- •1) Право на працю у системі соціально-економічних прав людини.
- •2) Предмет та метод трудового права
- •3) Функції трудового права.
- •4) Система трудового права.
- •5) Трудове право як самостійна галузь права.
- •6) Трудове право та право соціального забезпечення: спільні та відмінні риси.
- •9) Конституційні та галузеві принципи трудового права
- •10) Поняття, ознаки та види джерел трудового права.
- •11) Конституція України як основне джерело трудового права.
- •13) Місце локальних нормативних актів у системі джерел трудового права.
- •14) Поняття, ознаки та види суб’єктів трудового права.
- •16) Роботодавець як суб’єкт трудового права
- •17) Професійна спілка як суб’єкт трудового права.
- •18) Соціальне партнерство: поняття, ознаки, форми та рівні.
- •19) Акти соціального партнерства.
- •20) Поняття, ознаки та значення колективного договору.
- •21) Стадії укладення та виконання колективного договору.
- •Контроль над виконанням колективного договору проводиться безпосередньо сторонами, що його уклали, в порядку, визначеному цим колективним договором.
- •22) Поняття, ознаки та правове регулювання зайнятості населення.
- •25) Поняття, ознаки та соціально-правове значення трудового договору.
- •26) Істотні та факультативні умови трудового договору.
- •27) Форма трудового договору та її правове значення.
- •28) Стадії укладення трудового договору.
- •29) Трудова книжка та її правове значення.
- •32) Трудовий контракт.
- •33) Трудовий договір з неповнолітніми особами.
- •34) Трудовий договір з фізичною особою.
- •35) Переміщення працівників за трудовим договором.
- •36) Постійні переведення працівників за трудовим договором.
- •37) Тимчасові переведення працівників за трудовим договором.
- •38) Відсторонення працівника від роботи.
- •39) Загальні підстави припинення трудового договору.
- •40) Розірвання трудового договору з ініціативи працівника.
- •4. Розірвання трудового договору з керівником на вимогу виборного органу первинної профспілкової організації (профспілкового представника) (ст. 45 кЗпП)
- •43) Оформлення припинення дії трудового договору.
- •44) Поняття, ознаки та види робочого часу.
- •45) Нормований робочий час.
- •46) Ненормований робочий час.
- •48) Поняття, ознаки та види часу відпочинку.
- •49) Поняття, ознаки та види відпусток.
- •51) Соціальні відпустки.
- •52) Творчі відпустки.
- •54) Відпустки без збереження заробітної плати.
- •55) Поняття, ознаки та структура заробітної плати.
- •56) Мінімальна заробітна плата та її соціально-правове значення.
- •57) Системи оплати праці. Тарифна система та її елементи.
- •58) Організація виплати заробітної плати.
- •59) Гарантії та компенсації у трудовому праві.
- •60) Поняття, ознаки та правове регулювання охорони праці.
- •61) Організація охорони праці роботодавцем.
- •63) Поняття, ознаки та механізми забезпечення трудової дисципліни.
- •64) Заохочення працівників за трудовим договором.
- •65) Дисциплінарна відповідальність працівників.
- •66) Поняття та ознаки матеріальної відповідальності
- •68) Повна матеріальна відповідальність.
- •69) Підвищена (кратна) матеріальна відповідальність.
- •70) Порядок притягнення працівника до матеріальної відповідальності.
- •71) Матеріальна відповідальність роботодавця.
- •72) Поняття, ознаки та види трудових спорів (конфліктів).
- •73) Поняття та ознаки індивідуальних трудових спорів (конфліктів).
- •74) Поняття та ознаки колективних трудових спорів (конфліктів).
- •75) Процедура врегулювання індивідуальних трудових спорів (конфліктів) у ктс.
- •76) Процедура врегулювання індивідуальних трудових спорів (конфліктів) у суді.
- •77) Право на страйк.
76) Процедура врегулювання індивідуальних трудових спорів (конфліктів) у суді.
У місцевих судах розглядаються відповідно до ст. 231 КЗпП і в порядку, передбаченому главою XV цього Кодексу, трудові спори за заявами:
• працівника чи роботодавця, коли вони не згодні з рішенням КТС підприємства, установи, організації (підрозділу);
• прокурора, якщо він вважає, що рішення КТС суперечить чинному законодавству, у випадках, коли він може згідно із законодавством звертатися до суду.
У таких випадках суд виступає вторинним органом після КТС у розгляді трудового спору. Працівник також має право безпосередньо звертатися до суду за вирішенням трудового спору без звернення до КТС.
Поряд із таким загальним правилом законодавством перед¬бачено безпосередню компетенцію суду, тобто випадки, коли трудовий спір одразу підлягає розгляду судом (без звернення до КТС). Безпосередньо в місцевих судах розглядаються тру¬дові спори за заявами:
• працівників підприємств, установ, організацій, де КТС не обираються;
• працівників про поновлення на роботі незалежно від під¬став припинення трудового договору, про зміну дати і формулю¬вання причини звільнення, оплату за час вимушеного прогулу або виконання нижчеоплачуваної роботи, за винятком спорів працівників, вказаних в ч. З ст. 221 і ст. 222 КЗпП;
• керівника підприємства, установи, організації (філії, пред¬ставництва, відділу та іншого відокремленого підрозділу), його заступників, керівних працівників, які обираються або призна¬чаються на посади органами державної влади і управління, а також громадськими організаціями та іншими об'єднаннями громадян, з питань звільнення, зміни дати і формулювання причини звільнення, переведення на іншу роботу, оплати за час вимушеного прогулу і накладення дисциплінарних стяг¬нень, за винятком спорів працівників, вказаних у ч. З ст. 221 і ст. 222 КЗпП;
• роботодавця про відшкодування працівниками матеріаль¬ної шкоди, заподіяної підприємству, установі, організації (тру¬довий спір за заявою працівника про відшкодування шкоди, заподіяної йому власником, може розглядатися у КТС);
• працівників у питанні застосування законодавства про працю, яке відповідно до чинного законодавства попередньо було вирішено роботодавцем і профспілковим органом підприєм¬ства, установи, організації (підрозділу) в межах наданих їм прав.
Безпосередньо в місцевих судах розглядаються також спори про відмову у прийнятті на роботу:
• працівників, запрошених на роботу в порядку переведення з іншого підприємства, установи, організації;
• молодих спеціалістів, які закінчили вищий навчальний заклад і в установленому порядку направлені на роботу на певне підприємство, в установу, організацію;
• вагітних жінок, жінок, які мають дітей віком до 3 років або дитину-інваліда, а також одиноких матерів за наявності дитини віком до 14 років;
• виборних працівників після закінчення строку повнова¬жень;
• інших осіб, з якими роботодавець відповідно до чинного законодавства зобов'язаний укласти трудовий договір, наприк¬лад інвалідів і неповнолітніх, направлених на роботу в рахунок броні, осіб, які були звільнені у зв'язку із направленням на роботу за кордон, призовом на строкову або альтернативну (невійськову) службу і повернулись після закінчення цієї роботи чи служби.
Звернення до місцевого суду із заявою про вирішення тру¬дового спору можливе протягом 3 місяців з дня, коли пра¬цівник дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права (як і в строках звернення до КТС), а у справах про звільнення — в місячний строк з дня вручення копії наказу про звільнення або з дня видачі трудової книжки. У справах про стягнення заробітної плати термін звернення не обмежений. Щодо питань стягнення з працівника суми матеріальної шкоди, заподіяної підприємству, установі, організації, то власник (уповноважений ним орган) може звернутися до суду протягом 1 року з дня виявлення шкоди. Такий же строк передбачений і при зверненні до суду вищестоящого органу або прокурора. В разі пропуску позовних строків з поважних причин суд може поновити ці строки. У разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду без обмеження будь-яким строком.