Гінгівотомія

Гінгівотомія – це лінійне розсікання стінки пародонтальної кишені з метою розкриття пародонтального абсцесу або відкритого кюретажу під візуальним контролем.

Показаннями є глибокі та важкодоступні для огляду пародонтальні кишені в ділянці одного або кількох зубів, окремі рецидивні абсцеси.

Методика

Для цього застосовують різні за формою розрізи: вертикальні по осі зуба, зміщені дистально, через міжзубний сосочок, півмісяцеві, Т-подібні Півмісяцевий розріз

Після розкриття кишені її промивають антисептичними розчинами, проводять ретельний кюретаж, потім рану знову обробляють розчинами антисептиків, уводять біологічно активні речовини, заклеюють медичним клеєм, вкривають плівкою або лікувальною пародонтальною пов’язкою на 2-3 дні. У разі розкриття абсцесів, шви не накладають, у порожнину вводять біологічно активні речовини (ферменти, інгібітори тощо).

Гінгівектомія

Це висікання пародонтальної кишені на всю її глибину (на рівні коміркового краю) одночасно з патологічно зміненим ясенним краєм та вмістом кишені.

Показаннями до гінгівектомії є пародонтальні кишені завглибшки 4-5 мм при рівномірній резорбції коміркового краю, гіпертрофія ясен, розростання грануляцій.

Методика

Оперативне втручання дає змогу швидко ліквідувати пародонтальні кишені, проте залишається значний дефект тканин і розвивається оголення шийок зубів. Ураховуючи це, гінгівектомію не проводять у ділянці фронтальних зубів, а зазвичай лише на бічних ділянках щелеп.

Розрізняють просту та радикальну гінгівектомію

. Просту гінгівектомію проводять при пародонтальних кишенях завглибшки 4-5 мм і горизонтальній рівномірній резорбції коміркового краю, у разі гіпертрофічного гінгівіту, розростання грануляцій, підвищеної десквамації епітелію, відсутності рубцювання після кюретажу. Обсяг оперативного втручання обмежують 2-3 бічними та 4-6 передніми зубами. Після передопераційної підготовки (знеболювання, оброблення операційного поля) уточнюють межі патологічно змінених ясен, які дорівнюють глибині пародонтальних кишень Для цього вимірюють глибину кишень і відзначають її на присінковій поверхні ясен. Можна використати спеціальний пінцет з браншею-гачком Браншу без гачка вводять у кишеню, а з її зовнішнього боку браншею з гачком прокушують ясна, відзначаючи таким чином глибину кишені Лінію розрізу відзначають водним розчином метиленового синього чи йодумісним розчином. Власне оперативне втручання складається з таких етапів:

1) висікання краю ясен з присінкового та язикового боків паралельно до ясенного краю з урахуванням нерівномірної глибини пародонтальних (ясенних) кишень 2) видалення під’ясенного зубного каменю, розм’якшеного цементу (дентину), оброблення і полірування поверхонь коренів зубів;

3) відкритий кюретаж грануляцій днапародонтальної кишені, за потреби – додаткове вирівнювання ясенного краю скальпелем;

4) спинення кровотечі й накладання на операційну рану захисної пародонтальної пов’язки Для поліпшення процесів регенерації та епітелізації тканин пародонта під пов’язку на операційну рану можна нанести емульсію чи рідку пасту (лінімент) з біологічно активними речовинами. Радикальна гінгівектомія (її ще називають гінгівопластика) подібна до простої і включає в себе видалення ясенної стінки пародонтальних кишень, оброблення (нівелювання) кісткигребеня коміркового відростка і краю ясен. Горизонтальний розріз ясен проводять дещо нижче відзначеного рівня днапародонтальних кишень (на 1-1,5 мм). Оголену кістку гребеня коміркового відростка обробляють кюретками, екскаваторами, борами, фрезами тощо, видаляючи патологічно змінену розм’якшену кістку, грануляції При цьому відбувається деяке вирівнювання коміркового гребеня. Проводять спинення кровотечі; у кишені можна вводити речовини, які стимулюють регенерацію кістки (ліофілізована кісткова мука, хрящ, сорбенти тощо). Остаточний фестончастий контур яснам надають за допомогою ножиць, щипців для висікання тканин, алмазних борів. Таке контурування або власне гінгівопластику проводять для стоншення пласта тканин ясен у міжзубних проміжках і створення більш плавного контуру маргінального краю ясен. Операційну рану закривають пародонтальною захисною пов’язкою

27.Оротопедичні місцеві втручання.

Поділяється на:

-Вибіркове пришліфовування зубів.

- Усенення травматичної оклюзії

- Тимчасове шинування

- Ортодонтичне лікування

28.Усунення травматичної оклюзії.

Проводимо за допомогою методу – вибіркове пришліфування зубів.

29. Вибіркове пришліфування зубів

Вибіркове пришліфовування зубів. Його мета полягає в усуненні передчасних оклюзійних контактів зубів і створення так званої ковзної оклюзії. Для цього потрібно досягти рівномірного розподілу жувального тиску на всю довжину зубних рядів і усунути перешкоди для горизонтальних рухів нижньої щелепи. Як правило, в разі генералізованогопародонтиту внаслідок ослаблення пародонта зуби ухиляються від жувального навантаження, тому під час жування не відбувається стирання горбків жувальних зубів. Ці горбки створюють перешкоди під час горизонтальних рухів нижньої щелепи і тим самим спричиняють горизонтальне перевантаження цих зубів. Тому вибіркове пришліфовування зубів рекомендують проводити якомога раніше, ще до виникнення вираженого зміщення та міграції зубів.

30. Тимчасове та постійне шинування. Показання, методика проведення.

Показання.

Метод тимчасового шинування використовують в розвиненої стадії генералізованого і вогнищевого хронічного пародонтиту, рідше в період загострення при початковій стадії.

Методика проведення.

Технологія накладення шини:

1.Передчасна абразивна обробка поверхні зубів для створення ретенційних пунктів.

2.Протравлення поверхні зубів.

3.Нанесеннябондів на поверхню зубів.

4.Поетапное прикладання стрічки до зубного ряду з закладом в міжзубній проміжок і засвічування поверхні.

На завершення шина покривається тонким шаром композиту з подальшою поліровкою. При виготовленні шини, з гігієнічних міркувань, необхідно залишати відкритими передясенняпроміжки між зубами.

Постійне шинування.

Показання.

 Проводять із метою тривалої імобілізації рухливих зубів, рівномірного розподілу жувального тиску на зуби, що залишилися й альвеолярні паростки, відновлення єдності та цілості зубних рядів, усунення естетичних дефектів, нормалізація функції жування та мови.

31.Сучасні методи шинування зубів.

Способи шинування  Шинирування зубів може бути тимчасовим і постійним. Існує кілька способів, що дозволяють «скріпити» зуби:  • За допомогою коронок, протезів;  • За допомогою скловолокна;  • За допомогою арамідної нитки.  Скловолокно в порівнянні з коронками і протезами використовується в стоматології відносно недавно і є сучасним способом шинування зубів.

Вантове шинування  Даний вид шініровенія за технологією дуже схожий з шинированием зубів за допомогою стрічки зі скловолокна. Вантове шинування зубів полягає у фіксації зубів за допомогою арамідної нитки, міцність якої вище у вісім разів рояльної сталі. Арамідні волокна встановлюються горизонтально щодо розхитаних зубів у створені стоматологом борозни. Вантове шинування вважається природним і фізіологічним. Воно поєднує в собі корекцію зубного ряду і поліпшення кольору зубів. 

32.Загальна фармакотерапія пародонтиту. Ціль. Різновиди.

33 Лікарські препарати, що використовуються для лікування генералізованогопарадонтиту

Антибіотики. (метронідазол, лінкоміцин, кліндаміцин)

Антисептики (Хлоргексидин, гексетідін )

Антімікотичні засоби ( при наявності  пародонтальних кишень значної кількості грибів роду Candida ) - 1% крем "Клотрімазол", буквальний гель "Дактарін" (міконазол), 1% крем "Мікогал" (омоконазол)

НПЗП: мефенаміна натрієвої солі (1% паста), натріюдиклофенаку (1% гель або желе "Діклоран", 1% емульгель "Вольтарен"), піроксикама (1% крем). Протизапальну дію надають також природні антибактеріальні препарати (новоіманін, настоянка календули, евкаліпта, софори японської) і засоби рослинного походження.

Вітаміни.

34.Групи лікарських препаратів, що використовують для загальної терапії пародонтиту. Показання. Механізм дії. Виписування рецептів.

Антибіотики. (метронідазол, лінкоміцин, кліндаміцин)

Антисептики (Хлоргексидин, гексетідін )

Антімікотичні засоби ( при наявності  пародонтальних кишень значної кількості грибів роду Candida ) - 1% крем "Клотрімазол", буквальний гель "Дактарін" (міконазол), 1% крем "Мікогал" (омоконазол)

НПЗП: мефенаміна натрієвої солі (1% паста), натріюдиклофенаку (1% гель або желе "Діклоран", 1% емульгель "Вольтарен"), піроксикама (1% крем). Протизапальну дію надають також природні антибактеріальні препарати (новоіманін, настоянка календули, евкаліпта, софори японської) і засоби рослинного походження.

35Групи лікарських препаратів, що використовують для загальної терапії пародонозу Показання. Механізм дії. Виписування рецептів.

-Антибіотико терапія. (Антибіотики. (метронідазол, лінкоміцин, кліндаміцин)

- НПЗП (настоянка календули, евкаліпта, софори японської) і засоби рослинного походження.)

- Антисептики ( Хлоргексидин )