3. Модель операцій в ланцюгу поставок.
Референтні моделі
Референтні моделі - це еталонні ( ті, що рекомендуються) схеми організації бізнесу, розроблені для конкретних галузей промисловості на основі реального досвіду впровадження в різних компаніях по усьому світі та такі, що включають перевірені на практиці процедури й методи організації управління. У моделях визначені типові бізнес-процеси, горизонтальні та вертикальні зв'язки та бізнес-правила, що діють у різних галузях.
Референтні моделі дозволяють підприємствам почати розробку власних моделей на основі вже готового набору функцій і процесів.
Референтна модель поєднує в єдину крос-функціональну структуру найбільш відомі та вдало зарекомендувані концепції реінженірінгу бізнес-процесів, бенчмаркингу та концепцію виміру бізнес-процесів.
SCOR - модель
Якщо розглянуті методології є загальними методами моделювання процесів, то модель SCOR (Supply Chain Operations Reference model) була спеціально розроблена для управління ланцюгами поставок. Це було викликано необхідністю створення методики моделювання SCM і однакового розуміння процесів, що лежать в основі цього методу, з наступною їхньою оцінкою. Створення стандартизованої моделі процесів було ініційовано Радою по ланцюгах поставок (Supply Chain Council - SCC).
За допомогою SCOR-моделей повинні бути створені єдині, порівнювані та пристосовані для оцінки моделі процесів усередині ланцюга поставок. SCOR описує процеси управління ланцюгми поставок і порівнює їх з даними бенчмаркингу і функціями програмного забезпечення. Як допоміжний засіб SCOR має у своєму розпорядженні інструкції, стандартизовану термінологією та загальні показники для проведення бенчмаркингу ланцюга поставок.
Модель SCOR має чотирирівневу структуру.
На першому рівні розрізняються такі основні види діяльності та процеси:
• плани (всі підготовчі види діяльності по процесі, визначення ресурсів, об'єднання вимог служб постачання, виробництва та розміщення, планування використання потужностей аж до розподілу замовлень);
• закупівлі (опис процесів придбання, одержання, перевірки та надання матеріалів, що надходять);
• виробництво (всі виробничі процеси);
• поставка (визначення попиту, управління замовленнями та процес збуту, включаючи управління складами й транспортом).
Другий рівень дає визначення 26 категоріям «типових» процесів, які можуть бути структурними елементами конкретного ланцюга поставок.
На третьому рівні типові процеси конфігуруються з урахуванням галузевих стандартних рекомендацій. У такому вигляді наочні процеси являють собою основу для взаєморозуміння партнерів і створюють можливість для аналізу таких факторів, як час і витрати.
Четвертий рівень визначає процедури впровадження вдосконалень ланцюга поставок компанії. Ці процедури вказуються, але не визначаються в SCOR моделі.
Рівні подання процесів у SCOR-моделі
SCOR є описовою моделлю, що дозволяє підприємству здійснити структурований проект створення ланцюга поставок (рівень 1), змоделювати поточні та майбутні ланцюги поставок на рівні бізнес-процесів і забезпечити порівняння кожного їхнього елемента зданими бенчмаркингу (рівні 2-3), а також підготувати основу для реалізації процесів за допомогою конкретних інформаційних систем.
До недоліків SCOR варто віднести насамперед:
• її орієнтованість як об'єкта моделювання на окреме підприємство, а не на ланцюг поставок,
• обмеження моделювання процесів планування та організації (відсутність фаз контролю та змін),
• розгляд головним чином лише транспортно-логистичної складової ланцюга поставок (відсутність процесів технологічної підготовки робіт і стадій експлуатації та сервісу)