- •Загальна частина
- •Заняття 1 правила техніки безпеки під час роботи в агрохімічній лабораторії
- •1. Мета заняття
- •2. Завдання
- •Які запобіжні заходи при роботі з скляним посудом та електрообладнанням
- •Правила виконання лабораторних робіт
- •Правила користування і робота з хімічними реактивами
- •Запобіжні заходи при роботі з скляним посудом
- •Правила користування газом
- •Правила користування електрообладнанням
- •Надання першої допомоги При ураженні електрострумом
- •При отруєннях
- •При пораненнях і порізах
- •2. Завдання:
- •3. Довідковий матеріал
- •Робота 1. Взяття середньої проби і підготовка зразка рослинної речовини до аналізу.
- •Робота 2. Визначення абсолютно сухої речовини та гігроскопічної вологи в повітряно сухому матеріалі.
- •Робота 3. Визначення вмісту азоту, фосфору і калію в рослинах методом мокрого озолення.
- •Визначення вмісту азоту.
- •Визначення вмісту калію.
- •4. Питання для закріплення та самоконтролю.
- •Розділ іі агрохімічний аналіз ґрунту
- •Ознайомитися та оволодіти методикою відбору зразків ґрунту, відбору з них середньої проби та визначення гігроскопічної вологи ґрунту та коефіцієнта гігроскопічності
- •2. Завдання:
- •3. Довідковий матеріал
- •Робота 1. Взяття зразків ґрунту в полі і відбір з них середньої проби.
- •Робота 2. Визначення гігроскопічної вологи ґрунту та коефіцієнту гігроскопічності.
- •Визначення вологості ґрунту за допомогою автоматичного вологоміра “ Mytron ”.
- •4. Питання для закріплення та самоконтролю.
- •Заняття 5 визначення різних форм азоту в грунті
- •1. Мета заняття
- •2. Завдання
- •3. Роздатковий матеріал
- •4. Визначення легкогідролізованого азоту в грунті за методом Корнфільда.
- •Використання результатів аналізу.
- •Питання для закріплення та самоконтролю.
- •Заняття 6,7 визначення вмісту рухомих сполук фосфору і калію в ґрунті за методом чирікова
- •1. Мета заняття
- •2. Завдання:
- •3. Роздатковий матеріал
- •4. Визначення вмісту рухомих сполук фосфору і калію в грунті за методом Чирікова.
- •Визначення доступного для рослин фосфору.
- •Визначення рухомого калію.
- •5. Питання для закріплення та самоконтролю.
- •3. Роздатковий матеріал.
- •Робота 1. Розрахунок запасів рухомих форм азоту, фосфору і калію в орному шарі грунту одного гектара.
- •4. Питання для закріплення та самоконтролю.
- •Вихід гною від різних груп тварин залежно від тривалості стійлового періоду
- •4. Питання для закріплення та самоконтролю.
- •Розділ IV
- •Аналіз добрив
- •Заняття 10
- •Класифікація добрив, їх розпізнання за органолептичними ознаками
- •Законспектувати схему розпізнавання мінеральних добрив.
- •Ознайомитися та законспектувати якісні реакції, які використовують для розпізнавання мінеральних добрив.
- •3. Роздатковий матеріал
- •Робота 1. Розпізнавання мінеральних добрив за органолептичними ознаками і якісними реакціями.
- •Якісні реакції, які використовують для розпізнавання мінеральних добрив
- •Додаткові реакції
- •4. Питання для закріплення та самоконтролю.
- •3. Роздатковий матеріал
- •4. Питання для закріплення та самоконтролю.
- •3. Роздатковий матеріал
- •4. Питання для закріплення та самоконтролю.
- •3. Роздатковий матеріал
- •4. Питання для закріплення та самоконтролю.
- •Список рекомендованої літератури
- •Додатки
- •Винос npk на 1 ц основної і відповідної кількості побічної продукції, кг (узагальнені дані)
- •Коефіцієнти використання npk з ґрунту (узагальнені дані)
- •Коефіцієнти використання npk з туків (узагальнені дані)
- •Коефіцієнти використання npk із органічних добрив у рік внесення (узагальнені дані)
- •Групи забезпеченості ґрунтів р2о5 за різних методів його визначення
- •Групи забезпеченості ґрунтів к2о за різних методів його визначення
- •Добрива побічної дії
Правила виконання лабораторних робіт
До студентів, які виконують хімічний експеримент, ставляться підвищені вимоги щодо техніки безпеки роботи в лабораторії
Теоретична підготовка до лабораторного хімічного експерименту є частиною самостійної домашньої роботи студентів. Вона, як правило, включає елементи теорії та записування методик проведення дослідів у лабораторний зошит. План експерименту треба добре обміркувати і погодити з викладачем.
На обкладинці або першій сторінці зошиту слід написати прізвище студента, його ініціали, номер групи, назву предмета, що вивчається. Записи в зошиті включають: назву роботи та дату її виконання, коротке теоретичне обґрунтування експерименту, умови його виконання, рівняння реакцій, розрахунки результатів, висновки та відповіді на поставлені запитання.
Під час виконання хімічного експерименту слід дотримуватись правил, перелічених нижче.
Перед проведенням дослідів скласти план-конспект експерименту.
Вживати запобіжних заходів, перелічених в інструкції з техніки безпеки. Виконувати експеримент лише в захисному одязі.
Робоче місце в лабораторії (хімічний стіл з покриттям з лінолеуму або оброблений спеціальними речовинами, які надають стійкості проти дії хімічних реактивів) слід тримати в чистоті та порядку. На лабораторному столі можуть бути лише конспекти, письмове приладдя, пристосування для виконання експерименту.
При користуванні хімічними реактивами слід дотримуватись таких правил:
а) реактиви загального користування не можна довго залишати на своєму робочому місці або перекладати з однієї полиці на іншу;
б) всі склянки з розчинами тримати закритими і відкривати їх тільки під час використання;
в) сухі реактиви брати лише чистим шпателем, спеціальною ложкою, сухою пробіркою;
г) невикористані залишки реактивів забороняється виливати назад у склянки, з яких вони взяті; їх збирають у спеціально призначені для цього склянки;
д) при роботі з концентрованими кислотами чи лугами під посудину з ними підкладають пластинки, стійкі проти дії агресивного середовища; якщо розлилася кислота або луг, їх потрібно спочатку засипати піском або витерти ганчіркою, а потім залишки водою і, в разі потреби, нейтралізувати це місце;
е) для нагрівання розчинів у хімічній лабораторії слід використовувати лише стандартизовані нагрівні прилади: газові пальники Бунзена або Теклю, спиртівки, водяні та піщані бані, муфельні печі.
Після закінчення роботи кожен студент зобов‘язаний прибрати своє робоче місце, вимкнути всі газові та електричні прилади, ретельно вимити посуд і здати його лаборанту.
Зміни при проведенні експерименту без дозволу викладача заборонені.
Хімічні реактиви та вимоги до них. Основною вимогою до хімічних реактивів є їх чистота. При використанні забруднених великою кількістю домішок реактивів результати експерименту виходять неправильними.
За ступенем чистоти хімічні реактиви класифікують на:
технічні (т.) – вміст домішок понад 2%;
чисті (ч.) – вміст домішок до 2,0%;
чисті для аналізу (ч. д. а.) – вміст домішок до 1,0 %;
хімічно чисті (х. ч.) – вміст домішок менше 0,1%;
особливо чисті (ос. ч.) – вміст домішок 0,01 – 0,00001%.
Чистота кожного реактиву регламентується технічними умовами або державним стандартом на нього.
У хімічному аналізі не слід користуватися реактивами без етикеток або тими, для яких не зазначено ступінь їх чистоти. Для приготування стандартних (титрованих) розчинів потрібно використовувати реактиви “ч. д. а.” або “х. ч.”; розчини з наближеною концентрацією (робочі розчини) можна готувати з реактивів марки ”ч.”.
Склянки з розчинами реактивів повинні мати етикетку, де вказується формула речовини, її точна або наближена концентрація та дата приготування. Склянки з розчинами реактивів повинні бути герметично закриті.
Зберігають розчини реактивів у шафах, на полицях лабораторних столів. Леткі та з сильним запахом речовини (аміак, сірководень, органічні розчинники та їхні похідні) слід зберігати у витяжній шафі. Деякі реактиви (KJ, J2, KMnO4, K2Cr2O7, AgNO3, KSCN, K3[Fe(CN)6] тощо), що розкладаються під дією сонячного проміння, потрібно зберігати в склянках з темного скла.
З метою запобігання нещасним випадкам у лабораторіях потрібно раціонально організовувати робочі місця співробітників, суворо дотримуватись санітарних умов праці і вимог технічної та пожежної безпеки.
