Тема 7. Сімейне та колективне виховання (в) ш.О. Амонашвілі, р.М. Капралова, а.С. Макаренко, б.П. Нікітін, м.Г. Стельмахович, в.О. Сухомлинський, л.М. Толстой та інші.

Сімейне В: поєднує цілеспрямовані дії батьків по відношенню до своїх дітей з повсякчасним впливом сімейного побуту.

Зміст сімейного В:

• фізичний розвиток дитини;

• розумове В;

• моральне В;

• статеве В;

• естетичне В;

• трудове В;

• економічне В;

• екологічне В.

-------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------

Методи сімейного В: способи, за допомогою яких здійснюється цілеспрямований педагогічний вплив батьків на дитину, її свідомість, почуття, волю.

Види методів сімейного В: переконання (пояснення, навіювання, порада); особистий приклад; заохочення (похвала, подарунки, цікава перспектива); покарання (позбавлення задоволень, тілесні покарання).

Стилі сімейних взаємин: авторитарний; ліберальний; демократичний.

-------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------

Педагогічні умови успішного В в родині: знання батьками своїх дітей; особистий приклад; спільна діяльність, розумове спілкування; педагогічна культура батьків.

-------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------

Форми взаємодії педагога з батьками: батьківські збори; батьківські дні; лекторії; педагогічні практикуми; спільні справи.

-------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------

Колектив – група людей, яка має загальну суспільно значущу мету, спільну діяльність, спрямовану на реалізацію цієї мети, характеризується стосунками взаємної відповідальності. Види колективу:

• постійні;

• тимчасові;

• ситуатівні (для виконання конкретної локальної справи);

• первинні (члени яких знаходяться в постійному спілкуванні);

• вторинні (коли відсутні або обмежені прямі міжособистісні контакти) та інші.

Структура колективу: формальні групи, які мають юридично фіксований статус; неформальні групи – які об’єднуються на основі спільних інтересів, особистих симпатій або взаємної вигоди.

Динаміка розвитку колективу

• Колектив як об’єкт виховного впливу (вимоги пред’являє педагог);

• Колектив як об’єкт і суб’єкт виховання (вимоги пред’являють як педагог, так і актив);

• Колектив як інструмент індивідуального розвитку особистості.

Стадії розвитку колективу

• Початкова:відбувається знайомство, вимоги йдуть від педагога.

• Стадія завершення взаємного вивчення, формування активу. Вимоги йдуть не лише від педагога, а й від активу, лідера.

• Стадія затвердження відносин співробітництва, забезпечення сприятливих умов розвитку особистості.

Тема 8. Сутність процесу навчання (пн)

Дидактика (з грецьк. “вивчаючий”, “повчаючий”) – частина педагогіки, що розробляє проблеми навчання і освіти.

Класична дидактика відповідає на питання: “Як і чому навчати?”.

Сучасна дидактика відповідає також і на питання: «Коли, де, кого, навіщо навчати?”.

Вперше поняття ввів німецький педагог Вольфганг Ратке (1571-1635). Йому належить твір - «Короткий звіт з дидактики або мистецтво навчання від Ратіхія”.

Засновник дидактики – чеський педагог Ян Амос Коменський (1592-1670), обгрунтував дидактичні основи в своєму творі «Велика дидактика».

-------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------