Розділ 2. Розрахункова частина

2.1. Опис господарства картографічним методом

Порівняння характеристик поля 4_2 (господарство Пшеничне) за 17 та 27 червня 2016 р.

Поле 4_2; 17 червня: Площа – 56,28 га; поточна культура-озима пшениця; середня урожайність – 20 ц/га; середня вегетація по полю – 0,64; попередня сівозміна – кукурудза.

Поле 4_2; 27 червня: Площа – 56,28 га.; поточна культура-озима пшениця; середня урожайність – 20 ц/га; середня вегетація по полю – 0,76; попередня сівозміна – кукурудза.

2.2. Опис технології вирощування культури

1.Культури попередники

У випадку з пшеницею найбільш перспективними культурами-попередниками при вирощуванні вважаються всі, які передбачають раннє прибирання: трави, гречка, кукурудза, ріпак, силос, середньостиглі сорти картоплі і добра половина зернобобових. Після збору таких видів земля залишається насиченою всілякими благотворно впливаючими на зростання речовинами, очищається від сміття, так і від шкідників, різних захворювань, захищена природним чином куди краще.

Однак одним з найпоширеніших попередників, як правило, є овес. Він оптимальний не тільки у вигляді чудового імунітету до гнильних процесів і мабуть, самої високої концентрації поживних речовин, що залишаються в ґрунті, але і часто з причини більшої економічності. Небажаним ж попередником, як показує практика, виявляється ячмінь.

2.Обробка ґрунту під озиму пшеницю

Згідно з традиційною технологією, найбільш продуктивним інтервалом між першим і другим посівами є дворічний термін. Цього періоду якраз вистачає для того, щоб родючий ґрунт очистився, перебуваючи під «компресом» доброчинної мікрофлори, від більшості шкідників і інфекцій.

Вимоги до обробки різні і залежать від кліматичних умов регіону, використаного попередника і самого стану ґрунту.

Так, наприклад, якщо попередником були непарові, то потрібно застосовувати безвідвальну обробку ґрунту комбінованими агрегатами (глибина 10-14 сантиметри). Тобто, без обертання верхнього шару, зберігаючи стерню на поверхні від минулих насаджень.

На правильно підготовленому полі ущільнений передпосівний шар повинен становити об’ємну вагу 1 – 1.3 г/см. Крім того, рекомендується підбирати ґрунт таким чином, щоб діаметр грудок не перевищував 8 сантиметрів. Такий ґрунт сприяє найкращій адаптації насіння і дає при подальшому розвитку рівномірні і одночасні сходи. Присутність же великих грудок (8-10 см) небажана.

Верхній шар ґрунту необхідно вирівнювати акуратно – так, щоб відмінності у висоті гребенів були не більше 2-4 сантиметрів. Таке вирівнювання, як довела практика, робить процес закриття насіння більш якісним – на рівномірній глибині.

3.Добрива для озимої пшениці

Озима пшениця досить вимоглива до ґрунтової складу. Основною вимогою для отримання найкращих показників зростання є норма Ph 6,5-7. Ідеальною ж пропорцією при розподілі органіки вважається 2-3 кг/ар.

Застосування фосфорних та калійних добрив буде сприяти, крім іншого, підвищенню морозостійкості, вироблення імунітету до захворювань, а також помітно підвищить стійкість до вилягання. Калійно-фосфорну норму необхідно вносити в ґрунт при основному обробітку. Під час посіву кожний рядок слід забезпечувати приблизно 10-20 кілограмами добрива на полі і 1-2 кг на ділянці.

Ще один обов’язковий компонент, без якого висока врожайність ніколи не стане більш-менш стабільно і керованою – це добрива азотні. Їх вносять у 3 прийоми. Бідному ґрунту рекомендується збагачувати по осені – N30 (це також стосується і випадків, коли в якості попередника використовувалися стерньові). Першу весняну підкормку найкраще провести прикореневим методом. При знижених посівах концентрацію азоту допустимо збільшувати, але не більше N60-80. Вдруге азотне добриво вноситься лише після виходу пшениці в трубку. Ця підтримка покликана допомогти формуванню стебло-носія. Тут дозування може бути високим – до N60-90. Залишок (N30-60) застосовується при третьому підживленні. Категорично суворих строків для третього підживлення немає, важливо лише, щоб це робилося не раніше і не пізніше періодів: початкової фази колосіння і наливання зерна. Однак потрібно пам’ятати, що чим пізніше буде проведено третє внесення азоту, тим меншою мірою речовина вплине на врожайність, але більшою на якість зерна.

Крім того, для захисту від грибкових захворювань доцільно використовувати фунгіцид системної дії. У робочий розчин інколи додають також регулятор росту – гумат натрію (100 г/га розведений 1:9). А для ефективної боротьби з попелицею і клопами – системний інсектоакарицид Бі-58 – 1л/га (диметоат) СЕ.