Завдання 3.

Проаналізувати розподіл захворюваності на кашлюк

по вікових групах

Розподіл захворюваності по вікових групах

Роки		0-2 роки	3-6 років	7-14 років	15 і більше	Всього	0-14 років
2004	аб.	972	596	574	99	2241	2142
	ін.	83,62	37,08	12,82	0,25	4,72	29,56
2005	аб.	786	380	296	56	1518	1462
	ін.	64,76	24,53	7,00	0,14	3,2	20,92
2006	аб.	1297	674	412	76	2459	2383
	ін.	106,86	43,52	9,75	0,19	5,22	34,09
2007	аб.	1055	678	400	66	2199	2133
	ін.	84,45	44,51	10,02	0,17	4,7	31,53
2008	аб.	487	314	194	30	1025	995
	ін.	37,44	20,38	5,15	0,08	2,21	15,06
Σ	аб.	4597	2642	1876	327	9442
Сер.		919,4	528,4	375,2	65,4	1888,4
%		48,68672	27,98136	19,86867	3,463249	100 %
Σ	ін.	377,13	170,02	44,74	0,83	20,05
Сер.		75,426	34,004	8,948	0,166	4,01

Діаграма розподілу захворюваності по віковим групам

Діаграма розподілу захворюваності по віковим групам(відсоткове співвідношення).

ВИСНОВКИ : З аналізу розподілу захворюваності на кашлюк по вікових групах спостерігаємо підвищення її у групі дітей 0 – 2 роки, а також високими показниками у дітей віком 3 – 6 років.

Такі показники можна пояснити незрілістю імунітету дітей першого року життя, оскільки на більшість інфекційних антигенів у них розвивається первинна імунна відповідь з переважним синтезом Іg М, що не лишають імунологічної пам′яті. Такий імунітет формується також і при вакцинації.

На другому році життя відбувається підвищення захворюваності за рахунок розширення спілкування ( «соціалізації» ) дитини. Але система місцевого імунітету ще незріла. Також лишається не завершиним і формування поствакцинального імунітету. Окрім того,можливою є невчасна вакцинація дітей. У 3 – 6 років дитина піддається більшому впливу оточуючого середовища та вищому рівню соціалізації, а формування імунітету ще не завершено.

Значне зниження захворюваності в старших дітей та її відсутність у дорослих пояснюється наявністю в них зрілого імунітету та остаточно сформованим вторинним імунітетом ,а значить і наявністю специфічних антитіл.

Висновок про епідемічну ситуацію: при аналізі захворюваності на кашлюк з’ясовано: багаторічна захворюваність на кашлюк має тенденцію до зниження.. Характерна зимово-весняна сезонність підвищення. Віковими “групами ризику” являються групи 0-2р. та 3-6 роки.

РЕКОМЕНДАЦІЇ щодо покращення епідемічної ситуації при захворюванні на кашлюк :

Згідно проведеного ретроспективного аналізу захворюваності на кашлюк, можна сказати, що вплинути на неї можна шляхом активної імунізації населення, як серед груп ризику, так і серед іншого населення; підвищення соціальної та гігієнічної культури населення, вплив законодавства на прийом вакцинованих та не вакцинованих дітей до організованих об'єднань. ( ДДЗ, школи та ін.). Також з цією метою необхідно вчасно виявляти, лікувати хворих, проводити протиепідемічні заходи в осередках та їх можливу ліквідацію.

Сприятиме зниженню захворюваності епідемічна освіченість батьків, що мають усвідомлювати важливість вчасної вакцинації дітей.

Використана література

1. Ж.Д. Возіанова „Інфекційні і паразитарні хвороби” К- „Здоров`я” 2003

2. Н. П Шабалов „Педиатия” 2002- Санкт- Петербург.

3. В.Д. Беляков „Эпидемиология” –„Медицина” М. 1989

4. каф. епідеміології „епідеміологічний метод дослідження” К. 2003

5. К.М. Синяк „Епідеміологія” „Здоров`я” К. 1998

15