Контрольні питання до модуля 1

для перевірки знань студентів будівельних спеціальностей

з «Інженерної геодезії»

Рівень 1

1. Трапеція якого масштабу має номенклатуру L-35-115-(4-в)?

а) 1:2000; б) 1:10000; в) 1:5000.

2. Трапеція якого масштабу має номенклатуру М-30-8-Г?

а) 1:50000; б) 1:10000; в) 1:5000.

3. Трапеція якого масштабу має номенклатуру М-30-8-В-а?

а) 1:100000; б) 1:50000; в) 1:25000

4. Трапеція якого масштабу має номенклатуру L-35-115-(4).

а) 1:50000; б) 1:10000; в) 1:5000.

5. Трапеція якого масштабу має розміри ΔВ= 20', ΔL= 30'

а) 1:25000; б) 1:100000; в) 1:50000.

6. Дирекційний кут лінії АВ α_АВ=310°30'. Визначити румб цієї лінії.

а) ПнЗх:130° 30'; б) ПнЗх:49° 30'; в) ПнЗх:40° 30'.

7. Дирекційний кут лінії АВ складає 210°30'. Визначити румб цієї лінії.

а) ПдЗх:149° 30'; б) ПдЗх:59° 30'; в) ПдЗх:30° 30'.

8. Дирекційний кут лінії АВ складає 110°30'. Визначити румб цієї лінії.

а) ПдСх:69° 30'; б) ПдЗх: 69° 30'; в) ПдСх:20° 30'.

9. Дирекційний кут лінії АВ складає 140°30'. Визначити румб цієї лінії.

а) ПдСх:50° 30'; б) ПнСх: 140° 30'; в) ПдСх:39° 30'.

10. Дирекційний кут лінії АВ складає 255°30'. Визначити румб цієї лінії.

а) ПдСх:55° 30'; б) ПдЗх: 75° 30'; в) ПдЗх:15° 30'.

11. Що позначають бергштрихи?

а) стрімкість схилу;

б) напрямок схилу;

в) форму рельєфу.

12. Що таке бусоль?

а) прилад для вимірювання кутів нахилу;

б) прилад для вимірювання магнітних азимутів;

в) прилад для вимірювання дирекційних кутів.

13. Що таке екліметр?

а) прилад для вимірювання кутів нахилу;

б) прилад для вимірювання магнітних азимутів;

в) прилад для вимірювання дирекційних кутів.

14. Що таке екер?

а) прилад для вимірювання кутів нахилу;

б) прилад для вимірювання кутів на місцевості.

в) прилад для побудови прямих кутів на місцевості.

15. Що таке схилення магнітної стрілки?

а) кут між осьовим і магнітним меридіанами;

б) кут між магнітним та істинним меридіанами;

в) кут між осьовим та істинним меридіанами.

16. Що таке зближення меридіанів?

а) кут між осьовим і магнітним меридіанами;

б) кут між магнітним та істинним меридіанами;

в) кут між осьовим та істинним меридіанами.

17. Схилення магнітної стрілки східне 2°16', середнє зближення меридіанів західне 3°20', магнітний азимут А_АВ=122°44'. Визначити дирекційний кут лінії АВ.

а) 117° 08' ; б) 128° 20' ; в) 125° 00'.

18. Схилення магнітної стрілки східне 5°48', середнє зближення меридіанів західне 2°30', дирекційний кут α_АВ=45°18'. Визначити істинний азимут лінії АВ.

а) 47° 48'; б) 42° 48'; в) 39° 30'.

19. Схилення магнітної стрілки західне 3°15', середнє зближення меридіанів східне 2°20', істинний азимут А_АВ=234°56'. Визначити магнітний азимут лінії АВ.

а) 237° 16' ; б) 231° 41' ; в) 238° 11'.

20. Якою буде горизонтальна проекція лінії, коли довжина похилої лінії, виміряної сталевою мірною стрічкою складає S=250,20м, а кут нахилу лінії - υ=8°00'?

а) 247,76; б) 247,765; в) 247,8.

21. Якою буде горизонтальна проекція лінії, коли довжина похилої лінії, виміряної сталевою мірною стрічкою складає S=140.45м, а кут нахилу лінії - υ=5°00'?

а) 139,917; б) 139,9; в) 139,92.

22. Якою буде горизонтальна проекція лінії, коли довжина похилої лінії, виміряної сталевою мірною стрічкою складає S=177,78м, а кут нахилу лінії - υ=4°00'?

мп а) 177,347; б) 177,3; в) 177,35.

23. Якою буде горизонтальна проекція лінії, коли довжина похилої лінії, виміряної нитковим віддалеміром складає S=56,3м, а кут нахилу лінії - υ=2°30'?

а) 56,19; б) 56; в) 56,193.

24. Якою буде горизонтальна проекція лінії, коли довжина похилої лінії, виміряної нитковим віддалеміром складає S=74,6м, а кут нахилу лінії - υ=4°30'?

а) 74,141; б) 74,14; в) 74.

25. Визначити колімаційну похибку С_сер теодоліта 2Т30, якщо при наведені на першу точку відлік КЛ = 180°00', КП= 0°04', при наведенні на другу точку - КЛ= 15°39', КП= 195°35'.

а) +0° 02'; б) -0° 02'; в) 0° .

26. Визначити колімаційну похибку С_сер теодоліта 2Т30, якщо при наведені на першу точку відлік КЛ = 100°06', КП= 280°02', при наведенні на другу точку -КЛ=185°39', КП= 5°35'.

а) +0° 02'; б) -0° 02'; в) 0° .

27. Визначити колімаційну похибку С_сер теодоліта 2Т30, якщо при наведені на першу точку відлік КЛ = 220°33', КП= 40°37', при наведенні на другу точку - КЛ= 333°15', КП= 153°19'.

а) +0° 02'; б) -0° 02'; в) 0° .

28. Визначити колімаційну похибку С_сер теодоліта 2Т30, якщо при наведені на першу точку відлік КЛ = 90°11', КП= 270°12', при наведенні на другу точку - КЛ= 160°15', КП= 340°14'.

а) +0° 02'; б) -0° 02'; в) 0° .

29. Обчислити значення місце нуля МО вертикального круга теодоліта 2Т30, якщо

КЛ=+2º30' і КП=-2º26'

а) +0º04'; б) -0º04'; в) +0º02'.

30. Обчислити значення місце нуля МО вертикального круга теодоліта 2Т30, якщо

КЛ=+2º34' і КП=-2º30'

а) -0º02'; б) -0º04'; в) +0º02'.

31. Обчислити значення місце нуля МО вертикального круга теодоліта 2Т30, якщо

КЛ=+1º32' і КП=-1º28'

а) -0º02'; б) -0º04'; в) +0º02'.

32. Обчислити значення місце нуля МО вертикального круга теодоліта 2Т30, якщо

КЛ=-1º35' і КП=+1º31'

а) -0º02'; б) -0º04'; в) +0º02'.

33. Обчислити значення кута нахилу ν теодоліта 2Т30, якщо КЛ= -2º34' і МО= -0º04'

а) -2º38'; б) -2º30'; в) +2º30'.

34. Обчислити значення кута нахилу ν теодоліта 2Т30, якщо КЛ=+2º34' і МО=+0º04'

а) +2º38'; б) -2º30'; в) +2º30'.

35. Обчислити значення кута нахилу ν теодоліта 2Т30, якщо КЛ=+2º34' і МО=-0º04'

а) +2º38'; б) -2º30'; в) +2º30'.

36. Обчислити значення кута нахилу ν теодоліта 2Т30, якщо КЛ=-2º34' і МО=+0º04'

а) -2º38'; б) -2º30'; в) +2º30'.

37. Скільки дорівнюватиме кутова невязка в зімкненому теодолітному ході?

а) 0°; б) ∑β_пр – 180(п -2); в) ∑β_пр – 180п.

38. Скільки дорівнюватиме теоретична сума кутів в зімкнутого теодолітному ході, який складається з 5 станцій ?

а) 900°; б) 720°; в) 540°.

39. Скільки дорівнюватиме теоретична сума кутів в зімкнутого теодолітному ході, який складається з 7 станцій ?

а) 900°; б) 720°; в) 540°.

40. Якою буде лінійна нев’язка теодолітного ходу, якщо f_ΔX = 0,03м і f_ΔY= 0,05м?

а) 0,05830м; б) 0,06м; в) 0,05м.

41. Якою буде лінійна нев’язка теодолітного ходу, якщо f_ΔX = 0,15м і f_ΔY= 0,13м?

а) 0,2м; б) 0,20м; в) 0,1984м.

42. Якою буде відносна нев’язка теодолітного ходу, якщо f_абс = 0,06м, а периметр ходу Р = 233,02м?

а) ; б) ; в) 0,002м.

43. Обчислити α _2-3 , якщо відомі α _1-2= 100°00', β₁= 133°12', β₂= 92°48'.

а) 146°48'; б) 12°48'; в) 187°12'.

44. Обчислити α _2-3 , якщо відомі α _1-2= 54°12', β₁= 90°32', β₂= 56°40'.

а) 300°52'; б) 177°32'; в) 143°40'.

45. Обчислити α _2-3 , якщо відомі α _1-2= 140°33', β₁= 53°55', β₂= 92°48'.

а) 266°38'; б) 233°21'; в) 237°45'.

46. Обчислити X₂, Y₂ , якщо відомо X₁ =+100,00м, Y₁ =+100,00м, α _1-2= 100°00', d=100,00м

а) X₂ = +82,64м, Y₂ = +198,48м;

б) X₂ = -17,36м, Y₂ = +98,48м;

в) X₂ = +82,635м, Y₂ =+198,480м.

47. Обчислити X₂, Y₂ , якщо відомо X₁ = - 100,00м, Y₁ = - 100,00м, α _1-2= 100°00', d=100,00м

а) X₂ = -117,36м, Y₂ = +198,48м;

б) X₂ = -117,36м, Y₂ = - 1,52м;

в) X₂ = -117,365м, Y₂ = - 101,520м.

48. Які знаки матимуть прирости координат ΔX₂, ΔY₂ , якщо α _1-2= 100°00'

а) ΔX₂ – плюс, ΔY₂ - мінус; б) ΔX₂ – плюс, ΔY₂ - плюс ; в) ΔX₂ – мінус, ΔY₂ – плюс.

49. Які знаки матимуть прирости координат ΔX₂, ΔY₂ , якщо α _1-2= 254°12'

а) ΔX₂ – плюс, ΔY₂ - мінус; б) ΔX₂ – мінус, ΔY₂ - мінус ; в) ΔX₂ – мінус, ΔY₂ – плюс.

50. Які знаки матимуть прирости координат ΔX₂, ΔY₂ , якщо α _1-2= 274°45'

а) ΔX₂ – плюс, ΔY₂ - мінус; б) ΔX₂ – мінус, ΔY₂ - мінус ; в) ΔX₂ – мінус, ΔY₂ – плюс.

51. Які знаки матимуть прирости координат ΔX₂, ΔY₂ , якщо α _1-2= 89°50'

а) ΔX₂ – плюс, ΔY₂ - мінус; б) ΔX₂ – плюс, ΔY₂ - плюс ; в) ΔX₂ – мінус, ΔY₂ – плюс.

52. Якою буде горизонтальна проекція лінії, коли довжина похилої лінії, виміряної нитковим віддалеміром складає S=56,3м, а кут нахилу лінії - υ=2°30'?

а) 56,19; б) 56; в) 56,1932.

53. Якою буде горизонтальна проекція лінії, коли довжина похилої лінії, виміряної нитковим віддалеміром складає S=74,6м, а кут нахилу лінії - υ=4°30'?

а) 74,1412; б) 74,14; в) 74.

54. Скільки дорівнюватиме кутова невязка в зімкненому тахеометричному ході?

а) 0°; б) ∑β_пр – 180(п -2); в) ∑β_пр – 180п.

55. Скільки дорівнюватиме теоретична сума кутів в зімкнутого тахеометричному ході, який складається з 4 станцій ?

а) 900°; б) 720°; в) 540°.

56. Якою буде лінійна нев’язка тахеометричному ходу, якщо f_ΔX = 0,09м і f_ΔY= 0,05м?

а) 0,10м; б) 0,1м; в) 0,10295м.

57. Якою буде лінійна нев’язка тахеометричному ходу, якщо f_ΔX = 0,10м і f_ΔY= 0,13м?

а) 0,1640м; б) 0,16м; в) 0,2м.

58. Якою буде відносна нев’язка тахеометричного ходу, якщо f_абс = 0,11м, а периметр ходу Р = 288,65м?

а) ; б) ; в) 0,00038108м.

59. Обчислити α _2-3 , якщо відомі α _1-2= 100°00', β₁= 133°12', β₂= 92°48'.

а) 146°48'; б) 12°48'; в) 187°12'.

60. Обчислити α _2-3 , якщо відомі α _1-2= 54°12', β₁= 90°32', β₂= 56°40'.

а) 300°52'; б) 177°32'; в) 143°40'.

61. Обчислити α _2-3 , якщо відомі α _1-2= 140°33', β₁= 53°55', β₂= 92°48'.

а) 266°38'; б) 233°21'; в) 237°45'.

62. Обчислити X₂, Y₂ , якщо відомо X₁ =+100,00м, Y₁ =+100,00м, α _1-2= 100°00', d=100,00м

а) X₂ = +82,64м, Y₂ = +198,48м; б) X₂ = -17,36м, Y₂ = +98,48м; в) X₂ = +82,635м, Y₂ =+198,480м.

63. Обчислити X₂, Y₂ , якщо відомо X₁ = - 100,00м, Y₁ = - 100,00м, α _1-2= 100°00', d=100,00м

а) X₂ = -117,36м, Y₂ = +198,48м; б) X₂ = -117,36м, Y₂ = - 1,52м; в) X₂ = -117,365м, Y₂ = - 101,520м.

64. Визначити дирекційний кут лінії 1-2, якщо відомо X₁ = +100,00м; Y₁ = +150,00м; X₂ = +150,00м, Y₂ = +100,00м.

а) 45º; б) 315º; в) 135º.

65. Визначити дирекційний кут лінії 1-2, якщо відомо X₁ = -100,00м; Y₁ = -150,00м; X₂ = -150,00м, Y₂ = -100,00м.

а) 45º; б) 315º; в) 135º.

66. Визначити дирекційний кут лінії 1-2, якщо відомо X₁ = -100,00м; Y₁ = -150,00м; X₂ = +150,00м, Y₂ = +100,00м.

а) 45º; б) 315º; в) 135º.

67. Якою буде допустима висотна нев’язка тахеометричного ходу, якщо в ході чотири перевищень і периметр ходу складає Р = 200.00м?

а) 4м; б) -0,4м; в) ±4см.

68. Якою буде допустима висотна нев’язка тахеометричного ходу, якщо в ході чотири перевищень і периметр ходу складає Р = 300.00м?

а) 0,03м; б) 0,6м; в) ±6см.

69. Обчислити перевищення h, якщо відома горизонтальна проекція віддалі d=60,00м, кут нахилу лінії складає ν=+4°30' , висота приладу і=1,50м, висота наведення l=2,00м.

а) h =+4,722м; б) h =+4,72м; в). h =+4,22м

70. В технічному нівелюванні довжина нівелірного ходу складає 1600м. Визначити допустиму нев’язку f_h.

а) 20 мм; б) 63,24 мм ; в) 63 мм.

71. В технічному нівелюванні довжина нівелірного ходу складає 900м. Визначити допустиму нев’язку f_h.

а) 15 мм; б) 47 мм ; в) 47,43 мм.

72. В технічному нівелюванні довжина нівелірного ходу складає 1025м. Визначити допустиму нев’язку f_h.

а) 50,62 мм; б) 51 мм ; в) 16 мм.

Рівень 2

73. Дайте означення топографічних карт й планів.

Карти топографічні— докладні, єдині за змістом, оформленням і математичною основою географічні карти, на яких зображені природні і соціально-економічні об'єкти місцевості з властивими їм якісними і кількісними характеристиками і особливостями розміщення.

В Україні розрізняють топографічні карти як:

оглядові (1:1000000)

оглядово-топографічні (масштаб 1:500 000, 1:200000);

топографічні:

дрібномасштабні (1:100 000),

середньомасштабні (1:50 000, 1:25 000),

великомасштабні (1:10 000);

топографічні плани (1: 5000, 1:2000, 1:1000, 1:500).

Топографічні плани містять відомості про об'єкти та контури місце­вості і рельєф. На топографічних планах пишуть власні назви населених пунктів, вулиць, залізничних станцій, пристаней, лісів, солончаків, вершин, перева­лів, долин, боліт та інших об'єктів.

74. Що таке масштаб? Охарактеризуйте відомі вам форми представлення масштабу.

Масштаб— це відношення розмірів об'єкта, виконаних без спотворень, до їхніх номінальних значень[1]. Масштаб це число, що може бути більше 1, якщо розміри об`єкту менші розміру креслення, плану тощо (наприклад - малюнки мікроорганізмів, креслення дрібних деталей) — це називають масштабом збільшення, або менше 1 (плани будинків, топографічні та географічні карти, карти зоряного неба) - масштаб зменшення. Масштаб з відношенням 1:1 називають масштабом натуральної величини.

Масштаби зображень на кресленнях слід вибирати з такого ряду (ГОСТ 2.302-68):

масштаби зменшення: 1:2; 1:2,5; 1:4; 1:5; 1:10; 1:15; 1:20; 1:25; 1:40; 1:50; 1:75; 1:100; 1:200; 1:400; 1:500; 1:800; 1:1 000

натуральна величина: 1:1;

масштаби збільшення: 2:1; 2,5:1; 4:1; 5:1; 10:1; 20:1; 40:1; 50:1; 100:1.

Види масштабу

Масштаб на картах і планах може бути представлений в числовому вигляді, іменованому, або графічно:

Числовий масштаб — відношення довжини ліній на плані або карті до довжини відповідних ліній в натурі. Зображається у вигляді лінійного дробу, чисельник якого одиниця, а знаменник — ступінь зменшення проекції. До прикладу, запис 1:5 000, або означає, що 1 см на плані відповідає 5 000 см (50 м) на місцевості. Більш крупним є той масштаб, у якого знаменник менше — 1:1 000 крупніше за 1:25 000. На топографічних планах і картах звичайно використовують такі масштаби: 1:1 000, 1:2 000, 1:5 000, 1:10 000, 1:20 000, 1:25 000, 1:50 000, 1:100 000, 1:200 000, 1:500 000, 1:1 000 000 і дрібніше.

Іменований масштаб — біля кожного числа записана назва одиниці вимірювання. Наприклад: в 1 см - 2 км.

Лінійний масштаб 1:10 000

Поперечний масштаб 1:10 000 і методика вимірювання відстані

Графічні масштаби поділяються на лінійні і поперечні.

Лінійний масштаб — відрізок, поділений на рівні частини, на якому біля кожної поділки вказане число, що показує довжину відповідного відрізка в натурі.

Поперечний масштаб — номограма, збудована за принципом пропорціональності відрізків паралельних прямих, що перетинають сторони кута.

Вертикальний масштаб – масштаб для зображення абсолютних висот точок на топографічних профілях або вертикальних розрізах земної кори. Як правило, перевищує горизонтальний масштаб у 2, 5, або 10 разів