При експлуатації електроустановок забороняється:

– використовувати кабельні проводи з ізоляцією, яка має пошкодження;

– використовувати електрозапобіжники з некаліброваними плавками

вставками;

– користуватися електронагрівними приладами без вогнестійких підставок, а також залишати їх на тривалий час включеними в мережу без нагляду;

– користуватися пошкодженими розетками, вимикачами і іншим електрообладнанням;

– закріплювати електричні проводи цвяхами, вішати на проводах, роликах і вимикачах будь-які предмети;

– розміщувати електропроводи над місцями розміщення тварин;

– застосовувати лампи, потужність яких перевищує допустиму для даного

типу світильника;

– підвішувати світильники безпосередньо на проводах.

По закінчення робочого дня електроустановки в приміщеннях, які не мають чергового персоналу, повинні бути відключені. Під напругою можуть залишатися тільки електроустановки безперервного технологічного обладнання, а також електромереж чергового освітлення.

Забезпечення пожежної безпеки установок по тепловій обробці кормів

Велику пожежну небезпеку становлять установки для теплової обробки кормів, особливо ті, що працюють на рідкому паливі. Для кожного котла або теплогенератора, який працює на рідкому паливі, повинен бути складений графік очистки і планово-профілактичного ремонту. Для обслуговування таких установок і теплогенераторів допускаються тільки особи, які пройшли спеціальну підготовку, проінструктовані по правилах їх експлуатації і пожежної безпеки.

Парові водонагрівні котли і теплогенератори, які працюють на рідкому паливі, дозволяється встановлювати тільки у вогнетривких самостійних приміщеннях із самостійним виходом назовні, відокремлених від тваринницьких приміщень вогнетривкою стіною.

Паливний бак місткістю 0,5м³ повинен бути встановлений не ближче 3 м від теплової установки.

При використанні тракторного гасу паливний бак повинен бути тільки за межами приміщення. Біля теплової установки вивішують інструкції по експлуатації і охороні праці при роботі на таких установках.

Залишати кормозапарники та інші теплогенератори без нагляду при наявності вогню в топці не дозволяється.

Пожежне водопостачання

Кожна тваринницька ферма повинна бути забезпечена водою на випадок гасіння пожежі. Для використання води річок та інших природних джерел, розташованих поблизу ферми, необхідно влаштувати пожежні під’їзди (пірси), укріплення берегів, забезпечуючи забір води пожежними автомобілями. При відсутності або віддаленості природних джерел води від тваринницьких ферм необхідно влаштувати (будувати) штучні джерела води – пожежні водойми (копанки) і ставки.

Ємність кожної пожежної водойми визначається необхідними розходами води на пожежогасіння, але не повинна бути менше 50м³. Радіус обслуговування водоймою при наявності автонасосу повинен дорівнювати 200м, а при наявності пожежної мотопомпи – 100–150м.

Параметри елементів пожежної водопровідної мережі розраховують за умови потреби води одночасно на зовнішнє і внутрішнє пожежогасіння будівель і споруд. Необхідну кількість води приймають відповідно до СНіП 2.04-2-84 і СНіП 2.04.01-85. Вона залежить від ступеня вогнестійкості будівель, їх категорії та об’єму будівель (таблиця 4.5.).

Як видно з таблиці, розрахункова потреба води на зовнішнє пожежогасіння коливається в межах 5–40 л/с. Для сільських населених пунктів витрати води на зовнішнє пожежогасіння становлять 5, 10, 15 л/с залежно від кількості жителів – до 500, 5000 і 20000 відповідно.

Об’єм води (W) розраховують з потреби витрати води на зовнішнє (Q_з) і внутрішнє (Q_в) пожежогасіння (л/с), розрахункової тривалості пожежі (t, год.) і кількості одночасних пожеж (n):

W = (Q_з + Q_в) ^. t ^. n.

Таблиця 4.5