- •Загальна частина
- •Заняття 1 правила техніки безпеки під час роботи в агрохімічній лабораторії
- •1. Мета заняття
- •2. Завдання
- •Які запобіжні заходи при роботі з скляним посудом та електрообладнанням
- •Правила виконання лабораторних робіт
- •Правила користування і робота з хімічними реактивами
- •Запобіжні заходи при роботі з скляним посудом
- •Правила користування газом
- •Правила користування електрообладнанням
- •Надання першої допомоги При ураженні електрострумом
- •При отруєннях
- •При пораненнях і порізах
- •2. Завдання:
- •3. Довідковий матеріал
- •Робота 1. Взяття середньої проби і підготовка зразка рослинної речовини до аналізу.
- •Робота 2. Визначення абсолютно сухої речовини та гігроскопічної вологи в повітряно сухому матеріалі.
- •Робота 3. Визначення вмісту азоту, фосфору і калію в рослинах методом мокрого озолення.
- •Визначення вмісту азоту.
- •Визначення вмісту калію.
- •4. Питання для закріплення та самоконтролю.
- •Розділ іі агрохімічний аналіз ґрунту
- •Ознайомитися та оволодіти методикою відбору зразків ґрунту, відбору з них середньої проби та визначення гігроскопічної вологи ґрунту та коефіцієнта гігроскопічності
- •2. Завдання:
- •3. Довідковий матеріал
- •Робота 1. Взяття зразків ґрунту в полі і відбір з них середньої проби.
- •Робота 2. Визначення гігроскопічної вологи ґрунту та коефіцієнту гігроскопічності.
- •Визначення вологості ґрунту за допомогою автоматичного вологоміра “ Mytron ”.
- •4. Питання для закріплення та самоконтролю.
- •Заняття 5 визначення різних форм азоту в грунті
- •1. Мета заняття
- •2. Завдання
- •3. Роздатковий матеріал
- •4. Визначення легкогідролізованого азоту в грунті за методом Корнфільда.
- •Використання результатів аналізу.
- •Питання для закріплення та самоконтролю.
- •Заняття 6,7 визначення вмісту рухомих сполук фосфору і калію в ґрунті за методом чирікова
- •1. Мета заняття
- •2. Завдання:
- •3. Роздатковий матеріал
- •4. Визначення вмісту рухомих сполук фосфору і калію в грунті за методом Чирікова.
- •Визначення доступного для рослин фосфору.
- •Визначення рухомого калію.
- •5. Питання для закріплення та самоконтролю.
- •3. Роздатковий матеріал.
- •Робота 1. Розрахунок запасів рухомих форм азоту, фосфору і калію в орному шарі грунту одного гектара.
- •4. Питання для закріплення та самоконтролю.
- •Вихід гною від різних груп тварин залежно від тривалості стійлового періоду
- •4. Питання для закріплення та самоконтролю.
- •Розділ IV
- •Аналіз добрив
- •Заняття 10
- •Класифікація добрив, їх розпізнання за органолептичними ознаками
- •Законспектувати схему розпізнавання мінеральних добрив.
- •Ознайомитися та законспектувати якісні реакції, які використовують для розпізнавання мінеральних добрив.
- •3. Роздатковий матеріал
- •Робота 1. Розпізнавання мінеральних добрив за органолептичними ознаками і якісними реакціями.
- •Якісні реакції, які використовують для розпізнавання мінеральних добрив
- •Додаткові реакції
- •4. Питання для закріплення та самоконтролю.
- •3. Роздатковий матеріал
- •4. Питання для закріплення та самоконтролю.
- •3. Роздатковий матеріал
- •4. Питання для закріплення та самоконтролю.
- •3. Роздатковий матеріал
- •4. Питання для закріплення та самоконтролю.
- •Список рекомендованої літератури
- •Додатки
- •Винос npk на 1 ц основної і відповідної кількості побічної продукції, кг (узагальнені дані)
- •Коефіцієнти використання npk з ґрунту (узагальнені дані)
- •Коефіцієнти використання npk з туків (узагальнені дані)
- •Коефіцієнти використання npk із органічних добрив у рік внесення (узагальнені дані)
- •Групи забезпеченості ґрунтів р2о5 за різних методів його визначення
- •Групи забезпеченості ґрунтів к2о за різних методів його визначення
- •Добрива побічної дії
Надання першої допомоги При ураженні електрострумом
Потрібно негайно вимкнути струм рубильником або перерубати провід інструментом, ручка якого має надійну ізоляцію.
Якщо не можна вимкнути установку, треба звільнити потерпілого від дії струму за допомогою сухої палиці або гумових рукавичок, діючи однією рукою.
При будь-якому ураженні електрострумом слід негайно викликати медичну допомогу. До приходу медпрацівника потрібно вжити таких заходів:
а) якщо потерпілий, що тривалий час перебував під дією струму, опритомнів, йому потрібно забезпечити повний спокій до прибуття лікаря і подальше спостереження протягом 2-3 годин, а якщо неможливо швидко викликати лікаря – терміново доставити до лікувальної установи;
б) якщо потерпілий непритомний, але дихає, його треба покласти зручно, рівно, розстебнути одяг, забезпечити надходження свіжого повітря, давати нюхати нашатирний спирт, обприскувати обличчя водою, розтирати і зігрівати тіло; якщо дихання утруднене, слід робити штучне дихання.
При отруєннях
Винести потерпілого із зараженої атмосфери, звільнити від тісного одягу, забезпечивши вільне дихання, але запобігати охолодженню тіла. При припиненні дихання слід робити штучне дихання.
При потраплянні отрути в органи травлення потрібно викликати блювоту, а потім дати засоби, що нейтралізують дію отрути.
При опіках
При термічних опіках слід вживати таких заходів:
а) в разі загоряння одягу на працівникові його накривають щільною ковдрою або обливають водою;
б) при опіках першого ступеня обпечене місце присипають гідрокарбонатом натрію (питною содою), картопляним крохмалем, тальком або роблять примочки із свіжо приготовленого перманганату калію (5%-ний розчин);
в) при опіках другого і третього ступеня дозволяється зробити тільки примочки з розчину перманганату калію і накласти суху асептичну пов‘язку; лікування таких опіків проводить медичний робітник.
При хімічних опіках кислоту або луг, що потрапили на шкіру, слід видалити ватним тампоном, промити уражене місце великою кількістю води й обробити нейтралізуючими речовинами:
а) при опіках кислотами (соляною, сірчаною, азотною) – 2%-ним розчином карбонату натрію;
б) при опіках лугами – 2%-ним розчином оцтової кислоти (або 1%-ним розчином соляної кислоти);
в) при опіках плавиковою кислотою промити великою кількістю води і накласти компрес із пастою, виготовленої з гідроксиду магнію.
Дуже небезпечні хімічні опіки очей. Потрапляння в очі органічних розчинників дуже болісне, ураження свинцем, ртуттю, оксидом вуглецю (IV), аміаком призводить до погіршення зору, а пероксид водню може викликати повну втрату зору. Для запобігання ураженню очей при роботі з переліченими сполуками, слід користуватися захисними окулярами. Бризки, що потрапили в очі, видаляють промиванням великою кількістю води.
При пораненнях і порізах
При незначних порізах рану промивають розчином перманганату калію і змащують краї розчином йоду. Для дезінфекції застосовують 3%-ний розчин пероксиду водню, а потім місце поранення перев‘язують стерильним бинтом.
При глибоких порізах і сильній кровотечі для швидкої зупинки крові потерпілому накладають джгут і направляють в лікувальний заклад (джгут не можна тримати більш ніж півтори години, щоб запобігти змертвінню тканин).
При порізах склом потрібно промити рану під сильним струменем води, обробити краї рани пероксидом водню, забинтувати. Подальшу допомогу надає лікар. Не рекомендується самому видаляти скалки скла, що глибоко проникли у тканину, оскільки це може призвести до збільшення рани.
РОЗДІЛ І
АНАЛІЗ РОСЛИН
Заняття 2, 3
ХІМІЧНИЙ СКЛАД РОСЛИН
1. Мета заняття
Ознайомитися із методами аналізу хімічного складу рослин та провести визначення вмісту абсолютно сухої речовини та гігроскопічної вологи в повітряно сухому рослинному матеріалі, а також вмісту азоту, фосфору і калію в рослинах методом мокрого озолення.
При кількісному дослідженні того чи іншого зразка для аналізу береться лише невелика наважка. Для того щоб результати аналізу якомога точніше показували вміст речовини в досліджуваному зразку, потрібно правильно робити відбір матеріалу для аналізу. Для цього важливо правильно організувати взяття середньої проби.