2. Завдання:

1. Ознайомитися та законспектувати методику проведення відбору початкових проб рослинних зразків.

2. Вказати в чому полягає спосіб відбору середньої проби методом квартування.

3. Вказати порядок доведення рослинних зразків до повітряно-сухого стану.

4. Ознайомитися та законспектувати значення аналізу, принцип методу та хід визначення гігроскопічної вологи в повітряно сухому матеріалі.

5. Провести визначення вмісту гігроскопічної вологи в рослинному матеріалі.

6. Ознайомитися та законспектувати значення аналізу, принцип методу та хід озолення рослинного матеріалу.

7. Провести озолення рослинного матеріалу.

8. Ознайомитися та законспектувати значення аналізу, принцип методу та хід роботи по визначенню вмісту азоту, фосфору і калію в рослинах.

9. Провести визначення вмісту азоту, фосфору і калію в рослинах.

3. Довідковий матеріал

1. Зразки рослинного матеріалу.

2. Хімічний посуд, реактиви, прилади та калібрувальні графіки для визначення вмісту азоту, фосфору і калію в рослинах методом мокрого озолення.

Робота 1. Взяття середньої проби і підготовка зразка рослинної речовини до аналізу.

При кількісному дослідженні того чи іншого зразка для аналізу береться лише невелика наважка. Для того щоб результати аналізу якомога точніше показували вміст речовини в досліджуваному зразку, потрібно правильно робити відбір матеріалу для аналізу. Для цього важливо правильно організувати взяття середньої проби.

У зв’язку з тим, що аналізовані речовини майже завжди характеризуються неоднорідністю складу в різних частинах рослини, вихідний зразок, так звану початкову пробу, відбирають невеликими порціями з різних місць досліджуваного об’єкта, наприклад поля чи ділянки. Відібрану таким способом початкову пробу подрібнюють, добре перемішують і розкладають тонким шаром у вигляді квадрата. Квадрат діагоналями ділять на чотири трикутники; з них два протилежних відкидають, а два інших, з’єднавши їх, перемішують, ще подрібнюють і знов розкладають у квадрат, з яким повторюють вищеописану операцію. Цю операцію повторюють кілька разів. Такий спосіб відбору середньої проби називається квартуванням.

Для визначення елементного складу сільськогосподарських культур рослинну речовину аналізують в повітряносухому стані. Для цього її розстилають тонким шаром і залишають у приміщенні на 4-5 днів. За цей час речовина доходить до повітряносухого стану, тобто в ній залишається тільки гігроскопічна волога. Повітряносуху середню пробу переносять у посудину, яка щільно закривається, де вона може зберігатися дуже довго.

Робота 2. Визначення абсолютно сухої речовини та гігроскопічної вологи в повітряно сухому матеріалі.

Значення аналізу. Результати аналізу хімічного складу рослин для їх порівняності прийнято подавати в процентах до ваги абсолютно сухої речовини. Тому, приступаючи до аналізу, насамперед визначають вміст у рослинному зразку гігроскопічної вологи та коефіцієнт гігроскопічності, який надалі використовується для розрахунків окремих складових частин рослин.

Принцип методу грунтується на висушуванні наважки рослинного матеріалу до постійної ваги.

Х ід аналізу. Наважку рослинного матеріалу 5 г вміщують у зважений бюкс, висушують 3 – 4 години в сушильній шафі при температурі 105С. Після цього пробу охолоджують в ексикаторі і зважують. Висушування та зважування повторюють до постійної ваги. Вміст гігроскопічної вологи (х%) розраховують за формулою:

а – вага гігроскопічної влоги, яка випарувалась, г ;

Н – наважка матеріалу до висушування, г.

Вміст абсолютної сухої речовини (у%) визначають за формулою:

У% = 100 - Х% , де

Х% - гігроскопічна вологість матеріалу.

К оефіцієнт гігроскопічності (Кг) дорівнюватиме: