МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

ЗАПОРІЗЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

ФІЗИЧНИЙ ФАКУЛЬТЕТ

КАФЕДРА ФІЗИКИ ТА МЕТОДИКИ ЇЇ ВИКЛАДАННЯ

Кваліфікаційна робота

спеціаліста

на тему: ПРОПЕДЕВТИКА ФІЗИКИ В УМОВАХ ВАЛЬДОРФСЬКОЇ ШКОЛИ

Виконав: студент I курсу, групи 7.0146

спеціальності 014 Середня освіта

Ткаченко Микита Віталійович

Керівник: канд. фіз.-мат. н., доц.,

проф.Мінаєв Ю.П.

Рецензент: д.пед.н., проф. Іваницький О.І.

Запоріжжя – 2017

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

ЗАПОРІЗЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

Факультет фізичний

Кафедра фізики та методики її викладання

Рівень вищої освіти спеціаліст

Спеціальність 014 Середня освіта

ЗАТВЕРДЖУЮ

Завідувач кафедри

д.пед.н., проф. Іваницький О.І.

“___” _________20__ року

ЗАВДАННЯ

НА КВАЛІФІКАЦІЙНУ РОБОТУ СТУДЕНТОВІ

Ткаченко Микиті Віталійовичу

1 Тема роботи Пропедевтика фізики в умовах Вальдорфської школи

керівник роботи Мінаєв Юрій Павлович канд. фіз.-мат.наук, доц., проф.

затверджені наказом ЗНУ від “9” грудня_2016 р. № 2080-с

2 Строк подання студентом роботи “26” травня 2017 р.

3 Вихідні дані до роботи: розробити методичний або дидактичний матеріал для пропедевтики фізики в умовах вальдорфської школи

4 Зміст розрахунково - пояснювальної записки. Перелік питань, які потрібно розробити: 1.Проаналізувати стан вирішення проблеми дослідження.

2. Визначити організаційно-педагогічні умови, за яких методична система пропедевтики фізики може позитивно впливати на результативність навчального процесу.

3. Визначити особливості пропедевтики у вальдорфському освітньому середовищі.

5 Перелік графічного матеріалу (з точним зазначенням обов’язкових креслень): за необхідності додати рисунки

6 Консультанти розділів робот

Розділ	Прізвище, ініціали та посада Консультанта	Підпис, дата
		завдання видав	завдання прийняв
Вступ	Мінаєв Ю.П., доц., проф.	12.12.16	25.12.16
1	Мінаєв Ю.П., доц., проф.	01.02.17	01.03.17
2	Мінаєв Ю.П., доц., проф.	02.03.17	07.04.17

7 Дата видачі завдання 12.12.2016.

Календарний план

№ з/п	Назва етапів кваліфікаційної роботи	Строк виконання етапів роботи	Примітка
1	Постановка проблеми. Визначення мети, актуальності.	12.12.16 – 25.12.16
2	Огляд спеціальної літератури	26.12.16 – 31.01.17
3	Обґрунтування теоретичних засад дослідження	01.02.17 – 01.03.17
4	Виконання практичної частини	02.03.17 – 07.04.17
5	Оформлення роботи	10.04.17 – 23.05.17

Студент М.В. Ткаченко

Керівник роботи Ю. П. Мінаєв

Нормоконтроль пройдено

Нормоконтролер Н.І. Тихонська

Реферат

Кваліфікаційна робота спеціаліста М. В. Ткаченка зі спеціальності 014 Середня освіта на тему “Пропедевтика фізики в умовах вальдорфської школи”: 57 с., 12 рис., 1 табл., 50 літературних джерел.

Об’єкт дослідження: навчально-виховний процес у вальдорфській школі.

Предмет дослідження: методика і дидактика пропедевтики в початкових класах, що навчаються за вальдорфською системою.

Мета роботи: розробити низку заходів, які будуть супроводжувати навчальний процес в початкових класах вальдорфських шкіл, задовольняючи при цьому не тільки питання пропедевтики як такі, але і вимоги сьогодення по відношенню до знань і умінь сучасних учнів.

Завдання дослідження: вивчити літературу з проблеми дослідження; розробити цілі, форми, методи, засоби та технології пропедевтики фізики у молодшій школі. Поєднати їх у вигляді відповідної моделі.

Наукова новизна: У даній роботі вперше було запропоновано використовувати елементи головного уроку при впровадженні фізично-пропедевтичної компоненти в «епохальних» заняттях. Прослідковано зв'язок з поглядами доктора Штайнера на викладання фізики та сучасними напрямками розвитку освіти. Вперше розглянута можливість фізичних демонстрацій у молодшій шкільній ланці в умовах вальдорфської педагогіки.

Практичне значення: Вдосконалено заходи пропедевтики, які сприятимуть ефективному використанню академічних годин, відведених на вивчення фізики у старшій шкільній ланці, за умови їх застосування у молодшій шкільній ланці.

ПРОПЕДЕВТИКА ФІЗИКИ; ВАЛЬДОРФСЬКА ПЕДАГОГІКА; ФІЗИЧНІ УЯВЛЕННЯ; ФІЗИЧНІ ЯВИЩА; ПРИРОДОЗНАВСТВО; ГОЛОВНИЙ УРОК; НАВЧАЛЬНА ЕПОХА.

SUMMARY

A qualifying work by specialist M V Tkachenko in the specialty 014 Secondary education on topic "Propedeutiks of physics in Waldorf School system": 50 p., 12 fig., 1 tab., 48 references.

The object of the research: the educational process in the waldorf school. Subject of research: the methodology and didactics of the primary classes that are taught by the waldorf system.

The aim: to develop a series of measures that will accompany the learning process in primary grades Val′dorfs′kih schools, provides not only the question of as such, but also the requirements in relation to the knowledge and skills of modern students.

Research objectives: the study of the literature on research; develop goals, forms, methods, means and technologies of Physics in the younger school. Combine them as the appropriate model.

Scientific novelty: for the first time in this work were asked to use the main lesson when implementing physically propedeutic training components in the educational era (landmark). Followed the difference in the opinions of Dr. Steiner on teaching physics and modern lines of education development. For the first time considered the possibility of physical demonstrations in younger schools. For the first time the possibility of physical demonstrations of early school link in terms of waldorf education.

The practical significance: the more efficient usage of academic hours for studying physics in high school unit, in case the propedeutics of physics will have place in primary school link.

KEY WORDS: PROPEDEUTICS OF PHYSICS; WALDORF PEDAGOGY; PHYSICAL REPRESENTATION; NATURAL PHENOMENA; NATURAL SCIENCE; THE MAIN LESSON; EDUCATIONAL ERA

ЗМІСТ

ВСТУП 7

РОЗДІЛ 1 ВАЛЬДОРФСЬКА ТА ТРАДИЦІЙНА ПЕДАГОГІЧНІ СИСТЕМИ 14

1.1 Традиційна система освіти. Спроби пропедевтики фізики 14

1.2 Опис особливостей вальдорфських шкіл 18

1.2.1 Постать вчителя у вальдорфській школі 20

1.2.2 Головний урок. Викладання епохами 24

1.2.3 Про метод пізнання у вальдорфській школі 25

РОЗДІЛ 2 ФІЗИЧНА СКЛАДОВА У НАВЧАННІ. ВАЛЬДОРФСЬКИЙ ПІДХІД 31

2.1 Пропедевтика фізики в літературі художнього жанру 33

2.2 Пропедевтика фізики в епохальному викладанні 34

2.2.1 Епоха «Будівництво» 35

2.2.2 Епохи «Ремесла» (стародавні професії) та «Землеробство» 37

2.2.3 Епоха «Математика» 39

2.3 Пропедевтичне значення деяких інших дисциплін 42

2.4 Добір і модернізація демонстрацій, вправ, завдань 43

ВИСНОВКИ 52

1. ВСТУП

Пропедевтика як явище існувала, напевне завжди, але тільки нещодавно педагоги почали цілеспрямовано розробляти пропедевтичні курси з окремих предметів. На сьогоднішній день саме на підготовчому рівні в українських школах, починаючи з другого класу, вивчають такий вагомий предмет як інформатика. Інші предмети, поки що попередньо вивчаються в інтегрованому форматі в рамках уроків “Природа навколо нас”. Тут можна виділити два шляхи, якими можуть реалізовуватись ці важливі кроки. Але оскільки це питання, очевидно, залишається відкритим для науковців, складно спрогнозувати, яка з тенденцій займатиме домінуючу позицію у подальшому розвитку освітньої галузі. Так і у всьому світі останнім часом можна прослідкувати дві антагоністичні тенденції: рух в напрямку пропедевтики в рамках інтегрованого викладання, та увага до специфічного, спеціалізованого підготовчого навчання.

Кількість життєвих змін у світі, що відбуваються за невеликий проміжок часу, наполегливо потребують від людини таких рис, що дозволяють мати продуктивний та прогресивний підхід до будь-яких новин часу. Для того, щоб гідно сприймати ситуації постійних змін, щоб адекватно реагувати на них, людина повинна реалізовувати свій креативний потенціал. Таким чином, пошук нових форм та прийомів навчання в наш час — завдання не тільки закономірне, але й пріоритетне для більшості організацій, що мають відношення до освіти в усьому світі. І це зрозуміло: у вільній школі, Новій Українській Школі, до якої веде Міністерство освіти і науки України, кожен не тільки зможе, але й повинен буде працювати так, щоб задіяти усі можливості власної особистості.

Ті, хто навчаються, наслідують не тільки знання, але й суттєві особистісні якості тих, хто навчає. Отже, в умовах гуманізації освіти існуюча теорія та технологія масового навчання має бути спрямована на формування сильної особистості вчителя, яка може жити та працювати в нестабільному середовищі, може сміливо розробляти власну стратегію поведінки, здійснювати моральний вибір та нести за нього відповідальність.

За означенням поняття пропедевтика розуміється як «скорочений виклад будь-якої науки в систематизованому вигляді, тобто підготовчий, вступний курс у будь-яку науку, що передує більш глибокому і детальному вивченню відповідної дисципліни» [И.Т. Фролов 1981]. Якщо ж дивитись глобально, то очевидно, що на всіх відрізках життєвого шляху, принаймні коли має місце фізіологічний розвиток, людина має справу з пропедевтикою того чи іншого рівня пізнання тієї чи іншої складової загального світосприйняття. Тобто готується до нової якості пізнання в тій чи іншій області наук. У цьому сенсі слід зазначити, що в даній роботі під пропедевтикою мається на увазі не окремий курс у систематизованому вигляді, а інтегроване попереднє природничо-наукове навчання у вільному викладенні, яке подається дітям невимушено та принагідно. Метою пропедевтики слід вважати спрямування навчальної діяльності школярів на подолання протиріччя між науковим сенсом фізичного знання і повсякденним досвідом учнів, на трансформацію їхньої буденної свідомості в наукову. У даному випадку включається такий спосіб мислення, коли речі розглядаються у взаємодії самих з собою без жодного відношення до спостерігача, інакше кажучи, об’єктивно. Дослідження такого роду доцільно продовжувати і у 7–9 класах. Одним з найбільш поширених методів пізнання навколишнього світу є спостереження. Як відомо, для пояснення фізичного явища необхідно усвідомити:

- зовнішні ознаки даного явища, умови, за яких воно відбувається;

- зв’язок даного явища. з іншими;

- які фізичні величини його характеризують;

- можливості практичного використання даного явища, способи попередження шкідливих наслідків його прояву. У зв'язку з великою складністю деяких явищ навколишньої природи часто доводиться обмежуватися спостереженням окремих явищ без кількісних вимірювань. Тим паче, що вимірювання є одною з вагомих складових наукової діяльності і на певному рівні потребує конкретної методології. Такі явища залежать від різноманітних чинників: приходу і витрати сонячної енергії, характеру поверхні, перерозподілу тепла за рахунок протилежних висхідних і низхідних потоків повітря, наявності вихрових рухів, конденсації і випаровування вологи, місцевих фізико-географічних умов і т.п. Процеси, що розвиваються в атмосфері, ніколи не повторюють один одного, тому не існує "шаблонів". Вивчення цих процесів сприяє розвитку в учнів уміння спостерігати явища неживої природи (виділивши їх з множини інших), фіксувати характерні фізичні особливості кожного явища, а саме:

- спостереження таких явищ природи, як: схід та захід (Сонця), град, дощ, злива, сніг, веселка, випаровування, хмари, туман, вітер та ін.

- спостереження і пояснення фізичних закономірностей утворення роси та інію.

- визначення числа годин безхмарного сонячного світла за день, декаду, місяць, рік.

- дослідження атмосферних явищ.

- з'ясування залежності температури повітря від висоти місцевості. Протягом, наприклад, декади учні уважно спостерігають фізичні явища, що відбуваються в атмосфері: зірницю, град, дощ, грозу, сніг, веселку, росу, випаровування, хмари, туман, вітер та ін. Результати спостережень заносять в таблицю з вказівкою назви явища, його можливої причини і наслідків. Увагу учнів доцільно направити на спостереження за всіма змінами погоди, що відбуваються за кожну добу, з тим, щоб вони правильно відповіли письмово на конкретно поставлені питання: у який час доби буває особливо жарко? Які явища відбуваються перед світанком і заходом? Який колір неба, де воно темніше? Яке забарвлення вранішньої зорі? Яка зоря зазвичай червоніша – вранішня чи вечірня? Чому перед сходом сонця дме свіжий вранішній вітерець? Якщо ранок був безхмарним, то чи завжди і чи весь день воно залишається чистим? У яку пору дня зазвичай починають з'являтися хмари? Коли частіше трапляються грози – вранці чи ближче до вечора? Якщо небо безхмарне, зверніть увагу на його забарвлення. Де блакитний колір неба темніший: там де знаходиться сонце чи на протилежній стороні? Вгорі (як то кажуть, "в зеніті") або по краях (на "горизонті")? Яке забарвлення хмар? Чи змінюється вона протягом дня? Яке забарвлення далеких предметів: віддаленого лісу і дерева, що близько стоїть? Спостерігаючи утворення роси та інею, школярі помічають, що з тієї миті, як сонце ховається за горизонтом і притік енергії до землі припиняється, всі предмети, що знаходяться на землі, починають втрачати запасену енергію за рахунок випромінювання в атмосферу. Можна було б припустити, що першим повинно охолодитися повітря. Але спостерігається зворотне. Кількість випромінюваної енергії залежить від роду речовини, яка її випромінює: прозора речовина мало поглинає енергії, і тому мало її і випромінює, а отже повітря втрачає випромінюванням не багато енергії, а поверхня землі і непрозорі тверді тіла втрачають її незрівнянно більше. Тому температура землі, трави і т.п. зменшується набагато швидше, ніж повітря. Тепле повітря, торкаючись до холодної трави, утворює росу – відбувається конденсація. Приморозки частіше бувають після ясних ночей, оскільки непрозорі хмари відбивають частину енергії, випромінюваної поверхнею Землі, і таким чином уповільнюють охолоджування, тобто спостерігається "парниковий ефект". Утворення крижаних голчатих кристалів вказує на те, що волога осідала з повітря. Крапля води, що спочатку утворилася, потім замерзнула; у такому вигляді вона зберігає форму кульки або еліпсоїда (замерзлі краплі можна нерідко спостерігати на листі капусти). Іній утворюється аналогічно росі, але при температурі нижче 0°С.[Д.А. Люба, А.М. Кух, 2007]

Актуальність роботи полягає в тому, що нині існує не тільки потреба у підході до навчання, який даватиме можливість дітям з різними задатками так чи інакше засвоювати фізичну складову світобудови, отримати навики критичного мислення, але і у практичних вправах що дозволять учням надбати реальні компетенціі сучасної особистості згідно з тими орієнтирами, яких дотримується концепція Нової Української Школи.

Фізика – це наука про явища природи, закони якої описуються досить складним математичним апаратом, де співвідношення мають вигляд диференційних рівнянь, а одні величини виявляються функціями інших. Такий глибокий підхід дає максимально точний опис складних фізичних явищ, але потребує високого рівня володіння математикою. Згідно з іншим тлумаченням, "Фізика є фундаментальною наукою, яка вивчає загальні закономірності перебігу природних явищ, закладає основи світорозуміння на різних рівнях пізнання природи і дає загальне обґрунтування природничо-наукової картини світу" [А.М. Кух, 2002]. Подібне визначення фізичної науки потребує виділення з природних явищ самої суті фізичної компоненти, яку потрібно мати на увазі в комплексі з іншими природничо-науковими трактуваннями: хімічними, біологічними, географічними, астрономічними тощо. Це саме і детермінує пропедевтичний підхід до навчання фізики як наукового предмета в 4–7 класах.

Наукова новизна: У даній роботі вперше було запропоновано використовувати елементи головного уроку при впровадженні фізично-пропедевтичної компоненти в «епохальних» заняттях. Прослідковано зв'язок з поглядами доктора Штайнера на викладання фізики та сучасними напрямками розвитку освіти. Вперше розглянута можливість фізичних демонстрацій у молодшій шкільній ланці в умовах вальдорфської педагогіки. Практично, з точки зору традиційної системи освіти, задача формування дієвих знань з фізики лежить у площині реалізації міжпредметних зв’язків фізики на основі дослідницької технології навчання. Цій проблемі присвячено праці відомих вчених-дидактів В.М. Федорової, О.В. Сергєєва, І.Д. Звєрєва, П.Г. Кулагіна, В.М. Максимової, Р.А. Ісмалган, Ф.П. Бестер. У початковій школі молодші школярі на уроках з різних предметів ознайомлюються з проявами фізичних явищ природи, засвоюють початкові відомості з фізики, оволодівають елементарними навичками пізнання природи. Зміст фізичної складової тут відображається змістовими лініями споріднених до природознавства освітніх галузей і групується навколо таких тем: людина як жива істота (нормальні умови життєдіяльності – температура, вологість, тиск, земне тяжіння, зір, слух, тактильні відчуття, довжина кроку тощо); мій будинок (умови побуту, побутові прилади, житлова енергетика тощо); моя вулиця, моє місто (рух транспорту, механіка спортивних ігор тощо); моя планета – Земля (Сонячна система, Земля і Місяць, освоєння космосу тощо).

Останнім часом у фізиці мали місце нові відкриття, які з точки зору світової громадськості повинні бути внесені до шкільного курсу фізики. Так, наприклад, у вересні 2015 року вперше двома детекторами-близнюками обсерваторії LIGO були виявлені гравітаційні хвилі, наявність яких передбачалася ще Загальною Теорією Відносності Ейнштейна. Формуються, засновуються нові теорії, такі як Теорія Струн, Теорія Квантової Гравітації. Це призводить до потреби ущільнення програми з фізики. Але можливостям ущільнення програми можна протиставити питання якості засвоєння такого щільно побудованого курсу, обмеженого часовими ресурсами. Внаслідок цього діти мають вступати до сьомого класу, володіючи базою фізичних термінів, понять та категорій. Також в освітньому середовищі «…у практиці вивчення шкільного курсу фізики склалися тенденції перенесення акцентів у навчанні з формування суми знань і простої передачі інформації на формування навчальних компетенцій учнів, на розвиток самостійності мислення, здатності учнів до рефлексії власних навчальних досягнень» [Гнатюк О.В. 2008]. Згідно таксономії Блума, цілі навчання у когнітивній сфері можуть бути виражені через такі елементи засвоєння (їх ще називають елементами таксономії Блума): знання, розуміння, застосування, аналіз, синтез і оцінка [Bloom, B.S., 1956]. Але, очевидно, що в зв’язку з віковими особливостями розвитку дітей, тільки перші три елементи можуть бути розвинені в рамках пропедевтики в початкових класах.

У 5–7 класах здобуті учнями фізичні знання розвиваються головним чином завдяки дослідно-експериментальній діяльності на уроках природознавства, вивчення технологій, математики, під час екскурсій у природу; поповнюється їхній термінологічний словниковий запас, набувають емпіричного сенсу окремі фізичні поняття (швидкість, маса, температура, час, механічний рух, теплота, речовина, шлях, атом тощо). Зміст інтегрованого курсу природознавства зосереджено головним чином навколо понять, які мають загальнонауковий і міжпредметний характер – початкові відомості про будову речовини, атом і молекула, простір і час, енергія тощо. Але у вальдорфській школі не існує уроків (і, відповідно, навчального предмету) з назвою «Природознавство». Тому вчитель самостійно має усвідомлювати які з епох і в якому контексті підпорядковані тому курсу, що в традиційній школі зветься природознавством.

Мета роботи: розробити низку заходів, які будуть супроводжувати навчальний процес в початкових класах вальдорфських шкіл, задовольняючи при цьому не тільки питання пропедевтики як такі, але і вимоги сьогодення по відношенню до знань і умінь сучасних учнів.

Об’єкт дослідження: навчально-виховний процес у вальдорфській школі.

Предмет дослідження: методика і дидактика пропедевтики в початкових класах, що навчаються за вальдорфською системою.

Завдання дослідження: вивчити літературу з проблеми дослідження; розробити цілі, форми, методи, засоби та технології пропедевтики фізики у молодшій школі. Поєднати їх у вигляді відповідної моделі.

Практичне значення: Вдосконалено заходи пропедевтики, які сприятимуть ефективному використанню академічних годин, відведених на вивчення фізики у старшій шкільній ланці, за умови їх застосування у молодшій шкільній ланці.

Методи дослідження, використані для досягнення поставленої мети, являли собою більшою мірою огляд, аналіз та вивчення спеціальної літератури з даної тематики.