Завдання 4.

1. Яка мета оцінки ефективності заходів з охорони праці і на чому вона базується?

2. На яких рівнях здійснюється оцінка умов і охорони праці:

а) макроекономічний;

б) мезоекономічний (галузь, міністерство, корпорація, велика фірма);

в) мікроекономічний (об’єднання, підприємство, фірма, цех, робоча дільниця, робоче місце тощо).

3. За якими показниками соціальної ефективності оцінюється ефективність заходів з поліпшення умов і охорони праці?

Для оцінки результатів заходів з поліпшення умов та охорони праці згідно з методиками, розробленими ВЦНДІОП ВЦРПС* та ННДІОП** України, запропоновані чотири групи показників:

• зміна стану умов і охорони праці;

• соціальні;

• соціально-економічні;

• економічні.

Зміна стану умов і охорони праці характеризується підвищенням рівня безпеки праці, поліпшенням санітарно-гігієнічних, естетичних, психофізіологічних показників.

Підвищення рівня безпеки праці характеризується збільшенням кількості машин і механізмів, виробничих будівель, приведених у відповідність до вимог стандартів безпеки праці та інших нормативних актів.

Поліпшення санітарно-гігієнічних показників характеризується зменшенням вмісту шкідливих речовин у повітрі, поліпшенням мікроклімату, зниженням рівня шуму та вібрації, поліпшенням освітленості.

Поліпшення психофізіологічних показників характеризується зменшенням фізичних і нервово-психічних навантажень, у тому числі й монотонності праці.

Поліпшення естетичних показників характеризується раціональним компонуванням робочих місць і машин, упорядкуванням приміщень і території, поєднанням кольорових відтінків тощо.

Зміни стану виробничого середовища за факторами оцінюються різницею абсолютних величин до і після запровадження заходів, а також порівнянням відносних показників, що характеризують ступінь відповідності тих чи інших факторів гранично допустимим концентраціям (ГДК), гранично допустимим рівням (ГДР) або заданим.

Комплексна оцінка зміни стану умов праці здійснюється за показниками приросту кількості робочих місць, на яких умови праці приведені у відповідність до нормативних вимог.

Соціальні результати заходів з поліпшення умов і охорони праці визначаються за такими показниками:

• збільшення кількості робочих місць, які відповідають нормативним вимогам (як у комплексі, так і за окремими факторами) та скорочення кількості працюючих у незадовільних умовах праці;

• зниження рівня виробничого травматизму;

• зменшення кількості випадків професійної захворюваності, пов’язаної з незадовільними умовами праці;

• зменшення кількості випадків інвалідності внаслідок травматизму чи професійної захворюваності;

• зменшення плинності кадрів через незадовільні умови праці.

Для оцінки соціальних результатів можуть також використовуватись інші показники (ступені задоволення працею та її престижності тощо).

Показники соціальної та соціально-економічної ефективності розраховуються як відношення величини соціальних або соціально-економічних результатів до витрат, необхідних для їх здійснення.

Економічні результати заходів щодо поліпшення умов і охорони праці виражаються у вигляді економії за рахунок зменшення збитків унаслідок аварій, нещасних випадків і професійних захворювань як в економіці в цілому, так і на кожному підприємстві.

Завдання 5. Визначте, до якої групи витрат з охорони праці належать:

а) розслідування нещасних випадків; ( IV група «Витрати на ліквідацію наслідків аварій та нещасних випадків на виробництві»)

б) вартість підготовки та перепідготовки працівників замість вибулих внаслідок загибелі чи інвалідності; (IV група «Витрати на ліквідацію наслідків аварій та нещасних випадків на виробництві»)

в) штрафи на підприємства, установи й організації за недотримання нормативних вимог щодо безпеки праці; (V група «Штрафи та інші відшкодування»)

г) доплати за умови праці; (ІІ група «Пільги та компенсації за працю у важких і шкідливих умовах»)

д) санаторно-курортне обслуговування (І група «Відшкодування потерпілим внаслідок травм і професійних захворювань)

Завдання 6. Визначте, з якою метою розраховується економічна ефективність:

1) вибору оптимального варіанта поліпшення умов і безпеки праці;

2) встановлення впливу заходів з поліпшення умов праці на основні показники діяльності підприємства;

3) обґрунтування зростання продуктивності праці в результаті поліпшенні її умов;

4) обґрунтування матеріального і морального заохочення за розробку і здійснення заходів з охорони праці.

Завдання 7. Розрахувати економічний ефект за рахунок скорочення чисельності працівників у шкідливих умовах праці при відміні додаткової відпустки.

Вихідні дані:

1) середня заробітна плата, грн. — 250;

2) скорочення чисельності працівників, зайнятих у шкідливих умовах, чол. — 12;

3) додаткова відпустка за роботу в шкідливих умовах праці, днів — 12;

4) тривалість відпустки в умовах праці, приведених до вимог санітарно-гігієнічних норм — 18.

Розрахунок економічного ефекту:

Е = З_с * Ч * (Д_с – Д_д) = 250 * 12 * (18-12)= 18000 грн.

Завдання 8. Розрахувати економічний ефект, одержаний у результаті скорочення плинності кадрів.

Вихідні дані:

1) коефіцієнт втрат підприємства в залежності від річної виробки працівника — 0,037;

2) коефіцієнт плинності кадрів, пов’язаної з умовами праці в поточному році — 0,07;

3) продуктивність праці в поточному році, тис. грн. — 70,8;

4) плинність кадрів, чол. — 15;

5) коефіцієнт плинності кадрів у минулому році — 0,31; у поточному році — 0,26.

Розрахунок економічного ефекту:

Е = К_вт * К_{п.у. *} Ч_ос * П * ( 1 – К_п.п.) = 0,037 * 0,07 * 15 * 70,8 * ( 1- 0,26) = 0,444 тис.грн.

К_п.м. 0,31

Завдання 9. Визначте, суму витрат на пільги та компенсації працівникам у важких і шкідливих умовах праці, їх питому вагу в загальних витратах на охорону праці.

Вихідні дані:

Найменування витрат	Підприємства
	А	Б
Загальна сума витрат з охорони праці, грн.	33420	32120
Витрати через скорочення робочого дня, грн.	1200	1100
Витрати на лікувально-профілактичне харчування, грн.	1300	1000
Витрати на молоко чи інші рівноцінні продукти, грн.	1500	750
Підвищені тарифні ставки, грн.	2000	1700
Пенсії на пільгових умовах, грн.	3000	2000

Сума витрат на пільги та компенсації працівникам у важких і шкідливих умовах праці :

Підприємство А:

1200+1300+1500+2000+3000 = 9000 грн.

Підприємство Б:

1100+1000+750+1700+2000=6550 грн.

Питома вага в загальних витратах на охорону праці становить:

Підприємство А:

(9000/33420) * 100% = 27%

Підприємство Б:

(6550/32120) * 100% = 20%

Завдання 10. Назвіть джерела інформації про капітальні вкладення на поліпшення умов і охорони праці:

а) баланс підприємства, форма бухгалтерської звітності БЗ № 1;

б) звіт про фінансові результати та їх використання, форма БЗ № 2;

в) декларація про прибуток підприємства;

г) кошторисно-фінансові розрахунки капітальних вкладень в охорону праці на підприємстві;

ґ) звіт про витрати на виробництво продукції, роботи, послуги, форма № 5-С;

д) розділ «Охорона праці» в колективному договорі.

Завдання 11. Назвіть джерела інформації про поточні (експлуатаційні) витрати на охорону праці:

а) звіт про травматизм на виробництві та його матеріальні наслідки, форма № 7-ТНВ;

б) звіт про витрати на виробництво продукції, роботи, послуги, форма № 5-С;

в) акти комісії, яка приймає виконання робіт з реалізації заходів з охорони праці.

Завдання 12. Розрахувати річну економію від зменшення рівня захворюваності.

Вихідні дані:

1) кількість днів непрацездатності через хвороби на 100 працівників до проведення заходів з поліпшення умов праці (Д1) — 2653;

2) кількість днів непрацездатності після проведення заходів (Д2) — 2131;

3) річна середньооблікова чисельність працівників, чол. (Ч3) — 347;

4) вартість виробленої товарної продукції за зміну на одного працівника промислово-виробничого персоналу, грн. (Зв) — 74;

5) вартість річної товарної продукції підприємства, грн. (Рп) — 122 235 000;

6) середньорічна чисельність промислово-виробничого персоналу, чол. (Чср) — 284;

7) середньорічна заробітна плата одного працівника разом з відрахуваннями на соцстрахування, грн. — 2500;

8) середньоденна сума допомоги по тимчасовій непрацездатності, грн. (Зр) — 15.

Сорочення витрат робочого часу за рахунок зменшення рівня захворюваності (травматизму) за певний час:

∆Д = 2653 – 2131 * 347 = 1811

100

Зростання продуктивності праці

∆W = 1811 * 74 * 100% = 0,1%

122235000

Річна економія зарплати

Е_з = 0,1 * 2500 * 284 = 710

100

Завдання 13. Визначити соціальну ефективність заходів з охорони праці.

1. Скорочення кількості робочих місць ∆К, що не відповідають вимогам нормативних актів щодо безпеки виробництва.

Вихідні дані: кількість робочих місць, що не відповідають вимогам санітарних норм до проведення заходів — 12, після проведення заходів — 9; загальна кількість робочих місць — 78.

∆К = 12-9 * 100% = 3,8%

78

2. Скорочення чисельності працівників, які працюють в умовах, які не відповідають вимогам санітарних норм.

Вихідні дані: чисельність працівників, які працюють в умовах, що не відповідають вимогам санітарних норм до проведення заходів — 18 чол., після проведення заходів — 13 чол.; річна середньооблікова чисельність працівників — 126 чол.

∆Ч = 18 – 13 * 100% = 4%

126

3. Зменшення коефіцієнта частоти травматизму.

Вихідні дані: кількість випадків травматизму до проведення заходів — 7, після проведення заходів — 3.

∆К₄ = 7 – 3 * 1000 = 32

126

Зменшення коефіцієнта тяжкості.

Вихідні дані: кількість днів непрацездатності через травматизм до проведення заходів — 43, після проведення —31.

∆К_т = 43 – 31 = 6,1 – 10,3 = -4,2

7 3

4. Скорочення плинності кадрів через незадовільні умови праці.

Вихідні дані: кількість працівників, що звільнилися до проведення заходів — 5 чол., кількість працівників, що звільнились після проведення заходів — 3 чол.; річна середньооблікова чисельність працівників — 126 чол.

∆Ч_п = (5 – 3)/ 126 = 0,02

*

*

28