Структура особистості здібного організатора (загальні якості та специфічні властивості)

Психологічна вибірковість — здатність співпереживати, ви­являти високу чутливість і сприйнятливість в описі та демон­струванні психологічних об’єктів; оперативно й адекватно харак­теризувати психологічні особливості людей; виявляти вибіркову психологічну пам’ять і спостережливість у бесідах, у розв’язанні управлінських завдань; виявляти схильність до психологічного аналізу, пояснення власної поведінки й учинків та інших людей; глибоку переконаність у силах, здібностях і можливостях групи людей; подумки ставити себе в психологічну ситуацію іншої лю­дини, міркувати «з її погляду», приймати рішення, ставлячи собі запитання: «А як би вчинив я, будучи на її місці?»

Практично-психологічний розум — здатність розподіляти обов’язки групової діяльності з урахуванням індивідуальних осо­бливостей людей; оперативно орієнтуватися в ситуаціях, які ви­магають практичного застосування знань у розв’язанні проблем «справи - люди», «люди - справи»; виявляти винахідливість у за­стосуванні психологічного стану, настрою людей за певних умов життя та діяльності; викликати стимулюючі мотиви діяльності, знаходити шляхи та способи зацікавлення людей справою, вико­ристовувати моральні й матеріальні стимули цієї зацікавленості; ураховувати взаємини, особисті симпатії, антипатії, психологічні відмінності людей під час групування їх для виконання спільної діяльності; навчатися під час формування організаторських знань, навичок, умінь щодо пристосування психологічних особливостей людей до вимог діяльності; розв’язувати практичні проблеми крізь призму наявних людських можливостей (це є результатом вибір­кової пам’яті та здатності розуму керівника, а також виявом його практичності й реалістичності).

Психологічний такт. Особливістю цього феномену є почуття міри у взаєминах і взаємодії з людьми, відсутність якого до­лає межі, за якими руйнуються оптимальні взаємини керівника з підлеглими. Психологічний такт можна розвивати за допомо­гою мовної адаптації до різних людей, відсутності «мовленнєвого шаблону», комунікативної винахідливості під час першого зна­йомства тощо; індивідуалізації спілкування з людьми на основі врахування їх усталених індивідуально-психологічних особливос­тей; розвитку почуття ситуації; урахування зовнішніх обставин, які впливають на взаємини індивідів; вияву чуйності, уважності, співчуття до людей; простоти, природності в спілкуванні, здатності бути самим собою в стосунках з людьми; почуття справедливості, вияву об’єктивності в ставленні до підлеглих і колег, здатності засвідчити й довести цю об’єктивність.

Суспільна енергійність - це емоційно-мовленнєвий вплив, який виявляється в різних емоційних формах мовлення: члену­ванні фрази, інтонації, у наголосах та паузах; вольове спонукання, яке реалізується в мовленнєвій, мімічній і пантомімічній формах (жести, погляд, поза, вираз обличчя). Володіння мовленнєвою функцією вольового спонукання виражається в здатності органі­затора користуватися різними словесними формами: проханням, побажанням, порадою, закликом, переконанням, навіюванням, вимогою, розпорядженням, наказом тощо. Суспільну енергійність характеризують такі показники:

• здатність впливати на людей своїм ставленням до них, а та­кож до справ, подій;

• логічна переконливість впливу словом і справою, уміння ре­алізувати логічну послідовність у мовленнєвій та практично-діяльній формах;

• практично-діяльна форма впливу, що виявляється в здатності організатора продемонструвати зразок виконання справи, яку він доручає іншим, тобто здатність впливати особистим при­кладом;

• упевненість у своїх силах, віра в здійсненність справи, опти­мізм, бадьорість духу;

• здатність оптимально обрати момент вирішального впливу, сміливість, наполегливість у важкій ситуації, здатність до ри­зику.

Суспільна енергійність є важливим чинником організаційного й комунікативного процесу.

Вимогливість як наявність у керівника високих потреб, за­питів і спонукання підлеглих до неухильного виконання рішень, досягнення цілей виражається в таких показниках:

• сміливість і неупередженість у пред’явленні вимог;

• постійність, усталеність, неепізодичність вимог;

• гнучкість пред’явлення вимог з урахуванням конкретної си­туації;

• самостійність, невимушеність, розумність вимог;

• категоричність вимог;

• різноманітність форм вияву вимог, особливо здатність подати їх у формі жарту, дотепного зауваження, у залежності від ситуації, сарказму;

• індивідуалізація вимог залежно від постійних і тимчасових психологічних особливостей та стану людей.

Вимогливість застерігає від непередбачуваних ситуацій у тру­довому процесі.

Критичність як здатність аналітично ставитися до дійсності, конкретних справ виявляється в таких аспектах:

• критична спостережливість (уміння побачити та виокремити недоліки);

• самостійність (посилання на власні оцінні спостереження) кри­тичності;

• мобільність, швидка реакція критичного аналізу;

• логічність та аргументованість критичних зауважень;

• прямота та сміливість критичності (без скарг і критиканства);

• глибина та істотність критичних зауважень по суті;

• постійність, неепізодичність критичних висловлювань про недоліки стану справ та про дії людей (без прискіпливості та в’їдливості);

• доброзичливість критичності.

Ця властивість є одним зі стимулів розвитку закладу. Схильність до організаторської (управлінської) діяльності за­свідчують такі показники:

• спонтанне, самостійне входження в організаторську діяльність;

• перебирання на себе ролі організатора та відповідальності за ро­боту інших людей у важких і несприятливих умовах;

• потреба в організаторській діяльності, усталене, безкорисливе прагнення та готовність до постійного покращення організа­ційних питань;

• природність входження в організаторську діяльність, що відбу­вається немовби «само собою», ніби інакше й бути не могло;

• невтомність в організаторській роботі;

• емоційно-позитивне самопочуття під час її виконання;

• незадоволеність, нудьга без організаторської діяльності;

• здатність побачити необхідність в організаторській діяльнос­ті за обставин, які наочно її, не вимагають, здатність бачити її необхідність.

Ця схильність виражається в упорядкуванні, налагодженні єдності виробничого процесу за будь-яких умов.

Охарактеризовані вище властивості становлять єдність, пору­шення якої ускладнює, а то й унеможливлює оволодіння навичка­ми управлінської діяльності, а також реалізацію їх на практиці.

Особливості управлінської діяльності, тобто діяльності керів­ника, характеризують і специфічні інтегральні чинники, які, на думку українського психолога Вікторії Третьяченко, охоплю­ють такі якості особистості:

• адаптаційна мобільність. Цей чинник визначає роль і міс­це особистості в міжособистісній взаємодії в малих соціаль­них групах, її статус, позицію у структурі ділових взаємин. До психологічних якостей адаптаційної мобільності належать прагнення впливати на інших, схильність до неперервних якіс­них змін умов праці, здатність протистояти дестабілізуючому впливу негативних форм поведінки тощо;

• емоційне лідерство (виявляється під час горизонтальної та вер­тикальної взаємодії в неформальних групах, що діють в ор­ганізаційній структурі) та ділове (інструментальне) лідерство (у неформальній групі підрозділу під час розв’язання непро­стих неординарних проблемних ситуацій);

• здатність до інтеграції соціальних функцій (ролей). Свідченням її є пристосування поведінки особистості до рольових очікувань інших учасників групи. Виявляється ця здатність у вмінні бути й неформальним емоційним лідером, й адміністратором;

• контактність. Реалізується вона через здатність до встановлен­ня позитивних соціальних контактів. Передумовами контактності є відкритість у спілкуванні, високий рівень домагань, прагнення утвердитись, здатність установлювати ділові зв’язки, схиляти людей до себе, уміння розгледіти конфліктну ситуа­цію очима сторін, що конфліктують, здатність вислуховувати та переконувати оточуючих, батьків, учнів тощо;

• стійкість до стресу. Важливість цього чинника зумовлена неабиякою емоційною напруженістю управлінської роботи, яка активізує роль емоційних регуляторних механізмів у структурі особистості керівника. Адже в практиці управління ситуація часто розходиться зі звичкою, що змушує ціною значних ін­телектуальних, вольових зусиль знаходити оптимальні рішен­ня. З кожним вольовим напруженням відбуваються емоційні перенапруження, що спричиняє зриви, неврози, намагання всупереч ситуації та логіці приймати рішення за виробленими заздалегідь і вже не достатньо точними «алгоритмами».

Типологізація загальних і спеціальних властивостей і якостей ке­рівників є умовною, а якості та властивості поліфункціональні, що вимагає від керівника вияву відразу кількох якостей за домінуван­ня однієї з них. Для того щоб особистість могла реалізувати себе як ефективний керівник, постійно розвиватися, зберігаючи оптималь­не «професійне самопочуття», вона повинна бути наділена мініму­мом для управлінської діяльності якостей, постійно збагачувати їх. А з метою з’ясування професійного потенціалу та придатності осо­бистості до управлінської діяльності використовують такі методи:

• вивчення й аналіз професійної діяльності кандидата на управлінську діяльність у минулому (результати роботи на схожій посаді, здатність долати перешкоди, спрацьовуватися з коле­гами та пристосовуватися до нових умов);

• аналіз анкети кандидата та заяви про прийом на роботу;

• співбесіда кандидата на різних рівнях управлінської структури.

В оцінюванні й розстановці керівних кадрів, фахівців найбільш значущими є такі риси особистості:

• навички соціальної взаємодії (здатність спілкуватися, вибудо­вувати міжособистісну взаємодію);

• орієнтація на успіх (наявність таких якостей, як упертість, на­полегливість, азартність, працездатність, схильність до ризику);

• соціальна зрілість (наявність достатньо сформованих особистих цілей, здатність до коригування власної поведінки);

• практичний інтелект (здатність визначати проблему та зна­ходити можливі етичні й коректні способи її розв’язання);

• здатність до складної праці (стійкість проти стресу, уміння планувати складну роботу та встановлювати пріоритетність завдань за умов дефіциту часу);

• соціальна пристосованість (уміння працювати з колегами та ке­рівництвом, пристосовуватися до організаційної соціокультури, традицій, норм, ритуалів);

• лідерство (здатність спонукати до дій інших, навіювати довіру оточенню).

Поряд із цими рисами, на думку вчених, слід оцінювати такі якос­ті та характеристики особистості керівника, як здатність інтегрувати емоційні оцінки та інтуїтивні уявлення в процесі прийняття рішень, міру емоційної та психологічної стійкості, уміння налагоджувати ефек­тивну комунікацію, делегувати повноваження, здатність до усвідом­лення власних інтересів та інтересів підлеглих, можливості працюва­ти в організації, уміння чітко формулювати свою позицію й розуміти чужу, контактувати з іншими, взаємодіяти на основі їхніх індиві­дуальних особливостей, фізичного, психічного та морального стану.

Слід також оцінювати й такі показники ефективності управ­лінської діяльності керівника:

• бачення в кожному, з ким він спілкується, особистості, став­лення до неї як до найбільшої цінності, визнання недоторкан­ності її достоїнства;

• віра в можливості особистості, доброзичливість, визнання ін­дивідуальності особистості;

• щире бажання допомогти тому, з ким контактує керівник;

• об’єктивне оцінювання керівником особистісно-ділових якос­тей і діяльності людей; відкритість у спілкуванні, самоаналіз і самокритичність;

• досконале володіння різноманітними психотехнологіями та при­йомами взаємодії, оптимістична манера спілкування;

• своєчасне подолання труднощів, психологічних бар’єрів у спіл­куванні;

• уміння вислухати, володіння емпатією (здатністю вловлювати настрій людей, визначати їхні очікування, установки, тривогу, співпереживати).

Необхідність діяти за умов організаційної багатоманітності, невизначеності, взаємозв’язку соціально-економічних явищ, по­стійного оновлення продукції, технологій, каналів взаємодії, стра­тегічного й тактичного мислення потребує від керівників уміння інтегрувати різні аспекти діяльності, гнучкості розуміння спів­робітників, здатності бути лідером групи й ефективно працювати в її складі, бачення ключових чинників ефективності різних типів організацій і стратегій управління.

Яким би компетентним, досвідченим не був керівник, він не має права зупинятись у своєму розвитку, оскільки це матиме наслідком не лише його неадекватність діловій ситуації, а й зни­ження конкурентоспроможності організації.

ПИТАННЯ ТА ЗАВДАННЯ ДЛЯ САМОПЕРЕВІРКИ

1. Охарактеризуйте поняття «якості особистості керівника», який вплив вони мають на управлінську діяльність керівника навчального закладу?

2. Назвіть якості, які є обов’язковими для управлінця.

3. Які методи використовують для з’ясування професійного потенціалу та придатності особистості до управлінської діяльності?

4. Користоючись однією з методик, спробуйте оцінити власні професійно важливі якості керівника школи.

ВИКОРИСТАНА ТА РЕКОМЕНДОВАНА ЛІТЕРАТУРА

1. Алфімов В. Модернізація на основі нових методів управління [Текст] / В. Алфімов // Підручник для директора : Журнал управлінської компетентності. - 2008. - № 3. - С. 63-65.

2. Андрушків Б.М., Кузьмін О.Є. Основи менеджменту/ Б. Андрушків. - Львів : Світ, 1995. - 296 с.

3. Бегей В.М. Управління загальноосвітньою школою. - Львів: ЛДУ, 1995.-229 с.

4. Белолипецкий В.К., Павлова Jl.Г. Этика и культура управления: учеб.-практич. пособ. / В.К. Белолипецкий, Л.Г. Павлова. - М.: НКЦ «Март», 2004. - 384 с.

5. Беляцький Н.П. Основы лидерства: Учебн. пособие /Н.П. Беляцкий. - М. : Новое знание, 2002. - 250 с.

6. Бех І.Д. Виховання особистості: у 2 кн. Кн. 2 : Особистісно-орієнтований підхід : науково-практичні засади : Навч.-метод, посібник / І.Д. Бех. - К.: Либідь, 2003. - 344 с.

7. Богоявленская Д.Б. Психология творческих способностей/ Д.Б. Богоявленская. - М. : Академия, 2002. - 320 с.

8. Большой энциклопедический словарь : в 2 т. / под ред. А.М. Прохорова. — М. : Сов. энцикл., 1991. - Т. 1. - 780 с.

9. Бороздина Г.В. Психология делового общения [Текст]/ Г.В.Бороздина. - 2-е изд. - М. : Инфра-М, 2008. - 294 с.

10. Браун Л. Имидж - путь к успеху / Пер. з англ. - Спб. : Питер - Пресс, 1996. - 288 с.

11. Васильченко Л.В. Управлінська культура і компетентність керівника / Л.В. Васильченко. - X. : Вид.група «Основа», 2007. - 176 с.

12. Введенская Л.А., Павлова Л.Г. Культура и искусство речи. Современная риторика. - Ростов-на-Дону : Феникс, 1998 г. - 576 с.

13. Вдовиченко Р.П. Управлінська компетентність керівника школи / Р.П. Вдовиченко. - X. : Вид. група «Основа», 2007. - 112 с.

14. Виноградський М.Д. Організація праці менеджера: навч. посібн. [для студ. екон. ВНЗ] / М.Д. Виноградський, А.М. Виноградська, О.М. Шканова. - К. : Вид-во Кондор, 2003. - 414 с.

15. Выхинский О. Менеджмент: [Учебник] / О.С. Виханский, А.И. Наумов. - [2-е изд.]. - М. : Гардарика, 2003. - 415 с.

16. Возний І.В. Оновлення управління навчальним закладом / В. Возний // Управління школою. - 2009. - № 4 (232). - С. 35-38.

17. Даниленко JI. Освітній менеджмент: Навчальний посібник / За ред. Л. Даниленко, Л. Карамушки. - К. : Шкільний світ, 2003 - 400 с.

18. Деркач A.A. Акмеология: личностное и профессиональное развития человека / A.A. Деркач Кн. 1-5. Акмеологические основы управленческой деятельности. Кн. 2. - М. : РАГС, 2000. - 536 с.

19. Дмитренко Г.А. Стратегічний менеджмент: цільове управління освітою на основі кваліметричного підходу : Навч. посібник.- К. : ІЗМН, 1996.- С.236-238.

20. Довгань Л. Є. Праця керівника, або Практичний менеджмент: Навч. посібник. - К. : «ЕксОб», 2002. - 384 с.

21. Єльникова Г.В. Новий погляд на управління загальною середньою освітою / Єльникова Г.В. // Імідж сучасного педагога. Науково-практичний освітньо-популярний часопис. - 2000. - № 3-4 (14-15). - С.28-29.

22. Єльникова Г. Моніторинг діяльності керівника школи/ Г. Єльникова// Директор школи, ліцею, гімназії.- 2003.- № 1. - С.97-

23. Єльникова Г.В. Наукові основи розвитку управління загальною середньою освітою в регіоні : Монографія. - К. : ДАККО, 1999.-303 с.

24. Зайцева O.A., Радугин A.A., Радугин К.А., Рогачева Н.И., Основы менеджмента : учебное пособие для вузов. - М. : Центр, 1998.-429 с.

25. Зинкевич-Евстигнеева Т. Фролов Д Грабенко Т. Технология создания команды. - СПб. : Речь, 2002. - 216 с.

26. Исаев И.Ф. Профессионально-педагогическая культура преподавателя: Учебное пособие / И.Ф. Исаев - М. : Издательский центр «Академия», 2004. - 208 с.

27. Інноваційний менеджмент: навч. посібник / В.О. Василенко, В.Г. Шматько; за ред. В.О. Василенка. - К. : Центр навчальної літератури, 2005. - 440 с.

28. Інноваційний менеджмент: Навчальний посібник/За редакцією В.О. Василенко. - Київ : ІДУЛ, Фенікс, 2003. -440 с.

Каган М. С. Философская теория ценностей / М.С. Каган. - СПб. : ТОО ТК «Петрополис», 1997. - 205 с.

29. Каган М.С. Мир общения: Проблемы субъектных отношений / М.С. Каган, М. : Политиздат, 1988. - 208 с.

30. Калініна Л.М. Технологія інформаційного управління закладом освіти [Текст] : методический материал / Л.М. Калініна. - X.: Вид. група «Основа», 2005. - 160 с.

31. Кан-Калик В.А. Основи професійно-педагогічного спілкування. - Грозний, 1979. - 186 с.

32. Каппони В., Новак Т. Сам себе психолог. - СПб. : Питер-Пресс, 1996. - 224 с.

33. Карамушка Л.М. Практична психологія у системі освіти. - К. : ІСДО, 1995. - С.47-49.

34. Карамушка Л.М. Психологічні основи управління в системі середньої освіти : Навчальний посібник. - К. : ІЗМН, 1997. - 180 с.

35. Карнегі Д. Як здобувати друзів і впливати на людей : Пер. з англ. - К. : Молодь, 1990. - 168 с.

36. Книга керівника навчально-виховного закладу : довідково- методичне видання / упоряд. Б.М. Терешук, В.В. Скиба. - Харків: ТОРСІНГ ПЛЮС, 2006. - 768 с.

37. Коломінський Н.Л. Психологія педагогічного менеджменту: навчальний посібник. - К.: Вища школа, 1996. - 260 с.

38. Компетентнісний підхід у сучасній освіті: світовий досвід та українські перспективи: Бібліотека з освітньої політики / За заг. ред. О.В. Овчарук. - К.: «К.І.С.», 2004. -112 с.

39. Конаржевский Ю.А. Концепция проблемно-функционального внутришкольного управления // Управление школой : проблемы, опыт, перспективы. - Екатеринбург, 1992. - С. 35-48, 75.

40. Конаржевский Ю.А. Педагогический анализ учебно- воспитательного процесса и управление школой. - М.: Педагогика, 1986.- 144 с.

41. Конаржевський Ю.А. Менеджмент и внутришкольное управление. - М.: Педагогический поиск, 2000. - 224 с.

42. Королюк С.В. Управлінська культура керівника школи// Директор школи (спецвипуск), жовтень. — № 37-38 (517-518). — 2008. -С. 4-53.

43. Костриця Н.М., Свистун В.І., Ягупов В.В. Методика навчання студентів спілкуванню в управлінській діяльності: навч. пос./ Н.М. Костриця, В.І. Свистун, В.В. Ягупов. - К.: Центр навчальної літератури, 2006. - 272 с.

44. Краснокутська Н.В. Інноваційний менеджмент: навч. посібник / Н.В. Краснокутська. - К.: КНЕУ, 2003. - 504 с.

45. Кривильова О.А. Підготовка майбутніх учителів до творчої діяльності: Монографія. - Донецьк: ГОВ «Юго-Восток, Лтд», 2008. – 200 с.

46. Кричевский Р.Л. Если Вы - руководитель... элементы психологии менеджмента в повседневной работе. - 2-е изд., доп. и перераб. / Р.Л. Киричевский. - М. : Дело, 1996. - 384 с.

47. Крылова Н.Б. Формирование культуры будущего специалиста: метод, пособие / Н.Б. Крылова. - М. : Высш. шк„ 1990. - 142с.

48. Кузьмін О. Основи менеджменту: Підручник / Олег Кузьмін, Ольга Мельник. - К.: Академвидав, 2003. - 414 с.

49. Кузьмін О.С. Керівництво організацією: навч. посібн. / О.Є.Кузьмін, H.Т. Мала, О.Г. Мельник, І.С. Процик. - Львів : Вид-во НУ «Львівська політехніка», 2008. - 244 с.

50. Лебідь О.В. Професійна культура керівника загальноосвітнього навчального зкладу: Навчальний посібник. / Ольга Лебідь. - Донецьк: ЛАНДОН-ХХІ, 201 1. - 263 с.

51. Мармаза О.І. Управління навчальним закладом [Текст]: навч.-метод, посібник. У двох частинах. Ч. 2 : Ключ до професійного успіху / О.І. Мармаза, О.М. Касьянова, В.В. Григораш та ін. - Харків: Веста: Ранок, 2003.

52. Маслов В.І. Теоретичні основи педагогічного менеджменту / В. Маслов, В. Драгун, В. ІІІаркунова. - К., 1996. - 87 с.

53. Наукові основи управління школою: Навчальний посібник для директорів шкіл та факультетів підготовки і підвищення кваліфікації організаторів народної освіти / За ред. Єльникової Г.В. - Харків : ХДПІ 1991.-170 с.

54. Немченко С.Г. Рефлексивне управління загальноосвітньою школою: Навчальний посібник. - Донецьк: вид-во «ЛАНДОН- XXI», 2010.-230 с.

55. Ораторське мистецтво / Т.Ю. Васильєв, Осипова Н.П. та ін. Консп. лекцій - Харків : Нац. юрид. акад. України, 1997. - 90 с.

56. Орбан-Лембрик JI.E. Психологія управління: навч. посібн./ Л.Е. Орбан-Лембрик. - К. : Академвидав, 2003. - 568 с.

57. Орлов В. Вести інших до успіху // Управління освітою. - № 6 (244) серпень 2010. - С. 8-12.

58. Освітній менеджмент : Навч. посіб. / За ред. Л. 58. Даниленко, Л. Карамушки. - К. : Шкільний світ, 2003. - 400 с.

59. Освітній менеджмент : Навч. посібник / За ред. Л.І. Даниленко, Л. Карамушки. - К. : Перше вересня, 2003. - 392 с.

60. Охріменко І.В. Менеджмент як наука і практика /І. Охріменко, Г. Сирогенко. - Полтава, 2000. - 120 с.

61. Павлютенков Є.М. Мистецтво управління школою / Є.М. Павлютенков. - X. : Вид.група «Основа», 201 І. - 320 с.

62. Панасюк А.Ю. Имиджеология в структуре наук о психологии взрослых / А.ІО. Панасюк // Мир психологии. 1999. № 2. - С.49-52.

63. Пикельная B.C. Теоретические основы управления/ Школоведческий аспект. - М. : Высшая школа, 1990. - 175 с.

64. Підготовка керівника середнього закладу освіти : Навчальний посібник / За ред. Л.І. Даниленко. - К. : Міленіум, 2004. - 272 с.

65. Пометун О.І. Теорія та практика послідовної реалізації компетентнісного підходу в досвіді зарубіжних країн // Компетентнісний підхід у сучасній освіті : світовий досвід та українські перспективи. - K. : К.І.С., 2004. - 112 с.

66. Поташник М., Моисеев А. Управление современной школой // Директор школы. - 1997. - №6. - С. 34-40.

67. Поташник М.М. Управление современной школой (В вопросах и ответах) [Текст]: Пособие для руководителей образовательных учреждений. - М.: Новая школа, 2001 - 203 с.

68. Потєряхін О.Л. Психологія управлінського спілкування: навч. пос. / О Л. Потеряхин. - К.: Альфа. - 2001. - 98 с.

69. Сорочан Т.М. Підготовка керівників шкіл до управлінської діяльності: теорія та практика [Монографія] / Т.М. Сорочан. - Луганськ : Знання, 2005. - 384 с.

70. Сухарев В. Этика и психология делового человека. - М.: Агентство «Фаир», 1997. - 394 с.

71. Сходження на вершину: книжка про тих і для тих, хто прагне успішного лідерства [Текст] : Навчально-методичний посібник/ За ред. О.С. Скорик. - К. : Плеяда, 2005. - І 16 с.

72. Удод O.A., Пікельна B.C. Управління школою. - К.: Альфа, 1998.-260 с.

73. Управление персоналом: Учеб. для вузов / Под ред. Т.Ю. Базарова, Б.Л. Ерёмина. - 2-е изд., перераб. и доп. - М. :

74. Химинець В.В. Інноваційно-освітня діяльність. - Ужгород, 2007. - 364 с.

75. Хміль Ф. Менеджмент: Підручник для студ. вузів / Федір Хміль. - K.: Академвидав, 2003. - 607 с.

76. Хміль Ф.1. Основи менеджменту: Підручник. - К.: Академвидав, 2003. - 608 с.

77. Хочу бути успішним керівником [Текст] / Упор. Л. Гапіцина, О. Коба. - К. : Шкільний світ, 2008. - 128 с.

78. Хриков Є.М. Управління навчальним закладом [Текст] : навчальний посібник для ВНЗ / Є.М. Хриков. - К. : «Знання», 2006. - 365с.

79. Чернуха-Гадзецька К. Наближається час вирішальний// Управління освітою. - 2003. - № 15-16. - C. 24-25.

80. Чмут Т.К., Чайка Г.Л. Етика ділового спілкування : навч. посіб. - 2-re вид., перероб. і доп. / Т.К. Чмут, Г.Л. Чайка. - К. : Вікар, 2002.-223 с.

81. Шевцова Е.В. Взаимосвязь профессиональной и коммуникативной культуры личности будущего специалиста / Е.В. Шевцова//Сборник научных трудов СсвКавГТУ, Серия «Гуманитарные науки», 2003. -№ 10.-С. 25-37.

82. Шпалінський В.В. Психологія управління: Навч. посібник для керівників навчальних закладів, практик, психологів, вчителів та вихователів / В.В. Шпалінський, К.А. Помазан - Харків : Веста : Вида-вництво «Ранок», 2002.- 128 с.

83. Яцура В.В. Основи менеджменту : навч. посібн. / В.В. Яцура, Б.І. Мицик. - Львів : Літопис, 2000. - 157 с.