- •Загальна частина
- •Заняття 1 правила техніки безпеки під час роботи в агрохімічній лабораторії
- •1. Мета заняття
- •2. Завдання
- •Які запобіжні заходи при роботі з скляним посудом та електрообладнанням
- •Правила виконання лабораторних робіт
- •Правила користування і робота з хімічними реактивами
- •Запобіжні заходи при роботі з скляним посудом
- •Правила користування газом
- •Правила користування електрообладнанням
- •Надання першої допомоги При ураженні електрострумом
- •При отруєннях
- •При пораненнях і порізах
- •2. Завдання:
- •3. Довідковий матеріал
- •Робота 1. Взяття середньої проби і підготовка зразка рослинної речовини до аналізу.
- •Робота 2. Визначення абсолютно сухої речовини та гігроскопічної вологи в повітряно сухому матеріалі.
- •Робота 3. Визначення вмісту азоту, фосфору і калію в рослинах методом мокрого озолення.
- •Визначення вмісту азоту.
- •Визначення вмісту калію.
- •4. Питання для закріплення та самоконтролю.
- •Розділ іі агрохімічний аналіз ґрунту
- •Ознайомитися та оволодіти методикою відбору зразків ґрунту, відбору з них середньої проби та визначення гігроскопічної вологи ґрунту та коефіцієнта гігроскопічності
- •2. Завдання:
- •3. Довідковий матеріал
- •Робота 1. Взяття зразків ґрунту в полі і відбір з них середньої проби.
- •Робота 2. Визначення гігроскопічної вологи ґрунту та коефіцієнту гігроскопічності.
- •Визначення вологості ґрунту за допомогою автоматичного вологоміра “ Mytron ”.
- •4. Питання для закріплення та самоконтролю.
- •Заняття 5 визначення різних форм азоту в грунті
- •1. Мета заняття
- •2. Завдання
- •3. Роздатковий матеріал
- •4. Визначення легкогідролізованого азоту в грунті за методом Корнфільда.
- •Використання результатів аналізу.
- •Питання для закріплення та самоконтролю.
- •Заняття 6,7 визначення вмісту рухомих сполук фосфору і калію в ґрунті за методом чирікова
- •1. Мета заняття
- •2. Завдання:
- •3. Роздатковий матеріал
- •4. Визначення вмісту рухомих сполук фосфору і калію в грунті за методом Чирікова.
- •Визначення доступного для рослин фосфору.
- •Визначення рухомого калію.
- •5. Питання для закріплення та самоконтролю.
- •3. Роздатковий матеріал.
- •Робота 1. Розрахунок запасів рухомих форм азоту, фосфору і калію в орному шарі грунту одного гектара.
- •4. Питання для закріплення та самоконтролю.
- •Вихід гною від різних груп тварин залежно від тривалості стійлового періоду
- •4. Питання для закріплення та самоконтролю.
- •Розділ IV
- •Аналіз добрив
- •Заняття 10
- •Класифікація добрив, їх розпізнання за органолептичними ознаками
- •Законспектувати схему розпізнавання мінеральних добрив.
- •Ознайомитися та законспектувати якісні реакції, які використовують для розпізнавання мінеральних добрив.
- •3. Роздатковий матеріал
- •Робота 1. Розпізнавання мінеральних добрив за органолептичними ознаками і якісними реакціями.
- •Якісні реакції, які використовують для розпізнавання мінеральних добрив
- •Додаткові реакції
- •4. Питання для закріплення та самоконтролю.
- •3. Роздатковий матеріал
- •4. Питання для закріплення та самоконтролю.
- •3. Роздатковий матеріал
- •4. Питання для закріплення та самоконтролю.
- •3. Роздатковий матеріал
- •4. Питання для закріплення та самоконтролю.
- •Список рекомендованої літератури
- •Додатки
- •Винос npk на 1 ц основної і відповідної кількості побічної продукції, кг (узагальнені дані)
- •Коефіцієнти використання npk з ґрунту (узагальнені дані)
- •Коефіцієнти використання npk з туків (узагальнені дані)
- •Коефіцієнти використання npk із органічних добрив у рік внесення (узагальнені дані)
- •Групи забезпеченості ґрунтів р2о5 за різних методів його визначення
- •Групи забезпеченості ґрунтів к2о за різних методів його визначення
- •Добрива побічної дії
3. Роздатковий матеріал.
Навчальні посібники з агрохімії, результати агрохімічного аналізу грунтів.
Робота 1. Розрахунок запасів рухомих форм азоту, фосфору і калію в орному шарі грунту одного гектара.
Значення роботи. Показник запасів поживних елементів в орному шарі грунту використовується при розрахунках норм мінеральних добрив на запланований (програмований) урожай.
Принцип методу. Оснований на використанні результатів агрохімічного аналізу грунту і показника об’ємної маси його орного шару.
Хід роботи. Розрахунок провадять за такою формулою:
Х = а х 0,3 х 1200 х 10000 / 1000000, де:
Х – запаси поживного елемента в орному шарі ґрунту одного гектара, кг/га;
а – вміст поживного елемента, мг/1 кг ґрунту, за даними його агрохімічного аналізу;
0,3 – глибина орного шару ґрунту, м;
1200 – об’ємна маса ґрунту орного шару, кг/м3;
10000 – площа 1 га, м2;
1000000 – коефіцієнт перерахунку вмісту елемента з мг в кг.
Після скорочення та перерахунків формула матиме такий вигляд:
Х = а х 3,6.
З усіх форм азотистих речовин грунту частіше визначають запаси легкогідролізованого азоту, який є показником сумарних запасів доступного для рослин азоту в ґрунті.
4. Питання для закріплення та самоконтролю.
Які елементи входять до складу гумусу?
За рахунок чого відбувається обмінне вбирання іонів?
Вид вбирної здатності ґрунту, що є основою хімічної меліорації грунтів?
Яким видом вбирної здатності поглинається іон фосфорної кислоти?
Які елементи живлення включає господарський винос?
На чому базується фізико – хімічне вбирання іонів ГВК?
Що собою представляє ґрунтовий вбирний комплекс?
За рахунок чого відбувається надходження елементів живлення при пасивному транспорті?
Для яких грунтів більш характерне вбирання катіонів?
За рахунок чого діє активний механізм надходження елементів живлення до рослин?
Які солі вважаються фізіологічно кислими?
За рахунок якого мікробіологічного процесу грунт поновлюється нітратами?
З чим пов’язана біологічна вбирна здатність грунту?
В якому вигляді поглинається азот кореневою системою рослин?
Яким видом вбирної здатності поглинається іон NО3?
З яким видом вбирної здатності зв’язане рядкове внесення гранульованого суперфосфату?
В яких грунтах переважають катіони Са2+ і Мg2+?
В яких грунтах переважають катіони Н+ і Аl3+ ?
В яких грунтах переважають катіони Na+ ?
Що включає термін „сума ввібраних основ”?
За якою формулою визначають ступень насиченості грунту основними?
Чим обумовлена неоднакова швидкість надходження елементів живлення до рослин з неоднаковою швидкістю?
Які види вбирної здатності пов’язані з колоїдною частиною грунту?
Із чим пов’язана біологічна вбирна здатність грунту?
Із чим пов’язана хімічна вбирна здатність грунту?
Із чим пов’язана фізико-хімічна вбирна здатність грунту?
Яка закономірність характерна для фізико-хімічної вбирної здатності?
За якою формулою визначають ступінь насиченості грунту основними?
Який вміст золи в складі сухої речовини в рослині?
З яких органічних елементів складається органічна частина сухої речовини?
Які основні мікроелементи входять до складу рослин?
Що собою представляє ґрунтовий вбирний комплекс?
Якими видом вбирної здатності поглинаються іони Н2РО4-?
РОЗДІЛ III
ОРГАНІЧНІ ДОБРИВА
Заняття 9
РОЗРАХУНОК ЗАБЕЗПЕЧЕНОСТІ ГОСПОДАРСТВА ОРГАНІЧНИМИ ДОБРИВАМИ
1. Мета заняття
Навчитися розраховувати вихід гною та інших видів органічних добрив у господарстві.
2. Завдання:
1. Користуючись вихідними даними, розрахувати вихід гною з врахуванням втрат за рік у господарстві.
2. Вказати, які інші види органічних добрив і в якій кількості можуть бути використані в господарстві для створення бездефіцитного балансу гумусу.
3. Роздатковий матеріал.
Навчальні посібники з агрохімії, довідник агронома, методичні вказівки.
Робота 1. Розрахунок забезпеченості господарства органічними добривами.
З метою створення бездефіцитного балансу гумусу на полях сівозмін в господарстві агроном повинен вміти розраховувати вихід гною та забезпеченість іншими видами органічних добрив. Заготівля інших видів добрив планується, в першу чергу в тому випадку, коли господарство не спроможне забезпечити бездефіцитний баланс гумусу в ґрунті шляхом внесення на 1 га ріллі до 10-14 т органіки, в залежності від ґрунтово-кліматичної зони. При цьому господарство може заготовляти і використовувати солому, мул ставків, вирощувати сидерати.
Кількість гною, що нагромаджується в господарстві за рік, залежить від наявності поголів'я худоби, тривалості стійлового періоду, кількості підстилки і кормів, що згодовують. Визначити її можна трьома способами:
а) за виходом гною від однієї голови худоби з подальшим перерахунком на все поголів’я, враховуючи орієнтовний вихід гною від однієї голови худоби за рік, що приведений нижче у таблиці: