- •Пояснювальна записка
- •II освітньо-кваліфікаційний рівень “бакалавр”
- •Когнітивна метафора як засіб вербалізації емпатії в англомовній дитячій прозі фентезі( на матеріалі романів Дж.К.Роулінг «Гаррі Поттер»)
- •Розділ 1. Теоретичні засади дослідження емпатії як лінгвістичної категорії
- •1.1. Сутність поняття емпатії у сучасній лінгвістиці
- •1.2. Мовні засоби відображення емпатії в художньому дискурсі
- •1.3. Особливості метафоричної концептуалізації емоцій в художньому дискурсі
- •Розділ 2. Функціонування когнітивної метафори як засобу вербалізації емпатії в англомовній дитячій прозі фентезі
- •2.1. Когнітивна метафора як засіб категоризації емоцій та станів людини
- •2.2. Типи емпатії в прозовому жанрі фентезі
- •2.3 Особливості когнітивної метафори як засобу вербалізації емпатії в англомовній дитячій прозі фентезі
- •Висновки
- •Список джерел ілюстративного матеріалу
- •Список лексикографічних джерел
- •Додаток в Когнітивні метафори емпатії
Хмельницька гуманітарно-педагогічна академія
Факультет початкової освіти та філології
Кафедра іноземних мов
Пояснювальна записка
до дипломної роботи
II освітньо-кваліфікаційний рівень “бакалавр”
на тему:
Когнітивна метафора як засіб вербалізації емпатії в англомовній дитячій прозі фентезі( на матеріалі романів Дж.К.Роулінг «Гаррі Поттер»)
|
Виконала студентка 4 курсу, групи ФІЛ-41а напряму підготовки 01 Освіта, спеціальності 014 Середня освіта (Філологія. Мова і література (англійська)) Ільницька Олександра Володимирівна Керівник: Аніщенко І.М., викладач кафедри іноземних мов Рецензент: Северина Т.М., кандидат пед. наук, доцент кафедри іноземних мов
|
Хмельницький – 2017 року
ЗМІСТ
ВСТУП………………………………………………………………………….3
РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНІ ЗАСАДИ ДОСЛІДЖЕННЯ ЕМПАТІЇ ЯК ЛІНГВІСТИЧНОЇ КАТЕГОРІЇ
1.1. Сутність поняття емпатії у сучасній лінгвістиці.………………………….8
1.2. Мовні засоби відображення емпатії в художньому дискурсі……………29
1.3. Особливості метафоричної концептуалізації емоцій в художньому дискурсі………………………………………………………………………..…42
РОЗДІЛ 2. ФУНКЦІОНУВАННЯ КОГНІТИВНОЇ МЕТАФОРИ ЯК ЗАСОБУ ВЕРБАЛІЗАЦІЇ ЕМПАТІЇ В АНГЛОМОВНІЙ ДИТЯЧІЙ ПРОЗІ ФЕНТЕЗІ
2.1. Когнітивна метафора як засіб категоризації емоцій та станів людини …50
2.2. Типи емпатії в прозовому жанрі фентезі………………………………....67
2.3 Особливості когнітивної метафори як засобу вербалізації емпатії в англомовній дитячій прозі фентезі………………………………………….….75
ЗАГАЛЬНІ ВИСНОВКИ…..................................................................................81
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ…………………………………….…85
СПИСОК ДЖЕРЕЛ ІЛЮСТРАТИВНОГО МАТЕРІАЛУ………………….…90
СПИСОК ЛЕКСИКОГРАФІЧНИХ ДЖЕРЕЛ…………………………………91
ДОДАТКИ…………………………………………………………………….….93
ВСТУП
Загострення світоглядних, екологічних, етнокультурних проблем, втрата міжособистісної та комунікативної здатності людини в наш час зумовлюють інтерес до вивчення емоційно-чуттєвої сфери людини. За своєю природою, емоції – об’єкт вивчення багатьох дисциплін: психології, філософії, фізіології, антропології, соціології, культурології, та лінгвістики. При чому жодна з наук у своєму дослідженні не може обійтися лише своїми внутрішніми методами і потребує матеріалів і висновків інших наук, тому можна стверджувати, що дослідження емоцій носить міждисциплінарний характер. На сьогодні недостатньо вивчені не лише самі емоції, а й мовна сфера їх репрезентації та її закономірності, що обумовлює вибір теми нашого дослідження. Проблема настільки багатогранна, що не може бути вичерпана наявними дослідженнями і потребує подальших розробок.
Проблему відображення емоцій в мові з різних позицій розглядали зарубіжні та вітчизняні науковці: в психології – Гаврилова Т. П., Ліппс Т., Фрейд З., Шаховський В. І., Шмельов Д. М., у педагогіці – Виговська Л. П., у лінгвістиці – Кузнецова А.А, Козяревич Л.В., Селіванова О.О, В.І. Шаховський, А. А. Калита. Чимало уваги вивченню емпатії приділяють і зарубіжні науковці: Hogan R.T., Mead G. H., Reik Т., Bamberg M., Beaugrande R., Dressler U. Дослідження у даних галузях послужили основою нашої роботи.
У сучасному мовознавстві розроблено теорію емпатичної комунікації як особливого виду мовленнєвої взаємодії (Ковалевська Т.Ю), виявлено фразеосемантичні одиниці реалізації емпатії особистості (Кузьменко Е.Л), окреслено функції емпатії в утрудненому спілкуванні (Лабунська В.А). Емпатія потрапляє у фокус когнітивних досліджень художнього тексту і розглядається як один із засобів прояву емоційного резонансу читача (Воробйова О.П.). У прагмалінгвістичних студіях вивченню підлягали окремі прояви емпатії: підтримка, жаль, утішання (Бохарт А.К).
Отже поняття емпатії (як здатності комуніканта розпізнавати емоційний стан іншого, приймати переживання як свої) дедалі активніше вживається в лінгвістиці, зокрема в комунікативній лінгвістиці тексту. У зв’язку з цим особливого значення набуває більш детальне вивчення лінгвостилістичних засобів реалізації емоцій в художньому дискурсі, що є відображенням лінгвокульторологічної специфіки емоційної концептосфери мови.
Мовні засоби вираження емоцій у більшості випадків метафоричні, оскільки саме метафора забезпечує існування лексики «невидимих світів» (М.Д.Арутюнова). У концептуалізації внутрішнього світу людини, до якого відносимо емоції, метафорі належить виняткова роль. Дослідження метафори проводилось з різних аспектів: як засіб репрезентації концептуальної структури (С.А.Жаботинська, В.Н.Телія, Дж.Лакофф, М.Джонсон); ознакові метафори, утворені внаслідок переносу значення (М.Д.Арутюнова, А.О.Попова). Явище емпатії потрапило у фокус когнітивних досліджень художнього тексту (О.П.Воробйова), когнітивної метафори (Є.С.Кубрякова) та прагматики діалогічного дискурсу (Л.В.Козяревич). Актуальним залишається дослідження когнітивних метафор емпатії в художньому дискурсі.
Актуальність обраної теми зумовлена спрямованістю сучасної лінгвістики на вивчення особливостей мовленнєвої поведінки мовців крізь призму емоційних станів та комунікативних потреб мовців. Погляд лінгвістів зміщується з мови як об’єкта пізнання на суб’єкт: аналізується людина в мові та мова в людині. В контексті антропоцентричного підходу до мови помітно зріс інтерес до вивчення специфічних способів і засобів, за допомогою яких мова репрезентує різні грані і стани особистості. Невирішеність питань, пов’язаних з дослідженням питання мовного вираження емпатії у фокусі когнітивних досліджень художнього тексту, зумовила необхідність розгляду емпатії як психолінгвального утворення в загальній площині гармонійної емоційної взаємодії у художній комунікації.
Мета дослідження полягає у виявленні та систематизації когнітивних метафор як засобів вербалізації емпатії в англомовній дитячій прозі фентезі.
Досягнення мети передбачає виконання таких завдань:
проаналізувати феномен “емпатія” в історико-філософській традиції;
розкрити специфіку емпатії як лінгвістичного феномену;
систематизувати мовні засоби репрезентації емоцій в художньому тексті;
визначити типи емпатії в англомовній дитячій прозі фентезі;
виявити та систематизувати когнітивні метафори у їх взаємозв’язку з типами емпатії.
Об’єктом дослідження є емпатія як психолінгвальне утворення у площині художньої комунікації.
Предмет дослідження – когнітивна метафора емпатії в прозовому жанрі фентезі.
Мовним матеріаломдослідження послужили художні твори британської письменниці Дж.К.Роулінг загальним об’ємом близько 800 сторінок. Були проаналізовані контексти з наступних творів: “Гаррі Поттер і філософський камінь” (“Harry Potter and the Philosopher's Stone”), “Гаррі Поттер і таємна кімната” ( “Harry Potter and the Chamber of Secrets”), “Гаррі Поттер і в'язень Азкабану” (“Harry Potter and the Prisoner of Azkaban”), “Гаррі Поттер і келих вогню” (“Harry Potter and the Goblet of Fire”), “Гаррі Поттер і Орден Фенікса” (“Harry Potter and the Order of the Phoenix”), “Гаррі Поттер і напівкровний Принц” (“Harry Potter and the Half-Blood Prince”), “Гаррі Поттер і смертельні реліквії” (“Harry Potter and the Deathly Hallows”). В ході аналізу виявлено близько 100 контекстів вербалізації емпатії.
У межах дипломного дослідження використовувалися такі методи: метод теоретичного аналізу та описовий метод, щоб з’ясуватиприроду виникнення феномену емпатії, систематизувати її види; метод компонентного аналізу для визначення елементів лексичних значень типів емпатії та виявлення їх в тексті; метод дискурсивного аналізу застосовувався для виявлення стратегій і тактик вербального вираження емпатії; метод контекстуального аналізу для інтерпретації емоцій, що репрезентуються в тексті; метод концептуального аналізу для виявлення і систематизації когнітивних метафор на позначення емпатії.
Наукова новизна роботи полягає у тому, що в ній здійснено дослідження мовного вираження емпатії у фокусі когнітивних досліджень художнього тексту. На матеріалі англомовних художніх творів дитячої прози фентезі було визначено особливості метафоричної концептуалізації емпатії в художньому дискурсі, а також систематизовано когнітивні метафори за типами емпатії.
Теоретичне значення роботи полягає в тому, що отримані результати дослідження розвивають лінгвістичні положення про засоби реалізації емоційної компетенції мовця та способи мовної репрезентації емпатії в англійській мові. Дослідження лексичних одиниць сучасної англійської мови, що використовуються для позначення емпатії, є внеском у теорію номінації. Визначення когнітивних метафор емпатійних висловлень є подальшою розробкою положень когнітивної лінгвістики. Дипломне дослідження робить внесок в стилістику англійської мови, в теорію і практику інтерпретації художніх текстів.
Практичне значення дослідження визначається можливістю використання його теоретичних положень та висновків у курсах з лексикології та стилістики сучасної англійської мови, спецкурсах з лінгвістики тексту, когнітивної лінгвістики, лінгвістики емоцій, а також у наукових дослідженнях лінгвістичного та психолінгвістичного спрямування.
Структура і об’єм дипломної роботи визначаються її метою і поставленими завданнями. Робота складається зі вступу, двох розділів, висновків, списку використаних джерел. Обсяг основної частини роботи становить 80 стор., загальний обсяг – 96 стор. Список використаної наукової і довідкової літератури містить 73 найменувань, з яких 33 іншомовних джерел.
