12. Технологія планування у роботі соціального педагога.

Планування визначає структуру та зміст соціально-педагогічної діяльності (СПД) на певний період. Існує перспективне, календарне і поточне планування, а також різні форми моделювання та проектування соціально-педагогічної діяльності.

Процес управління будь-якою системою, будь-яким об’єктом припускає цілепокладання (постановку цілей) і планування (ухвалення рішення по досягненню поставлених цілей).

Планування прийнято розглядати як основу управління. Сутність планування полягає у визначенні основних видів діяльності, заходів з урахуванням конкретних виконавців і термінів виконання.

Підготовка планів роботи ґрунтується на дотриманні ряду вимог (принципів планування), що забезпечують реальність, безперервність, конкретність їх виконання.

Основні принципи планування:

• цілеспрямованість (певна цільова установка діяльності на конкретний період, заснована на обліку минулого досвіду, аналізі потенціалу об’єкту управління);

• перспективність (цілі діяльності приймаються як емоційно забарвлені, зрозумілі; як стратегія, намічена на тривалий термін, але проте реально усвідомлювана);

• об’єктивність (розробка плану ґрунтується на знанні об’єктивних умов діяльності об’єкту управління: матеріальних, економічних, географічних, соціальних і ін.);

• комплексність (при складанні плану передбачається використання різноманітних засобів, форм, методів, видів, напрямів діяльності в їх єдності і взаємозв’язку);

• оптимальність (вибір змісту, форм, технологій роботи, найбільш відповідних для конкретних умов);

• скоординованість, узгодженість (співвідношення і координація плану роботи окремих структур, підрозділів об’єкту управління один з одним);

• колегіальність (використання форм колективного планування, облік думки зацікавлених осіб і структур, оцінка експертів);

• конкретність (чіткість формулювань, термінів, вказівка безпосередніх виконавців).

Планування значною мірою зумовлює результати й ефективність системи будь-якої роботи. Цілеспрямоване і чітке планування допомагає соціальним педагогам уникнути багатьох помилок і негативних явищ. Обґрунтований план дає змогу намітити загальні перспективи і конкретні шляхи вирішення поставлених виховних завдань.

До плану нерідко ставляться лише як до адміністративної вимоги, а процес планування, на жаль, обмежується рамками складання і написання плану. За такого підходу план, поза сумнівом, носить формальний характер і не може бути орієнтиром у діяльності. Ефективність результатів і успіх будь-якої діяльності багато в чому залежать від того, наскільки грамотно ця діяльність планується.

Призначення плану – впорядкувати діяльність, забезпечити виконання таких вимог до педагогічного процесу, як планомірність і систематичність, керованість і наступність результатів. План – це документ, який визначає змістовні орієнтири діяльності, вказує порядок, обсяг, часові межі. Він виконує такі функції:

• спрямовує, визначає конкретні напрями і види діяльності;

• прогнозує та відображає задум, представляє результати через конкретні дії;

• координує, організовує, з одного боку, відображає те, яким чином, якими засобами діяльність утілюється, і хто є суб’єктом і об’єктом; з іншого боку, вказує порядок діяльності, її взаємозв’язок з іншими видами, а також відображає взаємодію суб’єктів діяльності, визначає місце і час, відповідає на запитання: хто? що? коли? де повинен робити?

• контрольну: по-перше, сам соціальний педагог, користуючись планом, може контролювати реалізацію поставлених цілей; по-друге, за планом краще перевірити, наскільки він відповідає дійсності; більше того, визначити рівень і якість плану, що свідчить про професійну компетентність соціального педагога;

• репродуктивну (відтворювальну), тобто через будь-який проміжок часу за планом можна відновити зміст і обсяг виконаної роботи.

За грамотної організації планування план стане не формальним папером, а документом, здатним захистити педагога від необґрунтованих вимог і претензій, доводить системний підхід до організації педагогічного процесу. Тому перш за все необхідно ставитися до плану як до робочого документа, потрібного самому соціальному педагогові, а не адміністрації, щоб діяти не хаотично, а відповідно до свого задуму, цілей, можливостей і вимог педагогічного процесу.

План є помічником у побудові роботи, якщо він відповідає певним вимогам:

1. Цілеспрямованість плану, тобто зміст і форми роботи, передбачає реалізацію конкретних цілей і завдань. Кожна справа, дія повинні сприяти вирішенню поставлених завдань. Залежно від мети кожна форма роботи має свого специфіку в її використанні.

2. План орієнтований на реалізацію потреб і інтересів дітей, на їх розвиток, що передбачає облік пропозицій школярів і батьків при плануванні, вивчення їх ціннісних орієнтацій.

3. План – це результат спільної творчості педагогів, дітей, батьків.

4. План роботи передбачає зв’язок виховного процесу із життям суспільства, практичною діяльністю дітей, що означає: а) створення умов для застосування школярами на практиці знань, отриманих на уроці, в позаурочний час; б) віддзеркалення основних подій країни в житті колективу; в) уключення дітей в активну діяльність.

5. Орієнтація на комплексний характер планів, що припускає: а) розмаїття змісту і форм роботи, спрямованих на розвиток інтересів і здібностей дітей; б) позитивний вплив на різні сторони, властивості особистості; в) уключення школярів у певні види діяльності; г) вплив дії на свідомість, відчуття, поведінку дітей.

6. План передбачає створення умов для обрання різних видів, форм діяльності, своєї позиції в запланованій роботі.

7. При плануванні необхідно забезпечити наступність змісту і форм діяльності: виключити невиправдане дублювання, враховувати попередній досвід, бачити перспективи в роботі.

8. Конкретність і доцільність плану, обґрунтованість роботи, що планується, передбачає облік особливостей кожного учнівського і педагогічного колективу, рівня їх розвитку, традицій, які склалися, педагогічну обґрунтованість планованої роботи відповідно до завдань.

9. Реальність і розумна насиченість плану. Загальний хід будь-якого планування можна представити трьома етапами:

• складання соціальним педагогом проекту плану (його модулів);

• колективне планування (апробація, корегування, перевірка задумів соціального педагога, збір пропозицій, ідей учнів, батьків);

• унесення соціальним педагогом коректив до первинних задумів, проекту плану з урахуванням результатів колективного планування; остаточне оформлення плану соціальної роботи.

При плануванні роботи необхідно враховувати:

• результати роботи і висновки, отримані під час аналізу;

• виховні й організаційно-педагогічні завдання;

• матеріали, поради і рекомендації педагогічної та методичної літератури із соціально-виховної роботи;

• передовий досвід країни, міста, школи;

• можливості батьків, громадськості;

• виховний потенціал соціального оточення школи, підприємств, культурних закладів;

• події, факти, пов’язані із життям країни, міста, села;

• події, дати, пов’язані із життям і діяльністю видатних людей;

• традиції школи;

• пропозиції педагогів, батьків.

Плани за змістом, структурою, формою дуже різноманітні. Головне – вони мають допомагати в організації роботи, бути зручними для користування, робочими, а не формальними документами.

Розробка плану може будуватися за наступною схемою:

• ознайомлення з ухвалами і рішеннями державних органів, з документами з даного питання або проблеми;

• вивчення літератури по загальних основах планування;

• вивчення наукових рекомендацій з конкретного планованого питання;

• аналіз недоліків плану роботи за минулий навчальний рік;

• підготовка проекту плану;

• колективне обслуговування окремих аспектів плану.

Форми планів: 1) перспективний план на рік, на два і більше; 2) циклограма; 3) календарний план на півріччя, чверть, місяць; 4) план-графік роботи на місяць, тиждень, день; 5) план-сітка на місяць і на тиждень.

Структура та зміст планів

Перспективний план відображає мету і рух до неї на найближче майбутнє, виходячи з аналізу минулого і з урахуванням цього стану справ. Перспективний план має наступні розділи: аналітична записка, цілі і завдання, зміст за напрямами роботи.

Аналітична записка – стан соціального життя учнів, найбільш актуальні проблеми, соціальні групи дітей, що перебувають у важкій життєвій ситуації, кількісно-якісний аналіз результативності роботи соціального педагога за минулий період, характеристика його соціальних зв’язків і включеності інших фахівців ОУ (освітньої установи) у вирішення проблем соціального життя дитини. Висновки про те, що ж є об’єктом СПД сьогодні і які питання повинні стати найбільш актуальними в найближчому майбутньому.

Цілі й завдання.

Мета визначає стратегію роботи соціального педагога, відбиває предмет СПД як двосторонній процес: процес становлення особистості дитини як суб’єкта соціального життя та процес створення педагогічно доцільного середовища.

Сенс цілепокладання полягає у визначенні майбутнього результату на основі справжнього рівня можливостей. Таким чином, мета СПД – це створення умов для вдосконалення можливостей дитини та її оточення у вирішенні проблем соціального життя. Провідна мета може бути уточнена у відповідності з функціональною структурою СПД, коли соціальний педагог виступає в певній професійній ролі.

Цілі з профілактики, попередження виникнення проблемних життєвих ситуацій: соціальний педагог виступає в ролі наставника при безпосередньому спілкуванні з дитиною або його оточенням.

Цілі щодо захисту і охорони прав дитини у вже виниклої важкій ситуації: соціальний педагог виступає в ролі посередника між дитиною і дорослим, дитиною та її оточенням.

Цілі з управління діями суб’єктів соціального життя, від яких залежить вирішення проблем соціального життя дитини: соціальний педагог виступає в ролі координатора.

Завдання визначають найближчу перспективу розв’язання проблем соціального життя дітей в певному напрямі СПД; одна мета може бути досягнута через реалізацію завдань за кількома напрямами. Напрями роботи можуть бути визначені відповідно з необхідністю виявити і вирішити ті чи інші проблеми якоїсь із соціальних груп сімей або соціальних груп дітей, які перебувають у важкій життєвій ситуації.

У кожному розділі плану вказуються заходи, які повинні забезпечити виконання поставлених завдань у даному напрямку, терміни їх проведення; посадові особи, спільно з якими вирішуються ці завдання (адміністрація, вчителі, класні керівники, фахівці ОУ).

У розділі „Профілактична робота” враховується зміст усіх компонентів освітнього процесу даного ОУ. У змісті плану СПД повинні бути відображені:

• заходи щодо посилення соціальної орієнтації змісту, методів організації навчальної діяльності в базових предметах навчального плану і зміна відносин „вчитель – учень”;

• дії щодо включення до навчального плану предметів за вибором школи, які формують соціальні знання;

• заняття в ході додаткової освіти та в ході подій шкільного життя, розвиваючі соціальне почуття і поведінку.

Все це є засобами профілактики виникнення проблемних життєвих ситуацій дитини.

У даний розділ входять і такі напрями соціально-педагогічної діяльності фахівців освітньої установи, як:

• проведення соціологічних досліджень і система обліку проблем соціального становлення учнів;

• розробка соціально орієнтованих навчальних програм, проектів та планів заходів;

• забезпечення умов для створення системи соціально-педагогічної освіти батьків, підвищення кваліфікації педагогів, в тому числі за такими темами: профорієнтаційна робота, профілактика наркозалежності, профілактика правопорушень та ін.

Структуру розділу „Захисно-охоронна діяльність” можна побудувати відповідно до переліку тих соціальних груп, щодо яких ОУ бере на себе відповідальність за забезпечення гарантій соціальних прав дитини. Не всі проблеми у важкій життєвій ситуації дитини соціальний педагог спільно з працівниками ОУ в змозі вирішити. При плануванні необхідно чітко окреслити межі можливого і підкреслити необхідність залучення інших державних і громадських структур для вирішення проблеми.

У розділ „Захисно-охоронна діяльність” можна включити:

• створення і вдосконалення системи збору, аналізу інформації, обліку та контролю за вирішенням проблем соціального життя дітей, що перебувають у важкій життєвій ситуації, а також інформацію про ті структури, які здатні надати допомогу дитині і його сім’ї;

• створення умов для вдосконалення системи опіки та піклування, у тому числі і питання позбавлення батьківських прав;

• заходи з виявлення нових можливостей із життєзабезпечення дітей з малозабезпечених сімей;

• об’єднання зусиль з представниками багатодітних сімей у вирішені проблем їх соціальної адаптації;

• патронаж дітей, що стоять на обліку в комісії у справах неповнолітніх і на внутрішкільному контролі (ВШК);

• облік і контроль усіх випадків конфліктних відносин, відповідна реакція на ситуації тривалого конфлікту дитини з його найближчим оточенням у сім’ї, в школі, за її межами і та ін.

Перелік напрямів СПД і завдання, які ставить соціальний педагог, необхідно співвіднести з формулюваннями в нормативно-правових документах, щоб не перевищити свої повноваження.

У розділ „Організаційна або координаційна діяльність” необхідно включити завдання та напрями по встановленню, розвитку або вдосконалення соціальних зв’язків:

• з фахівцями даного ОУ;

• співробітниками інших ОУ;

• іншими державними установами;

• адміністрацією муніципального округу, району та вищими інстанціями;

• громадськими організаціями;

• спонсорами.

Тут же можна вказати, які органи самоврядування, громадські організації беруть на себе відповідальність за вирішення проблем соціального життя дитини, що навчається в даному ОУ, і які зв’язки з ними встановлює соціальний педагог.

Далі необхідно вказати педагогічні ради, професійні об’єднання і завдання, які вони ставлять з методичного забезпечення, соціально-педагогічної діяльності ОУ. Необхідно також перерахувати програми і проекти з соціально-педагогічної роботи, які розробляються або здійснюються в даному навчальному закладі.

Кожен напрям в розділах плану позначається не тільки назвою, а й зазначенням завдань, форм соціально-педагогічної роботи, які будуть використані в системі, у певній послідовності як засобу вирішення завдання в конкретний період часу.

При описі кожного напряму СПД у будь-якому розділі плану треба дотримуватися певної логіки кроків: 1) збір інформації та діагностика; 2) прогнозування результату і визначення мети; 3) безпосереднє здійснення дій та контроль за результативністю.

За терміном тривалості:

• довгостроковий (перспективний): план на рік і більше; план роботи на рік; план роботи профорієнтації з учнями основної школи (на 2 роки);

• етапний (періодичний): план середньої перспективи, планується на якийсь певний етап дальньої перспективи (чверть, півріччя);

• короткостроковий: план найближчої перспективи, планується короткий відрізок часу (частина етапу, періоду), наприклад, план роботи на місяць, на тиждень, декаду;

• оперативний: плануються конкретно найближчі дії (найпоширеніший – план дня).

Перераховані види планів тісно взаємопов’язані: кожен подальший конкретизує, уточнює, корегує, конкретизує попередній.

Залежно від суб’єкта планування:

• індивідуальний: планує один суб’єкт;

• колективний: планувати може великий колектив, частина колективу, група. Педагог організовує колективне планування в дитячому об’єднанні.

Колективний або індивідуальний підхід до планування розглядається і як спосіб його здійснення, тому при виборі індивідуального чи колективного способу планування потрібно обов’язково пам’ятати про те, що суб’єкт планування має бути такий самий, що і суб’єкт реалізації плану. Однією з частих суперечностей у педагогічному процесі є невідповідність із тим, хто планував, і тим, хто братиме участь у реалізації плану.

За масштабом планування:

• загальношкільні плани передбачають участь у запланованій роботі дітей різних класів, педагогів, батьків (план роботи учнівського колективу, план виховної роботи школи, план загальношкільної справи);

• плани первинних колективів (план роботи класного та клубного колективу).

Необхідно також виокремлювати плани роботи педагогічного колективу, спільні плани педагогів, вихователів і плани самих дітей. Природно, що всі плани взаємопов’язані. Так, план роботи педагогів складається з урахуванням справ, визначених дітьми. У плані педагогічного колективу відбита позиція вчителів стосовно цих справ або роль в їх підготовці: допомога, консультація для організаторів справи, методична робота з активом дітей.

У шкільному колективі складають такі плани роботи:

• перспективний план, розділ річного плану роботи школи „Робота соціальної служби школи” (основний офіційний документ, яким керуються класні колективи, всі об’єднання учнів: гуртки, секції, клуби, штаби, ради тощо);

• календарні плани виховної роботи з учнівським колективом на чверть, місяць, півріччя (плани-сітки, зручні для роботи й корегування);

• план методичної роботи з учителями з питань виховання школярів;

• план контролю за організацією і результатами навчально-виховної роботи;

• перспективні плани роботи за напрямами виховання на декілька років (3, 5, 10), наприклад, правове виховання або правова освіта;

• плани підготовки і проведення загально-шкільних справ.

У класному колективі найчастіше складають:

• план виховної роботи класного керівника (на чверть, півріччя, рік);

• план учнівського колективу;

• план роботи колективу з найважливішого напряму на певний період (місяць, рік, декілька років), наприклад, пошукова робота;

• план підготовки та проведення заходів у колективі;

• план роботи МО, творчого об’єднання, творчих груп, ПДС, тематичних тижнів.