Кількісні показники методики

Кількісні показники ґрунтуються на кількості виборів портретів однієї серії, що у свою чергу формується з числа портретів, яким віддається перевага та портретів, які подобаються найменше з цієї серії. Потім показники різних серій порівнюються між собою. Виділяється три види реакцій: середня, нульова і повна. Середньою називається така реакція на вибір портретів, коли досліджуваний вибирає в 2-3 з 6 портретів однієї серії (тобто одного фактору).

При нульовій реакції досліджуваний із 6 портретів одного фактора не вибирає жодного портрету або вибирає щонайбільше один як симпатичний і один як несимпатичний портрет.

При повній реакції досліджуваний вибирає всі 6 або 5, найменше 4 портрети одного будь-якого фактора, при цьому сумуються обрані портрети та портрети, що не подобаються, тобто - (p+) + (p-).

Нульова реакція - та, при якій досліджуваний не вибирає жодного або вибирає як симпатичний ( чи несимпатичний) тільки один портрет з відповідного фактора, представляє крайній ступінь виразності потягу, що розкривається даним фактором, але в стані разрядки, відреагування, задоволення даної потреби. Напрошується аналогія з інтерпретацією колірного вибору (методика кольорових виборів М. Люшера), у якому той чи інший колірний еталон, який відбиває провідну потребу, розташований на перших позиціях, що означає: потреба актуальна, але не фрустрована, або з кольорами індиферентної (середньої, центральної) зони вибору, коли потреба не актуальна та знаходиться в стані повного задоволення, реалізації.

Повна реакція - так позначається вибір, при якому 6, 5 або щонайменше 4 портрети того самого фактора відібрані незалежно як такі, що симпатичні або несимпатичні. Такий вибір виявляє той потяг або особистісну тенденцію, що здійснює найбільший динамічний вплив, тобто вимагає вирішення, розв’язання. При цьому реакція може бути позитивною, якщо всі (чи майже всі) вибори виявлені як симпатичні, та негативною, якщо всі (чи майже всі) вибори розцінюються як несимпатичні. При комбінованому виборі мова йтиме про амбівалентну реакцію. Повна реакція має двояке значення: вона може виявляти найбільш динамічно сильний фактор, що не виявляється в спонтанному відтреагуванні, але сублімується в професійній активності, у дружніх відносинах, у любові і захопленнях, або трансформується через хворобливі прояви. Вона також може позначати стан, що передує прояву якого-небудь нереалізованого, але актуального потяга, у той час як нульова реакція вказує на потяг або схильність, що себе уже виявила, реалізувала.

Реакції, при яких досліджуваний вибирає щонайменше 2 портрети як симпатичні та як мінімум 2 – як несимпатичні, називаються амбівалентними. Якщо респондент вибирає 4, 5 чи 6 портретів, але серед них є і симпатичні, і несимпатичні, то такий двоїстий вибір називається амбіеквальним.

Амбіеквальні реакції виявляють подвійність внутрішньоособистісної установки на відповідний фактору потяг: потяг одночасно такий, що підтверджується, та такий, що відкидається.

За спрямованістю, таким чином, розрізняють позитивну, негативну, двоїсту, амбівалентну, а також нульову (розряджену) реакції. Позитивними є: реакції, при яких досліджуваний вибирає з 6 портретів одного й того ж фактора схильності, щонайменше 2 у якості симпатичних і не більше 1 у якості несимпатичного. Негативні реакції, тобто реакції, при яких досліджуваний вибирає з 6 портретів якого-небудь фактора схильності щонайменше 2 у якості несимпатичних і не більше 1 у якості симпатичного.

При амбівалентних, подвійно спрямованих реакціях, досліджуваний вибирає з 6 портретів того самого фактора щонайменше 2 у якості симпатичних і одночасно щонайменше 2 у якості несимпатичних.

При розряджених або нульових реакціях досліджуваний не вибирає жодного портрета з 6, що відносяться до даного фактору, чи вибирає тільки 1 або якнайбільше 2, але 1 як симпатичний і 1 - як несимпатичний. При позитивних реакціях досліджуваний підтверджує задоволеність відповідною тенденцією, при негативних - відкидає її.

При амбівалентному ставленні власного Я щодо даної схильності виявляється подвійність в оцінці даного фактору. Реакція розрядки (нульова) свідчить про розрядженість генотипічної схильності.

Надлишковими називаються реакції, коли вибираються (позитив) або відкидаються (негатив) 4 та більше портретів однієї серії. Якщо 4, то ставиться один знак оклику " ! ", якщо 5 – два знаки оклику "!!", якщо всі 6, то три знаки оклику " !!! ". Амбівалентні реакції не можуть перевищувати 4, тому вони позначаються тільки одним знаком оклику"!". При цьому варіант +2/-4 позначається "і" (обернений знак оклику), з чого випливає, що в знаменнику знаходиться більше число, тому більшу вагу має негативний вибір, тобто відкидання.