- •1) Право на працю у системі соціально-економічних прав людини.
- •2) Предмет та метод трудового права
- •3) Функції трудового права.
- •4) Система трудового права.
- •5) Трудове право як самостійна галузь права.
- •6) Трудове право та право соціального забезпечення: спільні та відмінні риси.
- •9) Конституційні та галузеві принципи трудового права
- •10) Поняття, ознаки та види джерел трудового права.
- •11) Конституція України як основне джерело трудового права.
- •13) Місце локальних нормативних актів у системі джерел трудового права.
- •14) Поняття, ознаки та види суб’єктів трудового права.
- •16) Роботодавець як суб’єкт трудового права
- •17) Професійна спілка як суб’єкт трудового права.
- •18) Соціальне партнерство: поняття, ознаки, форми та рівні.
- •19) Акти соціального партнерства.
- •20) Поняття, ознаки та значення колективного договору.
- •21) Стадії укладення та виконання колективного договору.
- •Контроль над виконанням колективного договору проводиться безпосередньо сторонами, що його уклали, в порядку, визначеному цим колективним договором.
- •22) Поняття, ознаки та правове регулювання зайнятості населення.
- •25) Поняття, ознаки та соціально-правове значення трудового договору.
- •26) Істотні та факультативні умови трудового договору.
- •27) Форма трудового договору та її правове значення.
- •28) Стадії укладення трудового договору.
- •29) Трудова книжка та її правове значення.
- •32) Трудовий контракт.
- •33) Трудовий договір з неповнолітніми особами.
- •34) Трудовий договір з фізичною особою.
- •35) Переміщення працівників за трудовим договором.
- •36) Постійні переведення працівників за трудовим договором.
- •37) Тимчасові переведення працівників за трудовим договором.
- •38) Відсторонення працівника від роботи.
- •39) Загальні підстави припинення трудового договору.
- •40) Розірвання трудового договору з ініціативи працівника.
- •4. Розірвання трудового договору з керівником на вимогу виборного органу первинної профспілкової організації (профспілкового представника) (ст. 45 кЗпП)
- •43) Оформлення припинення дії трудового договору.
- •44) Поняття, ознаки та види робочого часу.
- •45) Нормований робочий час.
- •46) Ненормований робочий час.
- •48) Поняття, ознаки та види часу відпочинку.
- •49) Поняття, ознаки та види відпусток.
- •51) Соціальні відпустки.
- •52) Творчі відпустки.
- •54) Відпустки без збереження заробітної плати.
- •55) Поняття, ознаки та структура заробітної плати.
- •56) Мінімальна заробітна плата та її соціально-правове значення.
- •57) Системи оплати праці. Тарифна система та її елементи.
- •58) Організація виплати заробітної плати.
- •59) Гарантії та компенсації у трудовому праві.
- •60) Поняття, ознаки та правове регулювання охорони праці.
- •61) Організація охорони праці роботодавцем.
- •63) Поняття, ознаки та механізми забезпечення трудової дисципліни.
- •64) Заохочення працівників за трудовим договором.
- •65) Дисциплінарна відповідальність працівників.
- •66) Поняття та ознаки матеріальної відповідальності
- •68) Повна матеріальна відповідальність.
- •69) Підвищена (кратна) матеріальна відповідальність.
- •70) Порядок притягнення працівника до матеріальної відповідальності.
- •71) Матеріальна відповідальність роботодавця.
- •72) Поняття, ознаки та види трудових спорів (конфліктів).
- •73) Поняття та ознаки індивідуальних трудових спорів (конфліктів).
- •74) Поняття та ознаки колективних трудових спорів (конфліктів).
- •75) Процедура врегулювання індивідуальних трудових спорів (конфліктів) у ктс.
- •76) Процедура врегулювання індивідуальних трудових спорів (конфліктів) у суді.
- •77) Право на страйк.
72) Поняття, ознаки та види трудових спорів (конфліктів).
Як і між будь-якими учасниками правовідносин, між суб'єк¬тами трудових та тісно пов'язаних з ними правовідносин можуть виникати спори, що в трудовому праві отримали назву трудові спори.
У процесі трудової діяльності між працівником і роботодав¬цем трапляються різного роду суперечності і непорозуміння з питань застосування чинного трудового законодавства, з приводу встановлення або зміни умов праці тощо. Зрозуміло, що такі суперечності можна вирішити шляхом взаємного погодження, домовленості, яка може бути досягнута в результаті безпосе¬редніх переговорів між керівником і працівником. Якщо ж, незважаючи на такі попередні переговори, суперечності між сторонами врегулювати не вдалось, зацікавлена сторона вправі звернутися до компетентних органів за вирішенням спору. Отже, під трудовими спорами слід розуміти неврегульовані в результаті взаємних переговорів суперечності, які виникають з приводу застосування або зміни умов праці. Вони розглядаються в по¬рядку, передбаченому трудовим законодавством.
Трудові спори розрізняються за своїм змістом, характером та порядком розгляду.
За змістом всі трудові спори поділяються на індивідуальні і колективні. Змістом індивідуального трудового спору є вимога про поновлення або визначення прав індивідуального працівни¬ка. Як правило, такі спори виникають з приводу застосування нормативно-правових актів про працю і нормативно-правових договорів (колективний договір). Водночас індивідуальний трудовий спір може виникнути і з приводу встановлення нових умов або зміни існуючих умов праці.
Змістом колективних трудових спорів є вимога про встанов¬лення нових або зміну існуючих умов праці, які стосуються всіх працівників підприємства або його структурного підрозді¬лу, а також виконання конкретних зобов'язань роботодавця стосовно всього трудового колективу чи його частини.
За характером трудові спори поділяються на позовні та непозовні. До спорів позовного характеру належать суперечності, що виникають у зв'язку із застосуванням нормативних актів. В ході їх вирішення працівник домагається (пред'являє позов) поновлення чи визнання за ним конкретного права. До спорів непозовного характеру належать суперечності, що виникають з приводу зміни діючих або встановлення нових умов праці.
З наведеної класифікації видно, що спори індивідуальні — завжди позовні, а отже, вони вирішуються в загальному порядку, який встановлений для спорів індивідуального значення.
Спори непозовного характеру можуть бути як індивідуаль¬ними, так і колективними. Для їх розгляду законодавством визначено спеціальний порядок розгляду.
Порядок вирішення індивідуальних трудових спорів регу¬люється главою 15 КЗпП.
Згідно з чинним законодавством індивідуальні трудові спори розглядаються такими органами:
1) комісіями по трудових спорах (КТС);
2) місцевими судами.
Порядок, передбачений главою 15 КЗпП, поширюється на індивідуальні трудові спори працівників усіх підприємств, установ, організацій незалежно від форми трудового договору, форми власності, виду діяльності і галузевої приналежності. Встановлений порядок не поширюється на спори про достро¬кове звільнення від виборної платної посади членів громад¬ських та інших об'єднань громадян за рішенням органів, що їх обрали.
Особливості розгляду трудових спорів суддів, прокурорсько-слідчих працівників, а також працівників навчальних, наукових та інших установ прокуратури, які мають класні чини, вста¬новлюються спеціальним законодавством.