Пз3 Політична система суспільства
Сутність і значення політичної системи суспільства
Політ система - це цілісна упорядкована система відносин, дій, ідей, цілей, методів та інститутів, пов’язаних із політикою, з її розробкою та практичним здійсненням. Політ система суспільства це складна, багатогранна система відносин державних і недержавних соц. інститутів, які виконують відповідні політ функції для захисту інтересів певних класів та соц. груп. Сутність політ системи поляга. В регламентації повелінки людей. Політ система є діалектичною єдністю чотирьох сторін: інституційної, регуляційної, функціональної та ідеологічної. Відповідно до цього, політ система склад-ся з таких компонентів: політ. відносини, політ організація, політ-правові та моральні норми, методи політ діяльності, політ культура. Політ система відбиває стан сусп-ва, включаючи економічні умови його існування соціальну і націон. Структуру, демографічні та економічні процеси, рівень освіти населення, стан сусп. свідомості, духовно-ідеологічне життя, міжнародне становище. Через політ систему виявляються та акумулюються основні групи соц інтересів, визначаються соц. пріоритети, що потім закріпляся в політиці.
Засновником системного підходу в політології прийнято вважати Девіда Істона, який визначав політику як „вольовий розподіл цінностей”
У цьому контексті політична система – це сукупність таких взаємодій, завдяки яким цінності авторитарним способом приносяться в суспільство
Г. Алмонд розглядав політичну систему як сукупність функцій усіх структур, що її складають.
Він виділив наступні шість типів структур: 1) законодавча 2) виконавча
3) судова гілки влади 4) чиновництво 5) політичні партії 6) інші групи тиску
Функції політичної системи Г. Алмонд:
Функції входу: політична соціалізація, артикуляція інтересів, агрегування, тобто поєднання інтересів, політична комунікація.
Функції виходу: розробка норм, застосування норм, контроль за їх дотриманням.
Д. Істон і Г. Алмонд заклали основи різних варіантів концепції політичної системи й дали поштовх до розвитку теорії політичної системи суспільства в цілому. Кожний із варіантів досліджує різні сторони політичної системи суспільства, використовує особливий підхід до системного аналізу. Суть першого підходу (Д. Істон), який часто називають мікроскопічним, полягає в розгляді політичної системи під кутом зору и складових підсистем, вивченні сукупності взаємозв'язків і взаємодій, що виникають всередині її. Суть другого підходу (Г. Алмонд), який нерідко називають макроскопічним, полягає в тому, що він на противагу першому концентрується на розгляді більш загальних характеристик, а саме на вивченні входів і виходів, а також зворотних зв'язків, які встановлюються між політичною системою та навколишнім середовищем.
2. Структура і функції політичної системи
Політична система є однією з частин (або підсистем) сукупної суспільної системи. Вона взаємодіє з іншими її підсистемами: соціальною, економічною, ідеологічною, етичною, правовою, культурною тощо.
Політична система суспільства – це сукупність взаємозв’язаних і взаємозалежних державних, партійних організацій, громадських об’єднань ,за допомогою яких здійснюється завоювання ,утвердження і функціонування політичної влади в суспільстві відповідно до досягнутого рівня його політичної культури. ПС виконує в суспільстві функції:
1.Регулююча 2. Реагуюча 3. Розподільча 4. Екстракціонна 5. Символізуюча
Функції внутрі себе самої:
1.Нормотворча 2. Функція вживання правил 3. Контроль за виконанням правил 4.Політична комунікація 5. Зберігання та адаптація системи :
Політичне рекрутування та політична соціалізація
Різноманітність функцій політ. системи суспільства свідчить не лише про процес ускладнення його, а й про розгалуженість функціонування політичних систем у суспільному організмі.
Визначення цілей, завдань, шляхів розвитку суспільства. Розробка правил і законів поведінки людей та груп у суспільстві. Організація діяльності суспільства на виконання поставлених цілей та програм. Забезпечення внутрішньої і зовнішньої безпеки та стабільності політичного ладу. Розподіл матеріальних і духовних цінностей у відповідності з інтересами соціальних спільнот. Формування політичної свідомості, залучення членів суспільства до політичної участі та діяльності. Погодження різноманітних інтересів держави і соціальних цінностей. Контроль за додержанням законності та правил, припинення дій, що порушують політичні норми.