Комплекс Гольджі

Комплекс Гольджі - це мікроскопічна мембранна органела загального призначення, в якій завершується процес формування продуктів синтетичної діяльності клітини.

¨Будова - комплекс Гольджі представлений сукупністю зв'язаних між собою цистерн завтовшки близько 25 нм, які зібрані разом в невеликій зоні. Окрема зона скупчення цих утворень називається диктиосомою.

У диктиосомі щільно на відстані 20-25 нм розташовано 5-10 плоских цистерн, між якими розташовуються тонкі прошарки гіалоплазми. Кожна цистерна має змінну товщину, в центрі її мембрани зближують, а на периферії мають ампули (розширення), ширина яких не постійна. У зоні комплексу Гольджі, окрім цистерн, розташовано багато бульбашок - везикул.

У зоні диктиосоми розрізняють проксимальний і дистальні ділянки. У клітинах, що секретують, проксимальна частина комплексу звернена до ядра, а дистальна до поверхні клітини.

¨Функції. Комплекс Гольджі бере участь в сегрегації (відособленні) і накопиченні продуктів, синтезованих в ендоплазматичній сітці, в їх хімічних перетвореннях, дозріванні (модифікації). У цистернах комплексу синтезуються полісахариди і відбувається дисоціація їх з білками з утворенням мукополісахаридів. Виведення готових продуктів за межі клітини, забезпечення формування первинних лізосом.

НемембраннІ органели загального призначення. Рибосоми

Рибосоми (ribosomae) - субмікроскопічна не мембранна органела загального призначення, що є елементарними тільцями синтезу білкових і поліпептидних молекул, які виявляються у всіх клітинах.

¨Розміри - функціонуючі рибосоми мають розміри 25х20х20 нм.

¨Форма - нагадує гриб.

¨Будова - рибосоми представляють складні рибонуклеопротеїди, до складу яких входять білки і молекули РНК в співвідношенні 1:1.

Рибосома складається з 2 субодиниць:

а) великої субодиниці; б) малої субодиниці.

Кожна субодиниця складається з рибонуклеопротеїдного тяжа, в якому рРНК взаємодіючи з різними білками, утворює тіло рибосоми. З'єднання двох субодиниць нагадує гриб.

У клітині розрізняють одиничні рибосоми і рибосоми, об'єднані по декілька штук загальною ниткою інформаційної РНК, - полісоми. Окрім цього рибосоми можуть вільно розташовуватися в гіалоплазмі і бути пов'язаними з мембранами ендоплазматичної сітки.

¨Функція - синтез білка. Вільні рибосоми здійснюють синтез білка для потреб клітини, а зв'язані забезпечують синтез білка на експорт.

Центросома

Центросома (клітинний центр, cytocentrum) - мікроскопічна не мембранна органела загального призначення, що бере участь у формуванні веретена поділу, забезпечує розходження хромосом при діленні клітини.

Ця органела є характерною для всіх соматичних клітин тварин і людини, за винятком жіночих статевих клітин.

¨Будова - центросома складається з двох центріолей, оточених центросферою і в клітині, яка не готується до поділ, розташована біля ядра. Дві центріолі, які розташовуються поряд, називаються диплосомою.

Центриолі (centriolum) складаються з розташованих по колу 9 триплетів мікротрубочок, які утворюють порожнистий циліндр, шириною 0,2 мкм і довжиною 0,3-0,5 мкм. Триплети з'єднуються за допомогою спеціальних структур - ручок. Ручки складаються з білка динеїна, для якого характерною є наявність АТФ-азної активності, що грає вирішальну роль в реалізації рухової функції центріолей. Систему мікротрубочок центріолей можна описати формулою (9х3)+0, показуючи відсутність мікротрубочок в центральній її частині.

У диплосомі центріолі розташовуються під кутом один до одного. З двох центріолей виділяють материнську і дочірню. Обидві центріолі розташовуються таким чином, що кінець дочірньої направлений до поверхні материнської перпендикулярно.

Навколо кожної центріолі розташовується безструктурний або тонковолокнистий матрикс, іноді виявляється декілька додаткових структур, пов'язаних з центріолями, - сателіти (супутники).

Центросфера - це позбавлена органели гіалоплазма навколо центріолей, яку в радіальному напрямі пронизують мікротрубочки.

Під час підготовки клітини до поділ відбувається розбіжність центріолей з диплосоми і біля кожної з них виникає по одній новій. Цей процес носить назва дуплікації. Збільшення кількості центріолей відбувається шляхом утворення зачатка (процентриолі) поблизу і перпендикулярно до результатної.

¨Функції - центріолі беруть участь в індукції, полімеризації тубулінів або утворенні мікротрубочок. Перед мітозом центріоль є одним з центрів полімеризації мікротрубочок веретена поділ. Центріоль - центр зростання мікротрубочок, аксонеми вій або джгутиків.