4. Основні бізнес-процеси, які відбуваються у ланцюгу поставок.

Найпоширенішою є модель бізнес-процесів, розроблена Дж. Стоком і Д. Ламбертом, у якій управління ланцюгами поставок розглядається як інтеграція восьми ключових бізнес-процесів:

1) управління взаєминами зі споживачами;

2) обслуговування споживачів;

3) управління попитом;

4) управління виконанням замовлень;

5) управління виробництвом/операціями;

6) управління постачанням;

7) розробка продукту та доведення його до комерційного використання;

8) управління зворотними матеріальними потоками.

Управління взаєминами зі споживачами. Перший крок до створення інтегрованого управління ланцюгами поставок - встановлення того, хто є ключовими споживачами або ключовими споживчими групами, тобто тими, хто впливає на успіх бізнесу будь-який організації. Взаємодія з новим споживачем підвищує якість комунікацій і дозволяє краще прогнозувати споживчий попит, що, у свою чергу, приводить до підвищення якості обслуговування споживачів у цілому.

Обслуговування споживачів. Обслуговування споживачів допомагає сторонам передавати та одержувати інформацію про плановані дати поставки продукції, про її наявність і про операції, що проведені у ході виробництва та дистрибуції. Управління обслуговуванням споживачів вимагає наявності системи, що працює в режимі реального часу та що дозволяє надавати інформацію про продукцію та ціни по запитах споживачів і допомагати в розміщенні замовлень.

Управління попитом. До категорії найбільш важливих джерел нестабільності відноситься споживчий попит, для якого характерні нерегулярні розміщення замовлень. З огляду на нестабільність замовлень споживачів, управління попитом є ключем до ефективного процесу управління ланцюгами поставок. Регулювання споживчих запитів повинне відбуватися у ході процесу управління попитом. Управління попитом частково включає дії, спрямовані на те, щоб визначити, що і коли куплять споживачі. Ефективна система управління попитом використовує для цього дані по точках продажу і «ключовим» споживачам, що допомагає знизити невизначеність і забезпечити ефективні потоки по всіх ланцюжках поставок. Сучасні системи управління ланцюгами поставок дозволяють синхронізувати споживчий попит з темпами виробництва та управляти запасами в глобальному масштабі.

Управління виконанням замовлень. Ще одним ключем до досягнення ефективного управління ланцюгами поставок є задоволення потреб споживачів до «необхідної дати». Організації надто важливо домогтися високих показників виконання замовлень або по виділеній продуктовій лінійці, або по конкретному замовленню. Успішне виконання замовлення потребує обов'язкової інтеграції планів по виробництву, дистрибуції та транспортуванню усередині компанії. Для цього потрібно розвивати партнерські відносини із ключовими учасниками ланцюгів поставок і перевізниками, що допомагає повніше задовольнити вимоги споживачів і скорочувати загальні витрати на доставку продукції споживачам. Ціль тут формулюється в такий спосіб: розробити безперервний процес, що починається від постачальника в напрямку організації та закінчується в різних споживчих сегментах.

Управління виробництвом/операціями. Логістичний підхід до процесу управління виробництвом дозволяє переміщувати продукцію по ланцюгу поставок в режимі «витягування», рухаючою силою якого виступають запити споживачів. Щоб реагувати на зміни ринку, виробничі процеси повинні бути гнучкими. Пріоритети виробництва задаються необхідними термінами поставки продукції, а зміни в потоці виробництва дозволяють скоротити час виконання замовлення, що дає можливість більш оперативно реагувати на запити споживачів.

Управління постачанням. Щоб забезпечити узгодження процесу керування виробничим потоком із процесом створення нових продуктів, компанії розробляють свої стратегічні плани разом з постачальниками. Для цього постачальників відносять до тих або інших стратегічних категорій - у залежності від важливості їхнього внеску в діяльність організації. З невеликою групою ключових постачальників встановлюються довготермінові партнерські відносини. Залучення ключового постачальника на ранніх етапах розробки продукції може допомогти різко скоротити загальний час розробки нових продуктів. Одержавши від постачальника потрібну інформацію на самому початку процесу розробки, компанія може скоротити час проектування за рахунок кращої координації інженерних робіт, закупівель і взаємодії з постачальником ще до завершення роботи над проектом.

Розробка продукту та доведення його до комерційного використання. Щоб скоротити час виходу на ринок з новою продукцією, необхідно включити в процес її розробки споживачів і постачальників. Зараз життєві цикли продукції стають усе більш короткими, тому розробляти необхідні ринку види продукції й успішно їх запускати потрібно за усе більш короткий час, тому що тільки в цьому випадку організація зможе залишатися конкурентоспроможною. Для цього необхідно:

• тісно координувати свою роботу зі споживачами, і одержувати від них виражені у вигляді загальних намірів запити;

• вибирати матеріали та постачальників у координації з ланкою матеріально-технічного постачання;

• розробляти технологію виробництва та формувати виробничий потік з урахуванням зручності виготовлення продукції та можливості її інтеграції в потік у кращі для даної комбінації продукту і ринку ланцюгах поставок.

Управління зворотними матеріальними потоками. Основними напрямками діяльності, що належать до управління зворотними потоками, є: недопущення повернення продукції, скорочення обсягу матеріальних переміщень у прямому напрямку з метою зниження потоку та у зворотному напрямку, забезпечення повторного використання та повторної переробки матеріалів. Повернення спричиняє вплив в тім або іншому ступені на всіх учасників ланцюга і залежить від того, хто є ініціатором процесу: кінцевий споживач, оптовий посередник, роздрібна торгівля або виробник, а також від призначення товарів, що повертаються, (використовуються вони в пакуванні або в самому продукті). Традиційний погляд виходить із того, що поворотна логістика не додає цінності ланцюга поставок і спричинає на роздрібну торгівлю і виробників додатковий фінансовий тиск. Однак управління каналом зворотних потоків як одним з бізнес-процесів, якщо розглядати його в загальній перспективі, надає організації настільки ж великі можливості досягнення стійкої конкурентної переваги, як і управління ланцюгами поставок у прямому напрямку. Ефективне управління каналом зворотних потоків допомагає виявити можливості підвищення продуктивності та здійснити принципово нові проекти.

У практиці побудови систем управління логістичною діяльністю торговельних підприємств існують два основних підходи до організації систем - управління функціями та управління процесами.

Системи, побудовані на принципах управління функціями, являють собою ієрархічну пірамідальну структуру підрозділів, згрупованих по функціональній ознаці. Управління побудоване на адміністративно-командних принципах.