- •I загальна частина
- •1.1 Загальні відомості про родовища
- •1.2 Геологічна будова родовища
- •1.3 Гірничо-геометрична характеристика покладу
- •1.4 Тектонічна порушеність
- •II гірнична частина
- •2.1 Розкриття родовища
- •2.2 Система розробки родовища Глеюватського кар’єру пат цгзк
- •2.3 Технологія виробничих процесів на видобувних і розкривних ділянках
- •2.3.1 Виймально-навантажні роботи
- •2.3.2 Транспортування гірничої маси
- •2.3.3 Відвалоутворення
- •III. Маркшейдерська частина
- •3.1 Задачі маркшейдерської служби під час контролю за станом і розвитком гірничих робіт
- •3.2 Аналіз існуючої маркшейдерської мережі
- •3.3 Способи визначення планового положення пунктів зйомочної мережі
- •3.4 Задачі, об’єкти, способи і терміни зйомок
- •3.5 Тахеометрична зйомка кар'єра
- •3.6 Маркшейдерське роботи при екскавації гірничої маси
- •3.7 Маркшейдерське забезпечення буро вибухових робіт
- •3.8 Маркшейдерське забезпечення формування породних відвалів
- •3.9 Маркшейдерське забезпечення монтажу і ремонту кар’єрного гірничого-транспортного устаткування
- •3.10 Маркшейдерська графічна документація на кар'єрах
- •3.11 Маркшейдерська забезпечення рекультивації земної поверхні
- •IV спецчастина Аналіз і вибір маркшейдерського забезпечення екскаваторних робіт на Глеюватському кар’єрі
- •4.1 Типів забоїв
- •4.2 Типи заходок
- •4.3 Технологічна оцінка основних видів виймального устаткування
- •4.7 Виїмка розкривними мехлопатами.
- •4.8 Продуктивність мехлопат
- •V організація маркшейдерських робіт
- •5.1 Структура маркшейдерської служби
- •5.2 Число співробітників маркшейдерського відділу
- •5.3 Інструменти і приладдя маркшейдерського відділу
- •5.4 Маркшейдерська документація
- •VI. Охорона праці та навколишнього середовища
- •6.1 Основні нормативно-правові акти з охорони праці в галузі
- •6.2 Техніка безпеки при маркшейдерських роботах
- •6.3 Пожежна безпека
- •6.4 Охорона навколишнього середовища
3.9 Маркшейдерське забезпечення монтажу і ремонту кар’єрного гірничого-транспортного устаткування
При будівництві і експлуатації кар’єрів приходиться виконувати
розбивку різних видів транспортних шляхів: залізничних, автомобільних, повітряно-канатних, конвеєрних та інших. Вихідними проектними матеріалами, на основі яких здійснюється розбивка транспортних шляхів, слугують:
план залізничної траси з координатами точок її примикання, дирекційний кут початкового напрямку, відстані між вершинами кутів повороту, кути повороту і радіуси сполучних кривих ;
поздовжній і поперечний профілі траси з указанням існуючих (чорних) і проектних (червоних) позначок, а також проектних ухилів;
план розміщення перевідних стрілок з координатами центрів переводів (математичних центрів);
для транспортних підйомників координати початкової і кінцевої точок підйомника і граничний кут підйому;
для повітряно-канатного транспорту координати місць ніг, їх висота і граничний кут нахилу канатів.
При цьому маркшейдер виконує наступні роботи:
переносить в натуру вісі траси транспортних ліній і канав;
забезпечує розбивку заокруглень, відводів, стрілочних переводів і переносить кути нахилів транспортних ліній і канав;
визначає місцеположення ніг повітряно-канатної лінії і контролює збереження їх проектної висоти при встановленні ніг;
здійснює розбивку споруд автоматичного навантаження і розвантаження вагонів (вагонеток);
забезпечує розбивку елементів верхньої і нижньої площадки при спорудженні капітальних уклонів;
виконує зйомку і документує рейкові шляхи, автодороги, транспортні лінії, повітряно-канатні лінії тощо;
спостерігає за переносними транспортними лініями, фіксуючи їх кожне нове положення на плані.
Розбивку осей транспортних ліній і канав здійснюють від найближчих пунктів геодезичної основи. В натурі визначають початкові пункти і напрямки вісі. Потім при допомозі теодоліту і мірної стрічки визначають положення вершин кутів повороту. Для цієї мети прокладають теодолітний ход з проектними кутами повороту і сторонами між точками повороту. Положення кінцевого пункту і деяких точок кутів повороту, відмічених на трасі, повинно бути для контролю визначене незалежно від найближчих пунктів геодезичної основи. Після контролю всі відповідальні пункти (початковий, кінцевий, точки повороту)
3.10 Маркшейдерська графічна документація на кар'єрах
Маркшейдерське забезпечення гірничих підприємств супроводжується складанням різноманітної маркшейдерської документації, яка є результатом виконаних вимірювань (зйомок), їх оброблення та інтерпретації. Маркшейдерська документація за своїм призначенням і змістом поділяється на три групи: первинну (польові журнали вимірювань), обчислювальну (відомості, журнали обчислень, каталоги координат і висот пунктів) і графічну (маркшейдерські креслення).
Найбільш широко використовуваної маркшейдерської документації на всіх стадіях освоєння МПІ є графічна.
Маркшейдерські креслення – це найважливіші технічні та юридичні документи, на яких графічно відображаються стан гірничих робіт і всі об'єкти геологічних спостережень.
Маркшейдерська графічна документація є основою вирішення технологічних завдань, прийняття управлінських рішень і оцінки змін навколишнього середовища. Вона складається з різних видів креслень і поділяється на вихідну, робочу і обмінну. Маркшейдерські креслення складаються на креслярському папері або синтетичних плівках, а також у цифровому вигляді на електронних носіях.
Вихідну графічну документацію складають за результатами зйомок і їх математичної обробки. Для виключення деформації вихідних креслень вони виконуються на високоякісному креслярському папері, наклеєної на жорстку основу (алюмінієві або фанерні листи). Основні види вихідних креслень наступні:
креслення, що відображають рельєф і ситуацію земної поверхні;
плани гірничих виробок;
проекції гірничих виробок на вертикальну площину при кутах падіння пласта понад 70°;
журнали проходки вертикальних стволів.
Робочу документацію складають за результатами зйомок і замірів гірничих виробок, геометричних побудов і розрахунків, а також у результаті копіювання вихідних креслень з подальшим нанесенням додаткової інформації, зміст якої залежить від призначення креслення. Робочі креслення використовуються для вирішення поточних завдань гірничого підприємства і включають:
плани виїмкових дільниць;
профілі рейкових шляхів і провідників жорсткої армування вертикальних стовбурів;
креслення побудови запобіжних ціликів;
розрізи по гірничим виробкам та ін.
Обмінну графічну документацію складають на базі вихідної та робочої документації. Вона призначається для планування гірничих робіт, оглядового відображення стану гірничих виробок і умов родовища, вирішення різних виробничо-технічних питань.
До маркшейдерським графічним матеріалів пред'являються наступні вимоги.
Наочність – вимога, що забезпечує зрозуміле, переконливе, конкретне і однозначне уявлення про зображуваних об'єктах, їх взаємне розташування. Наочність креслень досягається в основному за рахунок застосування умовних позначень.
Повнота – вимога, що забезпечує достатню деталізацію зображуваного об'єкта на кресленні.
Точність – вимога, що визначає відповідність дійсного об'єкта і його зображення на кресленні.
Зручне вимірювання – вимога, що забезпечує можливість необхідних вимірювань на кресленні для отримання істинних лінійних і кутових величин, не вдаючись при цьому до громіздким обчислень або побудов.
Хронологічність (динамічність) – вимога, що забезпечує на кресленні відображення у часі розвитку гірничих робіт, знову виявлених геологорозвідувальних даних, змін рельєфу і ситуації денної поверхні. Це вимога специфічно для маркшейдерських креслень.
