Вихід гною від різних груп тварин залежно від тривалості стійлового періоду

Тривалість стійлового періоду, дні	Коні	ВРХ	Вівці	Свині
365	11	13	1,2	3,0
220-240	6-7	8-9	0,8-0,9	1,5-2,0
200-220	5-6	7-8	0,7-0,8	1,2-1,5
180-200	4-5	6-7	0,6-0,7	1-1,2
менше 180	3-4	4-5	0,8-1,0	0,4-0,5

б) способом Бусенго. Кількість гною (Н) розраховують множенням маси витраченою корму (К) і підстилки (П) на 2:

Н = (К+П) х 2;

в) способом Вольфа, що ґрунтується на тому, що приблизно половина сухої речовини корму засвоюється тваринами, а друга половина перетворюється у гній. У гній перетворюється і вся суха речовина підстилки. Свіжий гній складається з сухої речовини (1/4) і води (3/4 ). Тому загальну кількість гною (Н) визначають за формулою:

Н = (К/2 +П) х 4, де:

К - суха речовина корму, т;

П - суха речовина підстилки, т.

4. Питання для закріплення та самоконтролю.

1. Які є органічні добрива тa їх удобрювальна цінність?

2. Вміст поживних речовин у різних видах гною.

3. Як залежить якість гною від способів зберігання його?

4. Який підстилковий матеріал використовується в господарствах та добові норми підстилки для різних видів тварин?

5. На які показники родючості ґрунту і як впливає гній?

6. Яка тривалість позитивної дії гною в різних грунтово-кліматичних умовах?

7. Під які культури, в які строки і в яки х нормах рекомендується вносити гній у польових сівозмінах?

8. Які прирости врожаю сільськогосподарських культур одержують від внесення гною?

9. Як відрізняється вихід від однієї тварини, вміст поживних речовин, способи зберігання і застосування безпідстилкового гною від підстилкового?

10. Удобрювальна цінність і особливості застосування гноївки?

11. Як підрахувати вихід пташиного посліду в господарстві? Удобрювальна цінність і особливості застосування цього добрива.

12. Яка необхідність та особливості приготування і застосування торфо-гноївкових компостів?

13. Як приготувати торфо-гноївковий компост?

14. Де і як слід застосовувати зелене добриво?

Розділ IV

Аналіз добрив

Заняття 10

Класифікація добрив, їх розпізнання за органолептичними ознаками

Добрива – це речовини, призначені для поліпшення живлення рослин і підвищення родючості ґрунту. Їх класифікують за способом виробництва, хімічним складом, фізичним станом, характером дії на ґрунт і рослини.

За способом виробництва розрізняють місцеві та промислові добрива. За хімічним складом добрива поділяють на мінеральні і органічні, за фізичним станом – на тверді і рідкі. За характером дії на ґрунт добрива поділяють на фізіологічно лужні і фізіологічно кислі, за характером дії на рослини – на добрива прямої і побічної дії.

Поживну цінність добрив прийнято виражати процентним вмістом у них основного елемента живлення: для азотних добрив це азот (N), для фосфорних – фосфор (Р₂О₅), для калійних – калій (К₂О), тощо.

1. Мета заняття

Навчитися розпізнавати добрива за зовнішніми ознаками та засвоїти основні принципи класифікації добрив і особливості їх раціонального застосування, що необхідно для планування і організації ефективного їх використання, у господарстві.

2. Завдання:

1. Користуючись необхідною літературою та зразками добрив, описати основні властивості вказаних добрив і особливості їх застосування.

2. Маючи підписані зразки основних мінеральних добрив, навчитись розпізнавати їх за зовнішніми ознаками.

3. Самостійно вивчити властивості добрив, зосередивши увагу на особливостях застосування кожного з них.

3. Роздатковий матеріал.

Схема класифікації добрив, підручники з агрохімії і довідники, зразки добрив, пробірки, дистильована вода.

4. Питання для закріплення та самоконтролю.

1. Мінеральні та органічні добрива, їх класифікація.

2. Характеристика аміачних добрив, їх взаємодія з ґрунтом, використання під сільськогосподарські культури.

3. Характеристика нітратних добрив, їх взаємодія з ґрунтом, використання під сільськогосподарські культури.

4. Рідкі аміачні добрива, їх властивості, склад, використання.

5. Які особливості використання сечовини, її взаємодія з ґрунтом?

6. Хімічне поглинання фосфатів в залежності від властивостей ґрунту.

7. Класифікація фосфорних добрив.

8. Характеристика простого та подвійного суперфосфату, його використання.

9. Характеристика фосфоритного борошна, його властивості та особливості використання.

10. Способи внесення фосфорних добрив. Яка їх ефективність?

11. Калійні добрива, їх класифікація.

12. Склад, властивості та використання сирих калійних добрив, сульфату калію, хлористого калію.

13. Взаємодія калійних добрив з ґрунтом, їх вплив на якість ґрунту.

14. Який вміст елементів живлення в амофосі?

15. Чи може втрачатися азот амонійних добрив, внесених з осені?

16. Як виготовляють змішані добрива?

17. Яке із добрив придатне для змішування з усіма видами добрив?

18. Чи містять рідкі добрива у своєму складі вільний аміак?

19. Для якого внесення рекомендується використовувати преципітат?

20. Які із калійних добрив рекомендуються для внесення під овочеві культури?

21. Яке фосфорне добриво доцільно використовувати для рядкового внесення?

22. Яке з азотних добрив не слід вносити з осені?

23. Яке фосфорне добриво рекомендується додавати до гною з метою зниження втрат азоту при зберіганні?

24. Як можна вносити РКД (рідкі комплексні добрива)?

25. Яким чином можна зменшити „ретроградацію” фосфору суперфосфату?

26. Яке із азотних добрив найкраще для позакореневого підживлення озимої пшениці?

27. Як корегують дози калійних добрив при одночасному внесенні з вапняковими добривами?

28. Які основні причини сегрегації (розшарування) змішаних добрив?

29. Що таке РКД?

Заняття 11, 12

РОЗПІЗНАВАННЯ МІНЕРАЛЬНИХ ДОБРИВ ЗА ОРГАНОЛЕПТИЧНИМИ ОЗНАКАМИ І ЯКІСНИМИ РЕАКЦІЯМИ

1. Мета заняття

Навчитися розпізнавати добрива за зовнішніми ознаками та засвоїти основні принципи класифікації добрив і особливості їх раціонального застосування, що необхідно для планування і організації ефективного їх використання у господарстві.

2. Завдання: