3. Форми державного правління та державного устрою.

Форму держави визначають як порядок (спосіб) організації та здійснення державної влади в країні. Тому її структуру становлять три взаємопов'язаних елементи: форма державного правління, форма державно-територіального устрою та форма державно-правового (політичного) режиму.

Форма державного правління— це спосіб організації верховної державної влади та ступінь участі населення в її формуванні.

За формою правління розрізняють:• монархії • республіки

Форма державно-територіального устрою— це спосіб поділу території держави на складові та порядок співвідношення влади між ними і державою в цілому. За формою устрою розрізняють:• унітарну державу • федеративну, • конфедеративну • співдружність

Форма державно-правового (політичного) режиму — це способи та методи здійснення державної влади. Виділяють: 1) демократичний режим, 2) антидемократичний режим

Форма державного правління показує: 1) як створюються вищі органи державної влади та яка їх будова; 2) як будуються взаємовідносини між вищими та іншими державними органами; 3) як будуються взаємовідносини між верховною державною владою і населенням країни; 4) якою мірою організація вищих органів держави дає змогу забезпечити права і свободи громадян.

Різновидами держав за формою правління, є монархія та республіка.

Традиційно розрізняють абсолютні (необмежені) та конституційні (обмежені) монархії.

Республіка— це така форма державного правління, за якої вища державна влада здійснюється представницьким загальнонаціональним колегіальним органом (парламентом), який обирається населенням на певний строк.

В історії держав світу виникали різні види республік: антична, середньовічна (феодальна), буржуазна, соціалістична.

Сучасні республіки існують у таких різновидах: парламентська, президентська та змішана (напівпрезидентська).

Форма державно-територіального устрою показує: 1) з яких частин складається внутрішня структура держави; 2) яке становище цих частин і які взаємозв'язки їх органів; 4) як будуються відносини між центральними і місцевими державними органами;

За формою державно-територіального устроювирізняють держави прості (унітарні) та складні.

Унітарна держава— це проста єдина держава, складовими якої є адміністративно-територіальні одиниці, які не володіють суверенними правами (Україна, Болгарія, Польща, Франція, Італія, Швеція та ін.).

Складними державами вважають федерацію, конфедерацію, імперію та співдружність.

Федерація— це складна союзна держава, складовими якої є державні утворення, що володіють суверенними правами (США, Росія, Канада та ін.).

Конфедерація— це тимчасовий союз суверенних держав, які об'єдналися для досягнення певної мети та які спільно здійснюють деякі напрямки державної діяльності при збереженні в інших питаннях повної самостійності і незалежності

Імперії— це такі складні й великі держави, які об'єднують інші держави, народи внаслідок завоювань, колонізації, що складаються з головної держави (метрополії) та колоній. Історії відомі такі імперії, як Римська, Австро-Угорська, Російська, Османська тощо. Основною ознакою імперій є те, що вони тримаються на державному примусі з боку метрополії.

Співдружність є особливою формою державного устрою, яку визначають як організовано оформлене об'єднання держав, що виступають асоційованими учасниками при збереженні ними повного суверенітету та незалежності (СНД, Британська Співдружність Націй, Європейська Співдружність у Західній Європі).

Державний режим та його види

Основою для класифікації державно-правових (політичних) режимів, тобто способів та методів здійснення державної влади, є: 1) ступінь розвиненості політичної демократії; 2) реальний політико-правовий статус особи.

Режими поділяються на демократичні та антидемократичні.

Демократичний режим— це режим, за якого державна (політична) влада здійснюється з дотриманням основних прав людини, із забезпеченням легальних можливостей вільного волевиявлення і врахування інтересів усіх груп населення через демократичні інститути, діяльність різноманітних партій і громадських організацій, які представляють ці інтереси і впливають на вироблення та здійснення політики держави.Такий режим характерний для правової держави.

Розрізняють такі види демократичних режимів: демократично-консервативний, демократично-радикальний та демократично-ліберальний.

Антидемократичний режим— це режим, коли державна влада здійснюється шляхом обмеження або порушення основних прав людини, коли заборонена легальна діяльність опозиційних політичних партій і громадських об'єднань. Такий режим може бути авторитарним і тоталітарним.

Тоталітарний режим— крайня форма антидемократичного режиму, такий спосіб організації державної влади, при якому здійснюється повний (тотальний) контроль державою над всіма сферами життя суспільства та особистості.

Авторитарний режим— це стан політичного життя, коли влада зосереджується в руках однієї особи або правлячої верхівки. Цей режим не має таких реакційних проявів, як тоталітарний, і характеризується

41