- •1) Право на працю у системі соціально-економічних прав людини.
- •2) Предмет та метод трудового права
- •3) Функції трудового права.
- •4) Система трудового права.
- •5) Трудове право як самостійна галузь права.
- •6) Трудове право та право соціального забезпечення: спільні та відмінні риси.
- •9) Конституційні та галузеві принципи трудового права
- •10) Поняття, ознаки та види джерел трудового права.
- •11) Конституція України як основне джерело трудового права.
- •13) Місце локальних нормативних актів у системі джерел трудового права.
- •14) Поняття, ознаки та види суб’єктів трудового права.
- •16) Роботодавець як суб’єкт трудового права
- •17) Професійна спілка як суб’єкт трудового права.
- •18) Соціальне партнерство: поняття, ознаки, форми та рівні.
- •19) Акти соціального партнерства.
- •20) Поняття, ознаки та значення колективного договору.
- •21) Стадії укладення та виконання колективного договору.
- •Контроль над виконанням колективного договору проводиться безпосередньо сторонами, що його уклали, в порядку, визначеному цим колективним договором.
- •22) Поняття, ознаки та правове регулювання зайнятості населення.
- •25) Поняття, ознаки та соціально-правове значення трудового договору.
- •26) Істотні та факультативні умови трудового договору.
- •27) Форма трудового договору та її правове значення.
- •28) Стадії укладення трудового договору.
- •29) Трудова книжка та її правове значення.
- •32) Трудовий контракт.
- •33) Трудовий договір з неповнолітніми особами.
- •34) Трудовий договір з фізичною особою.
- •35) Переміщення працівників за трудовим договором.
- •36) Постійні переведення працівників за трудовим договором.
- •37) Тимчасові переведення працівників за трудовим договором.
- •38) Відсторонення працівника від роботи.
- •39) Загальні підстави припинення трудового договору.
- •40) Розірвання трудового договору з ініціативи працівника.
- •4. Розірвання трудового договору з керівником на вимогу виборного органу первинної профспілкової організації (профспілкового представника) (ст. 45 кЗпП)
- •43) Оформлення припинення дії трудового договору.
- •44) Поняття, ознаки та види робочого часу.
- •45) Нормований робочий час.
- •46) Ненормований робочий час.
- •48) Поняття, ознаки та види часу відпочинку.
- •49) Поняття, ознаки та види відпусток.
- •51) Соціальні відпустки.
- •52) Творчі відпустки.
- •54) Відпустки без збереження заробітної плати.
- •55) Поняття, ознаки та структура заробітної плати.
- •56) Мінімальна заробітна плата та її соціально-правове значення.
- •57) Системи оплати праці. Тарифна система та її елементи.
- •58) Організація виплати заробітної плати.
- •59) Гарантії та компенсації у трудовому праві.
- •60) Поняття, ознаки та правове регулювання охорони праці.
- •61) Організація охорони праці роботодавцем.
- •63) Поняття, ознаки та механізми забезпечення трудової дисципліни.
- •64) Заохочення працівників за трудовим договором.
- •65) Дисциплінарна відповідальність працівників.
- •66) Поняття та ознаки матеріальної відповідальності
- •68) Повна матеріальна відповідальність.
- •69) Підвищена (кратна) матеріальна відповідальність.
- •70) Порядок притягнення працівника до матеріальної відповідальності.
- •71) Матеріальна відповідальність роботодавця.
- •72) Поняття, ознаки та види трудових спорів (конфліктів).
- •73) Поняття та ознаки індивідуальних трудових спорів (конфліктів).
- •74) Поняття та ознаки колективних трудових спорів (конфліктів).
- •75) Процедура врегулювання індивідуальних трудових спорів (конфліктів) у ктс.
- •76) Процедура врегулювання індивідуальних трудових спорів (конфліктів) у суді.
- •77) Право на страйк.
63) Поняття, ознаки та механізми забезпечення трудової дисципліни.
У літературі поняття дисципліни праці як правової категорії розглядається в чотирьох аспектах: як один з основних принципів трудового права; як елемент трудового правовідношення; як інститут трудового права; як фактична поведінка, тобто рівень дотримання усіма працюючими на виробництві дисципліни праці.
Дисципліна праці як інститут трудового права - це сукупність правових норм, що регулюють внутрішній трудовий розпорядок, встановлюють трудові обов'язки працівників і власника або уповноваженого ним органу, визначають заходи заохочення за успіхи у праці. Щодо відповідальності за винне невиконання трудових обов'язків, то норми, які передбачають дисциплінарну відповідальність працівників, утворюють окремий правовий інститут у трудовому праві.
Під методами забезпечення трудової дисципліни розуміються передбачені законодавством способи її забезпечення, тобто виконання сторонами трудового договору своїх обов'язків. Традиційно вважалося, що існують два методи забезпечення трудової дисципліни: заохочення і примус. Однак в умовах ринкових відносин особливого значення набувають економічні та організаційні методи забезпечення дисципліни праці.
Сутність економічних методів полягає у всебічній активізації трудящих за допомогою відновлення почуття господаря, власника. Велике стимулююче значення тут мало прийняття законів "Про власність", "Про підприємництво", якими було проголошено рівноправність всіх форм власності, господарську самостійність підприємництва, широкі права підприємств в оплаті й стимулюванні праці, використанні прибутку. Особливе значення мала приватизація майна державних підприємств, здійснювана на основі Законів України "Про приватизацію майна державних підприємств" та "Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)", в результаті якої працівники підприємств отримали переважне право на одержання акцій власних підприємств, стали працюючими співвласниками, що підвищило їх самостійність у вирішенні виробничих питань, створило умови для справжньої зацікавленості у результатах роботи та розподілі прибутку. Названі закони разом із законами "Про підприємства в Україні", "Про господарські товариства" створили солідну правову базу для формування справжньої зацікавленості працівників у результатах своєї праці й зміцненні трудової дисципліни.
Організаційні методи управління дисципліною праці в Україні в сучасний період все більше характеризуються науковим підходом до організації виробництва загалом. Як відомо, однією із засад розвитку виробництва виступає цілеспрямоване вдосконалення його організації. Широковідомі наукові теорії управління Ф. Тейлора, Г. Файоля, Е. Маслоу, Т. Бернса та багатьох інших вчених і практиків обґрунтували менеджмент як науку про керівництво (управління) людьми - окремими працівниками, робочою групою, трудовим колективом (див.:, напр., Мескон М.Х., Альберт М., Хедоури Ф. Основы менеджмента: Пер. с англ. - М.: Дело, 1992; Кравченко А. Управленческие революции // Социалистический труд. - 1991. - № 1; Филиппов A.B. Управление кадрами на предприятии. - М.: Знание, 1985; Ще-кинГ.В. Основы кадрового менеджмента: Учебник: В 2 кн. - К.: МЗУУП, 1993). У правовому аспекті предметом менеджменту є правове регулювання системи суспільних відносин щодо організації управління персоналом. Відносини щодо забезпечення дисципліни праці є складовою цієї системи.
Сучасний правовий інститут дисципліни праці за змістом складається з правової регламентації прав та обов'язків учасників трудового процесу, стимулювання сумлінної праці.
Якщо досі правове регулювання трудової дисципліни розвивалося переважно шляхом посилення дисциплінарної відповідальності за трудове правопорушення, то на етапі переходу до ринкової економіки ухил робиться у бік більш чіткого регламентування взаємних прав та обов'язків сторін трудових правовідносин і належного стимулювання високої якості праці працівників.