Добавил:
Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:

Неорганічна хімія

.doc
Скачиваний:
19
Добавлен:
09.09.2014
Размер:
126.98 Кб
Скачать

2. Біогенні елементи.

Ступінь окиснення – це такий умовний заряд, який був би на атомі, якщо всі зв’язки були йонними.

Дисоціація – це процес розпаду молекул на Йони. Катіони +, аніони -.

Властивість електролітів – ступінь дисоціації α відношення кількості молекул, що розпадуться на йони до загальної кількості молекул.

α>30% - сильні електроліти.

α<3% - слабкі електроліти.

30%>α>3% - електроліти середньої сили.

Сильні електроліти:

  1. Кислоти – HCl, HBr, HI, H2SO4, HNO3, HMnO4, HClO4, HClO3.

  2. Основи – LiOH, NaOH, RbOH, CsOH, Ca(OH)2, Sr(OH)2, Ba(OH)2.

  3. Солі – практично всі водорозчинні.

Реакція нейтралізації – це реакція взаємодії кислоти з основою з утворенням солі і води.

Дисоціація води:

H2O↔H+ + OH-

[H+] = [OH-] = 7 нейтральне середовище

[H+] > [OH-] > 7 кисле середовище

[H+] < [OH-] < 7 лужне середовище

Гідроліз – це процес взаємодії солей з водою з утворенням слабкого електроліту, що як правило призводить до зміни рН.

Типи гідролізу:

І. Гідроліз солей утворених сильною кислотою і слабкою основою (по катіонно)

1. Записуємо дисоціацію солі:

CuCl2=Cu2++2Cl-

2. Вибираємо йон, що відповідає слабкому електролітові

Cu2+ слабкий йон

Cu2+ + H+ (OH)-→ (CuOH)+ + H+ > pH

3. В йонному рівнянні беремо лише одну молекулу води

CuCl2 + H2O→CuOHCl + HCl

ІІ. Гідроліз солей утворених слабкою кислотою та сильною основою (по аніонно)

Na2CO3↔2Na+ + CO32-

CO32- слабкий йон

CO32- + H+ (OH)-→(HCO3)- + (OH)- < pH

Na2CO3 + H2O→NaHCO3 + NaOH

ІІІ. Гідроліз солей утворених слабкою кислотою і слабкою основою:

NH3 ∙ H2O або NH4OH

NH4OH→NH4+ + OH-

CH3COONH4→ CH3COO- + NH4+

CH3COO- + NH4+ + H+(OH)-→CH3COOH + NH4OH pH≈7

Примітка: нерозчинні солі а також солі утворені сильною кислотою і сильною основою

НЕ ГІДРОЛІЗУЮТЬСЯ!!!

3. Величини, що характеризують кількісний склад розчину.

Умови утворення розчину:

1. Коли швидкість виділення рівна швидкості розчинення утворюються насичені розчини ΔG=0

2. Коли швидкість розчинення більша швидкості виділення утворюються ненасичені розчини ΔG→0

3. Коли швидкість виділення більша за швидкість розчинення утворюються перенасичені розчини ΔG=0

Закон Генрі - Дальтона: розчинність газу в рідині пропорційно парціальному тиску цього газу над рідиною.

m=k∙p

m – маса газу.

p – тиск газу

к – коефіцієнт пропорційності

Чим вище температура, тим гірше розчиняється газ в рідині.

Насичений розчин → ненасичений розчин:

  1. ↑P

  2. ↓T0

  3. +H20

Ненасичений розчин → перенасичений розчин

  1. ↓P

  2. ↑T

  3. додати електроліт

Масова частка W(x) (безрозмірна величина)%

Молярна концентрація С(х) моль/л

Молярна концентрація еквівалента моль/л

Масова концентрація г/л

z - число еквівалент, визначення:

1. Кислоти: НnА z=n 1/z=1/n

2. Основи: Me(OH)m z=m 1/z=1/m

3. Солі: MenBA z=B*n 1/z=1/B*n

формула для концентрації розчину

  1. рН біологічних рідин (водневий показник)

H2O↔H+ + OH-

моль/л

[H+]*[OH-]=1,8*10-6моль/л*55,56моль/л=1*10-14моль г/л2 (йонний добуток води)

рН=-lg[H+] pOH=-lg[OH-]

pH+pOH=14 pH=14-pOH pOH=14-pH

[H+]=10-pH Приклад: [H+]=1*10-5 рН=5

[OH-]=10-pOH

α – ступінь дисоціації

n – кількість груп Н чи ОН в кислоті чи основі

7. Колігативні властивості розчинів

Це властивості, що залежать від кількості речовини в розчині, і не залежать від природи речовини.

Ізотонічний коефіцієнт Вант-Гофа показує в скільки разів більше кількість часточок у розчині електроліту порівняно із розчином неелектроліту.

Для неелектролітів і=1

Для електролітів:

Для електролітів

Збільшення температури кипіння

Зменшення температури замерзання

Ке =0,52кгК/моль – ебуліоскопічна стала

Кк =1,86кгК/моль – кріоскопічна стала

m(H2O)→[кг]

6. Буферні системи.

Механізми буферних систем:

1. Амонійний

NH3∙H2O↔NH4+ + OH-

NH4Cl→NH4+ + Cl-

a) HCl→H+ + Cl-

NH3∙H2O+HCl=NH4Cl+H2O

NH3∙H2O+H+=NH4++H2O

b) NaOH→Na++OH-

NH4Cl + NaOH=NH3∙H2O+NaCl

NH4+ +OH-=NH3∙H2O

2. Гідрокарбонати

CO2∙H2O↔H+ + HCO3-

NaHCO3→Na++HCO3-

a) HCl→ H+ + Cl-

NaHCO3+HCl=NaCl+CO2+ H2O

HCO3-+H+=CO2+ H2O

b) NaOH→ Na++OH-

CO2∙H2O+NaOH=NaHCO3+H2O

CO2∙H2O+OH-=HCO3-+H2O

3. Фосфатний

NaH2PO4→Na++ H2PO4-

Na2HPO4→2Na++ HPO42-

a) HCl→ H+ + Cl-

Na2HPO4+HCl→ NaH2PO4 +NaCl

HPO42-+H+= H2PO4-

b) NaOH→ Na++OH-

NaH2PO4+NaOH= Na2HPO4+H2O

H2PO4-+OH-= HPO42+H2O

4. Ацетатний

CH3COOH↔ CH3COO- +H+

CH3COONa→ CH3COO- +Na+

a) HCl→ H+ + Cl-

CH3COONa+HCl= CH3COOH+NaCl

CH3COO- +H+= CH3COOH

b) NaOH→ Na++OH-

CH3COOH+NaOH= CH3COONa+H2O

CH3COOH+OH-= CH3COO-+ H2O

Вк – буферна ємність за кислотою;

Вл – буферна ємність за логом;

ΔрН – зміна рН буферної системи при додаванні кислоти (лугу)

Для кислотної буферної системи:

с – сіль, к – кислота.

с – сіль, осн – основа.

рК=-lgKд Кд – коеф дисоціації

Амонійна – основна буферна система.

Всі інші – кислотні буферні системи.