- •Загальна частина
- •Заняття 1 правила техніки безпеки під час роботи в агрохімічній лабораторії
- •1. Мета заняття
- •2. Завдання
- •Які запобіжні заходи при роботі з скляним посудом та електрообладнанням
- •Правила виконання лабораторних робіт
- •Правила користування і робота з хімічними реактивами
- •Запобіжні заходи при роботі з скляним посудом
- •Правила користування газом
- •Правила користування електрообладнанням
- •Надання першої допомоги При ураженні електрострумом
- •При отруєннях
- •При пораненнях і порізах
- •2. Завдання:
- •3. Довідковий матеріал
- •Робота 1. Взяття середньої проби і підготовка зразка рослинної речовини до аналізу.
- •Робота 2. Визначення абсолютно сухої речовини та гігроскопічної вологи в повітряно сухому матеріалі.
- •Робота 3. Визначення вмісту азоту, фосфору і калію в рослинах методом мокрого озолення.
- •Визначення вмісту азоту.
- •Визначення вмісту калію.
- •4. Питання для закріплення та самоконтролю.
- •Розділ іі агрохімічний аналіз ґрунту
- •Ознайомитися та оволодіти методикою відбору зразків ґрунту, відбору з них середньої проби та визначення гігроскопічної вологи ґрунту та коефіцієнта гігроскопічності
- •2. Завдання:
- •3. Довідковий матеріал
- •Робота 1. Взяття зразків ґрунту в полі і відбір з них середньої проби.
- •Робота 2. Визначення гігроскопічної вологи ґрунту та коефіцієнту гігроскопічності.
- •Визначення вологості ґрунту за допомогою автоматичного вологоміра “ Mytron ”.
- •4. Питання для закріплення та самоконтролю.
- •Заняття 5 визначення різних форм азоту в грунті
- •1. Мета заняття
- •2. Завдання
- •3. Роздатковий матеріал
- •4. Визначення легкогідролізованого азоту в грунті за методом Корнфільда.
- •Використання результатів аналізу.
- •Питання для закріплення та самоконтролю.
- •Заняття 6,7 визначення вмісту рухомих сполук фосфору і калію в ґрунті за методом чирікова
- •1. Мета заняття
- •2. Завдання:
- •3. Роздатковий матеріал
- •4. Визначення вмісту рухомих сполук фосфору і калію в грунті за методом Чирікова.
- •Визначення доступного для рослин фосфору.
- •Визначення рухомого калію.
- •5. Питання для закріплення та самоконтролю.
- •3. Роздатковий матеріал.
- •Робота 1. Розрахунок запасів рухомих форм азоту, фосфору і калію в орному шарі грунту одного гектара.
- •4. Питання для закріплення та самоконтролю.
- •Вихід гною від різних груп тварин залежно від тривалості стійлового періоду
- •4. Питання для закріплення та самоконтролю.
- •Розділ IV
- •Аналіз добрив
- •Заняття 10
- •Класифікація добрив, їх розпізнання за органолептичними ознаками
- •Законспектувати схему розпізнавання мінеральних добрив.
- •Ознайомитися та законспектувати якісні реакції, які використовують для розпізнавання мінеральних добрив.
- •3. Роздатковий матеріал
- •Робота 1. Розпізнавання мінеральних добрив за органолептичними ознаками і якісними реакціями.
- •Якісні реакції, які використовують для розпізнавання мінеральних добрив
- •Додаткові реакції
- •4. Питання для закріплення та самоконтролю.
- •3. Роздатковий матеріал
- •4. Питання для закріплення та самоконтролю.
- •3. Роздатковий матеріал
- •4. Питання для закріплення та самоконтролю.
- •3. Роздатковий матеріал
- •4. Питання для закріплення та самоконтролю.
- •Список рекомендованої літератури
- •Додатки
- •Винос npk на 1 ц основної і відповідної кількості побічної продукції, кг (узагальнені дані)
- •Коефіцієнти використання npk з ґрунту (узагальнені дані)
- •Коефіцієнти використання npk з туків (узагальнені дані)
- •Коефіцієнти використання npk із органічних добрив у рік внесення (узагальнені дані)
- •Групи забезпеченості ґрунтів р2о5 за різних методів його визначення
- •Групи забезпеченості ґрунтів к2о за різних методів його визначення
- •Добрива побічної дії
Ознайомитися та оволодіти методикою відбору зразків ґрунту, відбору з них середньої проби та визначення гігроскопічної вологи ґрунту та коефіцієнта гігроскопічності
При дослідженні ґрунтів для кількісного аналізу беруть невелику наважку. Для того, щоб результати аналізу взятої проби якомога точніше відбивали вміст тієї чи іншої речовини на досліджуваній ділянці ґрунту, треба вміти правильно відібрати середню пробу для аналізу. Вихідний зразок, так звану початкову пробу, беруть невеликими порціями на глибині орного шару в кількох різних місцях даного поля.
Зразки відбирають по діагоналі поля чи ділянки в декількох місцях. Відібрана початкова проба є матеріалом для відбору середньої проби. Для цього відібрані зразки ґрунту змішують і із змішаного зразка відбирають середню пробу. Змішаний зразок розгортають тонким шаром, розділяють на квадрати, звільняють від сторонніх включень і з кожного квадрата відбирають трохи ґрунту. Відібраний таким шляхом грунт після змішування буде середнім зразком. Після цього середню пробу доводять до повітряно сухого стану, переносять у банку, або мішечок, етикують і вона стає матеріалом для аналітичних проб.
2. Завдання:
1. Провести відбір середньої проби ґрунту
2. Ознайомитися та законспектувати значення аналізу, принцип методу та хід роботи.
3. Вирахувати вміст вологи і коефіцієнт гігроскопічності записавши отримані результати.
3. Довідковий матеріал
1. Прилади для взяття та відбору зразків ґрунту в полі, і визначення вмісту гігроскопічної вологи в ґрунті.
Агрохімічний аналіз грунтів потрібний для встановлення міри забезпечення рослин поживними речовинами. Він дає також змогу простежити за тими змінами, яких зазнають ці речовини під впливом різних агротехнічних заходів.
Робота 1. Взяття зразків ґрунту в полі і відбір з них середньої проби.
При дослідженні ґрунтів для кількісного аналізу беруть невелику наважку. Для того, щоб результати аналізу взятої проби якомога точніше відбивали вміст тієї чи іншої речовини на досліджуваній ділянці грунту, треба вміти правильно відібрати середню пробу для аналізу. Вихідний зразок, так звану початкову пробу, беруть невеликими порціями на глибині орного шару в кількох різних місцях даного поля.
Зразки відбирають по діагоналі поля чи ділянки в декількох місцях. Відібрана початкова проба є матеріалом для відбору середньої проби. Для цього відібрані зразки грунту змішують і із змішаного зразка відбирають середню пробу. Змішаний зразок розгортають тонким шаром, розділяють на квадрати, звільняють від сторонніх включень і з кожного квадрата відбирають трохи грунту. Відібраний таким шляхом грунт після змішування буде середнім зразком. Після цього середню пробу доводять до повітряносухого стану, переносять у банку, або мішечок, етикують і вона стає матеріалом для аналітичних проб.
Робота 2. Визначення гігроскопічної вологи ґрунту та коефіцієнту гігроскопічності.
Значення аналізу. Вологість грунту – це його здатність утримувати певну кількість води, визначення вмісту якої дозволяє судити про її динаміку в грунті протягом року і в процесі вегетації. В агрохімічних дослідженнях результати аналізу для порівняності виражають на абсолютно сухий грунт, помножуючи результат на коефіцієнт гігроскопічності грунту.
Принцип методу базується на висушуванні певної наважки грунту в сушильній шафі до постійної ваги при температурі 100-1050С. Знаючи вагу взятої наважки і вагу випаруваної вологи, знаходять вологість грунту.
Х
ід
роботи. Бюкси
з кришками зважують з точністю до 0,01г.
Беруть в бюкси 10 г грунту, підставляють
під них кришки і ствалять в сушильну
шафу, сушать при температурі 100-1050С
протягом 3 годин. Після висушування
виймають бюкси тигельними щипцями,
закривають кришками, охолоджують в
ексикаторі 30 хвилин і зважують з точністю
до 0,01 г. Кількість вологи обчислюють за
формулою:
Х% - гігроскопічна вологість грунту у процентах;
а – вага води, що випарувалася з грунту при його висушуванні;
с – вага повітряносухого грунту. Коефіцієнт гігроскопічності знаходять за формулою:
