3. Роздатковий матеріал

1. Зразки ґрунту.

2. Реактиви, прилади та калібрувальні графіки для визначення вмісту легкогідролізованого азоту в ґрунті.

4. Визначення легкогідролізованого азоту в грунті за методом Корнфільда.

Значення аналізу. Легкогідролізований азот грунту – резерв для поповнення мінеральних форм азоту. Цей азот складається з NH₄+, NO₃-, амідів і амінокіслот. Він характеризує забезпеченність грунту азотом протягом усього періоду вегетації. За даними аналізу складають агрохімічні картограми, з яких установлюють норми азотних добрив.

Принцип методу. При інкубації в лужному середовищі прості органічні сполуки, які містять азот, розкладаються з утворенням аміаку. Аміак дифундує в навколишнє середовище і поглинається розчином борної кислоти.

По кількості сірчаної кислоти, яка іде на титрування, установлюють кількість легкогідролізованого азоту в грунті.

Хід роботи. Наважку повітряносухого грунту 2 г вміщають у зовнішню частину чашки Конвея, а у внутрішню частину приливають 2 мл 2%-ного розчину борної кислоти та 2 краплі індикатора Гроака. Індикатори – це речовини, що змінюють своє забарвлення при зміні рН розчину. Потім у зовнішню частину чашки приливають 5 мл 1-нормального розчину лугу, швидко закривають чашку притертою кришкою, круговими рухами чашки обережно змочують ним грунт і ставлять чашку в термостат на 48 годин при температурі +28⁰С.

Після інкубації титрують поглинений борною кислотою аміак 0,02-нормальною сірчаною кислотою (Н₂SO₄) із мікробюретки до моменту переходу зеленого забарвлення розчину в синьо-фіолетове. Кількість кислоти, яка пішла на титрування, точно ураховують.

Вміст легкогідролізованого азоту в грунті розраховують за формулою:

N – кількість легкогідролізованого азоту в мг на 100 г грунту;

а – мл 0,02 н Н₂SO₄, яка пішла на титрування;

0,28 – мг легкогідролізованого азоту, який зв’язується 1 мл 0,02 н Н₂SO₄;

Кг – коефіцієнт гігроскопічності грунту;

Н – наважка грунту в грамах.

Використання результатів аналізу.

На основі аналізу установлюють ступінь забезпеченості грунту доступними формами азоту для різних культур згідно таблиці:

Вміст легкогідролізованого азоту в грунті за Корнфільдом, мг/100г,(рН 6-7)			Ступінь забезпеченості грунту азотом	Потреба с.-г. культур в азотних добривах
зернові	просапні	овочеві
8,01 нижче	12,01 нижче	16,01 нижче	низький	висока
8,1 – 16,0	12,1 – 24,0	16,1 – 32,0	середній	середня
16,1 – 20,0	24,1 – 30,0	32,1 – 40,0	підвищений	низька
20,1 – 22,0	30,1 – 33,0	40,1 – 44,0	високий	рядкове (гніздове) добриво
вище 22,0	вище 33,0	вище 44,0	дуже високий	відсутність потреби

Питання для закріплення та самоконтролю.

1. Вміст азоту у земній корі, в орному шарі та в горизонтах по профілю різних генетичних типів ґрунту (%, т/га).

2. Органічні та мінеральні сполуки азоту ґрунту та їх кількість. Кругообіг азоту в ґрунті.

3. Доступні для рослин сполуки азоту ґрунту у даний та найближчий час.

4. Схема перетворення азотовмісних сполук у ґрунті та джерела витрат азоту в ґрунті.

5. Форма газоподібних втрат азоту із ґрунту та джерела надходження азоту в ґрунті.

6. Принцип і хід визначення доступних сполук азоту в ґрунті. Використання результатів аналізу.

7. Доступні для рослин сполуки азоту ґрунту у даний та найближчий час.

8. З яким періодом пов’язана найбільша потреба в підсиленому азотному живленні?

9. Що таке денітрифікація?

10. Що слід розуміти під терміном „мінералізація азоту” та „іммобілізація азоту”?

11. Дайте визначення амоніфікації

12. Яку кількість азоту в ґрунті за вегетаційний період фіксують однорічні бобові?

13. Яку кількість азоту в ґрунті за рік фіксують багаторічні бобові?

14. Яка кількість азоту в ґрунті поповнюється за рахунок азоту атмосферних опадів?

15. Який процес відбувається в ґрунті при внесенні в нього бідної на азот органічної речовини?

16. В якій залежності знаходиться ефективність азотних добрив від запасів мінерального азоту в кореневмісному шарі?

17. Яка функція інгібіторів нітрифікації?

18. Значення буферності грунту в процесах взаємодії грунту з добривами і в живленні рослин.