1965 Р. - реформи в сільському господарстві та промисловості («косигінська реформа»); перша хвиля арештів дисидентів

Батьком економічних реформ став О. Косигін. Не зачіпаючи стовпів командно-адміністративної системи, він намагався інтенсифікувати базові галузі народного господарства за рахунок переведення виробництва на господарський розрахунок та матеріального заохочення трудових колективів. Вересневий (1965) пленум ЦК КПРС прийняв постанову «Про поліпшення управління промисловістю, вдосконалення планування та посилення економічного стимулювання промислового виробництва». Замість показника валової продукції за проваджувався інший плановий показник – обсяг реалізованої продукції. Підприємства домагалися високих валових показників, але не турбувалися про те, щоб вироблена продукція знайшла свого споживача. Підприємства переводилися на нові методи планування та економічного стимулювання поступово. Восьма п'ятирічка (1966–1970 pp.) виявилася найрезультативнішою за всі попередні 35 років. Промисловість України освоїла 440 зразків нової техніки, було введено в дію 30 повністю автоматизованих виробництв, більше 3 тис. цехів та дільниць, 8 тис. автоматичних і напівавтоматичних ліній, знято з виробництва 1,1 тис. найменувань застарілої техніки. Ця п'ятирічка була названа фахівцями "золотою".

Наслідки реформування сільського господарства (1965 р.):

А заміна заготівлі сільськогосподарської продукції закупівлями, підвищення цін на неї, реорганізація МТС на РТС, укрупнення колгоспів, обмеження присадибних ділянок.

Б заміна продрозкладки на продподаток, дозвіл селянам продавати свою продукцію на внутрішньому ринку.

В зміна порядку заготівлі сільськогосподарської продукції — тверді плани закупівель, нові закупівельні ціни, надбавки за надпланову продукцію, гарантована платня колгоспникам.

Г запровадження ринкових відносин в аграрному секторі, розпаювання землі колгоспів і радгоспів, узаконення приватної власності на землю.

Основна причина піднесення економіки під час восьмої («золотої») п’ятирічки:

А ножиці цін. В економічна реформа Б зростання експорту. Г науково-технічна революція.

Сутність господарської реформи другої половини 60-х рр.:

А вдала спроба переходу до госпрозрахункових відносин в одержавленій -промисловості.

Б вдала спроба утворення вільних економічних зон і зон вільної торгівлі.

В невдала спроба запровадження економічних методів управління в рамках адміністративно-командної системи.

Г невдала спроба переходу до ринкових відносин у промисловості.

Наслідки повернення до галузевого принципу управління промисловістю в процесі економічної реформи 1965 р.:

А майже не позначилося, оскільки стосувалося лише підприємств військово-промислового комплексу.

Б негативні наслідки, тому що позбавляло права Україну самостійно керувати промисловістю з урахуванням республіканських пріоритетів, а більшість українських підприємств знову поверталося у власність союзних міністерств.

В позитивні наслідки, адже централізація сприяла ефективнішому управлінню підприємствами, обґрунтованішому розподілу капіталовкладень, чіткішому складанню планових завдань.

Г практично не позначилося на Україні, бо торкалося лише підприємств загальносоюзного підпорядкування, більшість українських заводів залишалися в управлінні республіки.

Події в Чехословаччині 1968 р. ("Празька весна") налякали радянське керівництво. Це підштовхнуло до припинення економічних реформ в СРСР і повернення до сталінських методів управління. Панівним залишався екстенсивний шлях розвитку народного господарства. Традиційний підхід до розвитку легкої і харчової промисловості як другорядних галузей викликав постійний дефіцит товарів народного споживання. При цьому активно зростала мережа закритих магазинів для партійної і радянської номенклатури. Економіка залишалася директивною, командною. Вирішальне слово в господарюванні належало апаратникам, а не директорському корпусу. Поступово відбувався поворот до жорсткого директивного планування. Знову, як і до реформи, відомства почали директивно визначати рівень продуктивності праці і собівартості продукції. Що краще працювало підприємство, то гірші умови чекали на нього в наступному році.

Дефіцит – недостатність засобів, ресурсів порівняно із заздалегідь запланованим або необхідним рівнем.

Характерна риса соціального розвитку в 1970-х — першій половині 1980-х рр.:

А відсутність державної системи пенсійного забезпечення жителів сіл.

Б досягнення рівня добробуту економічно розвинутих країн.

В суттєве зниження темпів зростання зарплати.

Г черги за всім необхідним, можливість придбати якісні товари переважно «по блату».

Від 70-х років Л. Брежнєв та його найближче оточення вважали пріоритетними східні регіони СРСР. Єдиний виняток становила електроенергетика, особливо атомна. Основна частка капіталовкладень у роз виток вугільної промисловості була пере несена з Донбасу на Кузбас. Держплан СРСР спрямовував у східні регіони навіть частину амортизаційних відрахувань, одержуваних під час видобутку донецького палива. Занепад радянської індустрії загальмувався світовою енергетичною кризою 70-х років. Коли ціни світового ринку на енергоносії зросли мало не вдесятеро, мобілізаційні можливості командної економіки були використані для швидкого нарощування видобутку нафти й газу, а також для будівництва нафто- та газопроводів від Західного Сибіру через Україну в Західну Європу. У неосвоєній, малопридатній для життя місцевості були зосереджені величезні матеріальні й трудові ресурси, зокрема сотні тисяч будівельників з України.

Катастрофічними були наслідки панування командно-бюрократичної системи в сільському господарстві. З 1966 до 1985 р. унаслідок небаченої безгосподарності посівні площі України скоротилися більш ніж на 1 млн га. Не дивлячись на значні капіталовкладення в сільське господарство, його віддача залишалася низькою.

Рівень розвитку сільського господарства в 70-х рр.:

А криза колгоспно-радгоспної системи, низький рівень механізації й агрокультури, погіршення продовольчої ситуації, загострення екологічних проблем.

Б недостатній рівень розвитку порівняно з передовими країнами, значне підвищення врожайності, експорт продукції сільського господарства на Захід, деякі проблеми із забезпеченням продовольством населення.

В переведення сільського господарства на нові форми господарювання, створення умов для фермерських господарств, які поступово стали основою розвитку сільського господарства.

Г розквіт колгоспно-радгоспної системи, перехід на інтенсивні технології, значне зростання врожайності, повне розв’язання продовольчої проблеми.

На початку 80-х років була здійснена чергова реформа управління сільським господарством. У 1982 р. в областях і районах були утворені агропромислові об’єднання, покликані усунути відомчі бар’єри. У 1985 р. виник справжній управлінський монстр – Держагропром СРСР. До нього ввійшли підприємства й організації міністерств хлібопродуктів, рибного господарства, меліорації і водного господарства, Центросоюзу тощо. Однак Держагропром не зміг забезпечити ефективної інтеграції сільського господарства і переробної промисловості. Навпаки, посилалася бюрократизація управління колгоспно-радгоспним виробництвом.

Що було характерним для України в період загострення кризи радянської системи (середина 60-х – початок 80-х рр.)?

1 Подолання відмінностей між умовами життя в селі та місті. 2 Істотне зменшення масштабів житлового будівництва.

3 Підвищення цін на ряд товарів та послуг, дефіцит товарів. 4 Раціональне розташування виробничих потужностей.

5 Низькі ціни на харчові продукти та квартплату.

Причини кризових явищ в економічному розвитку УРСР у 70-х — на початку 80-х рр.:

А відхід від положень економічної реформи 1965 р., втрата стимулів до підвищення ефективності праці, адміністративно-командні методи управління економікою, жорсткий централізм.

Б ізоляція СРСР на міжнародній арені, бойкот радянських товарів на міжнародних ринках.

В повернення керівництва УРСР до волюнтаристських методів управління економікою, невміле планування, бездарне керівництво багатьох підприємств.

Г погані природні умови, часті стихійні лиха, які призводили до значних втрат.

Наслідок розбудови в Україні могутнього військово-промислового комплексу:

А додатковий фактор централізації радянської економіки, який відволікав людські та матеріальні ресурси у непродуктивну сферу.

Б негативний вплив на зв’язки з іншими республіками СРСР.

В позитивний вплив на виробництво товарів народного споживаним.

Г сприяння поліпшенню добробуту народних мас усієї України.

Укажіть особливості економічного розвитку УРСР у 70-х – першій половині 80-х рр.

1 Істотне зменшення капіталовкладень у сільське господарство республіки.

2 Збереження за Україною ролі однієї з паливно-енергетичних, машинобудівних і металургійних баз СРСР.

3 Активне залучення іноземних інвестицій у підприємства ВПК.

4 Створення умов для експорту зернових унаслідок інтенсифікації сільськогосподарського виробництва.

5 Орієнтація важкої промисловості на першочергове обслуговування підприємств ВПК.

В умовах наростаючої економічної та політичної кризи в 1977 р. була прийнята Конституція СРСР, а в 1978 р. – Конституція УРСР – конституція розвинутого соціалізму. Стаття 6 закріплювала роль КПРС (та КПУ як її бойового авангарду) як керівної і спрямовуючої сили радянського суспільства. Це означало повне всевладдя партійної номенклатури в усіх сферах життя радянського суспільства.

Номенклатура (від лат. nomenclatura – перелік, список) - працівники, призначені чи затверджені вищими органами на якісь посади; панівний клас радянського суспільства, партійно-державне керівництво. Звідси – партноменклатура – правляча верства, суспільний прошарок, клас в соціалістичному суспільстві.

Розвинений соціалізм, Розвинутий соціалізм – ідеологема, запроваджена в життя з метою знешкодження руйнівного впливу третьої програми КПРС (1961) на комуністичну ідеологію. Під ним розуміли смугу розвитку тривалістю в кілька десятиліть між побудованим у 1930-ті рр. соціалізмом і повним комунізмом, коли матеріальні й культурні блага розподілятимуться між громадянами за потребами. Заднім числом. В преамбулі конституції 1977 р. розвинений соціалізм характеризувався як закономірний етап на шляху до комунізму. У звітній доповіді Л. Брежнєва на ХХVI з'їзді КПРС (лютий 1981) підкреслювалося, що концепція  розвиненого соціалізму опомогла партії уточнити й конкретизувати шляхи і строки реалізації програмних цілей. Генсек особливо підкреслив, що ця концепція допомагає визначенню стратегії і тактики партії на тривалий історичний період

Прочитайте уривок з шостих статей конституцій СРСР (1977 р.) та УРСР (1978 р.) і вкажіть наслідок цього.

«КПРС є керівною і спрямовуючою силою радянського суспільства, ядром його політичної системи».

А демократизація суспільного життя, зростання ролі рад народних депутатів, вплив партії лише в ідеологічній галузі

Б значний крок до побудови комунізму в СРСР, оскільки держава відмирала, її функції переходили до органів громадського самоврядування

В зростання тоталітарних тенденцій у житті радянського суспільства, підконтрольність усіх його сфер комуністичній ідеології та вказівкам партійних органів

Г подальша демократизація громадського життя, можливість виникнення інших партій поруч із КПРС, розвиток конкуренції, участь величезної кількості громадян у політичному житті

Поруч із карними діями офіційна влада посилювала ідеологічний тиск на суспільство. У суспільстві постійно говорилося про те, що в СРСР національне питання вирішено, утворена нова історична спільність – радянський народ. Активно підтримувалася русифікаторська політика. У 1978 р. вийшла постанова ЦК КПРС про посилення вивчення та викладання російської мови та літератури, у 1983 р.– "Андроповський указ" – постанова ЦК КПРС про посилення вивчення російської мови. Учителям російської мови та літератури з 1983 р. призначалися надбавки у розмірі 15 % зарплати.

Русифікація – сукупність дій та умов, спрямованих на зміцнення російської національно-політичної переваги в країнах, що входять до складу Росії, чи перебувають в сфері її впливу, за допомогою переходу чи переведення осіб неросійської національності на російську мову й російську культуру та їхньої подальшої асиміляції. в школах.

Ставлення партійно-державного керівництва УРСР до нової хвилі русифікації:

А обурення, опір політиці центральної влади, прагнення зберегти надбання української освіти та культури.

Б підтримка курсу Москви на згортання сфери обігу української мови, активне втілення його в життя, остерігаючись відродження національної свідомості українців.

В формально висловлення незгоди, а фактично нічого не зробило для захисту української мови та культури.

Г формально підтримка центру, а фактично саботувало його політику русифікації, роблячи все можливе для збереження української мови в усіх сферах життя суспільства.

Загострилась екологічна ситуація. У 1980 р. на території республіки діяли дев'ять енергетичних об'єктів. Але кожна з електростанцій мала застаріле обладнання, рівень техніки безпеки був низьким. Хижацьке ставлення до видобутку нафти і газу (в 1970-х pp. Україна повністю забезпечувала себе власним природним газом і на 50 % нафтою) призвело до того, що до середини 1980-х pp. видобуток газу зменшився вдвічі, нафти – утричі. Недбалість у сільському господарстві призводила до руйнування природного середовища. Унаслідок бездумної експлуатації, рапортоманії до партійних з'їздів, варварського використання скоротилися лісові й водні ресурси.

Джерело отримання владою СРСР основних коштів для закупівлі за кордоном товарів широкого вжитку:

А від продажу зерна. В від продажу металу.

Б від продажу культурних цінностей. Г від продажу нафти.

Один з проявів політико-ідеологічної кризи радянської моделі розвитку:

А зростання самостійності й активності громадських організацій.

Б поява концепції «розвинутого соціалізму» внаслідок усвідомлення нереальності побудови комунізму.

В розмежування владних повноважень між Комуністичною партією України та радами народних депутатів.

Г утвердження принципів багатопартійності у зв’язку з дисидентським рухом.

Укажіть риси, властиві розвиткові УРСР у 1964-85 рр.

1 домінування важкої індустрії, остаточне формування військово-промислового комплексу

2 загострення продовольчої та житлової проблем

3 криза колгоспно-радгоспної системи, низький рівень техніки й агрокультури

4 пріоритетний розвиток виробництва на основі досягнень НТР

5 розвиток індивідуального підприємництва у сфері надання послуг населенню

6 розквіт колгоспно-радгоспної системи, її вдосконалення шляхом оптимізації управління, впровадження нових технологій і агрокультур

7 широке залучення іноземного капіталу

Який період в розвитку економіки УРСР можна охарактеризувати як «стагнація»?

А 1953-1964рр. В 1971-1985 рр. Б 1965-1970 рр. Г 1985-1991 рр.

Яким шляхом розвивалася економіка УРСР у 1970-1980-ті рр.?

А регресивним В екстенсивним Б інтенсивним Г пропорційним