Спрощений індекс гігієни рота Гріна-Вермілліона (ohi-s)

     У сучасній пародонтології ефективним і виправданим методом оцінки стану порожнини рота є спрощений індекс гігієни Гріна-Вермілліона (OHI-S) (Green,Vermillion, 1964). Візуально, без фарбування, ніжно просуваючи кінчик зуболікарського зонда у напрямку до ясен, досліджують шість ключових зубів: щічну поверхню 16 і 26, губну поверхню 11 і 31, язичну поверхню 36 і 46. Визначають зубний наліт і зубний камінь.

Зубний наліт (зн)

Ознаки	Код
ЗН не виявлено	0
М’який ЗН покриває 1/3 поверхні зуба і щільний коричневий наліт (будь яка кількість)	1
М’який  ЗН покриває 2/3  поверхні зуба	2
М’який  ЗН покриває более 2/3  поверхні зуба	3

Зубний камінь (зк)

Ознаки	Код
ЗК не виявлено	0
Надясенний ЗК покриває 1/3  поверхні зуба	1
Надясенний ЗК покриває 2/3 поверхні зуба і підясенний  ЗК у вигляді окремих конгломератів	2
Надясенний ЗК покриває більш ніж 2/3 поверхні зуба і підясенний  ЗК, оточує пришийкову частину зуба	3

 

Отримані результати оцінюють за формулою:

де Σ - сума значень; ДТ - зубний наліт; ЗК - зубний камінь; n - кількість обстежених зубів (зазвичай шість).

 

Інтерпретація показників спрощеного індексу гігієни OHI-S полягає в наступному (табл. 8.1):

Таблиця 8.1.

 

Інтерпретація показників спрощеного індексу гігієни OHI-S

Значення OHI-S	Оцінка OHI-S	Оцінка гігієни порожнини рота
0,6 →	Низька →	Хороша
0,7-1,6 →	Середня →	Задовільна
1,7-2,5 →	Висока →	Незадовільна
>2,6 →	Дуже висока →	Погана

 

      Індекс Гріна-Вермілліона простий у застосуванні, точний, добре відтворюється (85-96%) і вважається найбільш інформативним. За даними П. A. Леуса і співавт. (1992), показники індексу з віком збільшуються за рахунок утворення зубного каменя. Як правило, посилене наліт- і каменеутворення відбувається на нижній щелепі у фронтальному і дистальному ділянках зубного ряду з язичного боку, а на верхній щелепі - в дистальних ділянках зубного ряду з вестибулярної сторони. Застосування цього індексу дозволяє також оцінити ефективність професійної гігієни порожнини рота.

 

Ясенний індекс (Gl)

 

     Ясенний індекс (GI) (Loe, Silness, 1963), застосовується в клінічних та епідеміологічних дослідженнях з метою визначення локалізації та тяжкості гінгівіту.

     У кожного зуба диференційовано обстежуються чотири ділянки:

                    • вестибулярно-дистальний ясенний сосочок.

                    • вестибулярний край ясен.

                    • вестибулярно-медіальний ясенний сосочок.

                    • язичний (або піднебінна) край ясен.

     Дослідження проводяться візуально. Для визначення кровоточивості проводять пальпацію ясен тупим інструментом (табл. 8.2).

 

Таблиця 8.2.