- •1 Загальна частина
- •Геологічна будова і умови залягання
- •Гідрогеологія
- •Розвіданість і підготовленість запасів родовища
- •Речовинний склад, технологічні властивості залізорудної сировини
- •1.4.1. Залізисті кварцити
- •1.4.2. Нерудні корисні копалини
- •Запаси і якість залізистих кварцитів
- •1.5.1 Магнетит-силікатні кварцити
- •1.5.2 Окисленні залізисті кварцити.
- •2 Гірнича частина
- •2.1 Розкриття родовища
- •2.2 Система розробки
- •2.3. Технологія виробничих процесів на видобувних та розкривних ділянках.
- •2.3.1 Механізація гірничих робіт.
- •2.3.2 Відвалоутворення.
- •Маркшейдерська частина
- •3.1 Зідачі маркшейдерської служби під час контролю за станом і розвитком гірничих робіт
- •3.2 Аналіз існуючої маркшейдерської зйомки
- •3.3 Способи визначення планового положення пунктів зйомочної мережі
- •3.4 Задачі, об’єкти способи і терміни зйомки
- •3.5 Тахеометрична зйомка
- •3.6 Маркшейдерські роботи при екскавації гірничої маси
- •3.7 Маркшейдерське обслуговування буро вибухових робіт
- •3.8 Маркшейдерське забеспечення формування породних відвалів
- •3.9 Маркшейдерське забезпечення монтажу і ремонту кар’єрного гірничого транспортного устаткування
- •3.10 Маркшейдерська графічна документація
- •3.11 Маркшейдерське забезпечення рекультивації земної поверхні
- •4 Перспективне і поточне планування розкривних і добувних гірничих робіт.
- •4.1 Принцип планування на гірничому підприємстві.
- •4.2 Види і етапи планування.
- •4.3 Вихідні дані для планування.
- •4.4 Параметри планування, методика їх розрахунку.
- •4.5 Гірничо-графічна документація при плануванні гірничих робіт.
- •4.6 Контроль і аналіз виконання затвердженого плану гірничих робіт.
- •4.7 Техніко-економічна оцінка маркшейдерського забезпечення
- •6.2 Техніка безпеки при маркшейдерських роботах.
- •6.2.1. Техніка безпеки співробітника маркшейдерського відділу кар'єра
- •6.2.2. Вимоги безпеки при роботі екскаватора
- •6.2.3 Вимоги безпеки при веденні вибухових робіт
- •6.2.4 Техніка безпеки при проведенні маркшейдерських зйомок
- •6.3 Пожежна безпека.
- •6.4 Охорона довкілля та рекультивація земель.
3.4 Задачі, об’єкти способи і терміни зйомки
До гірничих виробок на відкритій розробці корисних копалин відносяться уступи, траншеї, з'їзди. При зйомці уступів заснімаються характерні точки верхньої і нижньої бровок уступів (рис.15). Якщо на уступі є осипи порід або корисної копалини, то точка б засипається, тоді робиться зйомка верхньої і нижньої границі осипу. Зйомка нижньої бровки допускається при невисоких уступах. При висоті уступу 12 м згідно Єдиних правил безпеки при розробці родовищ корисних копалин відкритим способом проводиться зйомка тільки верхньої бровки уступу.
Рис.15 Елементи зйомки робочих уступів карєру
Проводиться зйомка також характерних точок контактів порід і геологічних порушень, які виходять на уступ (точки1,2,3). При зйомці траншеї, з'їзду заснімаються характерні точки їх профіля.
Одним з найбільш простих способів розкриття родовища при відкритих роботах є розкриття горизонту однобокої траншеї.
В задачу маркшейдера входе перенос в натуру проектної відмітки горизонти по всій довжині родовища, щоб керуючись лінією винесених відміток, можливо було почати розкриття родовища.
Проходку виїзних траншей на відкритих розробках виконуються головним чином при розкритті родовища та для виїзду в кар 'єр.
На проходку траншеї повинен бути складений проект. Він повинен вміщувати всі вихідні дані для проходки траншеї:
Координати початку та устя траншеї;
Положення вісі, поворотні кути, радіуси кривих;
Висотні відмітки для траншеї;
Положення залізничного шляху з лінією контактної електромережі. Маркшейдерські роботи при проходці траншеї складаються із:
Забезпеченні району проходки траншеї достатньою кількістю пунктів геодезичного обґрунтування та реперів;
Перенесення з проекту в натуру устя траншеї, вісі траншеї;
Систематичному спостереженні за проходкою траншеї, перевірці напрямку, уклону, висотних відміток;
Визначення вийнятого об'єму гірничої маси;
Розбивці залізничних кривих.
Спочатку переноситься з проекту в натуру устя траншеї та закріплюється. Потім визначається напрямок вісі траншеї та залізничної траси. Виконується перенесення в натуру вісі траншеї та залізничної траси полярним способом або теодолітних ходів з розбивкою пікетів. Відстань між пікетами приймається в залежності від рельєфу поверхні у межах 20 - ЗО м.
Висотні відмітки передають на пікети вісі траншеї нівелювання від ближнього репера. Від кожного пікету відмірюється проектна ширина траншеї та закріплюються колишками, які відрізняються від колишків вісі траншеї.
При загальній глибині траншеї в 10 м та проходці її чотирма послідовними заходками поглиблюється кожна заходка на 2,5 м. Ширина заходки дорівнює подвоєному радіусу черпання екскаватора.
Відстань від вісі заходок до вісі траншеї визначаються проектом проходки траншеї. Розбивка свердловин для буріння виконується маркшейдером, дотримуючись заданим відстаням між свердловинами в кожній заходці. Систематично маркшейдер слідкує за ходом екскаватора, напрямком робіт, дотриманням проектних уклонів та висотних відміток підошви траншеї. Услід за виїмкою екскаватором кожної заходки на ній розбивається вісь залізничного шляху паралельно вісі траншеї. В підошві траншеї встановлюються репери на відстані 20 — З0 м один від одного.
