- •1 Загальна частина
- •Геологічна будова і умови залягання
- •Гідрогеологія
- •Розвіданість і підготовленість запасів родовища
- •Речовинний склад, технологічні властивості залізорудної сировини
- •1.4.1. Залізисті кварцити
- •1.4.2. Нерудні корисні копалини
- •Запаси і якість залізистих кварцитів
- •1.5.1 Магнетит-силікатні кварцити
- •1.5.2 Окисленні залізисті кварцити.
- •2 Гірнича частина
- •2.1 Розкриття родовища
- •2.2 Система розробки
- •2.3. Технологія виробничих процесів на видобувних та розкривних ділянках.
- •2.3.1 Механізація гірничих робіт.
- •2.3.2 Відвалоутворення.
- •Маркшейдерська частина
- •3.1 Зідачі маркшейдерської служби під час контролю за станом і розвитком гірничих робіт
- •3.2 Аналіз існуючої маркшейдерської зйомки
- •3.3 Способи визначення планового положення пунктів зйомочної мережі
- •3.4 Задачі, об’єкти способи і терміни зйомки
- •3.5 Тахеометрична зйомка
- •3.6 Маркшейдерські роботи при екскавації гірничої маси
- •3.7 Маркшейдерське обслуговування буро вибухових робіт
- •3.8 Маркшейдерське забеспечення формування породних відвалів
- •3.9 Маркшейдерське забезпечення монтажу і ремонту кар’єрного гірничого транспортного устаткування
- •3.10 Маркшейдерська графічна документація
- •3.11 Маркшейдерське забезпечення рекультивації земної поверхні
- •4 Перспективне і поточне планування розкривних і добувних гірничих робіт.
- •4.1 Принцип планування на гірничому підприємстві.
- •4.2 Види і етапи планування.
- •4.3 Вихідні дані для планування.
- •4.4 Параметри планування, методика їх розрахунку.
- •4.5 Гірничо-графічна документація при плануванні гірничих робіт.
- •4.6 Контроль і аналіз виконання затвердженого плану гірничих робіт.
- •4.7 Техніко-економічна оцінка маркшейдерського забезпечення
- •6.2 Техніка безпеки при маркшейдерських роботах.
- •6.2.1. Техніка безпеки співробітника маркшейдерського відділу кар'єра
- •6.2.2. Вимоги безпеки при роботі екскаватора
- •6.2.3 Вимоги безпеки при веденні вибухових робіт
- •6.2.4 Техніка безпеки при проведенні маркшейдерських зйомок
- •6.3 Пожежна безпека.
- •6.4 Охорона довкілля та рекультивація земель.
3.3 Способи визначення планового положення пунктів зйомочної мережі
Державна геодезична мережа України є головною геодезичної основою топографічних зйомок усіх масштабів і повинна задовольнять вимогам народного господарства при вирішенні відповідних наукових та інженерно-технічних завдань. Державна геодезична мережа включає в себе:
а) планові мережі 1, 2, 3 та 4 класів, які різняться між собою точністю кутових і лінійних вимірювань, довжиною сторін мереж і порядком їх послідовного розвитку. Планові мережі створюються методами тріангуляції, трилатерації, полігонометрії і їх поєднаннями;
б) висотні нівелірні мережі I, II, III і IV класів.
Метод тріангуляції. Суть методу тріангуляції полягає у побудові на
місцевості систем трикутників, в яких вимірюються всі кути і довжини деяких базисних сторін. Довжини інших сторін трикутників розраховуються за відомими формулами тригонометрії. Тріангуляція 1 класу створюється у вигляді астрономо-геодезичної мережі і покликана забезпечити вирішення основних наукових завдань, пов'язаних з визначенням форми і розмірів Землі. Вона є головною основою розвитку мереж наступних класів і служить для поширення єдиної системи координат на всю територію України. Її побудова здійснюється з найвищою точністю, яку можуть забезпечити сучасні прилади при ретельно продуманої методикою вимірювань.
Застосування світловіддалемірної техніки відкрило широкі можливості для розвитку методу полігонометрії. Згідно з Інструкцією-про побудову державної геодезичної мережі полігонометрія по точності побудови прирівнюється до тріангуляції і може замінювати відповідні класи останньої. Як правило, метод полігонометрії доцільно застосовувати в районах, де тріангуляція вимагає суцільний споруди високих знаків.
Полігонометрія 1 класу будується у вигляді витягнутих за напрямками меридіанів і паралелей ходів, що утворюють ланки першокласного полігону з периметром 700-800 км. На кінцях ланки (в вершинах полігонів) визначаються пункти Лапласа. Полігонометрія 2 класу розвивається всередині полігонів тріангуляції або полігонометрії 1 класу у вигляді мережі замкнутих полігонів з периметром 150-180 км. Полігонометрія 3 та 4 класів будується у вигляді систем ходів з вузловими пунктами або одиночних ходів, що опираються на пункти державної геодезичної мережі вищих класів.
Державна нівелірна мережа. Висоти пунктів державної нівелірної мережі визначають методом геометричного нівелювання. По точності і призначенням державна нівелірна мережа поділяється на мережі I, II, III і IV класів.
Нівелірна мережа I класу складається з ходів, що утворюють зімкнуті полігони периметром близько 2000 км. Нівелювання I класу виконується з найвищою точністю, що досягається застосуванням найбільш досконалих приладів та методів спостережень: середня квадратична випадкова похибка визначення перевищення mh = 0,5 мм на 1 км ходу.
Нівелірна мережа II класу складена з ходів, що опираються на пункти нівелювання I класу і утворюють полігони з периметром в 500-600 км Середня квадратична похибка визначення перевищення в нівелірних ходах II класу не повинна перевищувати Тh = 0,8 мм на 1 км ходу.
Нівелірні мережі III класу прокладаються всередині полігонів нівелювання I і II класів у вигляді систем і окремих ходів, що поділяють полігон 11 класу на 6-9 полігонів периметром 150-200 км (mh = 1,6 мм на 1 км ходу). Подальше згущення нівелірної мережі III класу виконується побудовою систем ходів нівелювання IV класу (Тh = 6 мм на 1 км ходу), що спираються на пункти нівелювання вищих класів. Ходи нівелювання IV класу є – безпосередній висотною основою топографічних зйомок; густота їх прокладки обумовлюється масштабами зйомок і характером рельєфу місцевості. Лінії нівелювання усіх класів у середньому через кожні 5 км закріплюються на місцевості постійними реперами і марками.
Для проектування Центрального гірничозбагачувального комбінату служить тріангуляції 3 і 4 класу. Вихідними для тріангуляції 3 класу прийняті пункти державної тріангуляції 1 і 2 класу: Довгинцево, Українка, Брато-Семенівка, Баба, шахта Харіна, Зоря, Недайвода, Зелений Яр, Дубова балка, Домаха, Кривий Ріг, Ковальська, Бурі вугілля.Вихідними для нівілеровкі 4 класу по пунктах тріангуляції прийняті репери або марки нівелювання 3 класу.Значення координат пунктів тріангуляції і висоти марок і реперів нівелювання 3 класу прийняті в якості вихідних даних отриманих в Українському відділі Держгеонагляд.