Заняття 6,7 визначення вмісту рухомих сполук фосфору і калію в ґрунті за методом чирікова

Основна маса фосфору в грунті міститься в формі органічних та мінеральних сполук, які недоступні для рослин. Найбільш доступні для рослин фосфати, що розчиняються в воді та слабких кислотах. Оскільки різні грунти характеризуються відповідними сполуками фосфору, для визначення його рухомих форм користуються різними методами досліджень. В сірих лісових і не карбонатних чорноземах рухомі сполуки фосфору визначають за методом Чирікова.

Запаси калію в грунті значно перевищують запаси азоту і вміст фосфору. Найчастіше для характеристики забезпеченості грунту калієм визначають вміст обмінного калію. В практичній роботі для цього на вищезазначених грунтах користуються методом Чирікова.

1. Мета заняття

Ознайомитися та оволодіти методикою визначення вмісту рухомих сполук фосфору і калію в ґрунті за методом Чирікова.

2. Завдання:

1. Вказати доступні для рослин фосфати ґрунту

2. Законспектувати значення аналізу, принцип методу та хід роботи визначення вмісту рухомих сполук фосфору і калію в ґрунті за методом Чирікова.

3. Провести визначення вмісту рухомих сполук фосфору і калію в ґрунті за методом Чирікова.

4. Зробити розрахунки вмісту фосфору в ґрунті.

5. Зробити розрахунки вмісту калію в ґрунті

6. Згідно даних аналізу зробити оцінку забезпеченості ґрунту доступними для рослин формами фосфору і калію

3. Роздатковий матеріал

1. Зразки грунту.

2. Реактиви, прилади та калібрувальні графіки для визначення вмісту рухомих сполук фосфору і калію в ґрунті .

4. Визначення вмісту рухомих сполук фосфору і калію в грунті за методом Чирікова.

Значення аналізу. З грунту щороку разом з урожаєм виноситься багато фосфору і калію. Найважливішим джерелом поповнення цієї втрати є внесення в грунт добрив. Але перш ніж їх вносити, треба встановіти міру забезпеченості рослин у цьому грунті доступними формами фосфорних і калійних живильних речовин, що дозволяє зробити даний аналіз. Крім цього, за даними аналізу складають агрохімічні картограми, з яких установлюють норми добрив.

Принцип методу. Базується на вилученні з однієї наважки грунту засвоюваних рослинами сполук фосфору і калію слабким розчином оцтової кислоти. Автор методу вважає, що розчинна сила цього розчину відповідає розчинній силі кореневих виділень рослин. Потім фосфор у витяжці знаходять колориметрично, а калій – методом фотометрії полум’я.

Визначення доступного для рослин фосфору.

За доступністю для рослин фосфати грунту поділяються на три групи:

1. Воднорозчинні – Са(Н₂РО₄)₂, МgН₂РО₄, КН₂РО₄, NН₄Н₂РО₄ та ін. – легкозасвоювані для рослин.

2. Розчинні в слабких органічних кислотах, які містяться в кореневих виділеннях рослин - СаНРО₄, МgНРО₄ та ін. – середньодоступні для рослин.

3. Не розчинні у воді і слабких кислотах – Са₃(РО₄)₂, [Ca₃(PO₄)₂]₃ х CaF₂, органічні фосфати – недоступні для рослин, але служать джерелом для утворення засвоюваних фосфатів першої та другої груп.

Метод дозволяє визначити легко- та середньодоступні форми фосфору в грунті (перша і друга групи).

Хід роботи. З відібраної повітряносухої середньої проби грунту відважують на технохімічних терезах наважку 4 г, переносять її без втрат у колбу місткістю 500 мл і вливають туди 100 мл 0,5-нормального розчину оцтової кислоти. Вміст колби збовтують на ротаторі, потім 1 годину фільтрують. Піпеткою відбирають у мірну колбу ємкістю в 50 мл 5 мл фільтрату, доводять об’єм дистильованою водою до 30-40 мл, перемішують, додають із бюретки 2 мл амонію молібденовокислого і 2-3 краплі розчину хлористого олова. Колбу доливають водою до мітки, добре перемішують і спостерігають за розвитком голубого забарвлення. Через 5-7 хвилин колориметрують з червоним світлофільтром.

Колориметричний метод аналізу базується на порівнянні інтенсивності забарвлення стандартних і досліджуваних розчинів на фотоелектроколориметрі.

Концентрацію Р₂О₅ в досліджуваному розчині знаходять за калібрувальним графіком. Вміст фосфору в грунті розраховують за формулою:

Р₂О₅ =

Р₂О₅ – вміст рухомого фосфору в грунті, мг/100 г;

а – концентрація Р2О5 за графіком, мг/мл;

Н – наважка ґрунту, яка відповідає 5 мл фільтрата, г;

Кг – коефіцієнт гігроскопічності досліджуваного ґрунту.