання)
"	"	"	0 – 34	F	Робота не відповідає вимогам, захист показав відсутність необхідної підготовки студента та повну необізнаність студента в предметі дослідження. Тому повторний захист неможливий, студент повинен отримати нову тему.	2 (незадовільно) (з можливістю повторного складання)

Таблиця 4

Критерії оцінювання захисту випускної кваліфікаційної роботи здобувача ХІФ КНТЕУ спеціальності 072 «Фінанси, банківська справа та страхування»

Захист випускної кваліфікаційної роботи (max - 50 балів)	Підсумкова оцінка	Орієнтовні критерії
50	5 (відмінно)	Чіткість дотримання регламенту виступу, вільність володіння матеріалом, відсутність стилістичних огріхів, логічність та послідовність викладання. Високий рівень володіння та застосування мультимедійної техніки та активності використання ілюстративного матеріалу, а також якості його оформлення. Захист показує високу обізнаність студента в предметі дослідження та правильність й змістовність відповідей на запитання членів ЕК
"	4 (добре)	Дотримання регламенту виступу, добре володіння матеріалом, логічність та послідовність викладання. Достатній рівень володіння та застосування мультимедійної техніки та активності використання ілюстративного матеріалу, а також якості його оформлення. Захист показує обізнаність студента в предметі дослідження та правильність й змістовність відповідей на запитання членів ЕК
35	4 (добре)	Дотримання регламенту виступу, добре володіння матеріалом, логічність та послідовність викладання. Достатній рівень володіння та застосування мультимедійної техніки та активності використання ілюстративного матеріалу, а також якості його оформлення. Захист загалом засвідчує обізнаність студента в предметі дослідження та правильність доповідей на запитання членів ЕК
"	3 (задовільно)	Не чітке дотримання регламенту виступу, достатнє володіння матеріалом. Задовільний рівень володіння та застосування мультимедійної техніки та активності використання ілюстративного матеріалу, а також якості його оформлення. Захист засвідчив не повну обізнаність студента в предметі дослідження та неточність відповідей на запитання членів ДЕК
25	3 (задовільно)	Не чітке дотримання регламенту виступу, задовільне володіння матеріалом. Задовільний рівень володіння та застосування мультимедійної техніки та активності використання ілюстративного матеріалу, а також якості його оформлення. Захист засвідчив суттєві недоліки і не повну обізнаність студента в предметі дослідження та суттєві неточності відповідей на запитання ЕК
0	2 (незадовільно) (з можливістю повторного складання)	Захист засвідчив відсутність необхідної підготовки студента, необізнаність студента в предметі дослідження. Необхідно доопрацювати роботу, але повторний захист можливий.
"	2 (незадовільно) (з додатковим вивченням дисципліни)	Захист показав відсутність необхідної підготовки студента та повну необізнаність студента в предметі дослідження. Тому повторний захист неможливий, студент повинен отримати нову тему.

Науковий керівник здобувача ХІФ КНТЕУ спеціальності 072 «Фінанси, банківська справа та страхування» при написанні відгуку на випускну кваліфікаційну роботу використовує критерії оцінювання якості виконання магістерського дослідження, які визначені в табл. 5.

Таблиця 5

Критерії оцінювання науковим керівником випускної кваліфікаційної роботи (відгук) здобувача ХІФ КНТЕУ

спеціальності 072 «Фінанси, банківська справа та страхування»

Відгук наукового керівника (max - 40 балів)	Підсумкова оцінка	Орієнтовні критерії
40	5 (відмінно)	Роботу виконано самостійно, зміст повністю відповідає назві, поставленій меті і завданням. Робота оформлена з дотриманням усіх вимог і написана грамотно, має інноваційний характер, наукову новизну та практичне значення.
"	4 (добре)	Роботу виконано самостійно, зміст загалом відповідає назві, завдання виконані, мети досягнуто. Робота оформлена з дотриманням усіх вимог і написана грамотно, має практичне значення. Результати дослідження можуть бути впроваджено.
32	4 (добре)	Роботу виконано самостійно, зміст загалом відповідає назві, завдання у цілому виконані, мети досягнуто. В оформленні роботи є незначні недоліки та не має суттєвої новизни та практичного значення.
"	3 (задовільно)	Роботу виконано самостійно, але зміст розкрито недостатньо, завдання виконано частково, що позначалося на повноті досягнення мети. Недостатня кількість бібліографічних джерел. В оформленні роботи є недоліки, мовні помилки. В роботі немає новизни й практичного значення.. Робота має деякі зауваження.
30	3 (задовільно)	Роботу виконано в основному самостійно, але зміст розкрито недостатньо, завдання виконано не повністю, мети досягнуто лише частково. Недостатня кількість і застарілість бібліографічних джерел. В оформленні роботи є недоліки, мовні помилки, істотні порушення вимог до наукового стилю. Робота загалом відповідає вимогам, але немає новизни й практичного значення. Робота має суттєві зауваження.
0	2 (незадовільно) (з можливістю повторного складання)	Роботу списано або зміст не розкрито, студент не вміє користуватися науковим апаратом. Недостатня кількість і застарілість бібліографічних джерел. Роботу виконано без дотримання формальних вимог, велика кількість мовних помилок Робота не відповідає вимогам, має багато суттєвих зауважень.
"	2 (незадовільно) (з додатковим вивченням дисципліни)	Робота повністю не відповідає вимогам.

Рецензент випускної кваліфікаційної роботи здобувача ХІФ КНТЕУ спеціальності 072 «Фінанси, банківська справа та страхування» при написанні рецензії на випускну кваліфікаційну роботу використовує критерії оцінювання якості виконання роботи, які визначені в табл. 6.

Таблиця 6

Критерії оцінювання рецензентом випускної кваліфікаційної роботи здобувача ХІФ КНТЕУ спеціальності 072 «Фінанси, банківська справа та страхування»

Зовнішня рецензія (max - 10 балів)	Підсумкова оцінка	Орієнтовні критерії
10	5 (відмінно)	Має недоліки теоретичного характеру – неповнота чи поверховість розгляду окремих питань.
"	4 (добре)	Має недоліки теоретичного характеру – неповнота чи поверховість розгляду окремих питань, компілятивний характер дипломної роботи, суперечливість позицій автора.
8	4 (добре)	Має недоліки теоретичного характеру – неповнота чи поверховість розгляду окремих питань, компілятивний характер дипломної роботи, суперечливість позицій автора, невірна оцінка існуючих теоретичних положень.
"	3 (задовільно)	Має недоліки теоретичного характеру – неповнота чи поверховість розгляду окремих питань, компілятивний характер дипломної роботи, суперечливість позицій автора, невірна оцінка існуючих теоретичних положень, відсутність власних висновків та пропозицій тощо. Має недоліки спеціально-економічного характеру – розгляд студентом нормативних актів чи окремих їх положень, що втратили чинність, як чинних; незнання нового законодавства; недостатнє орієнтування у тенденціях сучасної економіки тощо.
5	3 (задовільно)	Має недоліки теоретичного характеру – неповнота чи поверховість розгляду окремих питань, компілятивний характер дипломної роботи, суперечливість позицій автора, невірна оцінка існуючих теоретичних положень, відсутність власних висновків та пропозицій тощо. Має недоліки спеціально-економічного характеру – розгляд студентом нормативних актів чи окремих їх положень, що втратили чинність, як чинних; незнання нового законодавства; недостатнє орієнтування у тенденціях сучасної економіки тощо. Має недоліки техніко-економічного характеру – неповне чи неточне наведення у дипломній роботі назв та окремих положень нормативних актів.
0	2 (незадовільно) (з можливістю повторного складання)	Має недоліки теоретичного характеру – неповнота чи поверховість розгляду окремих питань, компілятивний характер дипломної роботи, суперечливість позицій автора, невірна оцінка існуючих теоретичних положень, відсутність власних висновків та пропозицій тощо. Має недоліки спеціально-економічного характеру – розгляд студентом нормативних актів чи окремих їх положень, що втратили чинність, як чинних; незнання нового законодавства; недостатнє орієнтування у тенденціях сучасної економіки тощо. Має недоліки техніко-економічного характеру – неповне чи неточне наведення у дипломній роботі назв та окремих положень нормативних актів. Має недоліки техніко-економічного характеру – неповне чи неточне наведення у дипломній роботі назв та окремих положень нормативних актів, неточний їх переклад, невірне посилання на джерела їх опублікування тощо.
"	2 (незадовільно) (з додатковим вивченням дисципліни)	Має недоліки теоретичного характеру – неповнота чи поверховість розгляду окремих питань, компілятивний характер дипломної роботи, суперечливість позицій автора, невірна оцінка існуючих теоретичних положень, відсутність власних висновків та пропозицій тощо. Має недоліки спеціально-економічного характеру – розгляд студентом нормативних актів чи окремих їх положень, що втратили чинність, як чинних; незнання нового законодавства; недостатнє орієнтування у тенденціях сучасної економіки тощо. Має недоліки техніко-економічного характеру – неповне чи неточне наведення у дипломній роботі назв та окремих положень нормативних актів, неточний їх переклад, невірне посилання на джерела їх опублікування тощо. Має недоліки редакційного характеру – невірні чи неточні посилання на літературні джерела, орфографічні та пунктуаційні помилки.

Робота до захисту не допускається, якщо:

1) роботу подано з порушенням строків, установлених регламентом;

2) відгук наукового керівника негативний; тему роботи своєчасно не було затверджено наказом по інституту;

3) здобувач не володіє поданим матеріалом, не орієнтується у предметі дослідження;

4) порушена логіка представленого матеріалу;

5) назви розділів не відповідають змісту;

6) змістовне наповнення розділів не пов'язано між собою; оформлення роботи не відповідає вимогам.

Здобувач, який отримав на захисті випускної кваліфікаційної роботи незадовільну оцінку, має бути відрахованим з вищого навчального закладу як такий, що закінчив теоретичний курс навчання за відповідною програмою підготовки, але не захистив кваліфікаційної роботи. У цьому випадку йому видається академічна довідка встановленого зразка. Здобувач допускається до повторного захисту протягом трьох років після закінчення вищого закладу освіти.