МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

ДЕРЖАВНИЙ ВИЩИЙ НАВЧАЛЬНИЙ ЗАКЛАД

«КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ЕКОНОМІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

імені ВАДИМА ГЕТЬМАНА»

Маркетингу факультет

Кафедра  управління персоналом та економіки праці

ІНДИВІДУАЛЬНА РОБОТА

з дисципліни «Основи Охорони праці »

Виконала: студентка

3 курсу

групи ФІН 303з спец. 6508

Бойко Елизавета Олександрівна

Перевірив:  Калина А.В.

КНЕУ — 2017

Тема 2. Умови праці на виробництві, їх класифікація і нормування.

Завдання 1. Вчені Науково- дослідного інституту праці (НДІ праці) визначили умови праці як складне об'єктивне суспільне явище, яке формуються в процесі виробничої діяльності під впливом взаємопов'язаних факторів соціально- економічного, техніко-організаційного та природно-кліматичного характеру, що суттєво впливають не тільки на здоров'я, працездатність людини та її ставлення до праці.

В навчальному посібнику "Экономика труда и социально-трудовые отношения" умови праці визначаються як сукупність взаємопов'язаних виробничих санітарно-гігієнічних обумовлених розвитком продуктових сил суспільства, які визначають стан виробничого середовища і вплив на здоров'я і працездатності людини.

ГОСТ19605-74 "Організація праці. Основні поняття, терміни і визначення" трактує умови праці як "сукупність факторів виробничого середовища, що впливають на здоров'я та працездатность людини в процесі праці".

Завдання 2. Для перших трьох систем умови праці розглядаються стосовно робочого місця, дільниці, цеху, виробництва, а останніх двох - у межах підприємства, галузі, регіону.

Щодо вищого рівня, умови праці нині пов'язують з такою системаю як "людина - суспільство - природа", тобто соціекосистемою. Ця система розвивається не за природними чи суспільними, а запритаманними лише їй соціальноекономічними законами.

Слід зазначити, що умови праці на всіх рівнях виробництва потребують цілеспрямованного і системного управління, що зумовлює утворення відповідного механізму зворотного впливу, тобтовпливу на розвиток організації праці, техніки та технології. Умови праці - організація праці - техніка і технологія, то це призводить не лише до поглиблення існуючих протиріч в умовах праці, а й можливого виникнення нових.

Завдання 3.

а) За останні 30 років на виробництві травмованоблизько 4 млн чол. У середньому постраждав кожен третій працівник виробничої сфери. Витрати робочого часу при цьому становили 95млн людино-днів. Іншими словами, близько 15 тис. чол. щоденно не виходили на роботу. Нині на виробництві щодено травмується 200 осіб, із них 30 залишаються інвалідами, 22 одержують професійні захворювання, а 5 гинуть.

б) У процесі праці людина виступає активною складовою виробництва. Своєю особистою діяльністю вона регулює і контролює обмін речовин між собою і природою. Тобто діяльність людини має регулюючий характер щодо функціонування елементів виробництва. Якщо людина є суб'єктом управління, а засоби і предмети праці виступають як об'єктом управління, то й формування умов праці значною мірою залежить від людини і є об'єктом управління.

Завдання 4.

Елементи умови праці	Норма	Фактична величини	Термун діїїпротягом зміни хвилин
Пил	2	32	480
Шум	75	86	340
Температура	17	15-16	240
Освітлення		2	480

Завдання 8.

Робоче місце можно віднести до 1 котегоріїї Важкості праці, тому що інтегральна бальна оцінка становить 6 балів.

Завдання 9

До першої категорії належать роботи, які виконуються в комфортних умовах виробничого середовища, за оптимальних величин фізичного, розумового і нервово – емоційного навантаження.

До другої категорії належать роботи, що виконуються в умовах, які не перевищують гранично допустимих значень виробничих факторів і не призводять до відхилень в стані здоров’я працівників.

До третьої категорії належать роботи з підвищеними м’язовими або нервово-емоційними навантаженнями, а також не зовсім сприятливими виробничими умовами (формувальники в ливарних цехах ).

До четвертої категорії належать роботи, при виконанні яких вплив небезпечних і шкідливих виробничих факторів призводить до виробничо – обумовлених і професійних захворювань (сталевари ).

До п’ятої категорії належать роботи, які виконуються в несприятливих (екстремальних) умовах. Для працівників, зайнятих виконанням робіт п’ятої категорії важкості, характерний високий рівень виробничо – обумовлених і професійних захворювань, виробничого травматизму (шахтарі на підземних роботах ).

До шостої категорії належать роботи, які виконуються в особливо несприятливих умовах, а ознаки патологічного стану організму виявляються уже в першій половині зміни або в перші дні тижня. Виконання цих робіт пов’язане з реальною небезпекою виникнення професійних захворювань і виробничих травм (водолази, які працюють на великих глибинах) .

Завдання 10.

1. Атестація робочих місць за умовами праці - це комплексна оцінка всіх факторів виробничого середовища і трудового процесу, супутніх соціально-економічних чинників, що впливають на здоров'я і працездатність працівників у процесі трудової діяльності.

2. Атестація робочих місць передбачає:

- комплексну оцінку чинників виробничого середовища і характеру праці та відповідність їх характеристик стандартам безпеки праці;

- виявлення факторів і причин виникнення несприятливих умов праці;

- санітарно-гігієнічне дослідження чинників виробничого середовища, визначення ступеня важкості і напруженості трудового процесу на робочому місці;

- установлення ступеня шкідливості і небезпечності праці та її характеру за гігієнічною класифікацією;

- обгрунтування віднесення робочого місця до категорії зі шкідливими умовами праці;

- визначення права працівників на пільги;

- аналіз реалізації технічних і організаційних заходів, спрямованих на оптимізацію рівня гігієни, характеру і безпеки праці.

Завдання 11. а)Трудовий договір – угода між працівником і власником (або уповноваженою ним органом чи особою). Цим договором передбачено такі зобов’язання сторін: працівника – виконувати ту роботу, яку визначено цим договором, дотримуватися внутрішнього трудового розпорядку, власника (або уповноваженого ним органу чи особи) - виплачувати працівникові заробітну плату й забезпечувати умови праці, які є необхідними для виконання роботи і передбачені законодавством про працю, колективним договором. Укладення трудового договору оформляється наказом або розпорядженням роботодавця про зарахування працівника на роботу. Б)Колективний договір - це локальний нормативний акт, який регулює трудові, соціально-економічні відносини, що виникають між власником або уповноваженим ним органом і найманими працівниками конкретного підприємства; це форма їх співробітництва з метою досягнення соціальної згоди і прогресу. У колективному договорі встановлюються взаємні зобов'язання сторін щодо регулювання виробничих, трудових, соціально-економічних відносин, зокрема: зміни в організації виробництва і праці; забезпечення продуктивної зайнятості; нормування і оплати праці, встановлення форми, системи, розмірів заробітної плати та інших видів трудових виплат (доплат, надбавок, премій та ін.). в) В усній формі і у формі конклюдентних дій можуть здійснюватися: будь-які угоди (договори), для яких законом або угодою сторін не встановлено письмова форма; угоди, що виконуються при самому їх скоєнні (наприклад, покупка громадянином товарів на ринку), за винятком операцій, для яких встановлена нотаріальна форма або проста письмова форма під страхом недійсності.

Завдання 12.

Кофіцієнт оствітлення та продуктивної праці при доведенні фактичного оствітлення до нормативного = 92.5

Завдання 13.

Законодавчо передбачені такі пільги:

скорочена тривалість робочого часу, додаткова оплачувана відпустка, пільгова пенсія, оплата праці у підвищеному розмірі, скорочений час виходу на пенсію;

лікувально-профілактичне харчування (ЛПХ), при розрізному характері робіт грошова компенсація на придбання ЛПХ, молока або рівноцінних продуктів;

додаткові перерви працюючим в умовах високої температури понад +30 °С і інфрачервоного випромінювання для збереження нормального теплового балансу;

спеціальні перерви для обігріву і відпочинку при виконанні робіт на відкритому повітрі або в неопалюваних приміщеннях в холодну пору року;

спеціальний одяг, спеціальне взуття та інші засоби індивідуального захисту.

РОЗДІЛ 3 ВИРОБНИЧІ ШКІДЛИВОСТІ ТА МЕТОДИ ЗАХИСТУ ЛЮДИНИ ВІД ЇХ НЕГАТИВНОГО ВПЛИВУ

Завдання 1.

Шкідливі виробничі фактори за характером впливу поділяються на фізичні, хімічні, біологічні та психологічні

Завдання 2.

1.Технологічні процеси, пов’язані з підвищеною вологістю, мають місце на підприємствах харчової промисловості (на молоко- та м’ясокомбінатах), заводах з обробки шкіри, у гальванічних і травильних відділеннях у машинобудуванні тощо.

2. Механізми впливу метеорологічних факторів виробничого середовища (температури, вологи, швидкості руху повітря, чинності променевої енергії нагрітих деталей і агрегатів) на людину, маємо на увазі, що людський організм прагне підтримати відносну динамічну сталість своїх функцій за різноманітних метеорологічних умов. Ця сталість забезпечує насамперед один з найважливіших фізіологічних механізмів — механізм терморегуляції. Вона спостерігається при певному співвідношенні теплоутворення (хімічної терморегуляції) і тепловіддачі (фізичної терморегуляції).

3. Зниження негативного впливу мікроклімату можна досягти за рахунок вжиття таких заходів:

―впровадження раціональних технологічних процесів (наприклад, заміни гарячого способу обробки металу холодним);

―механізації та автоматизації виробничих процесів;

―дистанційного управління, що дозволяє вивести людину в більшості випадках з несприятливих умов;

―раціональної теплової ізоляції устаткування;

―раціонального розміщення устаткування;

―ефективного планування і конструкторського рішення виробничих приміщень (гарячі цеха розміщуються в одноповерхових приміщеннях.

Завдання 3

1. Чимало виробничих процесів пов’язано з дією промислового пилу на працівників. Дрібні частки твердих речовин, зважуваних у повітрі, прийнято називати пилом. Наявність пороху в повітрі робочих приміщень зумовлена характером та організацією технологічного процесу, ступенем герметичності устаткування, наявністю або відсутністю вентиляційних установок, ефективністю їх роботи.

2. Пил шкідливо впливає здебільшого на верхні дихальні шляхи. При цьому його дія залежить від його природи, концентрації, дисперсності, а також розчинності. Виділяють розчинні небезпечні види пилу (пил свинцю, миш’яка), а також розчинені безпечні (пил цукру, пил борошна).

3. До заходів, завдяки яким скорочується утворення пилу, належать: раціоналізація технологічних процесів, мокрі способи обдирання та шліфування виливок, зволоження переробних матеріалів і підтримання чистоти приміщень та устаткування. Знижує пилоутворення і використання прогресивних технологічних процесів та устаткування (формування методом пресування, термомеханічні й механічні види зварювання, електрохімічне очищення виливок). Заходами, які ліквідують пилоутворення та обмежують поширення пилу у приміщенні, є герметизація устаткування, влаштування місцевої вентиляції.

Завдання 4

1. Шкідливі хімічні речовини використовуються як сировина (хлор для виготовлення хлорного вапна) чи допоміжний матеріал (бензол, який застосовується як розчинник). У деяких випадках вони є побічними продуктами, що створюються у технологічних процесах (наприклад, окис цинку в литті латуні).

2. Шкідливою речовиною є така речовина, яка при контакті з організмом людини у випадку порушення вимог безпеки може викликати виробничі травми, професійні захворювання або відхилення стану здоров’я від норми.

3. Найкращі методи захисту в даних випадках — це застосування ізолюючого протигазу, респіратора, захисного костюма типу Л-1, гумових чобіт, рукавичок. Запобігти враженню хлором можна за допомогою застосування індивідуальних засобів захисту — протигазу, кисневого ізолюючого приладу, спеціального захисного костюма, гумових чобіт, рукавиць.

Завдання 5

1. Джерелами шуму є: всі види транспорту, насоси, промислові об’єкти, пневматичні та електричні інструменти, верстати, будівельна техніка тощо. З шумом пов’язані деякі технологічні процеси — клепання, карбування, обрубка, вибивка лиття, штамповка, робота на ткацьких верстатах, випробування авіадвигунів тощо.

2. Шум несприятливо впливає на людину. У робітників, які мають справу з гуркотливими машинами та механізмами, виникають стійкі порушення слуху, що нерідко призводить до професійних захворювань (глухуватості і глухоти). Найбільша втрата слуху спостерігається протягом перших десяти років роботи, і з плином часу ця небезпека зростає. Проте тривалий шум впливає не лише на слух. Він робить людину нервовою, погіршує її самопочуття, знижує працездатність та швидкість руху, сповільнює розумовий процес. Усе це може спричинити аварію на виробництві. Шум впливає на систему травлення і кровообігу, серцево- судинну систему.

3. Найефективніший засіб боротьби із шумом — зниження його в джерелі створення. У першу чергу необхідно замінювати устаткування ударної дії на устаткування безударної дії. Так, ефективними є заміна клепання клепальними молотками на гідравлічне клепання чи зварювання, застосування прокладок великим внутрішнім тертям (гуми), поглинаючих коливальну енергію. Зниження шуму можна досягти шляхом заміни металу іншими матеріалами — пресованим текстолітом, капроном та різними пластмасами. Боротьба із шумом тертя в джерелі його створення здійснюється головним чином за допомогою змащувальних матеріалів (наприклад, машинного масла при різанні та шліфуванні металу).

Завдання 6

1. Джерелом вібрації є механічні, пневматичні й електричні інструменти ударної або обертальної дії, обладнання, встановлене без достатньої амортизації та віброізоляції, а також транспортні і сільськогосподарські машини.

2. За характером впливу на організм розрізняють загальну та локальну вібрацію. Загальна вібрація викликає тремтіння всього тіла людини, локальна — залучає до коливання лише окремі частини тіла (руки, передпліччя, ноги). Вібрація завдає великої шкоди здоров’ю людини — від перевтоми організму та незначних змін функцій організму до струсу мозку, розриву тканин, порушення серцевої діяльності і нервової системи, деформації м’язів та кісток, порушення чутливості шкіри і кровообігу тощо. Вібрації частотою понад 200 Гц перевантажують нервову систему.

3. Найпоширенішим інженерним методом захисту від вібрації є віброгасіння. Для зниження вібрацій, що передаються на несучу конструкцію, застосовуються пружинні або гумові віброізолятори. Вібропоглинання здійснюється покриттям машин в’язкими матеріалами (мастикою), використанням масляних ванн для зубчастих зчеплень. До засобів індивідуального захисту від вібрації відносяться: спеціальне віброзахистне взуття, рукавиціз м’якими надолонниками.

Завдання 7

1. Джерела випромінювання мають місце в різних галузях виробництва: промисловості, сільському господарстві, медицині, атомній енергетиці (ядерні реактори). Ризик випромінювання виникає також при роботі на рентгенівських установках, з радіоактивними ізотопами, при дефектоскопії металів, контролі якості зварних з’єднань, під час роботи на комп’ютерах тощо.

2. Діючи на шкіру, іонізуюче випромінювання викликає опіки або сухість, випадіння волосся, під час дії на очі — катаракту.

3. Захист від іонізуючих випромінювань забезпечується такими засобами та методами: ―ізоляцією або захищенням джерел випромінювання за допомогою спеціальних камер, огорож, екранів; ―обмеженням часу перебування персоналу в радіаційно небезпечній зоні;

―відділенням робочого місця від джерел випромінювання;

―використанням дистанційного керування;

―застосуванням приладів сигналізації і контролю;

―використанням засобів індивідуального захисту.

Завдання 8

Забороняеться застосування праці жінок в галузях індустрії металообробна та чорна металургія.

Дано:

Кількість працівників = 2 тис

Кількість нещасних випадків = 10 за  рік

Знайти:

Коефіцієнт частоти - ?

Розвязання:

Коефіцієнт частоти = кількість випадків/1 тис працюючих;

Коефіцієнт частоти = 10/2000 = 0,005;

Відповідь: 0,005