- •Загальна частина
- •Заняття 1 правила техніки безпеки під час роботи в агрохімічній лабораторії
- •1. Мета заняття
- •2. Завдання
- •Які запобіжні заходи при роботі з скляним посудом та електрообладнанням
- •Правила виконання лабораторних робіт
- •Правила користування і робота з хімічними реактивами
- •Запобіжні заходи при роботі з скляним посудом
- •Правила користування газом
- •Правила користування електрообладнанням
- •Надання першої допомоги При ураженні електрострумом
- •При отруєннях
- •При пораненнях і порізах
- •2. Завдання:
- •3. Довідковий матеріал
- •Робота 1. Взяття середньої проби і підготовка зразка рослинної речовини до аналізу.
- •Робота 2. Визначення абсолютно сухої речовини та гігроскопічної вологи в повітряно сухому матеріалі.
- •Робота 3. Визначення вмісту азоту, фосфору і калію в рослинах методом мокрого озолення.
- •Визначення вмісту азоту.
- •Визначення вмісту калію.
- •4. Питання для закріплення та самоконтролю.
- •Розділ іі агрохімічний аналіз ґрунту
- •Ознайомитися та оволодіти методикою відбору зразків ґрунту, відбору з них середньої проби та визначення гігроскопічної вологи ґрунту та коефіцієнта гігроскопічності
- •2. Завдання:
- •3. Довідковий матеріал
- •Робота 1. Взяття зразків ґрунту в полі і відбір з них середньої проби.
- •Робота 2. Визначення гігроскопічної вологи ґрунту та коефіцієнту гігроскопічності.
- •Визначення вологості ґрунту за допомогою автоматичного вологоміра “ Mytron ”.
- •4. Питання для закріплення та самоконтролю.
- •Заняття 5 визначення різних форм азоту в грунті
- •1. Мета заняття
- •2. Завдання
- •3. Роздатковий матеріал
- •4. Визначення легкогідролізованого азоту в грунті за методом Корнфільда.
- •Використання результатів аналізу.
- •Питання для закріплення та самоконтролю.
- •Заняття 6,7 визначення вмісту рухомих сполук фосфору і калію в ґрунті за методом чирікова
- •1. Мета заняття
- •2. Завдання:
- •3. Роздатковий матеріал
- •4. Визначення вмісту рухомих сполук фосфору і калію в грунті за методом Чирікова.
- •Визначення доступного для рослин фосфору.
- •Визначення рухомого калію.
- •5. Питання для закріплення та самоконтролю.
- •3. Роздатковий матеріал.
- •Робота 1. Розрахунок запасів рухомих форм азоту, фосфору і калію в орному шарі грунту одного гектара.
- •4. Питання для закріплення та самоконтролю.
- •Вихід гною від різних груп тварин залежно від тривалості стійлового періоду
- •4. Питання для закріплення та самоконтролю.
- •Розділ IV
- •Аналіз добрив
- •Заняття 10
- •Класифікація добрив, їх розпізнання за органолептичними ознаками
- •Законспектувати схему розпізнавання мінеральних добрив.
- •Ознайомитися та законспектувати якісні реакції, які використовують для розпізнавання мінеральних добрив.
- •3. Роздатковий матеріал
- •Робота 1. Розпізнавання мінеральних добрив за органолептичними ознаками і якісними реакціями.
- •Якісні реакції, які використовують для розпізнавання мінеральних добрив
- •Додаткові реакції
- •4. Питання для закріплення та самоконтролю.
- •3. Роздатковий матеріал
- •4. Питання для закріплення та самоконтролю.
- •3. Роздатковий матеріал
- •4. Питання для закріплення та самоконтролю.
- •3. Роздатковий матеріал
- •4. Питання для закріплення та самоконтролю.
- •Список рекомендованої літератури
- •Додатки
- •Винос npk на 1 ц основної і відповідної кількості побічної продукції, кг (узагальнені дані)
- •Коефіцієнти використання npk з ґрунту (узагальнені дані)
- •Коефіцієнти використання npk з туків (узагальнені дані)
- •Коефіцієнти використання npk із органічних добрив у рік внесення (узагальнені дані)
- •Групи забезпеченості ґрунтів р2о5 за різних методів його визначення
- •Групи забезпеченості ґрунтів к2о за різних методів його визначення
- •Добрива побічної дії
Законспектувати схему розпізнавання мінеральних добрив.
Ознайомитися та законспектувати якісні реакції, які використовують для розпізнавання мінеральних добрив.
Вказати додаткові реакції, що використовують під час розпізнавання мінеральних добрив.
Законспектувати значення аналізу, принцип методу та хід роботи щодо розпізнавання мінеральних добрив за органолептичними ознаками і якісними реакціями.
Провести розпізнавання мінеральних добрив за органолептичними ознаками і якісними реакціями.
6. Записати результати визначення мінеральних добрив за органолептичними ознаками і якісними реакціями за формою у вигляді нижче приведеної таблиці:
Результати визначення добрив
№ добрива |
Зовнішній вигляд і запах |
Розчинність у воді |
Реакція з лугом |
Реакція з хлорис тим барієм |
Реакція з азотнокислим сріблом |
Відношення до відкритого полум’я |
Інші реакції |
Назва добрива |
Хімічна формула добрива |
Вміст діючої речовини |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
3. Роздатковий матеріал
Зразки добрив, хімічний посуд та реактиви для визначення мінеральних добрив.
Робота 1. Розпізнавання мінеральних добрив за органолептичними ознаками і якісними реакціями.
Значення роботи. Агроном повинен добре вміти відрізняти мінеральні добрива одне від одного по їх найбільш характерних зовнішніх ознаках. Розпізнавання шляхом аналізу дає змогу, крім цього, добре вивчити хімічний склад і хімічні властивості мінеральних добрив, що є умовою їх ефективного використання.
Принцип методу. Розпізнавання мінеральних добрив органолептичним методом означає, що їх ідентифікують по найбільш характерних ознаках та властивостях: зовнішньому вигляду, розчинності, реагуванню на вогонь, по кольору, запаху та ін. Після цього за допомогою розчинів певних хімічних реактивів проводять якісні реакції з метою виявлення наявності характерних для добрива тих чи інших аніонів і катіонів.
Якісні реакції, які використовують для розпізнавання мінеральних добрив
Якісною реакцією на катіон амонію є виділення аміаку при дії лугу: NH4NO3 + NaOH = NaNO3 + H2O + NH3↑
Якісною реакцією на аніон хлору є випадання білого осаду хлористого срібла при дії азотнокислого срібла:
KCl +AgNO3 = KNO3 + AgCl
Якісною реакцією на сульфатний аніон є утворення білого осаду сірчанокислого барію при дії хлористого барію:
(NH4)2SO4 + BaCl2 = 2NH4Cl + BaSO4
Якісною реакцією на аніон фосфорної кислоти є появлення осаду слабко жовтого кольору при дії азотнокислого срібла:
CaHPO4 + 2 AgNO3 = Ca(NO3)2 + Ag2HPO4
Якісною реакцією на катіон кальцію є випадання білого осаду щавлевокислого кальцію при дії щавлевокислого амонію:
Ca(NO3)2 + (NH4)2C2O4 = 2NH4NO3 + CaC2O4
Якісною реакцією на наявність карбонатів (вапна) є виділення вуглекислого газу при додаванні до сухого добрива або хімічного меліоранта соляної кислоти (добриво “скипає”):
CaCO3 + 2HCl = CaCl2 + H2O + CO2↑