2. Техніка проведення

• Вимити руки, одягнути гумові рукавички

• Протерти карпулу 70% етиловим спиртом і ввести її в корпус стерильного ін”єктора

• Натиснути поршень до фіксації карпули

• Підбирають одноразову стерильну голку, знімають ковпачок з короткого кінця ,вводять його в отвір ніпеля і фіксують голку шляхом укручування

• Знімають пластмасовий ковпачок з довгого кінця голки, натискають на поршень шприца і перевіряють прохідність голки

• Шпателем або зуболікарським дзеркалом в лівій руці відводять губу або щоку

• Правою рукою вколюють голку в перехідну складку (вище проекції коренів верхніх зубів і трохи нижче на нижній щелепі).Голку треба вводити скошеною частиною в бік кістки, направляючи її спочатку під кутом 40-45”, а потім паралельно альвеолярному паростку

• Анестезуючий розчин водять повільно, утворюючи перед кінчиком голки депо анестетика з метою збереження цілісності судин і безболісного просування голки

• Для одночасного знеболення 2-3 зубів достатньо 2-3 мл анестетика. Анестезія слизової оболонки наступає майже одразу. Зуба – через 2-3 хвилини.

-

3. Протипоказання для проведення інфільтраційної анестезії

• наявність новоутворення або запального процесу в місці уколу голки для проведення анестезії

• алергічна реакція на анестетик у пацієнта

4. П Р О В І Д Н И К О В Е З Н Е Б О Л Е Н НЯ

При провідниковій анестезії анестезуючий розчин концентрується біля ділянки нерва або нервового стовбура і блокує проведення нервового імпульсу, завдяки чому виникає анестезія в тій щелепно-лицевій ділянці, яка іннервується заблокованим нервом.

Переваги провідникової анестезії:

- обмежена кількість уколів для знеболення великих ділянок тканин, іннервуємих блокованим нервом. Що знижує ризик після ін’єкційних травматичних ускладнень

• можна використовувати невелику кількість анестетика, що знижує ризик виникнення місцевих і системних токсичних реакцій

• більш повне і продовжене знеболювання завдяки більш високій концентрації анестетика в ділянці нерва

• відсутність деформації тканин в місті майбутньої операції

• можливе введення анестетика поза запальним вогнищем, де його активність знижується

Провідникові анестезії класифікуються по анатомічним признакам : шляхам і місцю підведення анестезуючого розчину.

Традиційно способи знеболювання тканин верхньої щелепи розглядаються окремо від способів знеболення на нижній щелепі

1. Провідникове знеболення на верхній щелепі.

4.1.1. Туберальна анестезія ( блокада задніх верхніх лун очкових нервів)

Показання : при втручанні в ділянці верхніх молярів, а також оточуючих їх кісткову тканину, періодонтальну тканину і слизову оболонку.

При цьому способі анестезії ін”екція розчину здійснюється у горба верхньої щелепи, де задні луночкові нерви найбільш доступні. Тому анестезія називаеться туберальною.

4.1.1.а Внутришньоротовий спосіб туберальної анестезії

• лікар стоїть справа і попереду від хворого

• лівою рукою тримає шпатель або дзеркало, яким відводить щоку пацієнта назовні

• анестезію виконують при напіввідкритому роті пацієнта

• голку вколюють з боку пристінка порожнини рота на рівні перехідної складки за вилицеальвеолярним гребенем

• голку направляють назад паралельно альвеолярному краю по площині кортикальної пластинки кістки з просуванням за горб щелепи на 1,0 –1,5 см, постійно випускаючи розчин анестетика

• після видалення голки слід притиснути м”яки тканини щоки між переднім краєм жувального м”яза і вилицевою кісткою для профілактики гематоми

• анестезія наступає через 5-7 хвилин після прведення