Клітинна теорія. Неклітинні структури.

Клітинна теорія є теоретичною основою біології і медицини, і представляє фундаментальне узагальнення уявлень про будову клітин, як одиниць живого, про їх репродукцію і роль у формуванні багатоклітинних організмів.

Появі і формуванню окремих положень клітинної теорії передував дуже тривалий процес (більше 300 років) накопичення відомостей про будову одно - і багатоклітинних організмів. Отримані в процесі досліджень численні дані різних учених (Роберт Гук, 1665, Мальпігі М., Грю Н., Левенгук ХVII в., Пуркіньє Я., Браун Р., XIX в.), а також власні спостереження дозволили Теодору Швану (1838) сформулювати основні положення клітинної теорії, які він виклав в 1839 р. в книзі «Мікроскопічні дослідження про відповідність в структурі і зростанні тварин і рослин».

Клітинна теорія Теодора Шванна

1. Рослинні і тваринні клітини гомологічні.

2. Як рослинні, так і тваринні організми побудовані з клітин.

3. Розвиток як рослинних, так і тваринних клітин, відбувається єдиним шляхом з неклітинної структури - бластеми.

Не дивлячись на помилковість деяких положень клітинної теорії Т.Шванна, вона зіграла видатну роль в розвитку біології і медицини.

Однією з основних помилок Т.Шванна було його твердження про те, що клітини походять з неклітинного утворення бластеми.

Сучасні положення клітинної теорії

1. Клітина є найменшою структурною одиницею живого організму зі всіма властивими живому властивостями: здібність до репродукції, використання і трансформація енергії (обмін речовин), чутливість, адаптація і мінливість.

2. Клітини різних організмів подібні по своїй будові і мають подібний план загальної організації. Різноманітність будови клітин визначає різне функціональне їх призначення.

3. Розмноження клітин відбувається шляхом поділ результатної.

4. Клітини є частиною цілісного організму. Багатоклітинні організми - це складні ансамблі спеціалізованих клітин, об'єднані в цілісні інтегровані системи тканин і органів, підпорядковані і зв'язані міжклітинними, гуморальними і нервовими формами регуляції.

Неклітинні структури

У організмі тварин, окрім окремих клітин є і неклітинні структури, які щодо клітин є вторинними.

Неклітинні структури підрозділяються на:

1) ядерні; 2) без'ядерні

Ядерні - містять ядро і виникають шляхом злиття клітин, або в наслідок незавершеного поділ. До таких утворень відносяться: симпласти і синцитій.

Симпласти - це великі утворення, які складаються з цитоплазми і великої кількості ядер. Прикладом симпластів є скелетні м'язи, зовнішній шар трофобласта плаценти.

Синцитій - ці утворення характеризуються тим, що після поділу початкової клітини, знову утворенні клітини залишаються сполученими між собою містками цитоплазми. Така тимчасова структура виникає під час розвитку чоловічих статевих клітин, коли розділ клітинного тіла повністю не завершений.

Без'ядерні - це неклітинні структури, які представляють продукт життєдіяльності окремих груп клітин. Прикладом таких структур є волокна і основна (аморфна) речовина сполучної тканини, які продукуються клітинами фібробластами. Аналогами основної речовини є плазма крові і рідка частина лімфи.

Необхідно підкреслити, що в організмі зустрічаються і без’ядерні клітини. Ці елементи мають у своєму складі клітинну мембрану і цитоплазму, наділені обмеженими функціями і втратили здібність до самовідтворення у зв'язку з відсутністю ядра. Це еритроцити і тромбоцити.